ТЕМА 3. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПІДСТАВИ, УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

       Підстави та порядок проведення судової експертизи. Права та обов’язки, відповідальність судового експерта. Право експерта на ініціативу та форми її реалізації.

4.2. Порядок проведення судової експертизи:

4.2.1. Огляд речових доказів (об’єктів дослідження) до надходження матеріалів на експертизу, після надходження матеріалів на експертизу, процесуальне оформлення.

4.2.2. Поняття методів і стадій експертного дослідження. Загальна структура й характеристика методів дослідження: спостереження, вимір, експеримент, моделювання тощо.

4.2.3. Підготовка до проведення експертних досліджень: вивчення матеріалів, що надійшли на дослідження; з'ясування поставленого завдання, підбір літератури й нормативно-технічної документації; складання плану дослідження.

4.2.4. Характеристика аналітичної, порівняльної й синтезуючої стадій експертного дослідження.

4.2.5. Загальні принципи експертної оцінки результатів дослідження.

 

       Процесуальні повноваження органу, що призначає експертизу, взаємовідносини з ним експертного закладу.

Повноваження керівника експертного закладу.

Правові та природно-технічні основи судової експертизи.

Компетенція експерта.

Особливості провадження комісійних, додаткових, комплексних, багатооб’єктних та складних експертиз.

Порядок проведення експертизи в судовому засіданні.

Процесуально-правовий зміст судово-економічної експертизи - це система правил, встановлених чинним кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, господарським-процесуальним, цивільним-процесуальним, законодавством про адміністративні правопорушення, іншим законодавством та Законом України "Про судову експертизу", які регулюють порядок її призначення та проведення, права і обов'язки експерта-економіста, а також інших учасників процесу у зв'язку з проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 31 ГПК України п.5 ст.69 КПК України 2012р, ст..47 та ст.53 ЦПК України та ст..31. ГПК України, ст..66. КАС України, ст..273 КУпАП у судовому процесі може брати участь судовий експерт, права, обов’язки та відповідальність якого визначаються Законом України «Про судову експертизу» та відповідними кодексами України.

У відповідності зі згаданим вище законодавством за клопотанням сторони захисту або потерпілого можуть клопотати в залученні експерта, таке клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше п'яти днів із дня його надходження до відповідного суду. Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Ці дослідження виконуються відповідним експертом, а результати дослідження залученого експерта, викладаються в письмових висновках. Такі експертизи проводяться експертними установами або самостійними експертами у відповідності до регіональних зон їх обслуговування.

При призначенні експерта суди мають врахувати, що можуть відвести призначену кандидатуру судового експерта якщо є обставини що визначенні чинним законодавством (згідно зі ст.ст. 20, 23 - 27 ЦПК України, ст.31 ГПК України, ст.69 КПК України 2012 р.) для відводу судового експерта, а саме:

•      якщо експерт особисто, прямо чи побічно зацікавлений у результаті справи;

•      якщо він є родичем сторін чи інших осіб, що беруть участь у справі;

•      якщо судовий експерт знаходиться в особливих стосунках з особами, що беруть участь у справі;

•      якщо експерт знаходиться чи знаходився у службовій чи іншій залежності від сторін, інших осіб, що беруть участь у справі;

•      якщо він проводив ревізію, матеріали якої послужили підставою для порушення даної справи;

•      якщо експерт є некомпетентним;

•      якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумніви в його неупередженості[21].

За цими ж підставами експерт зобов'язаний заявити і самовідвід. Причому, цей обов'язок лежить на ньому і тоді, коли експерт особисто вважає, що зазначені вище обставини перешкоджають його участі у справі.

Якщо експертиза у суді призначається з додержанням правил, передбачених ГПК України, КПК України 2012р, ЦПК України та КАС України, КУпАП експерт у судовому засіданні бере участь у дослідженні доказів і може з дозволу суду ставити питання підсудному, потерпілому і свідкам про ті обставини, які мають значення для його висновку.

Після з'ясування обставин, що мають значення для висновку експерта, головуючий пропонує прокуророві, підсудному, його захисникові та іншим учасникам судового розгляду подати у письмовому вигляді питання, які вони бажають поставити експертові. Суд обмірковує ці питання, враховуючи при цьому думку учасників судового розгляду, усуває ті з них, які не стосуються справи або не належать до компетенції експерта, а також формулює ті, які він ставить перед експертом з власної ініціативи.

Після цього суд виносить ухвалу, а суддя – постанову, в якій викладає поставлені на вирішення експертизи питання. Висновок експерта має відповідати встановленим вимогам, оголошується на судовому засіданні та приєднується до справи.

У судових справах судово-економічна експертиза призначається суддею для забезпечення доказів під час підготовки справи або судом – під час розгляду справи.

На стадії досудового слідства економічна експертиза призначається у тих випадках, коли без застосування спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку слідчий не може розв'язати суттєві питання, що виникли по справі.

Призначення експертизи є процесуальною дією, яка включає: визначення підстав для проведення експертизи, формулювання питань, на які необхідно надати відповіді експертам, вибір експертів, складання постанови про призначення експертизи, ознайомлення з даною постановою звинуваченого та роз'яснення йому його прав.

Важливо зазначити, що згідно ГПК України, КПК України 2012р, ЦПК України та КАС України, КУпАП, Кримінальним Кодексу (КК) України та Закону «Про судову експертизу» експерт несе відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов'язків у суді.

Експерт призначається органом (посадовою особою), у впровадженні якого перебуває справа, тоді, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.

Суд зобов'язаний перевірити повноваження експерта, наявність у підприємця Свідоцтво на право здійснювати експертну діяльність та свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною спеціалізацією у безпосереднього виконавця експертизи. Суддя до експертної установи надсилає: постанову (ухвалу) про призначення експертизи, а також об'єкти дослідження (у разі потреби - зі зразками для порівняльного дослідження, протоколами вилучення речових доказів, їх огляду, схемами тощо).

Якщо експертиза призначається з метою перевірки акту документальної перевірки, в постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід зазначити, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим зібраним у справі доказам, оспорюються заінтересованими особами, переконливо обґрунтовані перевіряючими). А документи по справі мають бути систематизованими (за епізодами діяння, періодами тощо), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.

Особа набуває права та несе обов'язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили. Невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. Тому не можуть розглядатись як висновок експерта і бути підставою для відмови у призначенні експертизи акти перевірок, калькуляції, інші висновки спеціалістів, навіть якщо вони надані на запит суду, адвоката або іншої сторони по справі.

Призначення експертизи пов'язане з вирішенням ряду організаційних питань:

•      вибору місця і часу проведення експертизи;

•      визначення вихідних даних та матеріалів, з якими потрібно ознайомити експерта тощо.

Закон не визначає структури постанови про призначення експертизи. На практиці вона складається з трьох частин:

•      вступної:

зазначається дата, місце складання постанови, посада, звання, прізвище і орган, де працює особа, що винесла постанову; найменування кримінальної справи, за якою призначена експертиза;

•      мотивувальної:

викладається фабула справи і обставини, у зв'язку з якими виникла потреба у спеціальних бухгалтерських знаннях, а також особливості об'єкта дослідження, які можуть мати значення для надання висновку. В описовій частині рішення, ухвали, постанови арбітражного суду обов'язково повинен фіксуватись факт попередження судового експерта щодо передбаченої відповідальності;

•      резолютивної:

зазначаються тип і вид експертизи; формулюються запитання, що виносяться до вирішення їх експертом; призначається експерт або судово-експертна установа, наводиться перелік матеріалів, які надаються експерту.

Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

У випадках призначення додаткових та повторних експертиз необхідно пам’ятати що ці поняття визначені тільки у ЦПК України ст.. 150 та КАС України ст.. 85 інші кодекси КПК України 2012 р., ГПК, та КУпАП України не визначають таких понять, тому і призначення такої експертизи в цих процесах неможливе[8].

Судово-економічна експертиза призначається у тих випадках, коли зібрані всі матеріали по справі, допитані (підозрювані) і свідки.

Експертиза проводиться після подання особою чи органом, які призначили експертизу, матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та Інструкції «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних дослідження».

Права експерта викладені у ст.13 Закону України “Про судову експертизу” та ст.521, п.3. ст..69 КПК, п.10. ст..53 ЦПК, ч.4. ст..31 ГК, перелік яких узагальнено у п.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та судових досліджень:

Особа, запрошена як судово-економічний експерт, повинна відповідати вимогам визначеним відповідними кодексами та законом «Про судову експертизу». Так, у відповідності до ст.10 Закону України "Про судову експертизу", судовими експертами можуть бути особи, що володіють необхідними пізнаннями для виконання висновку за досліджуваними питаннями. Крім того, фахівці державних спеціалізованих установ і відомчих служб, що проводять судові експертизи, повинні мати вищу освіту, пройти відповідну підготовку і атестацію як судові експерти визначеної спеціальності. Не можуть бути експертами особи, визнані у встановленому законом порядку недієздатними, а також особи, що мають судимість.

Експерт-економіст повинен бути висококваліфікованим фахівцем у сфері бухгалтерського обліку, контролю і економічного аналізу, фінансів і господарського права. Він повинен отримати фундаментальну наукову підготовку і глибокі практичні навички, безупинно поповнювати свої професійні знання, мати високі цивільні і моральні якості[15].

На жаль, цільова підготовка фахівців із судово-економічної експертизи у системі вищої освіти України поки що не проводиться, хоча потреба в них постійно збільшується. Значна частина кримінальних справ з економічних злочинів і господарських спорів, цивільних спорів з економічних питань розглядається судами без залучення експертів, що не завжди гарантує повне розкриття причин виникнення економічних правопорушень.

Спираючись на інформацію, що міститься у первинних документах, облікових регістрах, фінансовій звітності і актах документальних перевірок, експерт-економіст повинен вирішувати широке коло питань, що мають відношення до різних галузей економіки. Тому експерт-економіст повинен володіти всіма загальнотеоретичними дисциплінами в обсязі, що необхідний для точної оцінки правильності планування, фінансування, кредитування, організації бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, складання бухгалтерської і статистичної звітності на підприємстві, в організації і в установах різних видів господарської діяльності. Крім того, експерт-економіст повинен знати:

•      дисципліни загальноекономічного циклу: макро- і мікроекономіку, статистику, фінанси і кредит, основи управління тощо;

•      спеціальні дисципліни: бухгалтерський облік і економічний аналіз, різні галузі права, теорію економічного контролю, стандарти бухгалтерського обліку, контроль і ревізію, оподаткування, господарське і валютне законодавство, специфіку оперативно-розшукової діяльності, судово-бухгалтерську експертизу;

•      можливості сучасних технічних засобів збору, передачі і переробки економічної інформації в облікових процесах для використання їх в експертній діяльності, а також програмні продути що використовуються для обробки документації та обліку бухгалтерського, податкового та управлінського, складання звітності.

Але при здійсненні судово – експертної роботи експерт має пам’ятати що чинне законодавство надає йому визначені права, що повинні забезпечити реальні можливості для виконання ним процесуальних обов'язків.

 Експерт-економіс може бути притягнутий до кримінальної відповідальності: за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді (ст. 385 КК України) або під час провадження досудового слідства (ст. 382 КК України); за подання завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України); за розголошення даних досудового слідства (ст. 185 КК України).

Експерт згідно чинного законодавства має право:

•      ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

•      відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;

•      з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій та ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності;

•      указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення;

•      у разі незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок;

•      викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань;

•      оскаржувати в установленому законодавством порядку дії та рішення органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

•      на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав;

•      одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов'язаних із викликом для надання роз’яснень чи показань, у разі якщо це не є його службовим обов'язком.

Експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Заява про відмову повинна бути вмотивованою[29].

На експерта покладаються такі обов'язки:

•      заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин;

•      прийняти до виконання доручену йому експертизу;

•      особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання, а в разі необхідності роз’яснити його;

•      невідкладно заявити клопотання органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), щодо уточнення питань або надання відповідних матеріалів у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення (поставлених експертові питань) або виникнення потреби у додаткових матеріалах, необхідних для проведення повного дослідження;

•      повідомити в письмовій формі органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані;

•      з'явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз'яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення;

•      забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта);

•      не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, або не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду про хід проведення експертизи та її результати.

У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно повернути матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Експерту забороняється:

•      проводити експертизу без письмової вказівки керівника (заступника керівника) експертної установи, керівника структурного підрозділу;

•      передоручати проведення експертизи іншій особі;

•      самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

•      вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з’ясування питань права;

•      вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи;

•      зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

За надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи, експерт несе кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

За злісне ухилення від явки до органів досудового розслідування або суду експерт несе адміністративну відповідальність згідно з чинним законодавством.

За допущені порушення під час проведення експертизи, що не тягнуть за собою кримінальної чи адміністративної відповідальності, експерт може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно з чинним законодавством.

У разі завдання своїми діями майнової шкоди під час проведення експертизи експерт несе матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

Юстиції України

08.10.1998 № 53/5

(у редакції наказу

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: