Єдність і різноманітність культур

Форми культури відрізняються у різних суспільствах, але вони також є різними і в межах одного суспільства.

Різниця культур у різних суспільствах. Різниця у матері­альній культурі очевидна і впадає в око:

-  архітектура,

-  одяг,

- при­краси,

-  транспорт тощо — у кожному суспільстві різні.

Вони відрізняються також своїми цінностями, звичаями, моральни­ми нормами і законами, мовою.

Етноцентризм і культурний релятивізм.

 Тенденція оцінюва­ти звичаї, норми і цінності інших культур, з позиції сприйняття власної культури як центральної, називають етноцентризмом

Вияви етноцентризму можна спостерігати у сім'ях, навчальних закладах, фірмах, політичних партіях, релігійних конфесіях та ін.

 Усві­домлення приналежності до "кращих людей" стає своєрідним "соціальним клеєм", який скріплює колектив.

Жоден народ не зможе розвиватися стійко і стабільно, якщо не буде поважати і підтримувати свої норми, цінності, звичаї.

Але етноцентризм може набувати і деструктивних форм, таких як

-  ксенофобія (страх і неприйняття чужих звичаїв),

- шовінізм (визнання всіх інших культур і народів нижчими порівняно зі своєю культу­рою і своїм народом).

 Протилежним етноцентристському підходові виступає культурний релятивізм (від лат.  — відносний).

Культурний релятивізм — це переконаність у тому, що оцін­ка окремого елемента культури (звичаю, норми, цінності) можлива тільки в межах тієї культури, з якої він походить (багатоженство не може бути прийнято і оцінено в християнській культурі).

                       4. Форми культури

У межах одного суспільства існують різні форми культури.

Розрізняють три форми культури:

- елітарну,

- народну

- ма­сову.

Елітарна культура — створюється привілейованою части­ною суспільства або, на її замовлення, — професійними твор­цями.  До неї можуть належати:

- серйозна музика (Альфред Шнітке, Софія Губайдулліна);

- концептуальний живопис (Джеймс Поллок, Пабло Пікассо),

- скульптура (Олександр Архипенко, Девід Мур)

- театр (Ежен Іонеско),

- високоінтелектуальна лі­тература (Марсель Пруст, Джеймс Джойс) та ін.

Народна культура (фольклор) — створюється анонімними творцями, які не мають фахової підготовки.      Вона є аматорською і включає

- міфи,  - легенди,  - пісні, - танці, - казки тощо.

Фольклор чітко лока­лізований, тобто пов'язаний з традиціями певної місцевості.

Масова культура створюється професійними творцями і по­ширюється за допомогою електронних пристроїв (радіо, теле­бачення, магнітофони, комп'ютери тощо);  

Час появи масової культури — приблизно середина XX ст.

Масова культура від­різняється високим рівнем стандартизації музичних, кінема­тографічних та інших зразків, що культивують типові ціннісні орієнтації.

Різновидом масової культури є кіч, тобто несмак (від нім. r і tsch еп — халтурити, створювати низькопробні твори), так зневажливо називають претензійний примітив, сентименталь­щину, низькопробність; у літературі — це попсове чтиво, у ма­лярстві — мазня.

У кожному суспільстві існує домінуюча культура — су­купність цінностей, вірувань, традицій і звичаїв, якими керуєть­ся більшість членів суспільства.

Частину загальної куль­тури, систему цінностей, традицій і звичаїв, притаманних ве­ликій соціальній групі називають субкультурою.

 Наприклад,

- молодіжна субкультура, - субкультура глухонімих,

- субкультура національної меншини чи якої-небудь професійної групи (моря­ків, вчителів).

Субкультура відрізняється від домінуючої куль­тури поглядами на життя, манерами поведінки, одягом, звичая­ми, сленгом (специфічні слова і вирази, притаманні представни­кам певних суспільних груп).

Якщо субкультура не просто відрізняється від домінуючої культури, але протистоїть їй, принципово не сприймаючи па­нуючих у суспільстві цінностей, входячи з ними у конфлікт, ми називаємо її контркультурою

Наприклад,

- субкультура панків, -  наркоманів,

- алкоголіків,  - волоцюг.

Контркультурними можна вважати деякі субкультури антисоціальних розваг — краще або гірше організованих груп людей, які намагаються внести роз­лад у функціонування суспільства не заради матеріальних благ, а задля чисто "спортивного інтересу".

Вони можуть

-  підробляти комп'ютерні урядові програми,

- створювати комп'ютерні віру­си,

- перехоплювати або надавати теле- і радіопередачі,

- влашто­вувати ретельно продумані містифікації,

-  фальшувати списки виборців та ін.

 

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: