МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, Стр 1 из 11Следующая ⇒ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут психології та соціальної педагогіки Кафедра загальної, вікової та педагогічної психології     РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА        Соціальна психологія  для спеціальності  6.130102 Соціальна робота (освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр") за вимогами кредитно-модульної системи   Київ 2012 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут психології та соціальної педагогіки Кафедра загальної, вікової та педагогічної психології   «ПОГОДЖЕНО» Проректор з науково-методичної та навчальної роботи      ___О.Б. Жильцов   «___»                   2012 р. «ЗАТВЕРДЖЕНО» Вченою радою Інституту психології та соціальної педагогіки протокол № 1 від « »вересня2012 р Учений секретар                    ____Т.В.Мельниченко          РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Соціальна психологія для спеціальності  6.130102 Соціальна робота (освітньо-кваліфікаційний рівень "бакалавр") за вимогами кредитно-модульної системи   УХВАЛЕНО                                          на засіданні кафедри загальної, вікової                та педагогічної психології,                                          протокол № _1_ від «_ __» _серпня 2012 р.                                                      завідувач кафедри                                                _______        О.П.Сергєєнкова  Київ 2012 УДК 378.1(073) ББК 74.580   Соціальна психологія. Програма навчальної дисципліни. – К.: Київський   університет імені Бориса Грінченка, 2012. – 49 с.   Укладач: Валентина Петрівна Кутішенко, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та педагогічної психології                                            Рецензенти :   ББК 74.580 © КУ, 2012 р. ЗМІСТ Пояснювальна записка. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …… 5   Структура програми навчальної дисципліни І. Опис предмета навчальної дисципліни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …...7  ІІ. Тематичний план навчальної дисципліни. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ….8 ІІІ. Програма Змістовий модуль І. Місце і роль соціальної психології в системі наукового знання………………………………………………………………… 9 Змістовий модуль ІІ. Соціальна психологія особистості …………... 11 Змістовий модуль ІІІ. Проблеми спілкування та міжособистісної взаємодії в соціальній психології………………................................................14 Змістовий модуль ІV. Соціальна психологія груп та масових явищ …17  ІV. Навчально-методична карта дисципліни «Соціальна психологія»…….20      V. Плани семінарських та практичних занять . . . . . . . . ………………… .22 VІ. Завдання для самостійної роботи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26         VІІ. Індивідуальна навчально-дослідна робота (навчальний проект) . . . . 29     VІІІ. Система поточного та підсумкового контролю. . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36    ІХ. Методи навчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39   Х. Методичне забезпечення курсу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 39 ХІ. Питання до іспиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ... 39 ХІІ Рекомендована література Основна. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ……… …41 Додаткова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . …………… 44 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Робоча програма курсу «Соціальна психологія» розроблена з урахуванням вимог щодо удосконалення підготов­ки соціальних педагогів до успішного пізнання різноманітних аспектів соціально-психологічної проблематики. Позаяк в суспільстві сфор­мувалася нагальна потреба в висококваліфікованих спеціалістах з соціальних наук, здатних стати співтворцями громадянського суспільства в нашій країні. Робоча навчальна програма з дисципліни «Соціальна психологія» є нормативним документом КУ імені Б.Д. Грінченка, який розроблено кафедрою загальної, вікової та педагогічної психології на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів відповідно до навчального плану для всіх спеціальностей денної форми навчання. Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України (лист № 1/9-736 від 06.12.2007 р.) «Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра». Робочу навчальну програму укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації навчання. Програма визначає обсяги знань, які повинен опанувати бакалавр відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Соціальна психологія», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студентів. «Соціальна психологія» є складовою частиною дисциплін психолого-педагогічного циклу нормативного блоку. Її вивчення передбачає розв'язання низки завдань фундаментальної професійної підготовки висококваліфікованих фахівців, зокрема: опанування системою знань про закономірності поведінки і діяльності людей, зумовлених включенням їх до соціальних груп, а також психологічні характеристики цих груп. Мета курсу: забезпечення майбутніх соціальних педагогів знаннями з основних понять, принципів та положень соціальної психології, а також озброєння, на основі теоретичних знань, уміннями і навичками практичної та дослідницької діяльності у соціальній сфері. Завдання курсу: 1. Ознайомити слухачів з сутністю, місцем і роллю соціальної психології в системі наукового знання. 2. Проаналізувати специфіку застосування методів соціальної психології.   3. Розкрити історичний розвиток соціально-психологічних ідей. 4. Висвітлити соціально-психологічні проблеми особистості, міжособистісного спілкування. 5. Охарактеризувати особливості функціонування соціальних груп, внутрішньогрупових і міжгрупових відносин. 6. Виробити у слухачів ряд практичних умінь та навичок;  активізувати особистісний та творчий потенціал майбутнього фахівця. В результаті засвоєння модулів студенти повинні знати:  історичні передумови та перспективи розвитку соціальної психології, основні теоретичні напрями у сучасній соціальній психології; категорії та методи соціальної психології; різні підходи до проблеми особистості та її розвитку, формування та соціалізації; засоби соціально-психологічного впливу в процесі спілкування; особливості міжособистісної та міжгрупової взаємодії в різних видах і формах суспільної діяльності. На основі цих знань під час семінарських занять, індивідуальної навчально-дослідницької та самостійної роботи студенти набувають уміння та навички: осмислено використовувати термінологічний апарат; застосовувати в соціально-педагогічній діяльності методи соціальної психології; використовувати прийоми комунікації для успішної взаємодії з людьми; аналізувати соціально-психологічні явища; організовувати взаємодію у малій групі; в практичній роботі враховувати специфіку ментальності населення; визначити психологічні параметри вивчення і оцінки сформованості активної життєвої позиції особистості, закріплювати її потребу в самоствердженні і самовираженні.   Курс “Соціальна психологія” передбачає тісний зв’язок з дисциплінами: загальна, вікова та педагогічна психологія, історія психології, психодіагностика, діагностика індивідуально-типологічних відмінностей особистості та інші.  Об сяг курсу «Соціальна психологія», відведено до навчального плану, становить 144 год., із них 22 год. – лекції, 20 год. – семінарські заняття,  6 год. – індивідуальна робота, 54 год. – самостійна робота, 36 год. – самостійна підготовка до іспиту, 6 год. – модульний контроль. Форма підсумкового контролю – іспит.   ІІ. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ № З/п	Назви теоретичних розділів		Кількість годин
Разом			Аудиторних				Лекцій		Лабораторних		Семінарських		Індивідуальна Робота		Самостійна робота	Підсумковий  контроль
Змістовий модуль І. Разом																			24				4						4		1		15
Змістовий модуль ІІ. Разом																			28						6				6		2		12	2
Змістовий модуль ІІІ. Разом																			28						6				6		1		13	2

Змістовий модуль ІV.

Разом

 28 6 4 2 14 2

ІІІ. ПРОГРАМА

Характер гендерних ролей. Маскулінні та фемінні культури. Соціостатеві установки в українській етнокультурі. Стилі виховання хлопчиків та дівчат. Набуття гендерної ідентичності. Первинна статева ідентифікація. Вторинна статева ідентифікація. Зріла гендерна ідентичність.

Основні поняття: первинна та вторинна соціалізація, стадії соціалізації, інститути соціалізації, наслідування, навіювання, переконання, рефлексія, ідентифікація, соціальна фасилітація, конформність, «зсування мотиву на ціль», соціальна роль, біологічна стать, психічна стать, гендер, гендерна соціалізація, маскулінність, фемінність, гендерна ідентичність

Семінар 4-5. Соціалізація особистості.

 

Механізми сприймання. Механізм проекції. Ефект первинності. Ефект новизни. Ефект ореолу. Ефект пріоритету. Ефект поблажливості. Типові схеми формування першого враження. Роль емпатії та емоцій в міжособистісному спілкуванні Феномен ідентифікації у спілкуванні.

 Специфіка обміну інформацією між людьми. Функції комунікативного аспекту спілкування.

Зміст, види і форми комунікації. Аксіальна і ретиальна комунікація. Види інформації за характером впливу: спонукальна, констатуюча. Безпосередньо міжособистісні і масові комунікації (організовані і стихійні). Культурні норми, заборони: мовні, тематичні, контактні. Стереотипні ситуації спілкування.

Характеристика компонентів комунікативного простору (суб’єкти комунікації, спільна комунікативна дія, зворотний зв'язок, спільне інформаційне поле, механізми і феномени, що гальмують чи сприяють взаєморозумінню, налагодження діалогічних відносин). Комунікативний простір міжособистісних відносин його системні властивості (цілісність, структурність, автономія чи функціональна однорідність структурних компонентів). Ефективність обміну інформацією.

Психологічні особливості вербальної та невербальної комунікації.  

  Основні поняття: аксіальна і ретиальна комунікація,      міжособистісний простір, вербальні засоби спілкування, нерефлексивне та рефлексивне слухання, критичне та емпатійне слухання,  комунікативний процес, комунікативні бар’єри,  соціальної перцепції, аперцепція, ідентифікація, емпатія, атракція, рефлексія, каузальна атрибуція, пізнавальний, моральний, комунікативний егоцентризм, бар’єри взаєморозуміння, антропологічні, етнонаціональні, соціально-статусні, соціально-рольові, експресивно-естетичні, вербально-поведінкові стереотипи, механізм проекції, ефект первинності, ефект новизни, ефект ореолу, ефект пріоритету, ефект поблажливості, перцептивні здібності.

Семінар 7. Перцептивна та комунікативна сторони спілкування.  

 

Основні соціально-психологічні характеристики малої соціальної групи. Групова норма. Виміри групової структури: формально-статусна, соціометрична, комунікативна, референтна, експертна, ставлення до влади.

Поняття про групову динаміку та групові процеси. Механізми групової динаміки: розв’язання внгутрішньогрупових суперечностей, «ідіосинкразійний кредит», психологічний обмін, нормативний вплив меншості, зсув до ризику.

 Стратометрична концепція. Параметричний підхід до динаміки групового розвитку. Стадії розвитку групи (за Б.Такменом, за Л.Уманським, та за М.Вудкоком, Д.Френсісом). Характеристика відносин між членами високоорганізованої групи: 1) ціннісно-орієнтаційна єдність; 2) колективістська ідентифікація; 3) адекватна атрибуція відповідальності; 4) єдність функціонально-рольових очікувань.

Поняття про лідерство та керівництво у групах. Лідер і керівник: спільне та відмінне. Теорії походження лідерства та керівництва. Особистісна теорія лідерства. Ситуаційна теорія лідерства. Синтетична теорія лідерства. Динаміка лідерства та керівництва. Стилі лідерства, керівництва, їх переваги та недаліки. Харизматичний лідер.

Проблема прийняття групового рішення. Теорія прийняття раціонального рішення. Психологічна теорія (поведінкова теорія). Відмінності між груповими та індивідуальними рішення. Нормативний вплив групової більшості. Умови впливу меншості на групу та її тактичні засоби.

Проблема деформації групового мислення. Можливості усунення недоліків групового рішення.  

 Чинники, які сприяють укладанню угод і переговорів.

 Продуктивність групової роботи. Групова згуртованість як складний психологічний феномен. Фактори, що впливають на процес згуртованості групи.

Основні поняття:   велика, середня, мала, умовна, реальна, формальна, неформальна соціальні групи, психологічний клімат, настрій групи, групова норма, групова структура: статусна, соціометрична, комунікативна, референтна, експертна, структури взаємовідносин в малій соціальній групі: формальна, неформальна, групова динаміка, внгутрішньогрупові суперечності, «ідіосинкратичний кредит», психологічний обмін, стратометрична концепція, параметричний підхід, ціннісно-орієнтаційна єдність,деформації групового мислення, згуртованість.

     Семінар 9. Соціально-психологічні характеристики малої соціальної групи та проблема лідерства.

 

 Лекція 11. Психологія великих соціальних груп і масових явищ (2год.)         

Поняття велика соціальна група: сутність та зміст. Ознаки та структура великих соціальних груп. Класифікація великих соціальних груп. Види великих соціальних груп. Соціально-психологічні особливості формування великих соціальних груп. Функціонування великих груп. Особливості дослідження великих соціальних груп.

Типи соціальних спільностей. Зв’язок понять велика соціальна група та масова поведінка. Поняття про стихійну групу: натовп, юрба, публіка. Натовп та його особливості. Класифікація видів натовпу. Наслідування, навіювання, зараження як фактори впливу та регуляції поведінки натовпу. Особливості лідерства в натовпі. Публіка як специфічний різновид натовпу.

Особливості функціонування громадської думки. Масова комунікація як різновид міжгрупового спілкування. Вплив на функціонування великих соціальних груп громадської думки.

 Психологічні особливості етнічних груп. Основні підходи до визначення поняття «етнос». Ментальність народу. Особливості етнічної та національної психології. Етногенез та становлення нації. Емоційна сфера етнічних спільностей. Національний характер, темперамент, самосвідомість, почуття, традиції, звичаї та обряди. Особливості формування національного характеру.

Психологічні особливості українського національного характеру. М.Костомаров, Ю.Кульчицький та інші про ураїнський національний характер. Психологічні аспекти етнопедагогіки та етноконфліктології. 

Проблеми національної державності, національних стосунків та міжнаціонального спілкування. Міжнаціональні та етнічні конфлікти: витоки, сутність, динаміка та шляхи вирішення. Сучасний стан, тенденції та перспективи розвитку національної свідомості та самоствідомості.

 Основні поняття: велика соціальна група, масова поведінка, стихійна група, натовп, юрба, публіка, громадська думка, масова комунікація, етнос, ментальність, етнічна та національна психологія, етногенез, нація, національний характер, темперамент, самосвідомість, почуття, традиції, звичаї, обряди, міжнаціональні та етнічні конфлікти.

Семінар 10. Психологія великих соціальних груп і масових явищ

 

 

V . ПЛАНИ

Змістовий модуль І.

Семінар 1.

Семінар 2.

Тема: Історія розвитку соціальної психології (2 год.)

План заняття

І. Теоретична частина.

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Змістовий модуль ІІ.

Семінар 3.

План заняття

 І. Теоретична частина.

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Семінар 4-5

Механізми соціалізації.

Характер гендерних ролей.

ІІ. Дискусія: Україна: гендерна асиметрія чи гендерний паритет.

Продовження теми(наступне семінарське заняття)

ІІІ.  Аналіз моноспектакля Є.Гришковца "Как я Съел собаку".

    Пропонується план аналізу. Студенти дивляться спектакль. Проводиться обговорення.

 Основна література: 3, 8, 32, 33, 48, 58, 59., 64, 66, 67.

Додаткова література: 73, 80, 86, 91, 100, 103, 108, 118, 142, 160, 163, 173, 179, 190, 211.

 

Змістовий модуль ІІІ.

Семінар 6.

Семінар 7.

План заняття

І. Теоретична частина.

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Семінар 8.

Змістовий модуль ІV.

Групова динаміка

Семінар 10.

Тема: Психологія великих соціальних груп та масових явищ (2 год.)

План заняття

І. Теоретична частина.

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Психологія етнічних груп.

Психологія масових явищ.

ІІ. Ознайомлення з методикою Г.У.Солдатової "Типи етнічної ідентичності".  

ІІІ. Перевірка виконання самостійної роботи.

Основна література: 3, 20, 21, 25, 30, 31, 33, 37, 42, 50, 67.

Додаткова література: 70, 76, 93, 94, 97, 99, 115, 119, 120, 145, 152, 153, 171, 174, 183, 184, 196, 199, 204, 210, 213, 214.

V І. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Змістовий модуль І.

Місце і роль соціальної психології в системі наукового знання

Змістовий модуль ІІ.

Змістовий модуль ІІІ.

Змістовий модуль ІV.

Оцінювання ІНДЗ.

Виконання теоретичної частини ІНДЗ оцінюється до 20 балів, практичної – до 10. 

Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано відповідно у табл. 7.1 і 7.2.

 

Таблиця 7.1

Критерії оцінювання ІНДЗ

(теоретична частина дослідження)

 

№ з/п	Критерії оцінювання роботи	Максимальна кількість балів за кожним критерієм
1.	Обґрунтування актуальності, формулювання мети, завдань та визначення методів дослідження	2 бали
2.	Складання плану дослідження	1 бал
3.	Критичний аналіз суті та змісту першоджерел. Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності. Аналіз сучас­ного стану дослідження проблеми, розгляд тенденцій подальшого розвитку даного пи­тання.	8 балів
4.	Дотримання правил реферуванням наукових публікацій	2 бали
5.	Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження	5 бали
6.	Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел)	2 бали

Разом

20 балів

 практична частина дослідження:

9-10б. – завдання виконано у повному обсязі, без помилок;

7-8 б. – завдання виконано у повному обсязі , але упущені окремі деталі;   

4-6 б.– відповіді на запитання даються не в повному обсязі, мають місце помилки;   

0-3б. – на запитання студента дає неправильні відповіді.

Таблиця 7.2

Шкала оцінювання ІНДЗ

 

Рівень виконання	Кількість балів, що відповідає рівню	Оцінка за традиційною системою
Високий	28-30	Відмінно
Достатній	22-27	Добре
Середній	16-21	Задовільно
Низький	0-15	Незадовільно

Якщо при перевірці в ІНДЗ не виявлено суттєвих фахових помилок, оформлення її відповідає вимогам кафедри, то така робота може бути прийнята без захисту з оцінкою „відмінно”. У всіх інших випадках ІНДЗ захищається автором з виставленням відповідної оцінки в межах до 30 балів.

ВІДМІННО, що відповідає 28-30 балам, ставиться: при виконанні ІНДЗ у повному обсязі, теоретична та практична частини не мають помилок; відповіді на запитання вичерпні й аргументовані; оформлення відповідає вимогам кафедри.

ДОБРЕ, що відповідає 22-27 балам, ставиться якщо: ІНДЗ виконано в повному обсязі і вона не має помилок, які потребують її переробки; відповіді на запитання даються по суті, але не в деталях.

ЗАДОВІЛЬНО, що відповідає 16-21 балам, ставиться, якщо ІНДЗ виконана не в повному обсязі; мають місце помилки; оформлення не відповідає вимогам; відповіді на запитання даються не в повному обсязі.

НЕЗАДОВІЛЬНО, що відповідає 0-15 балам, виставляється якщо: ІНДЗ виконана не в повному обсязі; мають місце суттєві помилки, які тягнуть за собою переробку; оформлення не відповідає вимогам; на запитання студента дає неправильні відповіді.

Оцінка з ІНДЗ є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень студентів з навчальної дисципліни «Соціальна психологія».

Студент може набрати максимальну кількість балів за ІНДЗ – 30 балів.

Перелік теоретичних питань до ІНДЗ

1. Особливості історії української соціальної психології.

2. Специфіка методів соціальної психології.

3. Уявлення сучасної соціальної психології про її предмет.

4. Спільне та відмінне між американським та європейським напрямами соціальної психології.

5. Когнітивні теорії в соціальній психології.

6. Концептуально-діалогічні методи соціальної психології (психодрама і соціограма Дж.Морено, психоаналіз З.Фрейда, трансактний аналіз Е.Берна).

7. Характеристика групи «активних» соціально-психологічних методів.

8. Аналіз соціометричного методу в соціальній психології.

9. Порівняння теорій особистості за різними параметрами.

10. Спілкування і соціалізація особистості.

11. Закономірності становлення особистості, висвітлені у творах вітчизняних психологів.

12. Етапи та рівні соціалізації особистості у різних теоретичних концепціях.

13. Самосвідомість особистості і її життєвий шлях.

14. Сім'я як інститут соціалізації особистості.

15. Специфіка процесу соціалізації підлітків.

16. Особливості соціалізації людини у зрілому віці.

17. Взаємозв’язок установки і поведінки особистості.

18. Вплив індивідуальних особливостей особистості на її поведінку.

19. Вплив статево-рольових характеристик особистості на процесс спілкування і взаємодії людей.

20. Специфіка входження особистості в группу.

21. Життєві цінності та спосіб життя особистості.

22. Класифікація зарубіжних психологічних теорій особистості.

23. Основні напрямки дослідження особистості у вітчизняній психологічній науці.

24. Історія і сучасні теорії особистості.

25. Психологічні особливості масового спілкування.

26. Психологія міжособистісного оцінювання.

27. Спілкування як чинник формування особистості.

28. Невербальне спілкування в родині.

29. Соціально-психологічна сутність конфліктної міжособистісної взаємодії.

30. Особливості формування установок.

31. Батьківський вплив на формування статево-ролевої ідентичності дитини.

32. Зміст альтруїстичної поведінки особистості.

33. Перцептивні механізми та ефекти пізнання людини людиною.

34. Характеристика видів комунікативних бар’єрів.

35. Характеристика сімейних конфліктів.

36. Основні підходи до вивчення малої соціальної групи.

37. Сутність основних теорій лідерства.

38. Соціально-психологічна характеристика масових явищ.

39. Особливості групового прийняття рішення.

40. Проблема педагогічної соціальної психології.

41. Феномен етнічних груп та його особливості.

42. Характеристика подружнього спілкування.

43. Природа асоціальної поведінки і агресії.

44. Особливості прикладної соціальної психології.

45. Емпатійне спілкування в роботі практичного психолога.

46. Стереотипізація в соціальній перцепції.

47. Сутність гуманістичного спілкування.

48. Характеристика конфліктної міжособистісної взаємодії.

49. Етногенез та менталітет українського народу.

50. Ділова комунікація і професійна діяльність.

Перелік практичних питань до ІНДЗ

1. Назвіть і опишіть чотири прийоми удосконалення навичок вербального спілкування.

2. Назвіть і опишіть чотири прийоми удосконалення ефективності слухання.

3. Поясніть, яку роль відіграє зовнішність людини у невербальній комунікації.

4. Як впливають особливості інтелекту на індивідуальний тип спілкування?

5. Як ви ставитесь до брутальної лексики в сучасній мові?

6. Як впливають новітні культурні події, мода на характер масового спілкування?

7. Назвіть персонажі сучасного мистецтва і телевізійних передач, які найбільше впливають на характер масового спілкування.

8. Поясніть, як кожен із запропонованих принципів може допомогти людині у вдосконаленні ораторських навичок і навичок ведення бесіди:

а) усвідомлення того, що ви хочете сказати;

б) розширення словникового запасу;

в) візуальний контакт зі слухачами;

г) постановка відкритих запитань.

9. Уявіть, що ваш чоловік (жінка) постійно розкидає свої речі. Ситуація делікатна, але, діючи асертивно, ви можете вирішити її. Опишіть, як це можна зробити.

10. Скористайтеся вашими знаннями про невербальну комунікацію і розшифруйте, що хотів сказати своїм вчинком кожного з персонажів:

1. Катя зібрала своє довге світле волосся в тугий вузол на потилиці, одягла позичений у матері строгий костюм в тонку смужку і туфлі бабусі,
склала папку з документами в батьківський портфель і відправилася
на співбесіду.

2. Після сімейної сварки Сергій намалював портрет дружини в чорних і сірих кольорах. Малюнок він повісив на дзеркало перед її туалетним столиком.

3.  Оля огляділа переповнений людьми пляж і розстелила свій рушник в
метрі від симпатичного молодого чоловіка.

11. Уявіть, що вас вибрали мером маленького міста. Ви намагаєтесь регулярно інформувати жителів про вашу роботу, а також сповіщаєте, в які дні вони можуть з вами зустрітися. Однак відгуку на ваші звернення ви практично не відчуваєте. Це вас бентежить. Назвіть шість прийомів. За допомогою яких ви могли б налагодити вхідну комунікацію.

12. Нижче подано перелік деяких засобів невербального спілкування. Виділіть ті, що належать до оптико-кінетичної системи знаків.

Напрям погляду, ритм мови, наморщування чола, бігаючий погляд, нахмурювання та піднімання брів, кут повороту до співрозмовника, покашлювання, рухи ніг та рук, голови й тулуба, час запізнення на зустріч, сміх та плач, пильний погляд, дотик, тембр голосу, відстань до співрозмовника, паузи в мовленні, потиск руки, поцілунок, завчасний прихід на зустріч.

 13. Нижче подано перелік деяких засобів невербального спілкування. Виділіть ті, що належать до паралінгвістичної та екстралінгвістичної системи знаків.

Напрям погляду, ритм мови, наморщування чола, бігаючий погляд, нахмурювання та піднімання брів, кут повороту до співрозмовника, покашлювання, рухи ніг та рук, голови й тулуба, час запізнення на зустріч, сміх та плач, пильний погляд, дотик, тембр голосу, відстань до співрозмовника, паузи в мовленні, потиск руки, поцілунок, завчасний прихід на зустріч.

14. Спираючись на розуміння спілкування як пізнання людьми один одного, поясніть описану нижче ситуацію. Яке явище має місце в цій ситуації?

Як правило вчитель критикує поганих учнів більше і різкіше, використовуючи звернення: «Знову не вивчив…», «Як завжди ти…».

15. Спираючись на розуміння спілкування як пізнання людьми один одного, поясніть описану нижче ситуацію. Яке явище має місце в цій ситуації?

Непомітно для себе вчитель підказує та допомагає хорошим учням. При цьому впевнений, що «витягував» лише поганих учнів.

16. Розробіть рекомендації педагогам щодо поведінки в педагогічних конфліктах.

17. За наведеною нижче схемою проаналізуйте конфліктну ситуацію.

Схема аналізу

а) причини конфліктної ситуації (зовнішні і внутрішні, умови її виникнення);

б) смисл конфлікту для кожного учасника;

в) помилки спілкування в ситуації;

г) перспективні виховні та пізнавальні цілі при різних варіантах розв’язання конфлікту.

 Урок математики в VI класі. Вчителька досвідчена, стаж роботи більше 25 років. Вона пропонує учням вирішити задачу з підручника. Помітивши, що один учень не починає виконувати завдання, вона його різко запитує: «А ти чому не працюєш?»

Батьки цього хлопчика п'ють, нервова система його неврівноважена. Виховує дитину бабуся.

На питання вчительки він відповів грубістю. Вчителька зажадала, щоб він вийшов з класу. У відповідь – знову грубість і невиконання «наказу». Хлопці принишкли, чекали вирішення конфлікту і, звичайно, не займалися завданням. Вчителька вибігла з класу, пішла до директора й зажадала негайно виставити грубіяна з класу.

18. За наведеною схемою (див. зап. 17) проаналізуйте конфліктну ситуацію.

 На уроці літератури в VII класі при перевірці домашнього завдання вчителька тричі піднімали одного й того ж учня, але він мовчав. Під кінець уроку вона оголосила, що ставить йому «два». На наступному уроці вчителька знов почала опитування з цього учня, коли він відмовився відповідати, виставила його з уроку. На наступні заняття з цього предмету учень ходити перестав, всіляко уникаючи зустрічей з вчителем, з інших предметів вчився, як і раніше, успішно. В кінці чверті вчителька поставила йому «двійку». Дізнавшись про це, учень зовсім перестав відвідувати школу.

19. Уявіть, що в невеликому містечку є дві середні школи. Традиційно вони суперники в навчанні і спорті. Останнім часом суперництво переросло у ворожість. Опишіть один із методів за допомогою якого можна послабити суперництво між учнями шкіл.

20. Уявіть, що вас призначено керівником групи із 6 чоловік, задача якої – вирощувати овочі на полі площею 2 гектари. Опишіть ваші дії для кожного з трьох стилів лідерства (авторитарного, демократичного, ліберального).

21. Поясніть в яких ситуаціях корисний кожен із трьох стилів керівництва (авторитарний, демократичний, ліберальний).

22. Поясніть, чому розмір групи і ліміт часу є факторами групової продуктивності.

23. Вкажіть причини, чому група приймає більш ризиковані рішення, ніж окрема людина.

24. Що визначає становище учня в системі особистісних взаємовідносин?

25. Поясніть своїми словами різницю між захопленням і прив’язаністю.

26. Перерахуйте 5 чинників успішності шлюбу.

27. Обґрунтуйте необхідність психологічної готовності до шлюбу.

28. Поясніть, чим відрізняються традиційні уявлення про статеві ролі від сучасних.

29. Назвіть три можливі способи впливу батьків на формування статево ролевої ідентичності дитини. Наведіть відповідні приклади.

30. Уявіть, що ви працюєте в службі знайомств. Напишіть аргументовані думки щодо кожної із запропонованих пар.

а) Моріс Л., 55 років, розлучений, тричі був одружений, закінчив Гарвардський
університет, співвласник юридичної фірми, атеїст. Бажає познайомитися
 з молодою жінкою. Любить вечірки, не проти того, щоб випити.

 Таня М., 20 років, освіта середня, працює в універмазі; в шлюбі не була; сповідає релігію мормонів. Бажає познайомитися з чоловіком старшим за неї. Любить тихі розваги в колі близьких друзів.

б) Олексій 3., 48 років, вдівець з трьома маленькими дітьми, є власником сітки магазинів, іудей. Бажає знайти жінку з метою створення сім'ї.

 Валентина Д., 43 роки, вдова, має дочку-підлітка; з тих пір, як втратила чоловіка, працює косметологом; єврейка. Шукає чоловіка, який дозволив би їй присвятити себе домашньому господарству і вихованню дітей.

в) Валерій Р., 22 роки, неодружений, студент старшого курсу університету, вивчає англійську філологію, православний. Навчання не залишає йому часу на зустрічі
з жінками. Бажає знайти розумну, цікаву співбесідницю.

 Марія М., 21 рік, в шлюбі не була, студентка передостаннього курсу університету, вивчає астрономію і історію, православна. Бажає познайомитися з молодою людиною, яка змогла б стати її товаришем по навчанню і скласти компанію в різних університетських заходах.

31. Підліток Олена вступила в статевий зв'язок з своїм ровесником, хоча він їй зовсім не цікавий. Назвіть чотири можливі причини, які могли підштовхнути її до цього.

32. Назвіть три переваги і три недоліки життя дорослої людини поза шлюбом.

33. Поясніть, в чому полягає трудність розділу генетичних чинників і чинників середовища при визначенні причин статевих відмінностей.

34. Що сприяє підвищенню самооцінки?

35. Вкажіть три критерії аномальної поведінки.

36. Для кожного із перерахованих методів діагностики особистості вкажіть по два недоліки:

а) проективні тести;

б) опитувальники;

в) інтерв’ю;

г) спостереження.

37. Поясніть як співвідносяться установки і упередження.

38. Назвіть три способи, за допомогою яких можна побороти упередженість.

 39. Американські психологи Розенталь і Якобсон провели експеримент. На початку навчального року переконали вчителів у тому, що у певних учнів („пізноцвітучих") слід чекати великих успіхів у навчанні тільки наприкінці навчального року. Насправді учні позначені як „пізноцвітучі" вибиралися випадковим способом. Перевірка, проведена після експерименту, показала, що саме ці учні дійсно значно покращили свої навчальні результати, порівняно з іншими учнями. Про яку залежність тут йдеться?

40. Один з критеріїв хорошої теорії особистості є її здатність допомагати людям знаходити рішення їх повсякденних проблем. Яка теорія з Вашої точки зору найбільше відповідає цьому критерію. Розкрийте її сутність.

41. Наведіть приклади взаємозв’язку проявів агресії з культурними традиціями.

42. Назвіть з власної практики три ефективних методи зменшення агресії.

43. Наведіть приклади прояву конформізму.

44. Як гендерні відмінності впливають на атракцію?

45. Від чого залежить ефективність навіювання?

46. Які особистісні риси характеру людини зумовлюють деструктивну взаємодію?

47. Чим характеризується людина, яка сприймає всі життєві події з позиції своєї етнічної групи?

48. Охарактеризуйте «жіночі» і «чоловічі» культурні цінності спілкування.

49. Як перехідні періоди розвитку впливають на процес соціалізації особистості?

50. Що є основою авторитету особистості?

9. V ІІІ . СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

10. КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

11.

12. Навчальні досягнення бакалаврів із дисципліни «Соціальна психологія» оцінюються за модульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінюванння рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміни  контролю. Кожний модуль включає бали за поточну роботу бакалавра на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу. Реферативні дослідження та есе, які виконує бакалавр за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях. Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань. Модульний контроль знань магістрантів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2., табл. 8.3. та табл. 8,4.

 

Таблиця 8.1

Таблиця 8.2

Розподіл балів, що присвоюються студентам упродовж вивчення дисципліни «Соціальна психологія».

Види діяльності	Максимальна кількість балів
Робота на  семінарах, лабораторних заняттях, лекціях (Змістовий модуль 1)	24
Робота на семінарах, лабораторних заняттях, лекціях (Змістовий модуль 2)	36
Робота на семінарах, лабораторних заняттях, лекціях (Змістовий модуль 3)	36
Робота на семінарах, лабораторних заняттях, лекціях (Змістовий модуль 4)	25
Індиві­дуальна навчально-дослідницька робота	30
Модульні контроль­ні роботи (4)	75
Самостійна робота	20
разом	246

 

Індекс перерахунку: 246/60=4,1

Всі інші бали, що обрав студент вираховуються так: набрана студентом кількість балів ділиться на 4,1

Таблиця 8.3

Таблиця 8.4

ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

За джерелом інформації:

• Словесні: лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій,  семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація, перегляд відео-касет.

• Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

  навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості тощо.

ХІ. П И ТАННЯ ДО ІСПИТУ

Основні ознаки особистості.

Характер гендерних ролей.

Моделі комунікації.

Бар’єри взаєморозуміння.

Природа агресії.

Причини та типи конфліктів.

Взаємодія на рівні дружби.

Психологія етнічних груп.

Психологія масових явищ.

ХІІ.  РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Аванесов В.С. Тесты в социологическом исследовании.— М.: Наука, 1982.

2. Алешина Ю. Е. Консультативная беседа: введение в практическую со­циальную психологию. — М., 1996.

 3. Андреева Г.М. Социальная психология. Уч. пос. М.: Аспект-Пресс, 2004.

4. Бехтерев В. М. Коллективная рефлексология. Избранные работы по социальной психологии. — М., 1994.

5. Битянова М. Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыс­лей.—М., 2001.

6. Бобнев М.И. Социальные нормы и регуляция поведения.— М.: Наука, 1978.—311с.

7. Большаков В.Ю. Психотренинг. Социодинамика, игры, упражнения. — СПб., 1994.

8. Будилова Е.А. Социально-психологические проблемы в русской науке.— М.: Наука,1983.-231с.

9. Введение в практическую социальную психологию / Под ред. Жукова Ю.М.,Петровской Л,А., Соловьевой О.В.— М., 1996.

10. Вичев В. Мораль и социальная психика. — М., 1978.

11. Волков И.П. Социометрические методы в социально-психологических исследо­ваниях.-Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.- 88с.

12. Габитова Р.М. Человек и общество в немецком экзистенционализме,— М.: Наука, 1972.-222с.

13. Герген К.Дж. Социальная психология как история // Социальная психология: Саморефлексия маргинальности. – М.,1995.

14. Гибш Г., Форверг М, Введение в марксистскую социальную психоло­гию. — М., 1972.

15. Джонсон, Девід В. Соціальна психолопія: тренінг міжособистісного спілкування: Пер. з англ. — К., 2003.

16. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелева Н.В., Уманець Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение.—Л.: ЛГУ, 1985.—168с.

17. Каган М. С. Системный подход и гуманитарное знание. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1991.

 18. Келли Г, Тибо Дж. Межличностные отношения. Теория взаимозави­симости // Современная зарубежная социальная психология. -- М., 1984. — С. 61 — 81.

19. Кэмбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прик­ладных исследованиях: Пер. с англ. — М., 1980.

20. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія. – К., 1995.

21. Корнєв М.Н., Фомічова В.М. Психологія масової поведінки. – К., 2000.

22. Кузьмин Е.С. Основы социальной психологии,—Л.: Изд-во ЛГУ, 1967.— 173с.

23. Левикин И.Т. Теоретические и методологические проблемы социальной психо­логии.— М.: Мысль, 1975.— 256с.

24. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психоло­гии. — М., 1984.

25. Майерс Д. Социальная психология: Пер. с англ. — СПб., 1996.

26. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, методи, програми, процедури. - К., 1998.

27. Методология и методы социальной психологии / Под ред.      Шороховой Е.В.— М.:Наука, 1977.

28. Методы социальной психологии / Под ред. Кузьмина Е.С., Семенова В.Е.— Л.:Изд-во ЛГУ, 1977.

29. Морено Дж. Социометрия: Пер. с англ. — М., 1958.

30. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс: Пер. с франц. — М., 1998.

31. Московичи С. Общество и личность в социальной психологии // Сов­ременная зарубежная социальная психология. Тексты. — М., 1984.

32. Ньюком Т.М. Социально-психологическая теория: интеграция индивидуального и социального подходов // Современная зарубежная социальная психология, Тексты. – М., 1984.

33. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. Навч. Посібник – К.,2003

34. Основы социально-психологической теории / Под общ. ред. А. А. Бо-далева, А, Н. Сухова. — М., 1995.

35. Пайнс Эйала, Маслэч Кристина. Практикум по социальной психологии.— СПб.: Изд-во «Питер», 2000,-528с.

36. Паповяк С.С. Математические методы в социальной психологии.—М.:Наука,1983.

37. Парыгин Б.Д. Социальная психология. Учеб. пособие. – СПб.: ГУП, 2003.

38. Перспективы социальной психологии: Пер. с англ. — М., 2001.

39. Петровская Л. А. Теоретические и методологические основы социаль­но-психологического тренинга. — М., 1982.

40. Практикум із соціальної психології. Навч. метод. посібник // Долинська Л. (ред.),Абрамян И., Артемчук О. та ін. – К., 2001.— 155с.

41. Практикум по социально-психологическому тренингу // Под ред.        Парыгина Б.Д—СПб., 1994.

42. Прикладные проблемы социальной психологии / Под ред. Шороховой ЕВ...Левкович В.П.- М.: Наука, 1983.- 296с.

43. Принцип системности в психических исследованиях / Отв. ред.
Д. Н. Завалишина и В. А. Барабанщиков. -— М.: Наука, 1990.

44. Почебут Л. Г., Чикер В, А. Индустриальная социальная психология. —СПб., 1997.

 45. Реан А.А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология. – СПб.: Питер Ком, 1999.

46. Руденский Е. В. Социальная психология. Курс лекций, — М., 1997.

47. Савчин М.В. Педагогічна соціальна психологя. Навч. посібник. –Дрогобич, 1998.

48. Савчин М. В. Соціальна психолопя. – Дрогобич, 2000.

49. Словарь-справочник по социальной психологии / В.Крысько. – СПб.: Питер, 2003.

50. Современная зарубежная социальная психология: Тексты / Под ред. Г. М. Андреевой, Н, Н. Богомоловой, Л. А. Петровской. — М.: Изд-во МГУ, 1984.

51. Социальная психология в трудах отечественной психологии / Сост. Свенцицкий А.Л. – СПб.: Питер, 2000.

52. Социальная психология и общественная практика / Под ред. Шороховой Е.В., Левкович В. -М.: Наука, 1985.-231с.

53. Социальная психология: ключевые идеи / Бэрон Р., Бирн Д., Джонсон Б. – СПб.: Питер, 2003.

54. Социальная психология / Под ред. Кузьмина Е. С., Семенова В. Е.. —Л., 1979.

55. Социальная психология / Под ред. Петровского А.В.— М,: Просвещение, 1987.

56.Социальная психология / Под ред. Сухова А. Н., Деркача А. А.. — М., 2001.

57. Социальная психология. Проблемы методологии, исто­рии и теории. — СПб., 1999.

58. Социальная психология / Сост. Р.Мокшанцев. – М.: ИНФРА-М, 2001.

59. Социальная психология. Хрестоматия / Сост. Е.Белинская, О.Тихомадрицкая. – М., 1999.

60. Теоретические и методологические проблемы социальной психологии / Под ред. Г, М.Андреевой и Н.Н.Богомоловой. —М.: Изд-во МГУ, 1977.

61. Теоретическая и прикладная социальная психология / Под. ред. А. К. Уледова. — М., 1988.

62. Филатова О. Г. Социальная психология. — СПб., 2000.

63. Флоренская Т. А. Психологические проблемы диалога в свете идей М. М. Бахтина и А. А. Ухтомского // Общение и развитие психики. Сборник научных трактатов. — М., 1988. — С. 21 — 31.

64. Хрестоматия по социальной психологии. – М.: МПА, 1995.

65. Шибутани Т. Социальная психология / Пер. с англ.               Ольшанского В.Б.— Ростов-на-Дону, 1998.

66. Шихирев П. Н. Современная социальная психология. — М., 1999.

67. Шихирев П. Современная социальная психология в Западной Европе. – Л.: Наука, 1998.

68. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению: Монография.— К.: МАУП, 1995.

69. Ядов В.А. Стратегия социологического исследования: Описание, объяснение, понимание социальной реальности. – М., 1998.

Додаткова література:

70. Агеев В.С. Межгрупповое взаимодействие. Социально-психологический аспект. – М., 1990.

71. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение. – МГУ, 1991.

72. Альбульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. – М., 1991.

73. Ананьев Б.Г. О психологических эффектах социализации // Человек и общество. – 1971. – Вып. 9.

74. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М., 1997.

75. Арестов Б.И. Психологический климат в коллективе. – М., 1973.

76. Арутюнов С, А. Этносы и культуры. Проблемы взаимодействия. – М., 1988.

77. Асмолов А.Г., Ковальчук М.А. О соотношении понятия установки в общей и социальной психологии // Теоретические и методологические проблемы социальной установки. – М., 1977.

78. Асмолов А.Г. Психология личности. – М.: МГУ, 1990.

79. Базаров Т.Ю. Управление персоналом развивающейся организации. – М.,1996.

80. Балл Г. А. Понятие адаптации и ее значение для психологии личнос­ти // Вопросы психологии. – № 1. – 1989.

81. Бэрон Р., Ричардсон Н.Д. Агрессия, – СПб., 1997.

82. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. – М., 1995.

83. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. – М., 1992.

84. Бернацкий Г.Г. Культура политической дискуссии, – Л.: Знание, 1991– 32с.

85. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. – М., 1986.

86. Битянова Н.Р. Психология личностного роста: практическое пособие по прове­дению тренинга личностного роста психологов, педагогов, социальных работни­
ков. – М., 1995.

87. Блейк Р., Моутов Дж. Научные методы в управлении. – К., 1990.

88. Богданов В. А. Социально-психологические свойства личности. – Л., 1983.

89. Бодалев А.А. Личность и общение. – М., 1995.

90. Бодалев А.А. Психология общения. – М., 1996.

91. Божович Л.И. Проблема формирования личности. – М., 1995.

92. Бойко В.В., Ковалев Л.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. – М., 1983.

93. Бойко В.В., Маркин Л.А. Устная пропаганда: критерии, показатели, условия эффективности. – Л., 1983.

94. Борев Н.Н. Социальная психология печати, радио и телевидения. – М., 1991.

95. Брудный А.А. Понимание и общение, – М., 1989.

96. БурлачукЛ.Ф. Психодиагностика личности. – К., 1989.

97. Вундт В. Задачи и методы психологии народов // Социальная психо­логия: Хрестоматия. – М., 1999. – С. 37 – 48.

98. Вудкок М, Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер: Пер. с англ. –М., 1991.

99. Гнатенко П.І. Український національний характер. – К., 1997.

100. Говорун Т.В., Кікінеджі О.М. Гендерна психологія: Навчальний посібник. – К., 2004.

101. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К., 1989.

102. Голод С. И. Личная жизнь: любовь, отношения полов. – Л., 1990.

103. Голод С.И. Стабильность семьи: Социологический и демографический аспекты, – Л., 1984.

104. Горелов И., Енгалычев В. Безмолвный мысли знак: Рассказы о невербальной коммуникации. – М., 1991.

105. Гребенников И.В. Основы семейной жизни. – М., 1991.

106. Григорьева Т.Г. Основы конструктивного общения. Практикум, – Новосибирск,1997.

107. Гришина Н.В. Я и другие: Общение в трудовом коллективе. – Л., 1990.

108. Деркач А. А., Орбан Л. Э. Акмеологические основы становления пси­хологической и профессиональной зрелости личности. – М., 1995.

109. Дерябо С., Ясвин В. Гроссмейстер общения: иллюстрированный самоучитель психологического мастерства. – М., 1996.

110. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. – М., 1987.

111. Донцов А. И. О понятии "группа» в социальной психологии // Вестник Московского университета. Серия 14, Психология. – № 4. – 1997. – С. 17 – 25.

112. Донцов А.И. Психология коллектива: Методологические проблемы исследования. – М., 1984.- 208с.

113. Донченко Е.А.Социальная психика. – К., 1994.

114. Донченко Е.А., Титаренко Т.Н. Личность: конфликт, гармония. – К., 1989.

115. Доценко Е.Л. Психология манипуляции, – М., 1996.

116. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1996.

117. Энкельман Н.Б. Харизма. М., 2000.

118. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. – М., 1996.

119. Етнопсихолог1я: Навчально-методичний посібник / За ред. Л. Е. Ор­бан, В. Д. Хруща. – Івано-Франківськ, 1994.

120. Життя етносу: соціокультурні нариси: Навч.посібник /Б.Попов та ін.- К., 1997.

121. Журавлев А. Л. Психология совместной деятельности в условиях организационно-економических изменений: Дис. доктора психол. наук. – М., 1999.

122. Зейгарник Б.В. Теория личности К.Левина. – М., 1981

123. Зигерт В., Ланге Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

124. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. – СПб., 2000.

125. Злобина Е.Г. Общения как фактор развития личности. – К., 1981.

126. Знаков В. В. Понимание в познании и общении. – М., 1994.

127. ЗнаковВ.П. Класификация психологических признаков истинности и неистинности сообщения в коммуникативных ситуациях // Психол.журнал. – 1999. – № 2.

128. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб., 2000.

129. Имедадзе И.В. Установка как системообразующий фактор деятельности // Теория установки и актуальные проблемы психологии. – Тбилиси, 1990.

130. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. – К., 1996.

131. Кабрин В. И. Психология коммуникативного развития человека как личности: Автореферат диссертации доктора психол. наук. – СПб, 1993.

132. Каган М.С. Мир общения. – М., 1988. 

133. Каганець І.В. Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. – К., 1997. 

134. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. – К., 1993.

135. Карамушка Л. Організаційна психологія. – К., 2001.

 136. Климов Е.А. Образ мира в разнотипных профессиях, – М., 1995.

137. Ковалев А.Г. Коллектив и социально-психологические проблемы руководства. – М., 1978.

138. Коломинский Я.Л. Человек среди людей, – Минск, 1987.

139. Кон И.О. В поисках себя: личность и ее самосознание. – М.,1987. 

140. Кондратьев М.Ю. Подросток в замкнутом круге общения, – М., 1997.

141. Корнелиус X, Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать кон­фликты. – М., 1992.

142. Котова И.Б., Шиянов Е.Н. Социализация и воспитание. – Ростов н/Д., 1997.

143. КричевскийР.Л., Дубовская Е. М. Психология малой группы: теорети­ческий и прикладной аспекты. – М., 1991.

144. Кричевский Р.Л. Если Вы руководитель. Элементы психологии менеджмента в повседневной работе. – М., 1996.

145. Крысько В. Г., Деркач А. А. Этнопсихология. Теория и методология: Учебное пособие. – Ч. 1. – М., 1992.

146. Кудряшова Е.В. Лидер и лидерство. – М., 1996.

147. Куликов В. Психология внушения. – Иваново, 1978.

148. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное об­щение. – СПб., 2001.

 149. Лабунская В. А. и др. Психология затрудненного общения: Теория. Ме­тоды. Диагностика. Коррекция. – М., 2001.

150. Лабунская В. А. О «практичности» социальной психологии невербаль­ного общения // Психологический вестник. – Вып. 1. – Ч. 1. – Ростов-на-Дону, 1996. – С. 307 – 324.

151. Лебедева М. М. Вам предстоят переговоры. – М., 1993.

152. Лебон Г.Психология народов и масс. – СПб., 1995.

153. Левин К. Разрешение социальных конфликтов. – СПб., 2000.

154. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика, Классическая психодрама Дж.Морено. – М., 1994.

155. Леонтьев А.А. Психология общения. – Тарту, 1974, – 220с.

156. Ликсон Ч. Конфликт: семь шагов к миру, – СПб., 1997.

157. Лисина М, И. Общение, личность и психика ребенка, – М., 1997.

158. Личность в мире ценностей: Тезисы докладов научно-практической конферен­ции. –Новосибирск, 1994.

159. Ложкин Г. В., Повякель Н. И. Практическая психология конфликта: Учебное пособие. – К., 2000.

160. Москаленко В.В.Социализация личности. – К., 1986.

161. Минеева С.А. Полемика – диспут – дискуссия – М., 1990.

162. Митеев В.И. Социально-психологические аспекты управления. – М., 1975.

163. Мудрик А.В. Социализация и смутное время. – М., 1991.

164. Мясищев В.Н. Психология отношения. – М., 1995. 

165. Надирашвили Ш. А, Понятие установки в общей и социальной психо­логии. Тбилиси, 1974.

166. Немое Р.С., Кирпичник А.Г. Путь к коллективу. Книга для учителей о психологии ученического коллектива. – М., 1988.

167. Ножин Е.А. Мастерство устного выступления. – М., 1989.

168. Общая конфликтология: учебн.пособие / Ред. Ващенко И.В., Гиренко С.П. – Харьков, 2001.

169. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. – К., 1990.

170. Обозов Н.Н., Щекин Г.В. Психология работы с людьми. – К., 1990,

171. Ольшанский Д.В. Психология масс. – СПб., 2001.

172. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: Посібник. – К., 2003.

173. Орбан Л. Э. Становление личности: Монография. – М., 1992.

174. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навч.посібник. – К.: Сфера, 1999.

175. Панасюк А.Ю Управленческое общение. – М., 1990.

176. Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной дея­тельности. – СПб., 1999.

177. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат коллектива. – Л., 1981.

178. Паркинсон Дж.Р. Люди сделают так, как захотите вы. – М., 1993.

179. Петровский А.В. Психология неадаптивной личности. – М., 1992.

180. Петровский А.В. Социальная психология коллектива. – М., 1989.

181. Пиз А. Язык телодвижений: Пер. с англ. – Новгород, 1992.

182. Пірен М. I. Основи конфліктології: Навчальний посібник. – К., 1997.

183. Пірен М.І. Основи етнопсихології: Підручник. – К., 1998.

184. Почебут Л.Т. Психология социальных общностей (толпа, социум, этнос). – СПб., 2002.

185. Прудченков А.С. Социально-психологический тренинг межличностного общения. – М., 1991,

186. Психологическая наука в Рссии ХХ столетия: проблемы теории и истории. – М., 1997.

187. Психология личности и образ жизни / Под ред. Шороховой Е.В.,       Бодалева А. А. – М., 1987.

188. Психология межличностного познания / Под ред. Бодалева А.А. – М., 1981.

189. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности // Психологический журнал. – 1996 – №5. – С.З – 18.

190. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. – М., 1994.

191. Рыжов В. В. Психологические основы коммуникативной подготовки: Автореферат диссертации доктора психол. наук. – Н. Новгород, 1995.

192. Семиченко В. А. Психология общения. – К., 1997.

193. Ситниченко Л.А. Человеческое общение в интерпретациях современной западной философии. – К., 1999.

194. Скотт Д. Г. Конфликты и пути их преодоления. – К., 1991.

195. Словник-довідник термінів з конфліктології / За ред.М.І.Пірен. – Київ-Чернівці, 1995.

196. Сміт Е. Національна ідентичність. – К., 1995.

197. Соловьева О.В. Обратная связь в межличностном общении. – М., 1992.

198. Соснин В.А., Красникова Е.А. Социальная психология. – М., 2004.

199. Старовійт І.С. Збіг і своєрідності західноєвропейської та української ментальностей. – К., 1997.

200. Трусов В.П. Психология межличностного оценивания. – Л., 1984.

201. Трухін І.О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. – К., 2005.

202. Узнадзе Д.Н. Теория установки / Ред. Ш.Надирашвили, В.Цаава. – М.: Воронеж, 1997.

203. Уманский Л. И. Поэтапное развитие группы как коллектива // Кол­лектив и личность. – М., 1975.

204. Фром Э. Бегство от свободы. – М., 1990.

205. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб., 1997.

206. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб., 2000.

207. Чудновский В. Э. Смысл жизни: проблема относительной эмансипированности от «внешнего» и «внутреннего» // Психологический журнал. – Т. 16. – № 2. – 1995. – С. 15 – 26.

208. Шакуров Р.Х. Социально-психологические основы управления: Руководитель и педагогический коллектив. – М., 1990. 

209. Швалб Ю. М., Данчева О. В. Одиночество: Социально-психологичес­кие проблемы. – К., 1991.

210. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. – М.: Мысль, 1973. – 216с.

211. Шихи Г. Возрастные кризисы. Ступени личностного роста. – СПб., 1999.

212. Шостром Э. Анти-Карнеги, – М., 1992.

213. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию: Соч. – М., 1989.

214. Шульга Н.А. Этническая самоидентификация личности. – К.,1996.

215. Юнг К. Г. Психологические типы. – СПб.: М., 1995.

216. Юсупов И.М. Психология взаимопонимания. – Казань, 1991.

217. Ядов В.А. О диспозиционной регуляции социального поведения личности // Социальная психология в трудах отечественных психологов. Хрестоматия. – СПб, 2000.

218. Якобсон П.М. Общение людей как психологическая проблема. – М., 1993.

   

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: