МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ

Кафедра загальної психології

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТТЯ З ДИСЦИПЛІНИ:

«ПСИХОДІАГНОСТИКА »

НА ТЕМУ:

«ПРОЕКТИВНІ ДІАГНОСТИЧНІ МЕТОДИКИ »

                                                                                          Виконала:

                                                                                         Студентка групи МПС 11-362

                                                                                          Черненко Анастасія Валеріївна

                                                                                          Перевірила:

                                                                                          Старший викладач кафедри

                                                                                           загальної психології

                                                                                           Селюкова Тетяна Василівна

 

                                                       

ХАРКІВ – 2012

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

Тема: Проективні діагностичні методики

Дисципліна: Психодіагностика

Форма роботи: фронтальна

Тривалість: 2 години

Мета: сформувати уявлення про особливості діагностування особистості за допомогою проетивних діагностичних методів.

Задачі:

1.Ознайомити студентів з особливостями побудови, проведення та інтерпретації Тематичного апперцептивного тесту.

2.Сформувати уявлення у студентів про варіанти ТАТ для різних вікових та етнокультурних груп.

3. Розглянути особливості діагностування за допомогою методики малюнкової фрустрації Розенцвейга.

Навчальні питання:

1. Тематичний апперцептивний тест: особливості побудови, проведення та інтерпретації.

2.Методика малюнкової фрустрації Розенцвейга: особливості проведення та інтерпретації.

Основні поняття: проективні методики, тематичний апперцептивний тест, методика малюнкової фрустрації Розенцвейга, побудова, інтерпретація.

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

 

1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование / А.Анастази, С. Урбина - СПб.: Питер, 2001 - 688с.

2. Бодалёв А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика / А.А. Бодалёв, В.В. Столин – СПб.:«Речь», 2003. – 440 с.

3. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективную психологію / Л.Ф. Бурлачук- Киев: Вист-С, 1997. - 128с.

4. Бурлачук Л.Ф., Морозов, С.М. Словарь-справочник по психодиагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов - СПб.: Питер Ком, 1999. - 528 с.

5. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодіагностики / Б.В. Кулагин – Л. ЛГУ, 1984. – 215 с.

6. Прошанский Г.М. Классификация проективных методов / Г.М. Прошанский - М.: Педагогіка, 2000. - 258с.

7. Психологическая диагностика : учебник для студентов вузов/ под ред. М.К. Акимовой, К.М. Гуревича. -3-е изд., перераб. и доп.. -СПб: Питер, 2003. -650с.

8. Соколова, Е.Т. Проективные методы исследования личности / Е.Т. Соколова - М.: МГУ, 1980. - 150с.

 

Додаткова:

9. Кабанов М.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике / М.М. Кабанов – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1983. – 311 с.

10. Проективная психология / Пер. с англ. - М.: Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2000.- 528с.

11. Ричард С. Лазарус Неопределённость и однозначность в проективных методиках. - М.: Педагогика, 2000. - 258с.

12. Шевандрин Н.И, Психодиагностика, коррекция и развитие личности / Н.И. Шевардин- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 512 с.

ТЕКСТ ЛЕКЦІЇ

ВСТУП

Проективні методи дослідження особистості, ймовірно, - одна з найбільш складних і суперечливих областей психологічної психодіагностики. Це стосується практично всіх аспектів: конструювання проективних тестів, їх адаптації, апробування та застосування, навчання кваліфікованих фахівців для роботи з ними. Стійкий інтерес психологів до проективної діагностики зберігається вже понад півстоліття. Різні проективні методики широко використовуються в практиці дослідження особистості у всіх областях сучасної психології. З їх допомогою не тільки отримують будь знання про особистість. Нерідко вони служать робочим інструментом для перевірки тих чи інших теоретичних положень. Про важливість місця, яке проективні методики займають в сучасній психодіагностиці, свідчать регулярно проводяться протягом багатьох років міжнародні конгреси, створені в багатьох країнах спеціальні наукові інститути і суспільства, що публікуються на різних мовах періодичні видання.

Проективні методики - сукупність методик, спрямованих на дослідження особистості і розроблених в рамках проективного діагностичного підходу. Поняття проекції для позначення цих методик було вперше використано Л. Франком і, незважаючи на неодноразові спроби змінити їх назву, закріпилося, є загальноприйнятим в психологічній діагностиці. Л. Франк вперше сформулював принципи проективної психології і висунув три основні принципи, що лежать в основі проективного дослідження особистості:

 1. Проективні методи спрямовані на унікальне в структурі або організації особистості. На відміну від традиційних психометричних процедур особистість розглядається як система взаємопов'язаних процесів, а не перелік (набір) здібностей або рис.

 2. Особистість в проектному підході вивчається як відносно стійка система динамічних процесів, організованих на основі потреб, емоцій та індивідуального досвіду.

 3. Ця система основних динамічних процесів постійно, активно діє протягом життя індивіда, «формуючи, направляючи, спотворюючи, змінюючи і переіначівая кожну ситуацію в систему внутрішнього світу індивіда». Кожне нове дію, кожне емоційний прояв індивіда, його сприйняття, почуття, висловлювання, рухові акти несуть на собі відбиток особистості. Це третє і основне теоретичне положення зазвичай називають «проективної гіпотезою»

У ході даної лекції ми розглянемо проективні методики інтерпретації. Стимульний матеріал - набір картинок, фотографій. Від респондента потрібно скласти розповідь (ТАТ, САТ) по запропонованих картинках; відповісти на питання по запропонованих ситуацій на картинках (Тест фрустрації Розенцвейга).

Варіанти для літнього віку.

У сімдесяті роки були зроблені спроби створити версії ТАТ для літніх людей: геронтологічний апперцептівний тест (GAT) Уолк і Уолк і апперцептівний тест для старшого віку (SAT) Л.Беллака і С.Беллак. Обидва ці тесту в цілому не виправдали очікувань; виявилося, що зображення літніх людей на картинках не підвищує їх діагностичної цінност

Варианты TAT для разных этнокультурных групп

ТАТ для африканців.

Ця методика відрізняється від Т-ТАТ змістом картин, орієнтованим на традиційну африканську культуру в тій мірі, в якій можна узагальнено говорити про такий. Остання обставина відзначалося критиками, що підкреслюють існування культурних відмінностей між окремими регіонами, народами і племенами, внаслідок чого для одних запропонована версія буде більше, а для інших менш адекватна. Набір включає в себе 22 таблиці, з них по 8 для чоловіків і жінок і 6 загальних. При проведенні вважається необхідним, щоб експериментатором був також африканець, в іншому випадку відповіді будуть стереотипно-рольовими. Порядку пред'явлення таблиць надається мало значення. Обстеження завершується опитуванням, в ході якого, зокрема, обстежувані повинні пригадати картини - те, які саме картини відтворені, вважається діагностично значущим. Південноафриканський тест аналізу малюнків (SAPAT) призначений для дітей від 5 до 13 років. Матеріали тесту включають 12 картин, на яких діють не тільки звичайні люди, а й королі і королеви, гноми, ельфи і феї, а також олюднені тварини. Виправданість такої побудови тесту викликає сумніву, хоча автори тесту П.Нел і А.Пелсер виходили з даних опитування дітей. [8]

Є відомості про версії ТАТ, розроблених для американських індіанців, жителів Куби, індійців, японців, китайців та ін Семенофф у своїй книзі детально розбирає методологічні проблеми, пов'язані з використанням ТАТ в різних культурах

 

ВИСНОВКИ

 

1.Проективні методики - сукупність методик, спрямованих на дослідження особистості і розроблених в рамках проективного діагностичного підходу. Проективні методики інтерпретації - стимульний матеріал - набір картинок, фотографій. Від респондента потрібно скласти розповідь (ТАТ, САТ) по запропонованих картинках; відповісти на питання по запропонованих ситуацій на картинках (Тест фрустрації Розенцвейга).

2.Тематичний апперцептівний тест був вперше описаний у статті К.Морган і Г.Мюррея в 1935 році. У цій публікації ТАТ був представлений як метод дослідження уяви, що дозволяє охарактеризувати особистість обстежуваного завдяки тому, що завдання тлумачення зображених ситуацій, яке ставилося перед обстежуваним, дозволяла йому фантазувати без видимих ​​обмежень і сприяла ослабленню механізмів психологічного захисту. Теоретичне обгрунтування і стандартизовану схему обробки та інтерпретації ТАТ отримав дещо пізніше, в монографії "Дослідження особистості" Г.Мюррея. Остаточна схема інтерпретації ТАТ і остаточна (третя) редакція стимульного матеріалу були опубліковані в 1943 році.

3. Стимульний матеріал: стандартний набір з 31 таблиці: 30 - чорно-білих картин із зображенням щодо невизначених ситуацій і одна порожня картина на якій випробовуваний повинен зобразити будь-яку картинку. В ході дослідження пред'являють лише 20 картин. Дослідження проходить в 2 етапи по 10 картин за один сеанс.

Випробуваного просять скласти по картинці розповідь, пояснивши:

1) що призвело до зображуваного події;

2) що відбувається в даний момент;

3) що буде відбуватися надалі;

4) про що думають і що відчувають персонажі.

4. Методика малюнкової фрустрації розенцвейга розроблена в 1945 році С. Розенцвейгом на підставі теорії фрустрації і агресії. Відповідно до цієї теорії стан фрустрації виникає у людини в тих випадках, коли він з якихось причин не може задовольнити потребу, домогтися наміченої мети. Фрустрації називається первинною (депривація), якщо незадоволення потреби неможливо через відсутність її об'єкта. Вторинна фрустрація виникає, коли на шляху до мети зустрічається перешкода, що заважає її досягненню. Оскільки стан фрустрації індивід переживає досить часто, він з часом виробляє специфічні емоційні та поведінкові способи реагування. Якщо його ставлення до фрустрирующим обставинам адекватно, то можна говорити про так звану фрустраційної толерантності. Згідно С. Розенцвейга, фрустраційна толерантність характеризує розвинену, зрілу особистість.

5. Стимульний матеріал складається з 24 малюнків на яких зображені люди знаходяться під фрустраційної ситуації, міміка осіб не зображена, персонажі намальовані контуром. Персонаж зображений ліворуч вимовляє слова які фрустріруют іншого персонажа. Над персонажем справа порожній квадрат, у який він повинен вписати перше що прийшло на розум відповідь.

 

 

МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

123456Следующая ⇒

Поделиться: