Житлово-комунальне господарство та енергопостачання

 

Загальна кількість будинків сільського, селищного та відомчого житлового фонду становить 5718 од., площею – 13,09 млн. кв. метрів. В області створено та функціонує 355 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

 

Загальна протяжність водопровідних мереж з врахуванням сільських, селищних та відомчих становить 5112,98 км. Встановлена виробнича потужність насосних станцій 1-го підйому складає 515 тис.куб.м./добу.

 

Централізоване водовідведення в області здійснюється водопроводами загальною протяжністю 2398,80 км та пропускною спроможністю 307,5 тис.куб.м. стоків на добу.

 

Фізичний знос та енергоємність каналізаційних очисних споруд є проблемою в регіоні: 40,0% каналізаційних колекторів експлуатуються понад 40 років, 35,0% - більше 30 років, третина систем централізованого водовідведення перебуває у ветхому та аварійному стані.

В області працює 1409 котелень, з них 225 – на альтернативних видах палива, що становить майже 16,0% (11,0% від загальної кількості котелень

 

21

 

використовують пелети; 2,7% – електроопалення; 1,1% – вугілля, та 1,2% займають теплові насоси, сонячні колектори, біогаз, тощо).

 

Київщина належить до енергонасичених регіонів. На її території розміщені енергогенеруючі підприємства загальною потужністю 3200 МВт: Трипільська ТЕС, каскад Київських ГЕС та ГАЕС, Білоцерківська ТЕЦ, малі гідроелектростанції, а також енергопостачальна компанія ПАТ "Київобленерго".

Підприємствами енергетики області виробляється понад 7 млрд. кВт*год/рік електроенергії, що на 34,6% перевищує обсяги її споживання (споживається майже 5,3 млрд. кВт*год/рік).

 

Трудові ресурси та зайнятість населення

 

В області, починаючи з 2000 року, спостерігається незначне зменшення економічно активного населення. Його чисельність порівняно з 2000 роком зменшилось на 39,4 тис. осіб або на 4,7 відсотка.

 

Однією з позитивних тенденцій є скорочення кількості безробітних. У 2013 році цей показник становив 49,4 тис. осіб, що майже у два рази менше порівняно з

2000 роком (108,2 тис. осіб).

 

Попит на робочі місця значно перевищує пропозицію. На одне вільне робоче місце претендує 12 осіб серед службовців та працівників сфери торгівлі. Найбільша пропозиція робочої сили серед технічних службовців – 14 осіб на одне вільне робоче місце, найменша пропозиція серед менеджерів-професіоналів – 4 особи.

 

Рівень оплати праці на Київщині залишається одним із найвищих, поступаючись лише м.Києву, Донецькій та Дніпропетровській областям. Заробітна плата за 2013 рік на 2,6% перевищила середній розмір по Україні (3302 гривні).

Найвищу заробітну плату в економіці отримували працівники транспорту, складського господарства, а серед промислових видів діяльності – працівники підприємств з виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, де заробітна плата в 1,7–8,6 рази перевищила середній показник по економіці області.

 

Освіта

 

 

У Київській області функціонує 729 дошкільних навчальних закладів, які охоплюють дошкільною освітою 67,5 тис. дітей. Значна увага приділяється розширенню мережі дошкільних навчальних закладів шляхом завершення будівництва, капітального ремонту та реконструкції дошкільних навчальних закладів, повернення до використання за призначенням ДНЗ, створення нових

 

22

 

місць у дошкільних навчальних закладах. Так, у 2013 році відкрито 20 закладів, з них 8 – у складі навчально-виховних комплексів “Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад ”. За останні десять років кількість ДНЗ у складі НВК збільшилась на 88 (2002 р. – 155, 2013 р. – 243). Разом з тим залишається проблема забезпечення місцями в дошкільних навчальних закладах дітей дошкільного віку 9чисельність дітей у ДНЗ у розрахунку на 100 місць постійно зростає, і у 2014 році становить 129 дітей).

 

В області функціонують 736 денних загальноосвітніх навчальних закладів. З них 214 (29,0%) розташовані у містах та 514 (71,0%) – у сільській місцевості. У вказаних закладах навчаються 176,8 тис. учнів, у т.ч. 115,2 тис. учнів (65,1%) – у міських школах та 61,6 тис. учнів (34,9%) – у сільських школах. Мережа загальноосвітніх шкіл ще не повною мірою задовольняє потреби населення: 6,8 тис. учнів (4,0%) навчаються у другу зміну.

 

В області працює 75 закладів освіти нового типу, в яких навчається 43,4 тис. учнів, що становить 24,5% від загальної кількості учнів: 21 гімназія та НВК "ЗОШ-гімназія"; 25 ліцеїв та НВК "ЗОШ-ліцей"; 1 колегіум; 28 спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів.

В області функціонує 61 позашкільний навчальний заклад. Різними видами позашкільної освіти охоплено понад 62,4 тис. дітей.

Підготовку фахівців з вищою освітою в Київській області здійснюють

 

29 вищих навчальних закладів (далі ВНЗ) різних типів та рівнів акредитації:

 

4 університети, 1 інститут, 18 коледжів, 5 технікумів, 1 училище.

 

У 2014 році до вищих навчальних закладів області було зараховано 12,6 тис. осіб, з них до ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – 4,7 тис. осіб, до ВНЗ ІV рівня акредитації – 7,9 тис. осіб. Станом на кінець/початок 2014/2015 навчального року

 

у вищих навчальних закладах області навчалося 34,8 тис. студентів. Навчальний процес у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації забезпечують 5 тис. викладачів, у ВНЗ ІV рівня акредитації – 2 тисячі.

 

Підготовку робітничих кадрів для підприємств та організацій області здійснюють 26 професійно-технічних навчальних закладів (25 державної та 1 комунальної форми власності), два вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації (Білоцерківський коледж сервісу та дизайну, Білоцерківський механіко-енергетичний технікум).

 

Охорона здоров’я

 

 

У мережі закладів охорони здоров’я функціонують 72 стаціонари, показник забезпеченості населення області стаціонарними ліжками на 10 тис. населення складає 74,3. Показник забезпечення ліжками на обласному рівні становить 24,45, а на рівні районів та міст – 49,85 на 10 тис. населення.

 

23

 

В області функціонують 28 центрів первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких увійшли 649 фельдшерсько-акушерських і фельдшерських пунктів та 263 медичні амбулаторії.

 

Число лікарів загальної практики - сімейної медицини становить 376 осіб. Укомплектованість посад лікарів у лікувальних закладах області становить 82,1%. Особливо гостра проблема укомплектування кадрами у закладах сільської місцевості.

Кількість хворих, які отримали медичну допомогу у денних стаціонарах у 2013 році склала 84,1 тис. осіб.

 

Надання екстреної медичної допомоги в області забезпечується 7 станціями екстреної медичної допомоги, до складу яких входять 23 підстанції та 18 пунктів постійного базування. За станом на 01.06.2014 забезпечено чергування 86 бригад, що становить 55,1% від нормативу. Така ситуація склалася через відсутність необхідних кадрів для укомплектування бригад. Потреба у кадрах виїзних бригад становить 200 лікарів та 750 осіб середнього медичного персоналу.

Із наявних у службі 183 автомобілів 49 підлягають списанню (термін експлуатації понад 10 років).

 

Соціальна сфера

 

В області серед установ, що надають соціальні послуги одиноким непрацездатним громадянам, інвалідам та іншим категоріям громадян, які опинилися в складних життєвих обставинах, функціонує 34 територіальних

 

центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а також 3 відділення соціальної допомоги вдома у містах Ржищів, Славутич та Обухів.

При Фастівському районному та Білоцерківському міському територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) створені та функціонують відділення обліку бездомних громадян.

 

Функціонує 11 будинків-інтернатів, з яких 4 – для осіб похилого віку та інвалідів, 6 – психоневрологічних будинків-інтернатів та 2 – відділення для психічнохворих жінок при Ржищівському геріатричному пансіонаті і Переяслав-Хмельницькому центрі соціального захисту пенсіонерів та інвалідів, а також Білоцерківський дитячий будинок-інтернат.

 

У зазначених закладах на повному державному утриманні перебуває 1915 осіб, з яких: 1321 – психічнохворі, 413 – громадяни похилого віку та інваліди, а також 181 особа в Білоцерківському дитячому будинку-інтернаті, у тому числі 78 осіб – діти-інваліди.

 

24

 

Культура і туризм

 

 

Галузь культури Київської області представлена цілісною мережею закладів та установ, серед яких 1813 закладів культури і мистецтва, зокрема 829 клубних закладів, 885 бібліотек, 26 музеїв, 2 центри дозвілля, 2 парки культури та відпочинку, 60 шкіл естетичного виховання.

Закладами культури обласного підпорядкування є Київська обласна бібліотека для дітей, Київська обласна бібліотека для юнацтва, Київська музично-театральна бібліотека, коледж культури і мистецтв, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Вишгородський історико- культурний заповідник, Київський обласний археологічний музей, Яготинський державний історичний музей, Ржищівський археолого-краєзнавчий музей, Меморіальний музей К.Г. Стеценка, Меморіальний музей-садиба І.С. Козловського, Білоцерківський краєзнавчий музей, Київський академічний обласний музично-драматичний театр імені П.К. Саксаганського, симфонічний оркестр "Академія", обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, обласний центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

 

Важливою складовою галузі є бібліотеки, переважна більшість яких (756) розташована в сільській місцевості. Послугами бібліотек щорічно користується понад 600 тис. читачів. Сукупний бібліотечний фонд становить близько 10,0 млн. примірників. Щорічна книговидача складає в середньому понад 13 млн. примірників книг.

 

На території Київської області під охороною держави перебуває близько 6000 об'єктів культурної спадщини, з них 2010 – пам'ятки археології, 1164 – пам'ятки історії, 164 – пам'ятки архітектури.

 

До кращих обласних музейних закладів належать археологічний музей (с.Трипілля — трипільська культура), Яготинський історичний, що включає музей-садибу народної художниці К.Білокур, археологічний музей "Добранічівська стоянка", Білоцерківський краєзнавчий музей та ціла низка музеїв-садиб визначних постатей — К.Білокур, І.Козловського, К.Стеценка, В.Заболотного, М.Вовчка, О.Корнійчука, А.Малишка та інших. Предметом особливої гордості області є Національний історико-етнографічний заповідник "Переяслав", що налічує 23 музеї.

Визнані туристично-культурні центри області – міста Біла Церква, Бориспіль, Переяслав-Хмельницький, Ржищів та інші в сукупності з широким спектром закладів сучасної модернізованої сервісної інфраструктури стрімко трансформують їх в потужних генераторів пакетів високоякісних туристичних послуг.

 

На території Київської області нараховується 194 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 23 об’єкти загальнодержавного значення (2 національних природних парки, 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва) та

 

25

 

171 об’єкт місцевого значення (82 заказника, 59 пам’яток природи , 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 17 заповідних урочищ та 2 регіональні ландшафтні парки).

 

З метою популяризації туристичних можливостей Київської області, розроблено і впроваджуються тематичні туристичні маршрути: "Музейна скарбниця Київщини", "Козацькими шляхами Київщини", "Визначні місця Київського Поросся", "Трипільська культура на Київщині", "Місцями бойової слави Київщини", "Голодомор 1932-1933 рр. на Київщині", "Подорож у Київську Русь", "Старожитності Вишгородщини", "Мистецька Яготинщина", "Край Марусі Богуславки", "Київський укріпрайон”, “Шевченко на Київщині”.

 

Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором світового туристичного господарства є сфера сільського зеленого туризму. Розвиненими місцями зеленого туризму є села Білоцерківського, Богуславського, Вишгородського, Кагарлицького, Переяслав-Хмельницького районів.

 

Фізкультура і спорт

 

 

В області функціонують 3980 спортивних споруд, з яких 51 стадіон, 17 плавальних басейнів, 737 спортивних залів, 645 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 1142 спортивних майданчики та 598 майданчиків з тренажерним обладнанням, 541 футбольне поле, 112 майданчиків з синтетичним покриттям. Приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять налічується 645, спортивних залів площею не менше 162 кв.м – 737, 168 стрілецьких тирів, 3 споруди зі штучним льодом (дві з яких мають розміри 30м х 61м) і 5 кінноспортивних баз.

До фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в Київській області залучено 160,5 тис. осіб, що становить майже 10% населення області.

На території області кількість осіб, які займаються всіма видами спорту становить 45812 осіб, з них у вищих навчальних закладах займається 1114, ДЮСШ – 22192, ШВСМ – 223, навчальних закладах спортивного профілю – 670, спортивних клубах – 7851 особа.

Серед адміністративно-територіальних одиниць області розвиток спортивної інфраструктури відбувається нерівномірно. Найбільша забезпеченість всіма видами спортивних споруд спостерігається у Білоцерківському, Броварському, Васильківському, Вишгородському і Києво-Святошинському районах та у містах Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Васильків. У той же час лише в 10 адміністративно-територіальних одиницях області є плавальні басейни,

 

а в Бориспільському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому та Поліському районах відсутні стадіони.

 

26

 

Фінансово-бюджетна сфера

 

У структурі доходів зведених бюджетів районів у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 2/3 частини всіх отриманих доходів.

 

Самодостатніми можна вважати лише місцеві бюджети Бориспільського і Києво-Святошинського районів, в доходах яких питома вага трансфертів становила 25,9% і 37,9% відповідно. Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є місцеві бюджети Богуславського, Бородянського, Поліського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського, Фастівського районів, де частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 70 відсотків. Ще в одинадцяти зведених бюджетах районів трансферти становили понад 60% усіх отриманих місцевими бюджетами доходів.

 

У структурі доходів бюджетів міст обласного значення у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 1/3 частини всіх отриманих доходів. Самодостатніми можна вважати бюджети міст Бориспіль, Обухів, Бровари, Ірпінь, Славутич, в доходах яких питома вага трансфертів становила від 15% до 32 відсотків. Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є бюджети міст Березань, Біла Церква, Ржищів, у яких частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 60 відсотків.

 

За 2013 рік до бюджету розвитку місцевих бюджетів Київської області надійшло 431,1 млн.грн. доходів (без врахування передачі коштів із загального фонду бюджету та міжбюджетних трансфертів).

 

Найбільш віддалені від м.Києва райони та міста мають найнижчий показник доходів на одного мешканця від 979 до 1017,6 грн. (Поліський, Бородянський,

Таращанський райони). Найвищий обсяг доходів на одну особу від 3 119,7 до 5 223,1 грн. припадає на міста Бориспіль та Славутич, а також на Обухівський, Бориспільський, Києво-Святошинський райони.

 

Усі райони і міста Київської області у 2013 році були дотаційними за виключенням Бориспільського і Києво-Святошинського районів та міст Бориспіль, Фастів, Славутич, Обухів.

 

Екологічна ситуація

 

 

Київська область у порівнянні з іншими регіонами України за викидами в атмосферне повітря знаходиться позаду таких промислових регіонів як Донецька, Дніпропетровська та Луганська області. Валові обсяги викидів області складають 4,5% від загального обсягу викидів України, що у розрахунку на 1 кв.км. площі в середньому становить 10 т/кв.км., а у розрахунку на одну особу – 179 кг/особу.

 

27

 

Найбільш забрудненою у області є територія Обухівського району, на яку припадає майже 35% викидів шкідливих речовин у повітря, що обумовлюється розташуванням на цій території Трипільської ТЕС.

 

У Київській області нараховується 95 підприємств-водокористувачів, що здійснюють скиди зворотних вод у поверхневі водойми.

Якість питної води за мікробіологічними показниками у 2013 році погіршилась і становила 4,2% (у 2012 році – 3,17%) нестандартних проб води, проте за санітарно-хімічними показниками покращилась і склала 16,9% нестандартних проб ( у 2012 році – 19,9 відсотка).

 

На якість питної води, що подається населенню, негативно впливає стан джерел водозабору, технічний стан водопровідних споруд і мереж. Одним із найбільш актуальних питань у сфері житлово-комунального господарства є реконструкція каналізаційних очисних споруд Бортницької станції аерації м.Києва. Необхідність впровадження проекту зумовлена вкрай напруженою ситуацією з відведенням та очищенням стічних вод м.Києва.

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості забудованих земель, які за станом на 01.01.2014 займають 134,9 тис.га, що становить 4,8% від загальної площі області.

 

У 2013 році на Київщині нараховувалось 556 суб’єктів підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів. Усього для захоронення побутових відходів в області налічується 39 полігонів та звалищ твердих побутових відходів, загальною площею 255,6 га. Три з них перевантажені, більшість не відповідає санітарно-технічним нормам, на жодному не знешкоджується фільтрат.

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: