Оцінка ефективності розробленої стратегії

 

Оцінка вибраної стратегії базується у вигляді аналізу правильності і вірогідності врахування основних факторів, що визначають можливість реалізації стратегії.

Вся процедура оцінки зводиться до одного питання, чи приведе стратегія до досягнення поставлених стратегічних цілей - це і є основний критерій оцінки .

Стратегії повинні оцінюватися за певними критеріями. Ці критерії скорочено можна позначити термінами: послідовність, узгодженість, здійсненність, перевага, прийнятність.:

1. Послідовність здійснення стратегії. Стратегія визначається ціллю верхнього рівня, тому вона не повинна містити неузгоджені з верхнім рівнем цілі нижчого рівня.

2. Узгодженість з вимогами середовища. Стратегія повинна відповідати зовнішній обстановці і критичним змінам, що відбуваються в ній.

3. Здійсненність стратегії. Стратегія не повинна переоцінювати доступні ресурси та створювати не вирішувані проблеми в майбутньому.

4. Перевага по відношенню до конкурентів. Стратегія повинна забезпечувати створення або підтримку конкурентної переваги вибраної області.

5. Прийняття рішень за результатами оцінки стратегії. Оцінка повинна забезпечувати раціональність вибору стратегії і сприяти визначенню її дієвості.

В оцінці стратегії існують певні труднощі. Вони можуть бути представлені наступними причинами : необхідна для оцінки стратегії інформація може бути недоступна або доступна в непридатній формі, або надходити несвоєчасно. Оцінка ж стратегії не може бути якісніше інформації, на якій вона заснована; існування значних розбіжностей думки про те, за якими критеріями оцінювати стратегії. Це може стати політизованим процесом; визначення кількості інформації, необхідної для створення реалістичних прогнозів прибутковості; небажання керівництва проводити систематичну діяльність з оцінки через складність і непродуктивність цього процесу; може також виникнути опір занадто ретельній оцінці стратегії, тому що ніхто не хоче, щоб його оцінювали погано.

 

Таблиця 3.7 - Послідовність розробки стратегічного плану підприємства

Термін надання інформації	Зміст інформації, яка надається	Виконавець, що надає інформацію.
Січень-Березень	Прогнози та сценарії розвитку зовнішніх та внутрішніх умов (на основі SWOT-аналізу)	Відділ стратегічного аналізу
Травень-Червень	Показники зовнішніх та внутрішніх економічних умов функціонування підприємства	Відділ стратегічного аналізу
Червень-Липень	Прогноз продажу по кожній товарній групі	Відділ маркетингу
Червень-Липень	Кошториси витрат на модернізацію (технічне переозброєння, реконструкцію діючого виробництва або купівлю нового виробництва)...	Технічний відділ спільно з бухгалтерією
Серпень-Вересень	Аналіз джерел фінансування та прогноз інвестицій: розробка прогнозного бюджету	Фінансовий відділ
Жовтень-Листопад	Зведені розрахунки стратегічного плану із зауваженнями всіх учасників, розробка поточних планів на наступний рік	Відділ стратегічного планування
Листопад-Грудень	Затвердження стратегічних і поточних планів, розробка організаційних планів	Вищі органи управління підприємством разом з відділом стратегічного планування та виконавцями

 

ВИСНОВОК

 

Головними перевагами стратегічного планування є:

Ø зв'язок поточних рішень з майбутніми результатами, організоване осмислення рішень (усупереч спонтанному прийняттю) з прогнозуванням їхніх наслідків;

Ø орієнтація на пошук альтернативних варіантів досягнення цілей, тобто допустимих цілей у межах визначених цілей та наявних обмежень;

Ø визначення можливостей і загроз, сильних та слабких сторін діяльності підприємства, врахування їх при встановленні цілей і формулюванні стратегій для забезпечення впливу на ці аспекти вже сьогодні;

Ø свідома підготовка майбутнього і до майбутнього;

Ø розподіл відповідальності не лише між напрямками діяльності, а й між поточною та майбутньою діяльністю.

Переваги стратегічного планування не реалізуються самі по собі. Як кожне явище, стратегічне планування має характеристики, які в разі їх невдалого використання можуть зашкодити розробці та впровадженню стратегічних планів.

"Пастками" стратегічного планування є:

· підміна змісту стратегічної діяльності формою, забюрократизованість процедур розробки стратегій і планів;

· над витрати часу для розробки стратегічних планів, що проявляється в запізненні реакцій на зміни в середовищі;

· розрив між стратегічною та поточною діяльністю, сподівання, що наявність стратегії вже забезпечує її здійснення;

· завищення очікувань, розробка нереалістичних планів, які не враховують специфіки об'єкта планування та можливостей (у тому числі - швидкості) здійснення змін;

· сподівання на знаходження "панацеї" від негараздів і спрямування на неї всіх сил, і ресурсів, а не застосування системного підходу для реалізації стратегічної діяльності.

Навіть якщо підприємство обійшло всі "пастки", воно може не досягти очікуваних результатів, що пояснюється помилками в організації планової діяльності.

Головні недоліки практичного застосування системи стратегічного планування:

Ø відсутність необхідної інформації для прийняття стратегічних рішень та розробки стратегічних планів; як наслідок, спостерігається низький рівень обґрунтованості планових документів;

Ø відсутність альтернативних планів:

Ø недостатнє використання науково-методичного арсеналу планування: сценаріїв і методів ситуаційного

Ø слабо розвинена система поточного аналізу, контролю та коригування стратегічних планів;

Ø догматична гіперболізація значення цифрових показників;

Ø недосконала система стимулювання працівників, які беруть участь у розробці та виконанні стратегічних заходів;

Ø недостатній рівень організаційного, соціально-психологічного та фінансового забезпечення стратегічного планування.

Дослідження переваг і недоліків стратегічного планування є основою для подальшого його вдосконалення. Останніми роками цей процес було спрямовано на виявлення так званих "бар'єрів" стратегічного планування та формулювання найпоширеніших заходів щодо їх усунення.

 

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: