Найвідоміші теорії мотивації

 

У сучасному суспільстві мотивація ґрунтується на знаннях і механізмах психології. Різні теорії мотивації розділяють на дві категорії: змістовні і процесуальні. Змістовні теорії мотивації ґрунтуються на ідентифікації тих внутрішніх спонукань (званих потребами), які змушують людей діяти так, а не інакше. У цьому зв'язку будуть описані цікавлячі нас деякі аспекти теорій Абрахама Маслоу, Девіда Мак-Клелланда, Фредеріка Герцберга і деяких інших дослідників. Більш сучасні процесуальні теорії мотивації ґрунтуються в першу чергу на тому, як поводяться люди з урахуванням їх сприйняття і пізнання. Основні процесуальні теорії, які ми будемо розглядати, - це теорія очікування Врума, теорія справедливості і модель мотивації Портера-Лоулера. Першими орієнтуватися на психологічні характеристики діяльності людини почали змістовні теорії мотивації, що виникли незабаром після теорій " батога і пряника" і їй подібних. З того часу теорії мотивації прагнуть до якомога більшої міри обліку різних потреб і мотивів діяльності людей, постійно намагаючись виявити нові й переважні спонукання, мотиви і потреби.

Сучасні змістовні теорії мотивації основну увагу приділяють визначенню переліку та структурі потреб людей. Процесуальні теорії мотивації вважаються найбільш сучасними теоріями мотивації, вони так само визнають мотивуючу роль потреб, однак, сама мотивація розглядається в них з точки зору того, що примушує людину спрямовувати зусилля на досягнення різних цілей. Найбільш поширеними змістовними теоріями мотивації є теорії Маслоу, МакКлелланда і Герцберга. [8]

Теорія мотивації по Абраму Маслоу

Перша з розглянутих теорій називається ієрархією потреб Маслоу. Суть її зводиться до вивчення потреб людини. Це більш рання теорія. Її прихильники, у тому числі й Абрахам Маслоу, вважали, що предметом психології є поведінка, а не свідомість людини. В основі ж поведінки лежать потре6ності людини, які можна розділити на п'ять груп:

· Фізіологічні потреби, необхідні для виживання людини: у їжі, у воді, у відпочинку і т.д.;

· Потреби в безпеці і впевненості в майбутньому - захист від фізичних і інших небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися й у майбутньому,

· Соціальні потреби - необхідність у соціальному оточенні. У спілкуванні з людьми, відчуття «ліктя» і підтримка;

· Потреби в повазі, у визнанні оточуючих і прагненні до особистих досягнень;

· Потреба самовираження, тобто потреба у власному рості та у реалізації своїх потенційних можливостей.

Перші дві групи потреб первинні, а наступні три вторинні. Відповідно до теорії Маслоу, всі ці потреби можна розташувати в строгій ієрархічній послідовності у вигляді піраміди, в основі якої лежать первинні потреби, а вершиною є вторинні.

Сенс такої  ієрархічної побудови полягає в тому, що пріоритетні для людини потреби більш низьких рівнів і це позначається на її мотивації. Іншими словами, в поведінці людини більш визначальним є задоволення потреб спочатку низьких рівнів, а потім, у міру задоволення цих потреб, стають мотивуючим чинником і потреби більш високих рівнів.

Найвища потреба - потреба самовираження і росту людини як особистості - ніколи не може бути задоволена цілком, тому процес мотивації людини через потреби нескінченний.

Борг керівника полягає в тому, щоб ретельно спостерігати за своїми підлеглими, вчасно з'ясовувати, які активні потреби рухають кожним з них, і приймати рішення щодо їх реалізації з метою підвищення ефективності роботи співробітників. [9]

Теорія мотивації Девіда Мак Клелланда

З розвитком економічних відносин і вдосконаленням управління значна роль у теорії мотивації приділяється потребам більш високих рівнів. Представником цієї теорії є Девід Мак Клелланд. Згідно до його твердження структура потреб вищого рівня зводиться до трьох чинників: прагнення до успіху, прагнення до влади, до визнання. При цьому твердженні успіх розцінюється не як похвала або визнання з боку колег, а як особисті досягнення в результаті активної діяльності, як готовність брати участь у прийнятті складних рішень і нести за них персональну відповідальність. Прагнення до влади повинно не тільки говорити про честолюбство, але і показувати уміння людини успішно працювати на різних рівнях управління в організаціях, а прагнення до визнання - її здатність бути неформальним лідером, мати свою власну думку і вміти переконувати оточуючих у її правильності.

Відповідно до теорії Мак Клелланда люди прагнуть до влади, повинні задовольнити цю свою потребу і можуть це зробити при занятті конкретних посад в організації.

Управляти такими потребами можна, готуючи працівників до переходу по ієрархії на нові посади за допомогою їхньої атестації, направленні на курси підвищення кваліфікації і т.д. Такі люди мають широке коло спілкування і прагнуть його розширити. Їх керівники повинні сприяти цьому. [10]
           Теорія мотивації Фредерика Герцберга

Ця теорія з'явилась у зв'язку зі зростаючою необхідністю з'ясувати вплив матеріальних і нематеріальних факторів на мотивацію людини. Фредерік Герцберг створив двохфакторну модель, яка показує задоволеність роботою.

Перша група факторів (гігієнічні фактори) пов'язана з самовираженням особистості, її внутрішніми потребами, а також з навколишнім середовищем, в якому здійснюється сама робота. Друга група факторів мотивації пов'язана з характером і сутністю самої роботи. Керівник в цьому випадку повинен пам'ятати про необхідність узагальнення змістовної частини роботи.

Гігієнічні фактори Ф. Герцберга, як видно, відповідають фізіологічним потребам, потребам в безпеці і впевненості в майбутньому.

Різниця в розглянутих теоріях наступна: на думку А. Маслоу, після мотивації робітник обов'язково починає краще працювати, на думку Ф. Герцберга, робітник почне краще працювати тільки після того, як вирішить, що мотивація неадекватна.

Таким чином, змістовні теорії мотивації базуються на дослідженні потреб і виявленні факторів, що визначають поведінку людей.

Другий підхід до мотивації базується на процесуальних теоріях. Тут йдеться про розподіл зусиль працівників і виборі визначеного виду поведінки для досягнення конкретних цілей. До таких теорій відносяться теорія очікувань, або модель мотивації по В. Врум, теорія справедливості і теорія або модель Портера - Лоулера. [11]

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: