ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Лекція 1

Лекція 2

Лекція 5

Лекція 6

ПЛАНУВАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ: СТРУКТУРА І ЗМІСТ УРОКУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Кожний урок АМ відбиває практичну, освітню, розвивальну і виховні цілі. Тому відповідно до визначених цілей урок ретельно планується. Добре спланований урок завжди передбачає різноманітні форми роботи, особливо в початкових класах. Сучасний урок АМ будується залежно від конкретних потреб і умов навчання, разом з тим, поза будь-яких умов, він має бути творчим.

Опорою для планування може бути перелік основних компонентів у структурі уроку:

1. Організаційна частина.

2. Мовна зарядка.

3. Ознайомлення з новим матеріалом і формування навичок (фонетичних, лексичних, граматичних) та їх контроль.

4. Розвиток умінь (аудіювання, говоріння, читання, письма) та їх контроль.

5. Домашнє завдання.

6. Підсумки уроку.

Наявність усіх цих компонентів необов’язкова для кожного уроку, довільною є їх послідовність і питома вага на уроці. На початковому етапі навчання АМ вчитель дотримується принципу усного випередження, що передбачає засвоєння мовного матеріалу спочатку усно, а потім у читанні і письмі.

Основні критерії класифікації уроків ІМ – цілі уроків та рівень сформованості навичок та вмінь.

Типи уроків:

І – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом. (Має місце ознайомлення з новим мовним матеріалом та тренування з метою його використання в А, Г, Ч, П, може мати місце і практика на основі засвоєння матеріалу. Ознайомлення з новими ЛО, формування лексичних навичок усного мовлення).

ІІ – уроки, що спрямовані на формування мовленнєвих умінь. (Переважає практика в мовленнєвій діяльності, але їй може передувати певна кількість тренування вправ, які готують до практики (уроки розвитку умінь аудіювання, говоріння, усного мовлення, Ч, Г, П)

Структура уроку ІМ визначається його змістом і місцем у циклі уроків. Урок складається з етапів (структурна одиниця уроку). Структура уроку зумовлюється сукупністю законів його внутрішньої організації, згідно яких компонуються його етапи. В структурі уроку виділяється початок (організаційна частина та створення іншомовної атмосфери, мовлення – фонетика, зарядка). Основна частина уроку (подача нового матеріалу – тренування у мовленні – практика у мовленні – систематизація вивченого – контроль навичок та вмінь – поточний, тематичний, підсумковий). Заключна частина уроку (повідомлення домашнього завдання, підсумки уроку).

Обсяг навчального матеріалу в початкових класах з АМ зумовлюється базовим рівнем володіння АМ, тобто рівнем, достатнім для спілкування в усній та письмовій формі на елементарному комунікативному рівні.

Раннє навчання АМ передбачає оволодіння учнями звуковою та графічною системами мови, засвоєння певної кількості найбільш уживаних граматичних явищ, активного лексичного мінімуму. Типовою формою занять у початковій школі виступає театралізована гра, якій підпорядковані завдання уроку.

Етапи роботи учителя при плануванні уроку:

1. аналіз матеріалу з точки зору труднощів, які він може викликати в учнів;

2. визначити структуру уроку та відповідні прийоми та форми роботи;

3. створення природних (логічних) переходів від однієї частини уроку до іншої, від одного виду вправ до іншого;

4. розподіл часу у хвилинах на кожну частину уроку;

5. продумати й підготувати наочні посібники;

6. підготувати план-конспект уроку.

Планування процесу навчання – це перш за все планування цього результатів на різних за тривалістю відрізках часу. Головна мета планування – науково обґрунтована організація навчально-виховного процесу та досягнення оптимального засвоєння учнями навчального матеріалу, визначеного програмою з ІМ.

Успішність планування навчального процесу забезпечується з урахуванням таких умов:

–  цілей навчання АМ;

– психологічних закономірностей та етапів формування мовленнєвих навичок і  вмінь;

–  наявних засобів навчання;

–  основних методичних вимог до сучасного уроку АМ;

– психологічних факторів навчання (вік, рівень загального розвитку, коло інтересів, нахилів, бажань учнів);

–  педагогічних факторів навчання (мовна та мовленнєва підготовка учнів, ступінь навчання).

Система планування проходить крізь увесь курс навчання АМ. Види планувань:

– Календарно-річний план (КРП) – в ньому визначені загально дидактичні завдання, обумовлюються терміни вивчення тем, розподіляється за чвертями навчальний матеріал, визначаються способи підсумкового та тематичного контролю. Основа для КРП – навчальна програма з АМ та навчальний план. КРП складається на основі плану, що міститься в книжках для вчителя певного класу.

– Тематичне планування (ТП) – це визначення кінцевих цілей в результаті вивчення певної теми. В ТП проявляється і називається конкретна тема та підтема, визначається послідовність формування навичок та вмінь, кількість уроків, що необхідна для досягнення практичних цілей, вказуються способи контролю та завдання додому, додається перелік засобів навчання. ТП дає можливість учителю глибше розглянути цикл уроків в усіх аспектах. Цикл уроків – це сукупність уроків чи система уроків. Планування процесу навчання – це перш за все планування його результатів на різних за тривалістю відрізках часу.

Для того, щоб отримати більше інформації та підготуватися до наступних лекції та практичних занять вам рекомендована наступна література для більш глибокого опрацювання:

1. Brown, H.D., (5^th ed.), (2007). Principles of Language Learning and Teaching .White Plains: Pearson Education, Inc.

2. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник для студентів вищих закладів освіти //Під ред. С.Ю.Ніколаєвої.– К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

3. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник /Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. – М.: Высш. школа, 1982, – 373 с.

4. Басіна А. Методика викладання іноземної мови в початковій школі. – К.: Шк. Світ, 2007. – 128 с.

4. Підведення підсумків: оцінювання рівня активної роботи студентів протягом заняття.

5. Завдання додому:

- Опрацювати і вивчити матеріал лекції;

- Поглибити та закріпити знання за допомогою рекомендованої літератури для подальшого читання.

По завершенню заняття студенти повинні знати основні поняття і конструкти теми.

Студенти повинні вміти пояснити, порівняти, проаналізувати і узагальнити вивчений матеріал.

- Підготувати власне висловлювання (400 – 500 слів), що є підкріпленим теоретичним матеріалом лекції та додатковими джерелами, в якому представити особистий погляд на питання нагальності урахування організаційних аспектів, що зумовлюють успішність навчання іноземних мов. Виокремити аспекти, важливі для викладання іноземних мов у початкових класах. У висновках надати практичні рекомендації або гіпотетичні варіанти застосування представлених положень.

 

 

Лекція 7

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 1

ТЕМИ І ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

 

1. Галузі методики. Практичні аспекти усвідомлення предмету загальної методики, спеціальної методики, порівняльної методики, історичної методики та експериментальної методики.

2. Базові методичні категорії. Поняття прийому, методу, підходу, засобу навчання.

3. Концепти «компетентність» і «компетенція»: підходи до визначення та диференціювання. Перелік і зміст основних компетенцій як результат навчання ІМ.

4. Засоби навчання ІМ. Основні та допоміжні засоби: перелік і роль у сучасному процесі навчання ІМ.

5. Засоби наочності у навчання ІМ учнів початкових класів.

6. Технічні засоби навчання: види та їхнє місце у навчанні ІМ у початковій школі.

 

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ 2 -3

ТЕМИ І ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

 

1. Чи згодні ви з твердженням, що аудіолінгвальна методологія може бути з легкістю використана вчителями, які мають невисокий рівень володіння ІМ, що навчається?Чи може ця причина допустити використання цієї методики? Чому так або ні? Як на вашу думку, до якої міри рівень володіння ІМ вчителя може вплинути на вибір методів навчання та підручника для використання на заняттях? Які ще фактори сприяють тому, що цей, за часовими рамками, історичний метод є популярним у світи і сьогодні?

2 . Які напрацювання Прямого методу є корисними для сучасного вчителя ІМ? Які види діяльності і принципи цього методу ви б використали на своїх заняттях? Наведіть приклади з урахуванням освітнього рівня ваших учнів.

3 . Аудіолінгвальний метод базується на біхевіористичні теорії та на формуванні навичок. Чи згодні ви, що «практика веде до вдосконалення» або «повторення – мати навчання»? Обґрунтуйте. Якою ви бачите роль механічних вправ на повторення у навчанні ІМ у початковій школі? Поясніть вашу думку з точки зору психофізіологічних чинників. Вважаєте ви, що занепад Аудіолінгвального методу був неминучим? Якщо так, поясніть причину. Якщо ні, також поясніть вашу позицію.

4 . Натуральний підхід значною мірою використовує реальні речі як джерело усвідомленого введення матеріалу. Які в цьому можуть бути недоліки? Спробуйте запропонувати шляхи їх виправлення.

5 . Опрацюйте необхідні джерела, щоб надати детальне пояснення власної точки зору з наступного питання. Джеймс Ашер стверджував, що дорослі повинні копіювати ті процеси, завдяки яким діти оволодівають рідною мовою. Чи є це так насправді? В чому, на вашу думку, дорослі відрізняються від дітей в контексті навчання ІМ?

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4

ТЕМИ І ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

 

1. Проаналізуйте афективну сферу та її складові у процесі навчання ІМ. Броніслав Маліновський та його теорія в контексті навчання ІМ. Окресліть практичне значення усвідомлення даної інформації.

2. Представте і порівняйте дві теорії щодо впливу самооцінки на навчання ІМ. Наведіть приклади практичного впровадження їх у процес навчання ІМ у початковій школі.

3. З’ясуйте місце теорії атрибуції в процесі навчання ІМ. Окресліть особливості її застосування у початковій школі. Презентуйте форми діяльності, які допоможуть учням створити більш коректне ставлення до успіхів і невдач.

4. Як пов’язані концепти мовного Еґо та тривожності в контексті навчання ІМ. Які практично важливі аспекти може винести вчитель початкових класів з цих теоретичних положень? Представте види діяльності, що сприятимуть зменшенню рівня тривожності в учнів.

5. Увага як варіативна складова психологічних основ навчання ІМ: виокремте і опишіть особливості уваги на рівні дітей молодшого шкільного віку. Як відомо, здатність відділяти потрібну інформацію від непотрібної та зосереджувати увагу на тому, як це можна запам’ятати, й відрізняє учня – «початківця» від «досвідченого» учня. Селективна /вибіркова увага: її природа, місце у навчанні ІМ і способи її залучання та покращення на заняттях ІМ у початковій школі. Наведіть приклади діяльності, яка б ураховувала особливості уваги дітей молодшого шкільного віку.

 

 

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ 5 – 6

ТЕМИ І ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Проаналізуйте зміст і цілі навчання ІМ у всіх методах і підходах до навчання ІМ, включно з метою, зазначеною Навчальній програмі з ІМ МОН України. Складіть порівняльну таблицю або схему. Як на вашу думку, які б зміни ви внесли? Поясніть причини.

2. Охарактеризуйте організацію навчального процесу у початковій школі. Які аспекти мають бути враховані вчителем під час підготовки до занять. Представте перелік тих, на які ви звернете увагу. Обґрунтуйте свою позицію.

3. «Мовчазний» метод часто використовує палички К’юзенера для навчання аспектам мови. Чи є в цьому сенс? Наведіть приклади їхнього використання для пояснення якогось одного явища. Які ще засоби можна використовувати для цієї ж цілі?

4. Проаналізуйте основні принципи Сугестопедичного підходу. З якими труднощами можуть стикнутися вчителі, які навчають ІМ за цим підходом? Які складності очікують учнів? Які шляхи подолання подібних труднощів ми можете запропонувати?

 

 

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ 7-8

ТЕМИ І ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Проаналізуйте зразок сторінки підручника. Що має бути у підручнику у відповідності до критеріїв зручності, доречності, спрямованості. Напишіть власні коментарі навпроти кожної категорії:

1. Дизайн і виклад матеріалу

2. Інструкції до завдань

3. Методологія

4. Формування навичок і вмінь

5. Відповідність навчальній програмі

6. Тематика

7. Культурна відповідність

8. Керівництво для вчителя

2. Усний метод, як вам відомо, був дуже актуальним у середині минулого століття. Проте багато підручників і зараз ґрунтуються на ньому. Проаналізуйте підручники, видані після 2000 року, подивіться у додатках в кінці книги опис ключових характеристик Усного підходу. Скільки підручників вам удалось знайти? Які аспекти Усного підходу були зазначені у підручниках?

3. Оберіть будь-який підручник з АМ для вашого рівня освіти. Які залишки впливу Аудіолінгвального методу ви знайшли там? Обговоріть ці явища з колегами і підведіть підсумки.

4. Особливості контролю у навчанні АМ у початковій школі: функції, види і форми. Виокремте ті, що є, на вашу думку, найефективнішими на рівні освіти ваших учнів.

5. Підготуйте матеріал щодо особливостей тестового контролю. Опишіть та підготуйте приклади видів тестів різної структури.

 

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ №1-3

1. Визначте помилки в реченнях першої колонки таблиці. Заповніть таблицю, правильно використовуючи символічні зображення помилок і значення того чи іншого символу у відповідності до типу помилки в першій колонці.

Символи:  C   G λ   S WO   {} F / I   ? M   P  T  WW

Значення символів: граматична помилка, помилка у порядку слів, пунктуаційна помилка, помилка у правописі, помилка узгодження, пропуск чогось, щось зайве використане, значення не зрозуміле, надто формально або не формально, помилкова часова форма дієслова, неправильне слово

Приклад помилки	Символ	Значення
The answer is obvius.
I like very much it.
I am going to buy some furnitures.
I have seen him yesterday.
People is angry.
He told that he was sorry.
I am interested on pop music.
He was not too strong enough.
That is a very excited photograph.
Do you like London.
Hi Mr. Smith . Thank you for your letter.

 

2. Порівняйте особливості навчання продуктивним і рецептивним видам мовленнєвої діяльності. Складіть порівняльну таблицю. Наведіть приклади відповідних видів діяльності для використання під час занять з АМ.

3. Опрацюйте матеріал з використання флеш карток на заняттях: переваги і особливості. Розробіть комплект карток і представте варіанти їхнього рецептивного і продуктивного використання.

4. Підготуйте приклад фонетичної зарядки як вид розминки на початку уроку.

5. Перед вами структура «There is a + NOUN». Продумайте, напишіть і продемонструйте, як би ви їй навчили учнів у відповідності до Ситуаційного підходу.

There is a reel of cotton in the box.

There is a tin of cigarettes in the box.

There is a bottle of ink in the box.

There is a packet of pins in the box.

There is a jar of rice in the box.

Що вас може бентежити в цих реченнях? Виправте те, що, на вашу думку, є некоректними. Поясніть вашу позицію.

6. Підготуйте матеріали і розпишіть види діяльності для навчання елементарних графо-орфографічних навичок у відповідності до віку ваших учнів.

7. Оформіть матеріали (прописи, пазли тощо) для навчання написання речень. Представте уривок уроку з навчання цього виду письма.

 

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ №4-6

1. Наведіть приклади звуко-літерних диктантів та завдань до них як видів діяльності з навчання аудіюванню на початковому етапі.

2. Пісні як елементи навчанню аудіюванню. Підберіть пісеньку, яка, на вашу думку, підходила б для ваших учнів. Продумайте і представте як мінімум 4 види діяльності, пов’язаних з нею, і доречних з точки зору навчання аудіюванню.

3. Підготуйте і представте варіанти розробок доречних, на ваш погляд, видів діяльності. Обирайте тему, що відповідає вимогам Навчальної програми.

4. З використанням Інтернет ресурсів підготуйте матеріали для навчання читанню коротких односкладових слів з закритим складом, з відкритим складом; багатоскладових слів, речень. Представте алгоритми роботи з ними.

5. Підготуйте і захистіть проект уроку з АМ у початковій школі. Представте всі дидактичні матеріали, що мають бути на занятті, обґрунтуйте їх використання.

 

 

Лекція 1

ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

1. Методика викладання іноземної мови – це педагогічна наука, що вивчає цілі, зміст, методи, засоби навчання, а також способи навчання, виховання та розвитку на матеріалі іноземної мови. Об’єктом методики викладання іноземної мови (ІМ) є навчання (акт взаємодії того, хто навчає з тим, кого навчають, з метою передачі одним і засвоєння іншим соціального досвіду), предметом – мовний зміст освіти, а також теорія навчання конкретної ІМ.

Методика викладання ІМ (МВІМ) як самостійна педагогічна наука тісно пов’язана з іншими науками і використовує вже досліджені факти та закономірності. Беззаперечним є зв’язок методики з педагогікою, прямий зв’язок методики з лінгвістикою, оскільки дані лінгвістики безпосередньо використовуються при розв’язанні проблем, що стосуються цілей, технологій та засобів навчання ІМ. Лінгвістика для методики є джерелом знань про те, як реалізується мова в процесі мовлення. Знання закономірностей функціонування мислення, пам’яті, уваги, мотивації до навчання молодшого школяра – знання з психологічної галузі, допомагають вчителеві раціонально дібрати методи та форми організації процесу навчання ІМ.

2. У методиці викладання ІМ виділяють дві різні методики: загальну, що вивчає закономірності та особливості навчання та виховання учнів незалежно від мови, що вивчається, умов навчання та типу навчального закладу. Спеціальна методика являє собою теорію навчання конкретній мові у певному типі навчального закладу, з урахуванням мовних та мовленнєвих особливостей рідної мови. Основною метою навчання ІМ є розвиток здібностей учнів, підготовка до міжкультурного спілкування, формування в учнів уміння іншомовного спілкування, що сприяє інтеграції українського суспільства до світової спільноти.

3. Фундаментом для реалізації мети навчання ІМ є визначення принципів навчання ІМ. Серед суто методичних принципів навчання ІМ визначені принцип комунікативності, принцип інтегрованого навчання усіх видів мовленнєвої діяльності, принцип панівної ролі вправ, принцип урахування рідної мови та ін.

Одним з важливих компонентів процесу викладання ІМ є метод – упорядкована взаємопов’язана діяльність вчителя та учня, спрямована на вирішення освітніх, виховних та розвивальних завдань у процесі навчання. Методами, що часто використовуються в процесі викладання у школі варто вважати: демонстрацію, пояснення та вправляння.

4. Існує декілька підходів до навчання ІМ. На сьогодні, загально прийнятим у нашій системі освіти є умовно-комунікативний підхід, також існує системно-мовний та комунікативний підходи. Дані підходи є цілком автономними і можуть характеризувати роботу вчителя. Умовно-комунікативний підхід передбачає зосередженість відразу на формуванні умінь та навичок іншомовного спілкування. Навчання, згідно даного підходу здійснюється на ситуативній основі. Системно-мовний підхід передбачає засвоєння мовного матеріалу, спрямовує навчання у бік вироблення в учнів здатності до комунікації. Комунікативний підхід передбачає формування в учнів потреби в мовній дії, засвоєння мови в її комунікативній функції, тобто з позамовною метою.

5. Отже, процес навчання ІМ, як і будь який інший процес навчання, передбачає наявність двох категорій учасників: учня, який отримує знання, і вчителя, який навчає знанням ІМ.

Учні як активні учасники процесу навчання ІМ, на яких він орієнтований, важко піддаються загальній характеристиці саме через їхню неоднорідність. Які чинники впливатимуть на процес навчання ІМ і відрізнятимуть учнів один від одного? По-перше, причини, через які учень включається у навчання ІМ. По-друге, контекстуальні відмінності середовища, в якому відбувається навчання ІМ. По-третє, безпосередньо індивідуальні характеристики, що впливають на процес, серед яких варто назвати вік, стилі навчання, умотивованість до навчання, а також рівень відповідальності за навчальний процес і його результати.

Вчителі як учасники навчального процесу є також різнорідною категорією. Чи стають хорошим вчителем завдяки набору певних особистісних якостей? Чи цьому сприяє здатність адаптуватися і використовувати будь-яку ситуацію або подію на користь своїм учням і процесу навчання ІМ? Або, все ж, основне місце займає саме роль, яку вчитель грає на занятті? Чи поводиться він /вона як контролер, стоячи перед класом, диктуючи і скеровуючи весь процес, виступаючи центральним фокусом уваги, залишаючи мало шансів у власних учнів на появу самостійності та незалежної діяльності? Чи виступає вчитель як особа, що побуджає до діяльності? Такі вчителі підбадьорюють учнів, підтримують їх, підштовхують до активної діяльності, дають учням крихти інформації, яка пробуджує в них цікавість і покращує навчальну діяльність.

Чи може вчитель має виконувати роль оцінювача, коли допомагає учням оцінити їхню діяльність або пояснюючи виставлені оцінки? Чи реалізують вони функцію ресурсу ( мовної або мовленнєвої інформації), коли учні потребують консультацію або пораду; або мовним тютором ( радником, консультантом), який реагує на діяльність учня і рекомендує наступні кроки? Саме цікаве, що все це стосується не декількох людей. Мова йде про одного вчителя, який виконує всі ці ролі в різний час протягом інколи і одного заняття з ІМ. Ці гнучкість, мобільність і адаптивність допомагають вчителю ІМ сприяти успішному проходженню учнями різних стадій і граней навчання.

Не менш важливий чинник, який відноситься до вчительської компетенції, попри той факт, що там залучені обидві сторони, - це встановлення взаємовідносин, взаєморозуміння між вчителем і учнями. Всім зрозуміло, що для найкращих результатів процесу навчання ІМ потрібно встановлювати позитивні, шанобливі та приємні стосунки. Цей процес обов’язково включає декілька нюансів. Визнання учнів має на увазі володіння інформацією про учнів, від імен і прізвищ до певних особистих рис і звичок. Уміння слухати включає шанобливе, уважне і активне вислуховування учня з одночасним підтриманням уваги до нього з боку класу. Повага до учнів є також першочерговою під час навчання ІМ. Вона є необхідно як у випадках з вирішенням питань проблемної поведінки (порушення дисципліни), так під час виправлення помилок і надання коментарів щодо них. Зважаючи на велику кількість факторів, що можуть спричинити проблеми на уроці, вчитель має бути коректним, врівноваженим, уникати висміювання, сарказму, приниження, як публічного, так і в ситуаціях один-на-один. Крім того, вчителю потрібно однаково уважно ставитись до всіх учнів, уникати спокуси завести собі «улюбленця». Це не лише допоможе встановити прекрасні, рівні стосунки, але й стане явною однакою професіоналізму.

До того ж, вчитель ще має виконувати певні професійні обов’язки, як-то готуватися до проведення занять (організовувати та планувати їх, передбачати виникнення труднощів, прогнозувати результати навчання); вести записи за результатами проведених занять з підсумовуванням успішних або не зовсім видів діяльності; бути надійним прикладом для наслідування власними учнями. З цим тісно переплітаються навички і вміння вчителя ІМ, які складаються зі здатності керувати класом, як в контексті поділення класу на групи, пари або команди для найефективнішого виконання завдання, так і для попереджання руйнівної для уроку поведінки, а також правильної реакції на неї у випадку її прояву. Сюди ж входить уміння узгоджувати активність/діяльність з інтересами дітей, варіювати завдання і теми з часом та підбирати їх з урахуванням віку, рівня знань свої учнів, а також кінцевих цілей навчання ІМ.

Для того, щоб успішно виконувати всі ці завдання вчитель має володіти купою знань. Для початку, вчитель ІМ має бути відмінним лінгвістом і володіти повними знаннями про систему мови: фонологічну, морфологічну, лексичну, синтаксичну тощо. Крім цього, вчителю необхідно бути обізнаним у навчальних матеріалах і ресурсах, як друкованих, так і з мережі. Але він/вона не повинні забувати про критичний аналіз всього, що буде використовуватися під час навчання, і бути дуже обережним з використанням підручників на заняттях. Ще один момент стосується класного устаткування: комп’ютерів, різного типу проекторів, записувальної техніки, інтерактивної дошки тощо. Дуже важливо, щоб вчитель вмів ними користуватися і робив це для покращення результатів навчання ІМ.

Але одне з найголовніших аспектів діяльності вчителя, - це залишатися сучасною людиною, яка розвивається разом з усім світом, як мовним, так і науковим. Вчитель – це людина, яка не лише навчає учнів, вона сама постійно навчається і вдосконалюється, усвідомлюючи, що життя не стоїть на місці, і разом з усім світом зміни приходять і у сферу навчання ІМ, як в контекстуальну, так і в методологічну її основу, а тому потрібно читати, досліджувати вивчати світовий досвід і впроваджувати його у своїй практиці.

Для того, щоб отримати більше інформації та підготуватися до наступних лекції та практичних занять вам рекомендована наступна література для більш глибокого опрацювання:

1. Brown, H.D., (5^th ed.), (2007). Principles of Language Learning and Teaching .White Plains: Pearson Education, Inc.

2. Harmer, J. (2010). How to Teach English . Harlow: Pearson Education Ltd.

3. Farrel, T.S.C., & Jacobs, G.M. ((2010) Essentials for Successful English Language Teaching, London: Continuum International Publishing Group.

4. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник для студентів вищих закладів освіти //Під ред. С.Ю.Ніколаєвої.– К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

5. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник /Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. – М.: Высш. школа, 1982, – 373 с.

6. Демьяненко М.Я., Кислая С.В., Лазаренко К.А.. Основы общей методики обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1976. – 257 с.

4. Підведення підсумків: оцінювання рівня активної роботи студентів протягом заняття.

5. Завдання додому:

- Опрацювати і вивчити матеріал лекції;

- Поглибити та закріпити знання за допомогою рекомендованої літератури для подальшого читання.

По завершенню заняття студенти повинні знати основні поняття і конструкти теми.

Студенти повинні вміти пояснити, порівняти, проаналізувати і узагальнити вивчений матеріал.

- Підготувати власне висловлювання (400 – 500 слів), що є підкріпленим теоретичним матеріалом лекції та додатковими джерелами, в якому представити особистий погляд на питання актуальності і потреби в урахуванні теоретичного підґрунтя методики навчання іноземних мов.

 

Лекція 2

123456Следующая ⇒

Поделиться: