Зобов'язання ніби з договорів

Назва «зобов'язання ніби з договорів» підкреслює те, що вони виникали не із контрактів чи іншої якоїсь угоди, а саме з односторонньої дії якої-небудь особи. Підставою для їх виникнення міг бути односторонній правочин або інше майнове надання однієї сторони іншій.

До зобов'язань ніби з договору римське право відносило:

а) зобов'язання з ведення чужих справ без доручення;

б) зобов'язання з безпідставного збагачення, а саме: помилковий платіж; майнове надання з певною метою, яка не здійснилась; повернення недобросовісно одержаного.

А. Negatiorumgestio (ведення чужих справ без доручення).

Ведення чужих справ без доручення (negatiorumgestio) — це правовідносини, які виникають внаслідок того, що одна сторона (гестор) виявляє турботу про майновий інтерес другої особи (dominus, господаря) без спеціального на те доручення. Неодмінною умовою такого зобов'язання є виявлення турботи про чуже майно без доручення, за власною ініціативою і волевиявленням гестора. Зазначене зобов'язання виникало з одностороннього правочину, за характером було двостороннім — обов'язки покладалися на обидві сторони. Із ведення чужої справи претор надавав позови обом сторонам.

Б. Зобов'язання з безпідставного збагачення.

Вони захищалися засобами кондикційних позовів чи просто кондицій (condictio): а) позов про повернення незаборгованого; б) позов про повернення майнового подання, мету якого не досягнуто; в) позов про повернення краденого; г) позов про повернення одержаного несправедливо чи за неправильною підставою.

В основі виникнення зазначених зобов'язань лежать, врешті-решт, дозволені, правомірні дії, проте мотиви їх здійснення неправомірні, або через помилку, або через інші чинники. Вони наближаються до реальних договорів — зобов'язання в обох випадках виникають з моменту фактичної передачі якого-небудь майна однією стороною іншій. Позов про повернення незаборгованого (condictioindebiti). Якщо одна особа сплачує іншій неіснуючий борг, то ця друга особа збагачується за рахунок першої без достатніх для цього правових відстав і зобов'язана повернути безпідставно одержане.

 

Деліктні зобов'язання

До позадоговірних зобов'язань належить група деліктних зобов'язань — exdelicto, тобто зобов'язань, що виникали з правопорушень.

спочатку виникли не договірні зобов'язання, як це може здатися на перший погляд, а зобов'язання, пов'язані з правопорушеннями. Поступово з'являються поняття помсти і відповідальності, що їх застосовують як окремі (приватні) особи, так і можнов-ладці. У найдавніші часи зміна підходів полягала у тому, що почали допускати усунення помсти шляхом угоди між потерпілим і порушником про те, що останній сплатить певну суму для компенсації порушеного інтересу.Однак така угода ще не створює зобов'язань: юридичного обов'язку сплатити для порушника не існує, і якщо він не платить, все повертається у первісний стан, тобто, в кінцевому підсумку, все знов-таки може бути зведено до помсти потерпілого.Приватним правопорушенням (delictumprivatum), на відміну від кримінального злочину, вважали неправомірну дію, яка порушує інтереси окремих приватних осіб. До неї належали також протиправні дії, які сучасне право відносить до тяжких кримінальних злочинів (наприклад, такі, як крадіжка, шахрайство, каліцтво).

Деліктні зобов'язання в давні часи мали на собі відбиток кровної помсти. З часом санкції набули вигляду системи штрафів. Пізніше помсту взагалі заборонили, а штрафи замінювали майновим відшкодуванням заподіяної шкоди. Деліктна відповідальність формувалася за іншим принципом, ніж договірна, а саме за принципом кумуляції. Договірна відповідальність могла бути частковою чи солідарною, тобто кожен з боржників ніс відповідальність або винятково за свою частку, або відповідав повною мірою за заподіяну шкоду, тим самим звільняючи від цього решту співборжників. Не збігалася дієздатність осіб у договірному праві та деліктному зобов'язанні. Неповнолітні за римським правом не могли вступати в договірні відносини, і, отже, нести договірну відповідальність. Деліктна відповідальність наставала і для них.

                   

55 юридичний склад деліктної відповід:

. 1. Injuria — кривда (особиста образа). Цим терміном позначали будь-яку неправомірну дію Отже, кривда — це посягання на тілесну недоторканність вільної людини, що тягло відповідальність у вигляді штрафів. Преторська практика істотно розширила поняття кривди (особистої образи), включивши до нього честь, гідність та інші особисті нематеріальні блага. При цьому претори встановлювали розміри штрафу на свій розсуд залежно від характеру кривди.

2. Furtum. Цей термін часто перекладають як «крадіжка». Однак поняття «furtum» не збігається з теперішнім трактуванням крадіжки. На відміну від кривди об'єктом посягання furtum були чужі речі, майно, власність, майновий інтерес. При furtummanifestum, тобто коли злодія було спіймано на гарячому, його за Законами XII таблиць піддавали негайній екзекуції і могли бути навіть вбити, якщо furtum було здійснено зі зброєю або вночі. В інших випадках злодія віддавали на розправу потерпілому. 3. Damnuminjuriadatum (неправомірне знищення або пошкодження чужого майна). В Законах XII таблиць встановлювалася відповідальність лише за окремі випадки пошкодження або знищення чужого майна, зумовлені головним чином землеробським характером господарства. Піддавали страті того, хто зі злим наміром підпалював чужий будинок чи скирти хліба, складені біля будинку, або вдавався до іншого таємного знищення врожаю. За злісну вирубку дерев накладався штраф.

Для настання відповідальності за вбивство або поранення раба чи тварини, а також за знищення або пошкодження чужого майна необхідні були такі умови:1. Смерть, поранення раба чи тварини, а також пошкодження або знищення чужого мають бути вчинені corpore, тобто безпосередньо діями правопорушника. 2. Шкода мала бути заподіяна соrрогі, тобто матеріальним впливом на об'єкт посягання. 3. Наявність вини правопорушника, нехай найлегшої. 4. Суб'єктом відшкодування збитків був тільки власник.Той, хто заподіяв збитки, зобов'язаний був сплатити власнику вбитого або пораненого раба чи тварини, пошкодженої або знищеної речі вищу ціну, що мала місце останнім часом. Якщо той, хто заподіяв збитки, ухилявся від відповідальності, сума стягнення подвоювалася.

 

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: