КУЛЬТУРА , її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ

КУЛЬТУРА , її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ

План.

Культура як соціальне явище.

Компоненти культури.

Єдність і різноманітність культур

Форми культури

5. Культурні процеси в сучасній Україні

Культура як соціальне явище

Сучасний термін "культура" походить від лат., що спершу означало "обробляти землю".

Давньоримський мисли­тель Марк Туллій Ціцерон (106—43 рр. до н. є.) в праці "Тускуланські бесіди" поширив значення цього слова на інтелекту­альні явища, називаючи філософію, за аналогією з обробітком землі — "обробітком духу".

Культуру вивчають багато наук — філософія, історія, куль­турологія тощо.

 Вона вивчає роль культури у фор­муванні та розвитку соціальних систем — соціальних інсти­тутів, груп, суспільства в цілому.

Соціологи цікавляться яким чином культура впливає на розвиток соціальних спільнот.

Культура — це система цінностей, уявлень про життя і кодів поведінки, що є спільними для людей, які пов'язані певним способом життя.

Люди, позбавлені культури, тобто усіх цих цінностей, уявлень про життя і кодів поведінки, були б безпорадними, нездатними до об'єднання для вирішення різ­них проблем, наш суспільний світ розпався, а всі — загинули б.

Більшість соціологів сходяться на тому, що люди не мають інстинктів.

 Інстинкт — складна модель поведінки, детерміно­вана генетично.

 Наприклад, відліт птахів у вирій, або будів­ництво бджолами складних сот, птахами гнізд чи мурахами мурашників - ґрунтується не на суспільному на­вчанні, а на інстинкті. Так, усі мурашники, збудовані одним видом мурах, однакові, в той час як людські будівлі різно­манітні.

Люди мають багато біологічних потреб: в харчуванні, про­довженні роду тощо.

 Ці потреби змушують шукати найкращі способи їх задоволення.

 У процесі задоволення потреб люди творять культуру, яка сприяє виконанню своїх бажань і здійс­ненню спільної діяльності.

Людина творить культуру, тому що вона (людина), на відміну від тварин, здатна навчати і навчати­ся шляхом взаємодії з іншими людьми.

 Шимпанзе можна на­вчити досягати банан, за допомогою доволі складних дій, але не передавати цю думку іншим.

Наприклад, кожна культура легалізувала свій традицій­ний наркотик.

У європейців виростав виноград, із якого добу­вали алкалоїди.

Індіанці Центральної та Південної Америки жували листя коки і кактуси пейот.

Народи Півночі вжива­ли мухомори.

Азіати курили опій і гашиш. До речі, коли євро­пейці колонізували Північ і заборонили ескімосам, чукчам та іншим місцевим, народам вживати їхні власні, звичні нарко­тики, привчивши їх натомість до алкоголю, вони їх практич­но винищили.

 Адже до традиційних наркотиків організми людей покоління за поколінням пристосовувались, тому євро­пейцям, алкоголь шкодить набагато менше, ніж тим народам, які раніше алкоголю не вживали й у яких відсутній необхідний фермент, що розчиняє алкоголь, внаслідок чого вони швидко спиваються і вмирають від "вогняної води".

Зв'язок між культурою і людьми має взаємний характер. Хоча люди вигадують культуру, проте саме культура творить людей.

Зрідка трапляється, що люди виростають за межами су­спільства, наприклад, широко відомі випадки, коли людських дітей виховували звірі (таких людей називають "феральними людьми").

Всього зареєстровано понад тридцять випадків ви­годовування дітей тваринами.

Відомо 16 випадків вигодовування дітей вовками, 5 — ведмедями, вигодовува­ли людських дітей також павіани, леопарди, лами, вівці, со­баки.

Коли ж цих "мауглі" знаходили, виявлялося, що вони не вміли ні мислити, ні говорити, і не могли засвоїти найелемен­тарніші навички людської поведінки.

Усім відомо, що аморально

- ображати слабких,

- бити жінок,

- знущатися над інвалідами.

Але в давньогрецькому місті-державі Спарті вважалося цілком моральним скинути в урвище слабку дитину.

Отже, що є моральним, а що — ні — вибирає саме суспільство. Цей відбір триває постійно.

Напри­клад, сьогодні у багатьох країнах дискутують стосовно того, чи треба забороняти аборти, чи може бути дозволена евтаназія — добровільна смерть як визволення від невиліковної і боліс­ної хвороби.

Що стосується евтаназії, то можемо сказати, що людство в цілому ще не готове до вирішення цієї моральної проблеми.

Вперше евтаназію на державному рівні було легалізовано на­цистами в Німеччині. У1939 р.Адольф Гітлер підписав таєм­ний наказ, згідно якого евтаназії належало піддати всі "фор­ми життя, які негідні життя", а саме:

- божевільних,

- невилі­ковних сифілітиків,

- деформованих немовлят тощо.

Було створено 6 евтаназійних центрів, де протягом двох років нацисти знищили (за різними даними) від 100 тис. до 275 тис. осіб.

Хоча це і не була евтаназія у точному значенні цього слова, бо евтаназія передбачає добровільний відхід із життя, а наци­сти практикували швидше "добровільно примусовий", тобто, за словами відомого персонажа, "робили пропозицію, від якої було неможливо відмовити».

 Тільки рішучий протест като­лицької, церкви змусив нацистів припинити цю злочинну прак­тику.

Однак, уже в наш час, у 1993 р., евтаназію дозволили в Ні­дерландах, у 1997р. її легалізували в американському штаті Орегон, а в 2002 р. — у Бельгії.

Наприклад,

- субкультура панків, -  наркоманів,

- алкоголіків,  - волоцюг.

Контркультурними можна вважати деякі субкультури антисоціальних розваг — краще або гірше організованих груп людей, які намагаються внести роз­лад у функціонування суспільства не заради матеріальних благ, а задля чисто "спортивного інтересу".

Вони можуть

-  підробляти комп'ютерні урядові програми,

- створювати комп'ютерні віру­си,

- перехоплювати або надавати теле- і радіопередачі,

- влашто­вувати ретельно продумані містифікації,

-  фальшувати списки виборців та ін.

 

КУЛЬТУРА , її ВПЛИВ НА СОЦІАЛЬНЕ ЖИТТЯ

План.

12345Следующая ⇒

Поделиться: