Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Призначення і використання карти



Масштаб, призначення, характер використання і тип географічної карти як головні чинники проектування знакових систем тісно взаємодіють при виборі зображувальних засобів.

Масштаб вказує на ступінь зменшення при переході від земної поверхні до її зображення на площині (карті). Він поширює свої функції на картографічні знаки об’єктів, які представлені в масштабі карти.

Сувора відповідність величини знаку масштабу дотримується на топографічних картах для деяких лінійних знаків (наприклад, річкової сітки, каналів) і контурів площинних об’єктів (лісів, лук, боліт). Більшість знаків є позамасштабними. Форма, розміри, рисунок, колір позамасштабних знаків регламентовані на топографічних картах інструкціями, настановами і таблицями умовних знаків.

На дрібномасштабних картах дія масштабу на розробку знаків проявляється через різний розмір території, який обумовлює і різну складність системи знаків. Для карти з малим розміром території система знаків буде включати невелике число рангових ступенів і відображати в основному деталі об’єктів, у той час як для карти, що охоплює велику географічну область або країну, проектують систему знаків з багатоступінчастою ранговою співпорядкованістю, складними комбінаціями знаків.

Призначення - цільова установка майбутньої карти яка вказує на характер завдань, які будуть вирішуватися. Призначення грає першочергову роль у проектуванні і побудові системи знаків. Розуміння задач, для рішення яких проектується карта, дозволяє:

- намітити конкретні вимоги до побудови знаків;

- вибрати оптимальні варіанти їх форми, розміри, рисунки, кольорові сполучення;

- застосовувати художні прийоми

- використовувати асоціативні моменти для зображення того або іншого об’єкта.

Карти однакової тематики, але різні за призначенням, істотно відрізняються за використаними зображувальними засобами.

Загальне завдання оформлення науково-довідкової карти – побудова лаконічної, інформативної системи знаків. Вона виділяє якісну різницю і дозволяє легко вимірювати і співставляти кількісні величини об'єктів при визначеній шкалі масштабності. В цьому випадку доцільні абстрактні значки геометричної форми, які розрізняються за кольором або за внутрішнім рисунком. Науково-популярне призначення передбачає використання карти широким колом споживачів (інколи які не підготовлені до роботи з картою). Це обумовлює проектування для карти промисловості наочних, які швидко запам’ятовуються та не потребують локалізації і розмірності значків, що забезпечить легке візуальне сприйняття.

На розробку значків впливають умови роботи з картою: в польових умовах, в камеральних умовах – настільне або настінне (демонстраційне) використання. Це вплив в основному позначається на встановленні:

- розумних розмірів значків;

- товщині ліній;

- насиченості фонового зафарбування

- раціональності кольорових сполучень штрихових і фонових позначень.

Велике значення має вибір форми значків, особливо для стінної карти, де ускладнена форма втрачає читаність на відстані.

Загальний стиль оформлення настільної карти:

- у витонченості виконання знаків товщиною лінії 0,1-0,15 мм, а при її довідковому призначенні – компактності й прозорості рисунка знаків;

- в застосуванні економічних шрифтів одночасно в ролі пояснювальних підписів і умовних знаків (наприклад, для виділення рангових категорій населених пунктів, річкової сітки).

Мінімальний розмір кола складає 0,8 мм, максимальний – 2 мм. Внутрішній рисунок знаків, посилює різницю населених пунктів за числом мешканців, достатньо простий і прозорий. Межі розмірів шрифтів підписів дорівнюють 1,2 мм – 2 мм. Лінійні знаки на довідкових картах (кордони, шляхи сполучення), а також площинні (болота, солончаки, піски, вічні сніги і льодовики, лавові поля), відмічаються тонким, витонченим рисунком товщиною лінії 0,1-0,4 мм.

Розробка стінної карти більш складна, оскільки її читання проходить з різної відстані, де нерідко буває важко встановити межі самого близького і самого далекого розгляду. Першочергову роль в оформленні набуває поділ системи знаків на плани, які забезпечують читаність:

- найбільш великих рангових категорій з далекої відстані (приблизно з 10 м);

- категорій середнього значення (4-5 м);

- нищих ступенів з близької відстані (1-2 м).

Визначення розмірів позначень, товщини ліній, насиченості кольорової гами проводиться з врахуваннями властивостей зорового сприйняття, особливостей кольорового зору і вимагає проведення експериментальних досліджень за читаністю з різної відстані. Слід враховувати, що з різновідаленістю розглядання пов’язана різниця у сприйнятті кольору, зокрема, холодна кольорова гама зі збільшенням відстані сприймається більш темною.

Посиленню контрастності кольорового сприйняття сприяє застосування сполучень взаємно додаткових кольорів. Читаність із відстані штрихових знаків залежить не тільки від вибраних розмірів, але й від кольорового фону, на якому вони розміщуються. Наприклад, пунсони білого кольору розміром від 5-6 мм на зеленому фоні дають розбірливу читаність на відстані близько 8-10 м, а на оранжево-червоних тонах різко знижується.

Взаємозалежність оформлення штрихових і фонових позначень проявляється індивідуально для кожної карти, вона пов’язана зі складністю і повнотою її змісту. При виборі зображувальних засобів для стінних карт необхідно додержуватись загальних вимог:

1. Відбір знаків спрощеної форми. Якщо для настільних карт застосовується широка різноманітність форм, особливо геометричних фігур, то на стінній карті вона повинна бути обмежена елементарними фігурами, (круг, квадрат, трикутник) оскільки, наприклад, форма шестикутника, добре розрізняється при настільному читанні, втрачає читаність на відстані.

2. Збільшення розмірів знаку, товщини ліній, шрифтів підписів в 4-5 разів у порівняні з позначеннями настільних карт.

3. Посилення контрастності внутрішнього рисунка значків при штриховому виконанні й різке збільшення насиченості кольору знака.

4. Застосування контрастних сполучень кольорів для площинних знаків за рахунок збільшення насиченості й зміни світлоти кольорової гами.

Експериментальними дослідженнями встановлено, що з найбільшої відстані (8-10 м) (1-й план) читаність знаків населених пунктів досягається при діаметрі кола не менше 5-6 мм, товщина окружності 0,4-0,5 мм і заливка кола насиченим червоним кольором. Лінійні елементи видно з цієї відстані при товщині ліній на менше 1,2 мм з застосуванням яскравих насичених кольорів і посиленням ліній меж кольоровими смугами значної ширини (7-10 мм).

Із середньої відстані (4-5 м) (2-й план) знаки населених пунктів зберігають читаність при розмірах 4-4,5 мм і білому кольорі значка. Внутрішній рисунок геометричних фігур і різниця в рисунку лінійних знаків у диференціації елементів змісту стінних карт ефекту на дають. Тому найбільш доцільно використовувати кольорові сполучення. Шрифти підписів, які мають пряме і чітке накреслення, розрізняються при величині 4,5-6,0 мм. Для лінійних знаків читаність забезпечується при товщині ліній 0,6-0,8 мм і контрастній кольоровій різниці.

Умовні позначення і шрифти підписів населених пунктів читаються повністю на відстані 1-2 м (3-й план), якщо мінімальний розмір значка складає не менше 1,8-2,0 мм у діаметрі, а розмір шрифта підпису 3,5-4,5 мм; лінійні знаки різного виду розпізнаються з цієї відстані при ширині 0,4-0,6 мм.

Картографічні знаки стінних карт для середньої школи проектуються ще більш великих розмірів. Мінімальний розмір кружка населених пунктів дорівнює в діаметрі 3,5 мм, максимальний – 8-10 мм. Навчальні карти передбачають узагальнення зображення всіх елементів змісту з меншим числом градацій, розраховане на сприйняття головного змісту без звертання до деталей. Це дає можливість проектувати знаки більш яскравими і контрастними, і які легко читаються з відстані.

При розробці знаків немалу роль грає врахування кваліфікації споживачів. Системи позначень карти науково-довідкового типу, яким властива велика інформативність і складність побудови, розраховані на споживача з добрим знанням картографічної мови і вміння працювати з картою. Для масового читача, який не має спеціальної підготовки і досвіду читання карти система знаків повинна носити популярне і сприйнятне зображення, для чого доцільно застосовувати наочні, натуралістичні й картинні зображувальні засоби. Разом з тим постає важлива проблема підвищення картографічної грамотності читачів, навчання графічної мови карти. За кордоном ця проблема пропагується як виховання зорово-просторових здібностей і освоєння мови графіки як четвертої мови комунікації (додатково до трьох інших – усної мови, мови писемності та мови цифр, математиці).

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 231; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.014 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь