Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА



     Психодіагностика. Практичне заняття , Селюкова Т.В .

М і с це проведен н я: Національний університет цивільного захисту України.

Дата: 08 листопада 2012 року

Час проведен н я: 10:35 – 11:55.

Дисципл і на: Психодіагностика.

Тема: Діагностика креативності.

Навчальні питання :

1) Поняття креативності. Особливості креативності.

2) Психологічні методи дослідження креативності.

Форма проведен я я: практичне заняття

Мета занят т я: сформувати знання та практичні навички з заданої теми.

Х і д занят т я:

     1етап – вітання, повідомлення темы практичного заняття

      2 етап – опитування з питань, які були висвітлені на минулій лекції

3 етап - практичне виконання психодіагностичних методик дослідження креативності

 4 етап – підведення підсумків заняття.

 

 

АНАЛ І З ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТ Т Я.

 

Володіння матеріалом – при проведенні практичного заняття викладач легко орієнтувався у відповідях студентів, задуваючи їм додаткові та уточнюючи питання.

Особливості контакту з аудиторією – контакт з аудиторією був налагоджений добре. Викладач відкликався на прохання студентів у допомозі з обробкою проведених психодіагностичних методик.

Зацікавленість аудиторії – аудиторія була зацікавлена темою, що виражалося у бажанні відповідати на запитання, а також виконувати практичні завдання.

Відчуття часу – на кожне питання та практичне завдання відводилася певна кількість часу, що дозволило вкластися у час.

Успішність проведення – можно говорити про те, що практичне заняття пройшло добре.

 

 

АНАЛ І З ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТ Т Я.

 

 При проведенні лекційного заняття викладач показав високий рівень володіння матеріалом з даної теми.

    В даній лекції було дуже багато прикладів, котрі допомагали студентам та курсантам краще висвітлити матеріал.

  Особливості контакту з аудиторією – студенти та курсанти не тільки слухали лекцію, але й задавали додаткові питання, коли їм щось було незрозуміло.

    Зацікавленість аудиторії – студентів та курсантів зацікавила дана тема, так як вони ретельно занотовували матеріал, що викладався та задавали додаткові питання.

Метод викладення – викладення матеріалу проходило в виді розповіді, підтримувався контакт з аудиторією, при необхідності щось законспектувати викладач користувався власними заготовками.

Доступність матеріалу – матеріал був чітко структуйований, що давало змогу студентам та курсантам краще зрозуміти та засвоїти тему.

Доступність викладення – викладення лекції було доступним, так як вона читалася не з аркуша.

На лекції викладач не тільки розповідав заданий матеріал, але й задавав питання аудиторії, що говорить про наявність зворотнього зв'язку.

Відчуття часу – на кожне питання відводилася певна кількість часу, що дозволяло контролювати хід заняття.

Успішність викладення лекції – можна казати, що лекція пройшла успішно, була доведена до логічного закінчення.

 

АНАЛІЗ ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ.

Лекція складалася з трьох частин: вступна, основна та заключна. Вступна частина включала вітання викладача із студентами та курсантами. Далі викладач назвав тему заняття, основні питання і літературу, яку можна використовувати при підготовці до семінарського заняття. Основна частина включала виклад лекційного матеріалу. У заключній частині був узагальнений матеріал лекції, були розібрані питання, що виникли, в ході лекції і названі питання до наступного семінарського заняття, а також теми, на які можна підготувати реферати.

Мовлення викладача було грамотне та культурне. Чітка та зрозуміла дикція. Викладач добре володів спеціальною термінологією. При необхідності змінював темб та темп мовлення.

У ході лекції викладач дотримувався принципів тактовності, толерантності та демократичності у стосунках зі студентами.

Підготовка до заняття. Викладач добре підготувалася до лекції. Питання заняття повністю відбивали тему лекцій і розкривали її зміст. Лекційний матеріал відповідав вимогам науковості і доступності. Матеріал був логічно структурований, добре підібрані приклади.

Володіння матеріалом при проведенні лекційного заняття. При проведенні лекційного заняття викладач показав гарний рівень володіння матеріалом з даної теми, доступно, стимулював розумову діяльність студентів та курсантів у ході лекції.

Наведення прикладів. У даній лекції було багато прикладів, які допомагали пояснювати студентам матеріал.

Особливості контакту з аудиторією. студенти не тільки слухали текст лекції, але й задавали додаткові питання, коли їм було щось не зрозуміле.

Зацікавленість аудиторії. студентів зацікавила дана тема, тому що вони не тільки записували даний матеріал, але й задавали дуже багато додаткових питань.

Доступність матеріалу. матеріал був структурований, що сприяло його більш легкому розумінню, було багато прикладів, що полегшує засвоєння.

Зворотній зв’язок.  Заволодіння увагою аудиторії, і тільки потім перехід до лекційного матеріалу.

Почуття часу. На кожне питання приділялася певна кількість часу, що дозволило контролювати хід заняття.

Успішність проведення заняття.  Можна говорити, що лекція пройшла успішно, була доведена до логічного кінця.

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 585; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.014 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь