Тема 6. ФРАНЦІЯ В РОКИ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ І НАРОДНОГО ФРОНТУ (4 ГОД.).

План

1. Соціально-економічне і політичне становище Франції в перші повоєнні
роки та в період стабілізації.

2. Соціально-економічне і політичне становище Франції в 1929-1933 рр.

3. Загроза фашистського перевороту і консолідація демократичних сил.

4. Прихід до влади уряду Народного фронту, його програма і заходи по
реалізації.

Методичні рекомендації

Розробляючи теоретичне питання, студентам слід звернути увагу на неоднозначні наслідки І Світової війни для Франції, що відбилося на її економічному розвиткові, особливостях глибокої економічної кризи 1929-1933 рр. Слід звернути увагу на становище французької банківської системи, появу нових рис французького імперіалізму, рівень концентрації виробництва у порівнянні з іншими країнами, застійне становище робітничого класу, селянства, службовців, інтелігенції, колишніх фронтовиків, молоді.

В умовах економічних потрясінь суспільства активізуються суспільні рухи, виникає реальна загроза фашистського перевороту. Треба виокремити і наголосити на особливостях фашистського руху у Франції, спробу державного перевороту і ролі антифашистських демократичних сил, котрі в 1934 р. перегородили дорогу фашизму.

Треба уяснити суть Народного фронту як руху антифашистських і антивоєнних сил, його неоднорідність і внутрішню суперечливість, і цим самим показати його у світлі нових історичних оцінок.

В колі обов'язкових для засвоєння понять з даної теми є: світова економічна криза, депресія, синдикати, лівий картель, рух "Амстердам-Плейль", Народни фронт.

Джерела

Хрестоматия по новейшей истории. — Т.1, — М., 1960. Дюкло Ж. Мемуарьі. — Т.1-2. — М., 1974.

Основна література

Асслзн Ж. Зкономическая история Франции с XVIII века до наших дней. — М.,1995.

Борисов Ю.В. Новейшая история Франции. — М., 1966. Егоров Ю.В. Народний фронт во Франции. — Ленинград, 1972. История Франции. В 3-х томах. Т.З. — М., 1975.

Кунина М., Маркова В. Коммунарьі Франции в борьбе за Народний фронт. —

М, 1961. Смирнов В.П. Новейшая история Франции. — М., 1975.

Додаткова література

Бендрикова Л.А. Франция в 1929-1939 гг. — М., 1917.

Петров Б.М. Здуард Зррио: политическая биография. — Самара, 1996.

Торез М. Народний фронт во Франции. — М., 1937.

Торез М. Избранньїе произведения. — Т.1. — М., 1959.

Тема 7 Сполучені Штати Америки в роки Великої депресії та «Нового
курсу» Ф.Д.Рузвельта             (4 год.)

План

1. Соціально-економічний і політичний розвиток США у перші повоєнні роки та
в період "проспериті".

2. Причини і характер економічної кризи 1929—1933 рр. Антикризові заходи
республіканців.

3. «Новий курс» Ф.Рузвельта. Суть. Наслідки.

4. Зовнішня політика США у П-й половині 1930-х рр.

Методичні рекомендації

При підготовці слід звернути увагу на загальні закономірності економічного розвитку США, які проявилися в рості концентрації виробництва, зародженні тенденції розвитку державно-монополістичного капіталу, перетворенні в країну світового кредитора, конкурентній боротьбі з європейськими капіталістичними країнами, циклічним розвитком (процвітання — кризи), соціальними проблемами (безробіття, соціальні контрасти).

В той же час слід показати і особливості економічного розвитку (низький рівень державного регулювання, культ індивідуалізму, наявність дешевої робочої сили і мігрантів, віддаленість від неспокійних регіонів).

У частині політичного розвитку треба звернути увагу на принципові відмінності у політичних курсах республіканців та демократів, які особливо яскраво проявлялися у роки економічних потрясінь, насамперед, в період світової економічної кризи.

Слід звернути увагу на з'ясування соціально-економічної суті так званого "нового курсу", його теоретичних основ, практичної реалізації в масштабах штату Нью-Йорк, а потім всієї країни шляхом реформ банківської системи, промисловості, сільського господарства, сфери соціальних відносин. Завданням є також з'ясування значення реформ Рузвельта та опануванням змістом понять "кейнсіанство", особливості ДМК у США, цеховий принцип організації профспілок, соціальної програми.

Джерела

Стегарь С.А. Практикум по новейшей истории (1917—1945).—М.,1980. Хрестоматия по новейшей истории государства и права /Под ред.

Е.М.Черниловского.—М., 1996. Хрестоматия по новейшей истории.—Т.1.—М.,1971. Законодательство «Нового курса» Ф.Рузвельта //Пономарев М.В., Смирнова СЮ.

Новая новейшая история стран Европьі и Америки. Часть 3.—М.,2000.—

С.167—171.

Основна література

Зубок Л.И., Яковлев Н.Н. Новейшая история США. — М., 1972.

Иванян З.А. Бельїй дом. Президенти и политика. — М., 1979.

История мировой зкономики. Хозяйственньїе реформьі 1920-1990-х годов / Под

ред. А.Н. Марковой. — М, 1995. Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи і Америки (1918-1945). Навч.

посібник. — К., 2001. История США. — Т.4. — М., 1985. Королькова Е.И. «Новьій курс» Рузвельта. — М., 1992. Мальков В.Л. «Новьій курс» в США. Социальньїе движения и социальная

политика. — М, 1973. Сивачев Н.В., Язьков Е.Ф. Новейшая история США. — М, 1980.

Додаткова література

История США / Под ред. Г.Н. Севостьянова. — М., 1983.

Согрин В.В. Идеология в американской истории от отцов-основателей до конца

ХХвека. — М, 1995. Яковлев Н.Н. Франклин Рузвельт: человек и политик. — М., 1981.

12

Тема 8. РЕВОЛЮЦІЇ 1918-1923 РОКІВ У ЄВРОПІ (4 год.)

План

1. Причини, основні етапи розвитку, характер, історіографія революції
1918-1919 років у Німеччині.

2. Передумови, розвиток та наслідки революцій жовтня 1918 та березня
1919 років в Угорщині.

Методичні рекомендації

В процесі підготовки семінару студентам слід звернути увагу на значний революціонізуючий вплив Першої світової війни на країни Європи. Жахливі наслідки війни посилили соціально-економічні, політичні та міжнаціональні протиріччя, особливо у переможених країнах. Крім того, великий вплив на них справили революційні події в Росії. В результаті у ряді країн Західної Європи теж відбулися революції, серед яких слід виокремити революції в Німеччині та Угорщині, котра вийшла зі складу колишньої Австро-Угорщини.

На семінарських заняттях слід розглянути причини революцій (роль факторів внутрішнього і міжнародного походження), їх рушійні сили, зміст, характер та наслідки. При цьому важливо буде показати роль суб'єктивних факторів (діяльність ліворадикальних та центристських партій) та наявність різних історіографічних точок зору на характер революцій, їх альтернативність.

В коло завдань студентів входить опрацювання змісту понять: буржуазно-демократична і соціальна революція, соціал-реформізм, диктатура пролетаріату, пацифізм, політична і господарська демократія.

Джерела

Кун Бела. Избранное. —М., 1986. Либкнехт К. Избранньїе статьи. — М., 1961. Пик В. Избранньїе произведения. — М, 1956. Хрестоматия по новейшей истории. — Т.1. — М., 1971.

Основна література

История Венгрии. В 3-х томах. — Т.З. — М, 1972.

Исразлян В.Л., Нежинский Л.Н. Новейшая история Венгрии. — М, 1962.

Драбкин Я.С. Ноябрьская революция в Германии. — М, 1967.

Кульбакин В.Д. Очерки новейшей истории Германии. — М., 1962.

Лебов М.В. Венгерская Советская республика 1919 года. — М., 1959.

Липтаи 3. Венгерская Советская республика. — М, 1970.

Руге В. Германия в 1917-1919 гг. — М., 1974.

із

1

 

Хаффнер С. Революция 1918-1919 гг. в Германии: действительности? — М., 1983.

Додаткова література

как зто бьіло в

 

Германская история в новое и новейшее время. В 2-х томах. — Т.2. Розанков Г.Л. Очерки новейшей истории Германии. — М, 1959.

М, 1970.

Тема 9          Німеччина під владою фашизму    (4 год.)

План

1. Листопадова революція в Німеччині та її наслідки.

2. Утворення Веймарської республіки, її конституційний лад, соціально-
економічний і політичний розвиток у 1919 — 1932 рр.

3. Перебудова господарського механізму нацистської Німеччини.

4. Зовнішня політика 1934—1939 років.

Методичні рекомендації

Важливим завданням семінару є виявлення об'єктивних і суб'єктивних факторів, які зумовили прихід гітлерівських націонал-соціалістів до влади, соціальної, політичної та ідеологічної сутності фашизму: з'ясування характерних рис нацистського варіанта тоталітарного режиму. Для цього студентам належить уяснити важке становище Німеччини під гнітом Версальського диктату і його погіршення в роки світової економічної кризи. Слід показати соціальну базу німецького фашизму, його підтримку з боку німецького та міжнародного банківського і промислового капіталу.

Злам Веймарської республіки і встановлення тоталітарного режиму треба прослідкувати на прикладі ліквідації системи парламентаризму, переходу до узурпованого законодавства органами виконавчої влади, введенні жорстокої системи регулювання господарського життя нацистською державою, насадженні расистської ідеології.

Студентам належить прослідкувати перманентні кроки фашистського режиму, спрямовані на ревізію продиктованого їй у 1919 році країнами-переможцями мирного договору. Зваживши на політику потурання з боку Англії, Франції та США, фашистська Німеччина починає переходити від планів "збирання німців" до встановлення їх гегемонії і панування не лише в Європі, але й у всьому світі.

В темі про Німеччину періоду фашистської диктатури з'ясовуються такі поняття: фашизм, тоталітаризм, нацизм, авторитаризм, фашистський варіант ДМК, мораторій, плебісцит, експансія.

Джерела

Борман М. Последние записки.—Смоленск, 1993.

Видеман М. Гитлер глазами его адьютанта //ННИ.—1998.—№5-6.

Геббельс. Дневники 1940—1941 //ННИ.—1994.—№6; 1995.—№3.

Гитлер, Моя борьба (Майн Кампф).—Ашхабад,1992.

Додд У. Дневник посла Ддода. 1933—1938.—М.,1961.

Законодательство Третьего Рейха //ПономаревМ.В., Смирнова СЮ. Новая и

новейшая история стран Европьі и Америки. Часть 3.—М.,2000.—СІ73—

193.

⇐ Предыдущая12345678

Поделиться: