Розпорядження голови Київської Стр 1 из 8Следующая ⇒ СХВАЛЕНО   Розпорядження голови Київської   Обласної державної адміністрації   Від 06.11.2014 №370   ЗАТВЕРДЖЕНО   Рішення Київської обласної ради   Від 04.12.2014 № 856-44-VI     СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ на період до 2020 року   КИЇВ   2014   2     СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ   На період до 2020 р.     Розробники:   Керівний комітет та Робоча група із розробки Стратегії розвитку Київської області на період до 2020 р.1 (далі – Стратегія)     Загальний методологічний та організаційний супровід:   Проект Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», http://surdp.eu/     1 Склад керівного комітету та робочої групи затверджений розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації 14 травня 2014 року   3     Зміст   Зміст ...................................................................................................................................................... 3 Перелік скорочень	5
Вступ			6
Довідкова інформація та мета розробки Стратегії			6
Підхід, методика та процес підготовки Стратегії			8
Скорочений соціально-економічний аналіз Київської області			13
2.1.	Географічна характеристика		13
Транспортна інфраструктура			14
2.3.	Демографічна ситуація		15
2.4.	Регіональна економіка		15
2.5.	Промисловий потенціал		16
2.6.	Сільське господарство		17
2.7.	Інвестиційна діяльність		18
2.8.	Зовнішньоекономічна діяльність		18
2.9.	Мале і середнє підприємництво		19
2.10.		Споживчий ринок	20
2.11.		Житлово-комунальне господарство та енергопостачання	20
2.12.		Трудові ресурси та зайнятість населення	21
2.13.		Освіта	21
2.14.		Охорона здоров’я	22
2.15.		Соціальна сфера	23
2.16.		Культура і туризм	24
2.17.		Фізкультура і спорт	25
2.18.		Фінансово-бюджетна сфера	26
2.19.		Екологічна ситуація	26
2.20.		Ситуація на територіях, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС	27
Головні чинники та напрямки розвитку			28
SWOT - аналіз для Київської області			28
SWOT-матриця для Київської області			31
Порівняльні переваги			36
Виклики			37
Захищеність			38
Ризики			38
3.4.	Місія та Стратегічне бачення розвитку Київської області		39
Стратегічні та операційні цілі й завдання			40
4.1.	Стратегічна ціль 1. Стійке економічне зростання на основі інноваційного розвитку
Багатогалузевої економіки			42
Операційна ціль 1.1. Створення нових та модернізація існуючих галузей економіки			44
Операційна ціль 1.2. Зростання конкурентоспроможності економіки периферійних
Районів			48
Операційна ціль 1.3. Створення умов для пріоритетного розвитку малого та середнього
Підприємництва			50
Операційна ціль 1.4. Розвиток туристичного потенціалу			52
4.2.	Стратегічна ціль 2. Висока якість життя людини		55
Операційна ціль 2.1. Збереження навколишнього			57
Природного середовища			57

Операційна ціль 2.2. Підготовка населення до життя та діяльності в умовах економіки, що

 

змінюється	60
Операційна ціль 2.3. Забезпечення здорового способу життя людини	63

 

4

 

Операційна ціль 2.4. Забезпечення населення якісними житлово-комунальними
послугами	67
Операційна ціль 2.5. Розвиток культурного і духовного середовища, забезпечення
патріотичного виховання населення	70
4.3. Стратегічна ціль 3. Збереження та розвиток територій	72
Операційна ціль 3.1. Підвищення рівня зайнятості сільського населення	73
Операційна ціль 3.2. Комплексний розвиток територій в інтересах територіальних
громад	76
Операційна ціль 3.3. Відродження економіки територій північної Київщини, що
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи	79
5. Впровадження та моніторинг реалізації Стратегії	81
6. Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами	87

 

5

 

 

Перелік скорочень

 

 

SWOT–аналіз – аналіз сильних, слабких сторін, а також сприятливих можливостей і загроз.

 

АПК – агропромисловий комплекс.

 

АРР – агенція регіонального розвитку.

 

АТО – адміністративно-територіальна одиниця.

 

ВВП – валовий внутрішній продукт.

 

ВРП – валовий регіональний продукт.

 

ЄС – Європейський Союз.

 

ЖКГ – житлово-комунальне господарство.

 

ЗУ – Закон України.

 

МСБ – малий та середній бізнес.

 

МТД – міжнародна технічна допомога.

 

НУО – неурядова організація.

 

ОДА – обласна державна адміністрація.

 

ОМС – органи місцевого самоврядування.

 

ПТНЗ – професійно-технічні навчальні заклади.

 

РГ – робоча група.

 

РДА – районна державна адміністрація.

 

ТПВ – тверді побутові відходи.

 

6

 

Вступ

 

Транспортна інфраструктура

 

Київська область загалом досить добре покрита мережею транспортних шляхів міжнародного, державного та обласного значення. Виняток стосується крайніх північних малозаселених районів області, які менш інтегровані у транспортну мережу і знаходяться на значній віддалі від Києва. Проте, це не суттєво впливає на розвиток області, оскільки північна частина області знаходиться в зоні, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

 

	Завдяки вдалому розташуванню області через	її	територію проходять
3	міжнародних транспортних коридори (№3, 7	і	9) та залізниці за
5	магістральними напрямами. На території області знаходиться найбільший в
Україні аеропорт міжнародного класу "Бориспіль".

Всього в Київській області функціонує 9 логістичних комплексів. Розміщення логістичних комплексів у районах, близьких до столиці – Броварському, Бориспільському, Києво-Святошинському, Васильківському дозволяє розвивати логістичну сферу Київської області.

 

15

 

Демографічна ситуація

 

Чисельність наявного населення Київської області з 1995 року до 2011 року зменшилася з 1 млн. 911,6 тис. осіб до 1 млн. 717,7 тис. осіб.

Починаючи з 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на 1 квітня 2014 року становить 1725,8 тис. осіб. У міських поселеннях переважно за рахунок міграції відбувається процес зростання чисельності населення, який призводить до його збільшення в цілому по області. Разом з тим через природне скорочення відбувається процес депопуляції сільського населення.

За національним складом населення області є фактично моноетнічним – 92,5% складають українці , 6% – росіяни, решта етносів – менше 1% (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року).

 

У структурі населення Київської області 53,8% (923,0 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) – чоловіки. Вікова структура визначає і демографічне навантаження. Станом на 1 січня 2013 року на 1000 осіб у віці 16– 59 років припадало 252 особи у віці 0–15 років та 242 особи у віці 65 років і старше.

 

Двадцять п’ять районів області чітко поділяються на п’ять груп: шість центральних, навколо Києва, які є густонаселені, де на чверті території сконцентровано майже половина населення області, з рівнем урбанізації 64,5%; чотири східні та три західні, переважно урбанізовані, з рівнем урбанізації 50% та 60% відповідно; вісім південних районів та Білоцерківський район переважно з сільським населенням, зі щільністю близько 38 осіб на 1 кв.км; п’яту групу складають два північних райони, малозаселені, з низькими ступенем урбанізації – 31% та щільністю населення – 7,4 особи на 1 кв.км.

 

Регіональна економіка

 

Київська область за обсягами валового регіонального продукту (ВРП), який

 

у 2012 році становив 69663 млн.грн., належить до п’ятірки економічно розвинутих регіонів України (після міста Києва, Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей).

 

Випереджаючі темпи зростання ВРП Київської області у порівнянні із загальнодержавними темпами сприяли тому, що починаючи з 2008 року ВРП у розрахунку на одну особу перевищував відповідне значення показника в цілому по Україні, зокрема у 2011-2012 роках у середньому на 20%, проте поступався таким економічно розвинутим регіонам як м.Київ та Дніпропетровська область, а також Нижнєсілезькому воєводству Республіки Польща. Позитивна динаміка зростання ВРП області сприяла підвищенню частки Київщини у валовому внутрішньому продукті України з 3,4% у 2004 році до 4,5% у 2012 році.

 

16

 

Структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності протягом 2004-2012 років постійно змінювалась в залежності від темпів зростання ВДВ у відповідних галузях та сферах. Так, за рахунок введення

 

в дію в області потужних логістичних центрів, елеваторів, овочесховищ, міжрегіонального оптового ринку "Столичний", розвитку сфери телекомунікацій, мережевої торгівлі, збільшення обсягів операцій з нерухомістю, ВДВ у сферах економічної діяльності, пов’язаних з торгівлею, послугами юридичним і фізичним особам, транспортом і зв’язком значно випереджали темпи зростання ВДВ у промисловості, сільському господарстві і будівництві.

 

За різними підходами до типологізації регіонів Київська область відноситься до групи областей, які мають середній рівень урбанізації, з малими міськими центрами, а за типом економіки - з орієнтацією на сферу послуг та середнім рівнем розвитку з дещо кращими темпами економічного зростання.

 

Промисловий потенціал

 

Київська область відноситься до промислово розвинених регіонів України та займає 7 місце за обсягами реалізованої промислової продукції у розрахунку на одну особу.

 

У промисловому комплексі області, до якого належить 19 великих підприємств, 342 середніх і 2409 малих підприємств, переважають галузі, що виробляють електроенергію, продукти харчування, гумові та пластмасові вироби, папір і картон, транспортні засоби, металовироби.

 

Структура промислового виробництва за останні 10 років поступово змінюється. Так, частка виробництва харчових продуктів і напоїв у загальних обсягах реалізованої промислової продукції зросла з 30,6% у 2003 році до 32,5% у 2013 році, виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу і поліграфічної діяльності з 7,5% до 8,8%, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря з 14,8% до 25,0 відсотка. Проте питома вага машинобудування, крім ремонту і монтажу машин і устаткування, скоротилася з 9,6% до 7,4%, виробництва гумових і пластмасових виробів та іншої неметалевої мінеральної продукції з 17,6% до 14,4%, металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів крім машин і устаткування з 5,8% до 4,9%, текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів з 1,9% до 0,8 відсотка.

 

Протягом 2010-2013 років за рахунок введення в дію нових промислових комплексів у структурі виробництва з’явилися нові види промислової діяльності, такі як виробництво продуктів нафтоперероблення, виробництво хімічних речовин і хімічної продукції, виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів. Хоча їх сумарна частка у загальних обсягах

 

17

 

реалізованої промислової продукції у 2013 році не перевищила 2,4 %, вони мають значний потенціал зростання.

 

Найбільшими промисловими центрами області , сумарна частка яких становить майже 70,0% загальних обсягів реалізованої продукції у 2013 році, є м.Біла Церква (17,5%), м.Обухів (7,7%), м.Бровари (4,0%), Києво-Святошинський (12,4%), Миронівський (7,8%) та Броварський (7,7%) райони.

 

Сільське господарство

 

Київська область у 2012 році зайняла провідну позицію у виробництві валової продукції сільського господарства з часткою у 6,6% від загального виробництва (у 2011– 5 місце з часткою 5,8 відсотка). У 2012 році вперше за 22 роки область перевищила рівень виробництва валової продукції у порівнянні з 1990 роком на 4,5 відсотка.

 

За рівнем продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Київська область входить в десятку найкращих, зокрема у тваринництві – це 4 місце, а у рослинництві – 11 місце.

 

Протягом 2009-2012 років сільськогосподарські підприємства Київської області отримували найбільший прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2012 році склав 2832,9 млн. гривень.

 

Рослинництво у валовому виробництві займає частку 62,4 відсотка Основними культурами, що вирощуються на Київщині, є зернові культури, картопля та овочі.

 

У 2013 році валовий збір зернових і зернобобових культур склав понад 3,3 млн.т, що є найбільшим показником за всю історію Київської області, починаючи з 1913 року.

 

Область є одним із лідерів у виробництві продукції тваринництва в Україні, займаючи другі місця з виробництва свинини та м’яса птиці, 9 місце з виробництва молока, перші місця з середньорічного удою молока та з виробництва яєць.

 

У цілому виробництво валової продукції сільського господарства протягом останніх років зростає в більшій частині за рахунок сільськогосподарських підприємств (на 18,6% за три роки), господарств населення (на 14,2 відсотка ).

 

Структура сільськогосподарського виробництва області значною мірою є орієнтованою на зернове виробництво та птахівництво, як найбільш рентабельні галузі. Проте, така структура виробництва не є оптимальною для збереження земель та створення і збереження робочих місць у сільських територіях.

 

Київщина може нарощувати сільськогосподарське виробництво, тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м.Києва у сільськогосподарській продукції.

 

18

 

Інвестиційна діяльність

 

Київська область є інвестиційно привабливим регіоном України, про що свідчить позитивна динаміка капітальних інвестицій , які були спрямовані на модернізацію економіки Київщини протягом 2009-2013 років.

 

За рахунок усіх джерел фінансування у 2013 році освоєно майже 19,5 млрд.грн. капітальних інвестицій. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій є власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 52,9% загального обсягу. Частка запозичених коштів за рахунок кредитів банків та інших позик становила 10,2 відсотка. Кошти населення на індивідуальне житлове будівництво складають 13,1%, капітальних інвестицій за рахунок державного та місцевих бюджетів – 2,2 відсотка.

 

Загальна структура капітальних інвестицій за видами економічної діяльності засвідчує, що за останні 8 років найбільш інвестиційно привабливими галузями були промисловість, будівництво, оптова та роздрібна торгівля, сільське господарство, транспорт та зв'язок, сумарна питома вага яких становить 94,1% загальнообласного обсягу інвестицій.

 

Київська область займає 5 місце (після м. Київ, Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей) серед регіонів України за обсягом залучення прямих іноземних інвестицій.

 

Станом на 31.12.2013 обсяг прямих іноземних інвестицій становив 1948,1 млн.дол.США, що у розрахунку на одну особу населення складає 1134 дол.США.

 

Майже 60% іноземних інвестицій припадає на Києво-Святошинський, Броварський, Миронівський райони та м.Бровари. Інші 40% іноземних інвестицій розподілені між усіма районами області.

 

Споживчий ринок

 

 

Протягом останніх десяти років зберігається позитивна динаміка зростання основних показників розвитку споживчого ринку.

Нарощування обороту роздрібної торгівлі відбувалося щорічно, зі значним перевищенням темпів приросту обсягів обороту над темпами інфляції. Щорічний приріст обороту складав від 7 до 29,9 відсотка.

 

За підсумками 2013 року оборот роздрібної торгівлі перевищив (у реальному вимірі) обсяг попереднього року на 10,0% і становив 35,1 млрд. гривень. Приросту обороту досягнуто в 25 районах та містах області.

 

В регіональному аспекті половину обороту роздрібної торгівлі забезпечили суб’єкти підприємницької діяльності Києво-Святошинського району, міст Біла Церква і Бориспіль. Решта обороту (49,7%) припадає на 24 райони та 10 міст обласного значення.

 

Реалізація товарів населенню в розрахунку на одну особу (щомісячно) зросла за період з 2005 по 2013 роки з 249 до 1695 гривень.

Упродовж 2005-2013 років відслідковується стала тенденція щодо активного розвитку мережі підприємств торгівлі та ресторанного господарства, до складу якої за станом на 01.01.2014 входить відповідно 13600 та 2064 об’єкти. Наявна мережа підприємств торгівлі та закладів ресторанного господарства здатна повністю задовольнити населення області в торговельних послугах. На території області функціонують також 103 об’єкти ринкового господарства.

 

Освіта

 

 

У Київській області функціонує 729 дошкільних навчальних закладів, які охоплюють дошкільною освітою 67,5 тис. дітей. Значна увага приділяється розширенню мережі дошкільних навчальних закладів шляхом завершення будівництва, капітального ремонту та реконструкції дошкільних навчальних закладів, повернення до використання за призначенням ДНЗ, створення нових

 

22

 

місць у дошкільних навчальних закладах. Так, у 2013 році відкрито 20 закладів, з них 8 – у складі навчально-виховних комплексів “Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад ”. За останні десять років кількість ДНЗ у складі НВК збільшилась на 88 (2002 р. – 155, 2013 р. – 243). Разом з тим залишається проблема забезпечення місцями в дошкільних навчальних закладах дітей дошкільного віку 9чисельність дітей у ДНЗ у розрахунку на 100 місць постійно зростає, і у 2014 році становить 129 дітей).

 

В області функціонують 736 денних загальноосвітніх навчальних закладів. З них 214 (29,0%) розташовані у містах та 514 (71,0%) – у сільській місцевості. У вказаних закладах навчаються 176,8 тис. учнів, у т.ч. 115,2 тис. учнів (65,1%) – у міських школах та 61,6 тис. учнів (34,9%) – у сільських школах. Мережа загальноосвітніх шкіл ще не повною мірою задовольняє потреби населення: 6,8 тис. учнів (4,0%) навчаються у другу зміну.

 

В області працює 75 закладів освіти нового типу, в яких навчається 43,4 тис. учнів, що становить 24,5% від загальної кількості учнів: 21 гімназія та НВК "ЗОШ-гімназія"; 25 ліцеїв та НВК "ЗОШ-ліцей"; 1 колегіум; 28 спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів.

В області функціонує 61 позашкільний навчальний заклад. Різними видами позашкільної освіти охоплено понад 62,4 тис. дітей.

Підготовку фахівців з вищою освітою в Київській області здійснюють

 

29 вищих навчальних закладів (далі ВНЗ) різних типів та рівнів акредитації:

 

4 університети, 1 інститут, 18 коледжів, 5 технікумів, 1 училище.

 

У 2014 році до вищих навчальних закладів області було зараховано 12,6 тис. осіб, з них до ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – 4,7 тис. осіб, до ВНЗ ІV рівня акредитації – 7,9 тис. осіб. Станом на кінець/початок 2014/2015 навчального року

 

у вищих навчальних закладах області навчалося 34,8 тис. студентів. Навчальний процес у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації забезпечують 5 тис. викладачів, у ВНЗ ІV рівня акредитації – 2 тисячі.

 

Підготовку робітничих кадрів для підприємств та організацій області здійснюють 26 професійно-технічних навчальних закладів (25 державної та 1 комунальної форми власності), два вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (Білоцерківський коледж сервісу та дизайну, Білоцерківський механіко-енергетичний технікум).

 

Охорона здоров’я

 

 

У мережі закладів охорони здоров’я функціонують 72 стаціонари, показник забезпеченості населення області стаціонарними ліжками на 10 тис. населення складає 74,3. Показник забезпечення ліжками на обласному рівні становить 24,45, а на рівні районів та міст – 49,85 на 10 тис. населення.

 

23

 

В області функціонують 28 центрів первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких увійшли 649 фельдшерсько-акушерських і фельдшерських пунктів та 263 медичні амбулаторії.

 

Число лікарів загальної практики - сімейної медицини становить 376 осіб. Укомплектованість посад лікарів у лікувальних закладах області становить 82,1%. Особливо гостра проблема укомплектування кадрами у закладах сільської місцевості.

Кількість хворих, які отримали медичну допомогу у денних стаціонарах у 2013 році склала 84,1 тис. осіб.

 

Надання екстреної медичної допомоги в області забезпечується 7 станціями екстреної медичної допомоги, до складу яких входять 23 підстанції та 18 пунктів постійного базування. За станом на 01.06.2014 забезпечено чергування 86 бригад, що становить 55,1% від нормативу. Така ситуація склалася через відсутність необхідних кадрів для укомплектування бригад. Потреба у кадрах виїзних бригад становить 200 лікарів та 750 осіб середнього медичного персоналу.

Із наявних у службі 183 автомобілів 49 підлягають списанню (термін експлуатації понад 10 років).

 

Соціальна сфера

 

В області серед установ, що надають соціальні послуги одиноким непрацездатним громадянам, інвалідам та іншим категоріям громадян, які опинилися в складних життєвих обставинах, функціонує 34 територіальних

 

центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а також 3 відділення соціальної допомоги вдома у містах Ржищів, Славутич та Обухів.

При Фастівському районному та Білоцерківському міському територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) створені та функціонують відділення обліку бездомних громадян.

 

Функціонує 11 будинків-інтернатів, з яких 4 – для осіб похилого віку та інвалідів, 6 – психоневрологічних будинків-інтернатів та 2 – відділення для психічнохворих жінок при Ржищівському геріатричному пансіонаті і Переяслав-Хмельницькому центрі соціального захисту пенсіонерів та інвалідів, а також Білоцерківський дитячий будинок-інтернат.

 

У зазначених закладах на повному державному утриманні перебуває 1915 осіб, з яких: 1321 – психічнохворі, 413 – громадяни похилого віку та інваліди, а також 181 особа в Білоцерківському дитячому будинку-інтернаті, у тому числі 78 осіб – діти-інваліди.

 

24

 

Культура і туризм

 

 

Галузь культури Київської області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких 1813 закладів культури і мистецтва, зокрема 829 клубних закладів, 885 бібліотек, 26 музеїв, 2 центри дозвілля, 2 парки культури та відпочинку, 60 шкіл естетичного виховання.

Закладами культури обласного підпорядкування є Київська обласна бібліотека для дітей, Київська обласна бібліотека для юнацтва, Київська музично-театральна бібліотека, коледж культури і мистецтв, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Вишгородський історико- культурний заповідник, Київський обласний археологічний музей, Яготинський державний історичний музей, Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Меморіальний музей К.Г. Стеценка, Меморіальний музей-садиба І.С. Козловського, Білоцерківський краєзнавчий музей, Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П.К. Саксаганського, симфонічний оркестр "Академія", обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

 

Важливою складовою галузі є бібліотеки, переважна більшість яких (756) розташована в сільській місцевості. Послугами бібліотек щорічно користується понад 600 тис. читачів. Сукупний бібліотечний фонд становить близько 10,0 млн. примірників. Щорічна книговидача складає в середньому понад 13 млн. примірників книг.

 

На території Київської області під охороною держави перебуває близько 6000 об'єктів культурної спадщини, з них 2010 – пам'ятки археології, 1164 – пам'ятки історії, 164 – пам'ятки архітектури.

 

До кращих обласних музейних закладів належать археологічний музей (с.Трипілля — трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних постатей — К.Білокур, І.Козловського, К.Стеценка, В.Заболотного, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музеї.

Визнані туристично-культурні центри області – міста Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.

 

На території Київської області нараховується 194 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 23 об’єкти загальнодержавного значення (2 національних природних парки, 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва) та

 

25

 

171 об’єкт місцевого значення (82 заказника, 59 пам’яток природи , 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 17 заповідних урочищ та 2 регіональні ландшафтні парки).

 

З метою популяризації туристичних можливостей Київської області, розроблено і впроваджуються тематичні туристичні маршрути: "Музейна скарбниця Київщини", "Козацькими шляхами Київщини", "Визначні місця Київського Поросся", "Трипільська культура на Київщині", "Місцями бойової слави Київщини", "Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині", "Подорож у Київську Русь", "Старожитності Вишгородщини", "Мистецька Яготинщина", "Край Марусі Богуславки", "Київський укріпрайон”, “Шевченко на Київщині”.

 

Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства є сфера сільського зеленого туризму. Розвиненими місцями зеленого туризму є села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів.

 

Фізкультура і спорт

 

 

В області функціонують 3980 спортивних споруд, з яких 51 стадіон, 17 плавальних басейнів, 737 спортивних залів, 645 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 1142 спортивних майданчики та 598 майданчиків з тренажерним обладнанням, 541 футбольне поле, 112 майданчиків з синтетичним покриттям. Приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять налічується 645, спортивних залів площею не менше 162 кв.м – 737, 168 стрілецьких тирів, 3 споруди зі штучним льодом (дві з яких мають розміри 30м х 61м) і 5 кінноспортивних баз.

До фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в Київській області залучено 160,5 тис. осіб, що становить майже 10% населення області.

На території області кількість осіб, які займаються всіма видами спорту становить 45812 осіб, з них у вищих навчальних закладах займається 1114, ДЮСШ – 22192, ШВСМ – 223, навчальних закладах спортивного профілю – 670, спортивних клубах – 7851 особа.

Серед адміністративно-територіальних одиниць області розвиток спортивної інфраструктури відбувається нерівномірно. Найбільша забезпеченість всіма видами спортивних споруд спостерігається у Білоцерківському, Броварському, Васильківському, Вишгородському і Києво-Святошинському районах та у містах Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків. У той же час лише в 10 адміністративно-територіальних одиницях області є плавальні басейни,

 

а в Бориспільському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому та Поліському районах відсутні стадіони.

 

26

 

Фінансово-бюджетна сфера

 

У структурі доходів зведених бюджетів районів у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 2/3 частини всіх отриманих доходів.

 

Самодостатніми можна вважати лише місцеві бюджети Бориспільського і Києво-Святошинського районів, в доходах яких питома вага трансфертів становила 25,9% і 37,9% відповідно. Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є місцеві бюджети Богуславського, Бородянського, Поліського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського, Фастівського районів, де частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 70 відсотків. Ще в одинадцяти зведених бюджетах районів трансферти становили понад 60% усіх отриманих місцевими бюджетами доходів.

 

У структурі доходів бюджетів міст обласного значення у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 1/3 частини всіх отриманих доходів. Самодостатніми можна вважати бюджети міст Бориспіль, Обухів, Бровари, Ірпінь, Славутич, в доходах яких питома вага трансфертів становила від 15% до 32 відсотків. Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є бюджети міст Березань, Біла Церква, Ржищів, у яких частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 60 відсотків.

 

За 2013 рік до бюджету розвитку місцевих бюджетів Київської області надійшло 431,1 млн.грн. доходів (без врахування передачі коштів із загального фонду бюджету та міжбюджетних трансфертів).

 

Найбільш віддалені від м.Києва райони та міста мають найнижчий показник доходів на одного мешканця від 979 до 1017,6 грн. (Поліський, Бородянський,

Таращанський райони). Найвищий обсяг доходів на одну особу від 3 119,7 до 5 223,1 грн. припадає на міста Бориспіль та Славутич, а також на Обухівський, Бориспільський, Києво-Святошинський райони.

 

Усі райони і міста Київської області у 2013 році були дотаційними за виключенням Бориспільського і Києво-Святошинського районів та міст Бориспіль, Фастів, Славутич, Обухів.

 

Екологічна ситуація

 

 

Київська область у порівнянні з іншими регіонами України за викидами в атмосферне повітря знаходиться позаду таких промислових регіонів як Донецька, Дніпропетровська та Луганська області. Валові обсяги викидів області складають 4,5% від загального обсягу викидів України, що у розрахунку на 1 кв.км. площі в середньому становить 10 т/кв.км., а у розрахунку на одну особу – 179 кг/особу.

 

27

 

Найбільш забрудненою у області є територія Обухівського району, на яку припадає майже 35% викидів шкідливих речовин у повітря, що обумовлюється розташуванням на цій території Трипільської ТЕС.

 

У Київській області нараховується 95 підприємств-водокористувачів, що здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водойми.

Якість питної води за мікробіологічними показниками у 2013 році погіршилась і становила 4,2% (у 2012 році – 3,17%) нестандартних проб води, проте за санітарно-хімічними показниками покращилась і склала 16,9% нестандартних проб ( у 2012 році – 19,9 відсотка).

 

На якість питної води, що подається населенню, негативно впливає стан джерел водозабору, технічний стан водопровідних споруд і мереж. Одним із найбільш актуальних питань у сфері житлово-комунального господарства є реконструкція каналізаційних очисних споруд Бортницької станції аерації м.Києва. Необхідність впровадження проекту зумовлена вкрай напруженою ситуацією з відведенням та очищенням стічних вод м.Києва.

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості забудованих земель, які за станом на 01.01.2014 займають 134,9 тис.га, що становить 4,8% від загальної площі області.

 

У 2013 році на Київщині нараховувалось 556 суб’єктів підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів. Усього для захоронення побутових відходів в області налічується 39 полігонів та звалищ твердих побутових відходів, загальною площею 255,6 га. Три з них перевантажені, більшість не відповідає санітарно-технічним нормам, на жодному не знешкоджується фільтрат.

 

Сильні сторони

   

Слабкі сторони

   

Небезпечних об’єктів

   

столиця України, найбільший діловий,

(Бортницька станція аерації, Полігон № 5 в

науковий, культурний центр України,

с.Підгірці та об’єкт «Укриття»)

   

найбільший регіональний ринок

           

Розвинута транспортна

   

Область розсікає річка Дніпро, що створює

Інфраструктура

     

додаткові проблеми із доступністю та

Через область проходять усі головні

інтегрованістю в єдиний обласний ринок усіх

транспортні

шляхи

України

–

районів області

     

автомобільні, залізничні, повітряні

           

Сільського господарства

   

Багатогалузева економіка

   

Господарства

     

Лише 3% с/г земель обробляються

В області присутні

наукові школи

виробниками з масивами землі менше 100 Га.

 

					29
сільського господарства, добра сортова					Висока концентрація земель веде до їх
база, активне впровадження високих					надмірної експлуатації, виснаження та
технологій у с/г виробництво					скорочення робочих місць у с/г виробництві
Та мобільного населення							підприємств з його переробки)
Частка економічно активного населення є					Область не має свого заводу з переробки ТПВ,
вищою ніж в середньому по Україні.					полігони ТПВ є застарілими, подрібненість
Значна частка мобільного населення, яке					АТУ та слабкі сільради не сприяють
приїхало з різних українських регіонів					організації системи збору та утилізації ТПВ
створюють	додаткові		можливості
зростання економіки області
Підтримують					Можливості
1.	Вигідне географічне розташування			1.	Децентралізація влади
2.	Значний транзитний потенціал та			2.	Укрупнення адміністративно-
	Мобільне населення Культурної спадщини     Інвестиції в АПК Стратегія 2 – Виклики   «слабкі сторони – можливості»   Слабкі сторони Зменшують Можливості 1. Присутність на території області   1. Децентралізація влади потенційно небезпечних об’єктів -     Бортницької станції аерації, Полігону № 5     (с. Підгірці) та об’єкту «Укриття»       Укрупнення адміністративно-   Територіальних одиниць   Економічному розвитку Підтоплення     15. Низька зайнятість населення в сільській   15. Розміщення київських підприємств –   місцевості, відсутність робочих місць в   створення індустріальних парків   невеликих містах та селищах       34   Стратегія 3 – Захищеність   «загрози – сильні сторони»   Загрози		Зменшують			Сильні сторони
	1.	Мобільне населення Культурної спадщини Призначення   35   Стратегія 4 – Ризики   «слабкі сторони – загрози»   Слабкі сторони Посилюють		Загрози
1. Присутність на території області				1.	Загострення чи продовження
потенційно небезпечних об’єктів -			воєнного конфлікту на сході
Бортницької станції аерації, Полігону № 5
(с. Підгірці) та об’єкту «Укриття»

 

 

Економічному розвитку

Збереження корупції у владі

Монополізація ринків,

Відсутність конкуренції

16.

Зняття мораторію на продаж

          земель с/г призначення  

 

36

 

Порівняльні переваги

 

 

В результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між сильними сторонами та можливостями найбільшу підтримку через реалізацію сприятливих можливостей мають такі сторони:

· Вигідне географічне розміщення. В межах області знаходиться столиця України, місто Київ, яке є найбільшим діловим, науковим, культурним центром України, найбільшим регіональним ринком.

 

· Сприятливі умови для ведення сільського господарства.

 

Природно-кліматичні умови області оптимальні для життя людини і господарської діяльності. Київщина розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні. Ґрунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими серед них є чорноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території області перевищує 60 відсотків. Загальна площа лісового фонду області становить майже 746 тис. га. Клімат області – помірно континентальний, м'який з достатньою кількістю вологи.

 

· Багатогалузева економіка. У Київській області протягом 2004-2013 років відбулось значне нарощування економічного потенціалу, що дозволило Київщині ввійти до п’ятірки найбільш економічно розвинених регіонів України. За рахунок значних темпів зростання ВДВ в галузях торгівлі, транспорту, зв’язку та у сферах надання послуг юридичним та фізичним особам змінився тип економіки регіону з індустріально-аграрного типу до економіки з орієнтацією на сферу послуг. Високі темпи розвитку таких інноваційно активних галузей як виробництво хімічних речовин і виробництво фармацевтичних препаратів можуть у найближчі роки істотно вплинути на структуру промислового виробництва.

 

· Високий інтелектуальний потенціал в сфері АПК. Наявність високих технологій в галузі сільського господарства. У структурі валового виробництва переважають сільськогосподарські підприємства, що спрямовували значні інвестиції на створення птахофабрик та свинокомплексів й зайняли основну частку у валовому виробництві. Крім цього, в останні роки великі сільгосппідприємства збільшили обсяги інвестування у молочне скотарство, що дало змогу створити в Яготинському та Згурівському районах великі сучасні молочні ферми.

 

37

 

З огляду на те, що в світі глобальна продовольча криза і товари сільського господарства з кожним днем стають все ціннішими, Київщина зі своїми сприятливими кліматичними умовами та інвестиційним потенціалом може нарощувати сільськогосподарське виробництво і тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарській продукції.

 

· Висока частка економічно активного та мобільного населення. За даними Статистичного щорічника Київської області за 2012 рік з загальної кількості наявного населення області (1 722,0 тис. осіб) економічною діяльністю були зайняті758 тис. осіб або 44 відсотки. Це один

з найвищих показників по Україні. За даними вибіркового обстеження умов життя населення України за січень-березень 2014 року серед населення працездатного віку рівень економічної активності становить 72,4% - це дев’ятий показник серед 27 суб’єктів адміністративно-територіального устрою країни.

 

· Наявність кваліфікованих управлінських кадрів в органах публічної влади передусім обласного рівня. Цей чинник має оціночний характер й не піддається чіткому кількісному виміру, оскільки структура та чисельність апарату значно відрізняється за регіонами. Проте, оскільки управлінці Київської області дуже часто формуються за рахунок національного рівня, їхній досвід та знання є досить високими. Проте через значну подрібненість районів, стверджувати про актуальність цього припущення і для них навряд чи є обґрунтованим.

 

Виклики

 

У результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між слабкими сторонами та можливостями останні спроможні компенсувати перші, а саме:

 

· Укрупнення адміністративно-територіальних одиниць може

компенсувати негативні наслідки роздільності території області на дві частини Дніпром, значну протяжність території з півночі на південь, сильні диспропорції соціально-економічного становища районів.

 

· Нарощування міжнародної технічної допомоги може сприяти вирішенню проблем зношеності інфраструктури ЖКГ, приведення його у відповідність до сучасних потреб, будівництву сучасних сміттєсортувальних комплексів, зменшенню рівня забрудненості районів навколо столиці вихлопними газами.

 

· Зростання експорту з області товарів та послуг, зокрема продукції сільського господарства, дозволить вирішити проблему низької зайнятості населення в сільській місцевості та у районах, віддалених від Києва, як наслідок – зупинити природне скорочення населення, особливо у сільській місцевості.

 

· Розміщення київських підприємств на території області також сприятиме вирішенню демографічних проблем та створенню нових робочих місць, наповненню місцевих бюджетів.

 

38

 

· Міжрайонні диспропорції у соціально-економічному розвитку дозволять вирівняти або, принаймні, послабити ціла низка позитивних можливостей – децентралізація влади, укрупнення адміністративно-територіальних одиниць, введення придатних територій зони відчуження в сільськогосподарський оборот, впровадження електронного врядування та винесення столичних підприємств на територію області.

 

Захищеність

 

В результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між сильними сторонами та загрозами можна визначити які позитивні внутрішні чинники дозволяють компенсувати зовнішні негативні фактори (загрози):

· Багатогалузева економіка дозволить послабити негативний вплив потоку біженців зі сходу, зростання цін на енергоносії, нестабільність курсу національної валюти та закриття ринків збуту в Росії.

· Наявність високих технологій в галузі сільського господарства та високий інтелектуальний потенціал в сфері АПК може дозволити компенсувати зростання цін на енергоносії та вирівнювання конкурентноздатності української продукції на ринку ЄС.

· Високий національно-патріотичний потенціал дозволить компенсувати негативний вплив від продовження військового конфлікту на сході та появи напруженості в міжнаціональних стосунках.

 

Ризики

 

В результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між загрозами та слабкими сторонами можна з’ясувати, на які слабкі сторони суб’єкта аналізу найбільше можуть вплинути негативні зовнішні фактори (загрози):

 

· Зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення консервуватиме ситуацію з низькою зайнятістю населення в сільській місцевості, відсутністю робочих місць в невеликих містах та селищах, далеких від столиці районах та провокувати подальшу концентрацію земель у великих агрохолдингах, що, в свою чергу, буде посилювати міжрайонні диспропорції у соціально-економічному розвитку.

 

· Продовження централізації влади буде й далі збільшувати негативні фактори від недосконалого поділу на райони та посилювати міжрайонні диспропорції у соціально-економічному розвитку.

· Збереження корупції у владі буде консервувати низький рівень зайнятості на сільських територіях, у містах і селах, а також буде підсилювати наслідки недосконалого поділу області на райони.

 

39

 

 

Стратегічні

   

Операційні цілі

   

Завдання

     

Цілі

                                              1.1. Створення нових та     1.1.1. Розвиток транзитного та логістично-транспортного      

Стійке

                                    експорт                 1.4. Розвиток туристичного     1.4.1. Пропаганда й розвиток туризму вихідного дня та                

потенціалу

   

етнотуризму

     

1.

                                   

1.4.2. Розвиток туристичних об‘єктів, продуктів та мереж

                                                    1.4.3. Створення та просування туристичних брендів                     2.1. Збереження     2.1.1. Формування екологічного світосприйняття у населення                     навколишнього природного     2.1.2. Покращення стану рекреаційних та курортних зон,                     середовища     очищення територій природних рекреаційних зон та територій                           навколо населених пунктів        

Людини

              2.1.3. Створення сучасної системи управління твердими                       побутовими відходами                       2.1.4. Забезпечення захисту населених пунктів та                       сільськогосподарських угідь від підтоплення                

2.2. Підготовка населення до

   

2.2.1. Розбудова системи «освіта впродовж життя»

       

Життя

                            життя та діяльності в умовах     2.2.2. Розвиток лідерських та підприємницьких якостей молоді                 економіки, що змінюється     2.2.3. Зростання поінформованості населення в соціальних та        

Якість

              економічних питаннях                       2.2.4. Забезпечення доступності та якості послуг, що надаються                       державними органами        

Висока

        2.3. Забезпечення здорового     2.3.1. Формування стійкого неприйняття громадою паління,                 способу життя людини     вживання наркотиків та алкоголю серед молоді                       2.3.2. Розвиток системи первинної медицини                      

2.3.3. Модернізація мережі установ соціального захисту

       

2.

                                   

2.3.4. Розвиток інфраструктури для фізкультури та аматорського

                                                    спорту                           2.3.5. Включення людей з особливими потребами в активне                           життя                                

 

41

 

							2.3.6. Створення умов для забезпечення репродуктивного
							здоров’я людей
							2.3.7.Подолання дитячої бездоглядності та безпритульності,
							підтримка сімей з дітьми, реформування інтернатних закладів
							для дітей
				2.4. Забезпечення населення			2.4.1. Забезпечення населення якісною питною водою
				якісними житлово-			2.4.2. Підвищення енергоефективності житлово-комунального
				комунальними послугами			господарства і закладів соціальної сфери
							2.4.3. Розвиток конкурентного середовища на ринку
							обслуговування житла
				2.5.Розвиток культурного і			2.5.1. Підтримка розвитку культурно-мистецьких закладів
				духовного середовища,			2.5.2 Розвиток мистецької освіти
				забезпечення патріотичного			2.5.3. Збереження і розвиток історико-культурної та духовної
				виховання населення			спадщини, створення умов для патріотичного виховання
							населення
							2.5.4. Збереження народних традицій і фольклору, розвиток
							народної творчості, відродження художніх промислів
				3.1. Підвищення рівня			3.1.1. Підтримка нетрадиційних видів бізнесу, фермерства та
				зайнятості сільського			сприяння самозайнятості населення
				населення.			3.1.2. Сприяння винесенню та розміщенню київських
	Територій						підприємств у райони області
							3.1.3. Підтримка виробництва органічної продукції та екологічно
							чистих продуктів
							3.1.4. Підтримка кооперативного руху на селі
				3.2. Комплексний розвиток			3.2.1.Підтримка взаємодії громад з метою вирішення спільних
	Розвиток			територій в інтересах			проблем
				територіальних громад			3.2.2. Формування механізмів залучення мешканців для
							вирішення місцевих проблем, сприяння створенню органів
							самоорганізації населення, покращення доступу до публічної
	та						інформації
							3.2.3. Розвиток інфраструктури сіл, селищ та малих міст
	Збереження
				3.3. Відродження економіки			3.2.4 Поліпшення житлових умов населення
							3.3.1. Введення в господарський обіг земель, придатних для
							3.2.5. Підтримка розробки містобудівної документації
							та впровадження нових технологічних можливостей для
							ведення містобудівного кадастру
				територій північної			використання
				Київщини, що постраждали			3.3.2. Створення умов для розвитку фермерства
				внаслідок Чорнобильської			3.3.3. Сприяння розвитку нетрадиційних видів бізнесу
				катастрофи			3.3.4. Розвиток транскордонного співробітництва

 

42

 

 

Природного середовища

 

За останні роки в Київській області спостерігається погіршення якості питної води. Важливим чинником, що впливає на цю ситуацію є забруднення твердими побутовими відходами, замулення річок і струмків. Операційна ціль передбачає забезпечення охорони та раціонального використання водних ресурсів: будівництво, розширення та реконструкція необхідних споруд для очищення стічних вод; створення водоохоронних зон; заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, реалізовує принцип доступності берегів водойм для мешканців району та гостей.

 

За запасами водних ресурсів область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів: у маловодний рік 95% забезпеченості на 1 кв.км тут припадає 996,5 тис.куб.м загальних і 26,4 тис.куб.м місцевих поверхневих водних ресурсів,

 

а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,18 тис.куб.м. Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6-11 разів більші і місцевими в 1,2-2,2 рази менші, ніж у середньому по Україні.

 

На якість питної води, що подається населенню, негативно впливає стан джерел водозабору, технічний стан водопровідних споруд і мереж.

Із 163 каналізаційних очисних споруд, розташованих в населених пунктах області, 52 працюють неефективно, потребують ремонту та реконструкції у містах Бориспіль, Васильків, Богуслав, Кагарлик, Фастів, Боярка, смт Баришівка, Бородянка, Іванків, Згурівка, Макарів, Димер та с.Нові Петрівці Вишгородського району, Глеваха Васильківського району, Борова Фастівського району, Пісківка Бородянського району, селах Княжичі, Рудня, Гоголів, Шевченкове Броварського району; с.Жуківка Згурівського району; селах Гореничі, Музичі та КОС Боярського коледжу екології, Українського НАУ Києво-Святошинського району; селах Плисецьке, Калинівка, Кодаки Васильківського району; с.Циблі Переяслав-Хмельницького району, с.Мала Олександрівка, с.Іванків, с.Старе Бориспільського району.

 

Накопичення твердих побутових відходів є надзвичайно важливим питанням, яке значною мірою залежить від погодних умов, пори року, ступеня благоустрою житлових будинків, рівня життя населення тощо. Збирання побутових відходів є основним завданням санітарного очищення населених пунктів і здійснюється спеціальними автомобілями. Для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів використовуються контейнери для сміття. Питання збирання ТПВ є важливим для уникнення такого явища, як стихійне викидання сміття, оскільки тоді побутові відходи накопичуються у природних балках, ярах, долинах річок, лісосмугах. Це становить екологічну небезпеку, тому що стічні води, насичені забруднювальними речовинами, потрапляють у водні об'єкти.

 

58

 

Актуальним питанням на даний час є вторинне використання, переробка й знешкодження ТПВ, проте, це потребує значних фінансових вкладень.

 

У 2013 році на Київщині нараховувалось 556 суб’єктів підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів. Станом на 01.01.2014 в області за статистичними даними накопичено 41702,5 тис.т відходів І-VІ класу небезпеки.

Стан сміттєзвалищ також не відповідає встановленим вимогам: відсутні свердловини для контролю забруднення підземних вод, звалища не обваловані, немає живої огорожі, під'їзні шляхи засмічені. Сортування відходів не проводиться, відсутні переносні сітчасті огорожі для затримання легких (летючих) фракцій відходів. На території області триває процес утворення несанкціонованих звалищ ТПВ, непоодинокі випадки, коли побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях – балках, ярах тощо. Сучасна структура системи санітарного очищення території району недосконала.

З метою стабілізації і поліпшення стану навколишнього природного середовища передбачається здійснити заходи, спрямовані на зменшення забруднення водного басейну, поліпшення якості питної води, впорядкування поводження з твердими побутовими відходами, а також завершення утилізації непридатних та заборонених до використання пестицидів.

 

Очікувані результати:

 

· Поліпшення екологічного стану навколишнього природного середовища (атмосферного повітря, земель і водойм) та покращення стану здоров’я населення.

 

· Збереження водного балансу, підтримка в належному стані джерел питної води, виконання робіт з розчищення та врегулювання русел річок і водойм.

 

· Підвищення рівня екологічної освіченості населення, попередження забруднення небезпечними відходами виробництва, нафтопродуктами та сміттєзвалищами ґрунтів, підземних і поверхневих вод та атмосферного повітря.

 

Індикатори:

 

· Рівень захворюваності населення на найбільш поширені види захворюваності, рівень природної смертності населення.

 

· Кількість ліквідованих стихійних звалищ ТПВ, джерел забруднення повітря, підземних та поверхневих вод і ґрунтів.

 

· Показники забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, підземних та поверхневих вод.

 

	59
Завдання	Потенційно можливі сфери реалізації проектів
2.1.1. Формування	2.1.1.1. Пропаганда екологічного світогляду
екологічного	2.1.1.2. Створення інформаційних пунктів в потенційно небезпечних
світосприйняття у	місцях забруднення навколишнього середовища
населення	2.1.1.3. Облаштування місць відпочинку у лісових масивах,
	прибережних смугах річок, озер та водосховищ (встановлення
	інформаційних панно, природоохоронної інформації, схем
	екскурсійних маршрутів, забезпечення місць відпочинку
	контейнерами для сміття та засобами протипожежної
	безпеки)
2.1.2. Покращення	2.1.2.1. Реалізація громадських ініціатив з очищення струмків та
стану рекреаційних та	малих річок у рамках підготовки до проведення екологічних
курортних зон,	фестивалів, виставок, свят
очищення територій	2.1.2.2. Розчищення та врегулювання русел річок і водойм.
природних	2.1.2.3. Створення нових та благоустрій існуючих територій для
рекреаційних зон та	відпочинку
територій навколо	2.1.2.4. Очищення лісових масивів та лісосмуг від несанкціонованих
населених пунктів	сміттєзвалищ
	2.1.2.5. Відновлення, охорона і раціональне використання лісових та
	водних ресурсів, створення умов для відтворення флори та
	фауни
	2.3.2.6. Охорона атмосферного повітря
	2.3.2.7. Розвиток та збереження природно-заповідних територій
	2.3.2.8 Ліквідація джерел забруднення атмосферного повітря,
	підземних і поверхневих вод та ґрунтів навколо рекреаційних
	та курортних зон
	2.3.2.9 Реконструкція та модернізація санаторно-курортних,
	відпочинкових, оздоровчих і туристичних закладів
	2.3.3.0 Розширення асортименту та підвищення якості рекреаційних
	послуг
	2.3.3.1 Реконструкція існуючих і будівництво нових автомобільних
	доріг до рекреаційно-туристичних центрів
2.1.3. Створення	2.1.4.1. Ліквідація джерел забруднення підземних вод та земельних
сучасної системи	ресурсів (несанкціоновані звалища ТПВ)
управління твердими	2.1.4.2. Будівництво та реконструкція полігонів для зберігання ТПВ
побутовими відходами	та забезпечення їх спеціалізованою технікою
	2.1.4.3. Будівництво прибудинкових контейнерних майданчиків для
	роздільного збирання та зберігання ТПВ
	2.1.4.4. Впровадження нових сучасних технологій у сфері збору,
	сортування, транспортування та переробки ТПВ
2.1.4. Забезпечення	2.1.5.1. Будівництво, реконструкція і капітальний ремонт
захисту населених	осушувальних систем та гідротехнічних споруд
пунктів та	2.1.5.2. Здійснення протипаводкових заходів та відновлення
сільськогосподарських	гідрологічного режиму річок
угідь від підтоплення	2.1.5.3. Будівництво, реконструкція і капітальний ремонт
	меліоративних систем

 

60

 

КИЇВЩИНА – це край, де поєднані стародавня культура та модерні технології, де серед перлин природи стоять рукотворні пам’ятки, де старість і молодість разом дивляться у майбутнє, де розвинута економіка прокладає шлях України до Європи.

 

Відповідно до цього бачення, моніторингу підлягають параметри , які визначають кількісні та якісні показники, що характеризують її досягнення, а саме

 

– показники, що використані у соціально-економічному аналізі області, а саме – валовий регіональний продукт на особу, доходи громадян, демографічні показники, рівень екологічного навантаження на одиницю території . В процесі моніторингу ці показники порівнюються із показниками на дату ухвалення Стратегії, а також з відповідними показниками в регіонах, щодо яких здійснювалось співставлення при проведенні соціально-економічного аналізу області для підготовки Стратегії.

 

Свідченням позитивного результату реалізації Стратегії слугуватиме абсолютне зростання показників, а також випереджання темпів поліпшення показників (приріст населення на 1000 осіб; ВРП на 1 особу, грн.; доходи

 

84

 

громадян, грн .; будівництво житла на 1000 осіб , кв.м; рівень екологічного навантаження) у порівнянні з середньоукраїнськими показниками та показниками регіонів-конкурентів.

 

Моніторинг досягнення стратегічних цілей здійснюватиметься відповідно до таких визначених цілей:

 

· Стратегічна ціль 1. Стійке економічне зростання на основі інноваційного розвитку багатогалузевої економіки.

 

· Стратегічна ціль 2. Висока якість життя людини.

 

· Стратегічна ціль 3. Збереження та розвиток територій.

 

Аналогічно загальному моніторингу досягнення стратегічного Бачення відбуватиметься моніторинг реалізації стратегічних цілей. Основними кількісними показниками щодо кожної стратегічної цілі за період моніторингу будуть показники, що випливають з переліку проектів, які будуть реалізовані в рамках досягнення кожної стратегічної цілі.

 

Індикатори успішності досягнення цілей визначені у Стратегії . Відповідно до цих індикаторів на кожен плановий період моніторингу має бути сформовано кількісні показники, за якими має здійснюватись моніторинг.

 

Отже, обов’язковою умовою забезпечення моніторингу реалізації Стратегії

 

є застосування системи індикаторів, які використовуються для визначення результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.

 

Уніфікована система індикаторів для Державної стратегії регіонального розвитку-2020, регіональних стратегій розвитку, а також Планів їх реалізації:

 

ВХІДНІ ІНДИКАТОРИ

 

· Створення сприятливих умов для регулювання ведення бізнесу.

 

· Підтримка розвитку інноваційних технологій.

 

· Запровадження освітніх програм з урахуванням потреб високотехнологічного бізнесу.

 

· Підвищення якості надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам.

 

· Створення умов для об’єднання та підвищення фінансової спроможності територіальних громад.

 

· Поліпшення якості міжрегіональної та внутрішньорегіональної фізичної інфраструктури.

 

· Розвиток міжрегіональної та внутрішньорегіональної транспортної мережі.

 

· Створення умов розвитку малих міст.

 

· Запровадження реформування освіти в сільській місцевості.

 

· Проведення реформи медичного обслуговування населення.

 

· Запровадження програм підтримки розвитку сільської місцевості.

 

· Реалізація програм забезпечення сільського населення адміністративними послугами.

 

· Запровадження програм розвитку внутрішньорегіональних транспортних мереж.

 

85

 

	· Підвищення рівня якості надання послуг з обслуговування громадським
		транспортом.
	· Створення міжрегіональних та внутрішньорегіональних інформаційних і
		комунікативних мереж.
	· Виділення коштів для ДФРР.
ІНДИКАТОРИ	·	Збільшення кількості впровадження інноваційних технологій.
ВИПУСКУ	·	Збільшення частки інноваційних підприємств.
	· Збільшення чисельності осіб, які працюють у високотехнологічних секторах
		економіки.
	· Підвищення рівня внутрішньорегіональної та міжрегіональної інтегрованості.
	· Підвищення спроможності територіальних громад до розвитку.
	· Посилення транспортного, інформаційного та комунікативного зв’язку міст –
		центрів економічного зростання із менш розвинутими територіями.
	· Створення умов для поширення інноваційних знань та досвіду.
	· Підвищення рівня освіти сільського населення.
	· Зростання загальних доходів населення в сільській місцевості.
	· Зниження рівня захворюваності у сільській місцевості.
	· Зниження рівня смертності дітей віком до 1 року.
	· Створення рівних умов доступу до ринків праці.
	· Підвищення рівня доступу населення насамперед віддалених та малозаселених
		територій до основних адміністративних та інших послуг.
ІНДИКАТОРИ	·	Зростання частки доданої вартості у валовому регіональному продукті.
РЕЗУЛЬТАТУ	·	Збільшення капітальних інвестицій, прямих іноземних інвестицій.
	· Зростання у випуску частки інноваційної продукції.
	· Зростання частки високотехнологічного експорту.
	· Розвиток малих та інших міст, у тому числі районного значення.
	· Підвищення рівня доходів та споживання у сільській місцевості та невеликих
		населених пунктах.
	· Зменшення кількості вибулих із сільської місцевості.
	· Зменшення диференціації в наявних доходах населення.
	· Зменшення диспропорцій між тривалістю життя населення при народженні у
		міських та сільських населених пунктах.
	·	Зниження рівня бідності
	·	Підвищення соціальної справедливості.
	· Зменшення диспропорцій у споживанні послуг між сільським та міським
		населенням.
	· Зниження рівня безробіття в сільській місцевості та малих населених пунктах.
	· Збільшення кількості центрів економічного зростання на регіональному рівні.
	· Ефективне використання потенціалу територіальної спеціалізації в
		економічному розвитку.
	· Кількість проектів, що фінансуються за рахунок коштів ДФРР.

 

 

Показники для моніторингу збираються за результатами кожного року реалізації Стратегії. На основі зібраних даних готується річний звіт та звіт щодо виконання періоду трьохрічного планування.

 

86

 

Річний звіт складається з переліку ключових показників за кожною ціллю, кожним пріоритетом або заходом; містить інформацію про досягнення кожного об’єктивного пріоритету або виконання заходу; оцінку можливостей досягнення поставлених цілей на трьохрічний цикл планування.

 

Підсумковий звіт про моніторинг за трьохрічний цикл планування до показників, які передбачаються у річних звітах, містить загальні оцінки ефективності, результативності та стійкості досягнутих результатів.

 

Моніторингові звіти є відкритими документами і використовуються для уточнення завдань та бюджетних програм області на наступний за звітним бюджетний рік.

 

Форму моніторингового звіту, відповідального за його підготовку та строки подання визначає обласна державна адміністрація відповідно до власних повноважень та структури.

 

Для всіх можливих форм організації процесу моніторингу головним є проведення ретельного відслідковування виконання завдань та реалізації проектів, коригування та актуалізація Стратегії, за необхідності, з огляду на зміну ситуації, оскільки одні проекти будуть завершені, а деякі замінено іншими.

 

87

 

 

Стратегічні цілі

1. Стійке економічне  

3. Збереження

 

зростання на основі

2. Висока якість

 

(Україна)

та розвиток

 

інноваційного розвитку

життя людини

   

територій

   

багатогалузевої економіки

            1. Підвищення конкуренто-

X

х

X

 

спроможності регіонів

          2. Територіальна         соціально-економічна

х

X

X

 

інтеграція і просторовий

          розвиток         4. Ефективне державне         управління у сфері х X X   регіонального розвитку        

 

Примітка: Велика буква “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька “x”.

 

Стратегія розвитку Київської області крім власних цілей розвитку регіону містить цілі, що відповідають цілям та строкам реалізації ДСРР-2020, у частині завдань і заходів, що передбачають спільні дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

 

Стійке економічне зростання на основі інноваційного розвитку багатогалузевої економіки (Стратегічна ціль 1) та Збереження та розвиток територій (Стратегічна ціль 3) Стратегії розвитку Київської області в значній мірі узгоджені з усіма стратегічними цілями Державної стратегії регіонального розвитку України.

 

Висока якість життя людини (Стратегічна ціль 2) Стратегії розвитку Київської області прямо кореспондується з Стратегічними цілями 1. Підвищення конкурентоспроможності регіонів та 2. Територіальна соціально-економічна інтеграція і просторовий розвиток ДСРР-2020.

 

Далі подається таблиця узгодженості Операційних цілей Стратегії розвитку Київської області з цілями Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року:

 

89

Операційні цілі

1.1.Створеннянових,тамодернізаціяіснуючихгалузейекономіки

1.2.Зростанняконкурентоспроможностіекономікипериферійнихрайонів

1.3.Створенняумовдляпріоритетногорозвиткумалоготасереднього

підприємництва

1.4.Розвитоктуристичногопотенціалу

2.1.Збереженнянавколишньогоприродногосередовища

2.2.Підготовканаселеннядожиттятадіяльностівумовахекономіки,щозмінюється

2.3.Забезпеченняздоровогоспособужиттялюдини

2.4.Забезпеченнянаселенняякіснимижитлово-комунальнимипослугами

2.5.Розвитоккультурногоідуховногосередовища,забезпеченняпатріотичноговихованнянаселення

3.1.Підвищеннярівнязайнятостісільськогонаселення.

3.2.Комплекснийрозвитоктериторійвінтересахтериторіальнихгромад

3.3.ВідродженняекономікитериторійпівнічноїКиївщини,щопостраждаливнаслідокЧорнобильськоїкатастрофи

Державної стратегії

регіонального розвитку

на період до 2020 року

1.1. Підвищення ролі та

функціональних

+

+

+

+

+

+

+

можливостей міст у

подальшому розвитку

регіонів

1.2. Створення умов для

поширення позитивних

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

процесів розвитку міст на

інші території, розвиток

сільської місцевості

1.3. Підвищення

ефективності викори-

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

стання внутрішніх чин-

ників розвитку регіонів

2.1. Запобігання

зростанню диспропорцій,

+

+

+

+

+

+

+

+

+

що гальмують розвиток

регіонів

2.2. Забезпечення

комфортного та

безпечного життєвого

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

середовища для людини

незалежно від місця її

проживання

2.3. Розвиток

+

+

+

+

+

+

+

+

міжрегіонального

співробітництва

3.1. Удосконалення

системи стратегічного

планування регіонального

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

розвитку на

загальнодержавному та

регіональному рівні

3.2. Підвищення якості

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

державного управління

регіональним розвитком

3.3. Посилення

міжгалузевої координації

+

+

+

+

+

+

+

+

в процесі планування та

реалізації регіональної

політики

3.4. Інституційне

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

забезпечення

регіонального розвитку

3.5. Реформування

територіальної організації

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

влади та місцевого

самоврядування

 

90

 

Сектори

зростання на

2. Висока

3. Збереження

 

основі

 

якість життя

та розвиток

   

інноваційного

   

людини

територій

   

розвитку

            багатогалузево         ї економіки.       Економіка і торгівля X X х   Промисловість та інфраструктура Х X x   Сільське, лісове господарство, харчова

x

х

Х

 

промисловість

          Транспорт і дороги Х Х x   Екологія й природні ресурси x X Х   Освіта й молодь x Х х   Здоров’я, соціальний захист, сім’я і  

X

Х

 

дитина

            Культура і туризм X х х   Обмін інформацією X X X   Комунальне господарство x Х х   Територіальний розвиток, земля і

X

х

Х

 

кадастр

         

Примітка: Велика буква “X” означає більшу узгодженість / зв'язок, аніж маленька “x”.

   

 

 

____________________________________________________

 

СХВАЛЕНО

 

Розпорядження голови Київської

 

12345678Следующая ⇒

Поделиться: