Виконати завдання з фармакотерапії (оформити у вигляді таблиці).

· антибіотик групи цефалоспоринів для лікування пневмонії;

· антибіотик для лікування туберкульозу;

· антибіотик для лікування менінгіту;

· антибіотик для лікування сифілісу;

· антибіотик для лікування шигельозу.

Занотуйте середні терапевтичні та вищі дози антибіотиків для дорослих та дітей.

 

Сульфаніламідні препарати

Синтетичні хіміотерапевтичні засоби

 

Загальна характеристика сульфаніламідних препаратів. Класифікація

Порівняльна характеристика сульфаніламідних препаратів

2.1. Сульфаніламідні препарати, що всмоктуються в кишечнику

2.2. Сульфаніламідні препарати, що не всмоктуються в кишечнику

2.3. Препарати для місцевого застосування

2.4. Комбіновані препарати

Синтетичні антибактеріальні засоби різної хімічної будови

3.1. Похідні нітрофурану

3.2. Похідні 8-оксихіноліну, спектр протимікробної дії. Застосування

3.3. Похідні нафтиридину

3.4. Фторхінолони. Класифікація. Препарати. Застосування

 

 

    1. Сульфаніламідні препарати – це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, що є похідними аміду сульфанілової кислоти. Їх було введено в медицину німецьким фармакологом Домагком. Спочатку сульфаніламідні препарати були дуже ефективними, але до них швидко розвивається резистентність мікроорганізмів при повторних введеннях, тому на сьогодні вони втрачають своє практичне значення. Ефективними є комбіновані препарати з саліциловою кислотою та триметопримом.

 

Таблиця 8. Класифікація сульфаніламідних препаратів

 

Препарати, що всмоктуються в кишечнику	Препарати, що не всмоктуються в кишечнику	Препарати для місцевого застосування	Комбіновані препарати
1.Короткочасної дії: Стрептоцид Сульфадимезин Етазол 2.Середньої дії: Сульфазин 3.Тривалої дії: Сульфапіридазин Сульфадиметоксин 4.Надтривалої дії: Сульфален Сульфатон	Фталазол Сульгін Фтазин	Сульфацил-натрій (альбуцид)   Комбіновані: Стрептонітол Нітацид	1.Із саліциловою кислотою Сульфасалазин 2.З тримето- примом Ко-тримоксазол (бісептол, бактрим, гросептол)

 

Спектр протимікробної дії сульфаніламідних препаратів широкий. До них чутливі патогенні коки (грампозитивні і грамнегативні), кишкова паличка, збудники шигельозу, холерний вібріон, клостридії, збудники сибірки, дифтерії, хламідії. Тип дії - бактеріостатичний (за виключенням бісептолу, що діє бактерицидно). Механізм дії - конкурентний антагонізм з пара-амінобензойною кислотою (ПАБК). Сульфаніламідні препарати за хімічною будовою подібні до ПАБК, яка входить до складу дигідрофолієвої кислоти, що синтезують мікроорганізми. Призначення сульфаніламідних препаратів (в ударній дозі) перешкоджає включенню ПАБК в дигідрофолієву кислоту, внаслідок чого порушується метаболізм мікроорганізмів. Речовини, що містять в молекулі ПАБК (новокаїн), виявляють антисульфаніламідний ефект.

Фармакокінетика.

 При пероральному введенні всмоктування препарату  відбувається в тонкій кишці, біозасвоєння складає 70-90%.

Сульфаніламідні препарати (особливо тривалої та надтривалої дії) добре проникають у легені, аденоїди і мигдалики, тканини і рідини середнього і внутрішнього вуха, через плацентарний бар'єр і в грудне молоко. Препарати короткої і середньої тривалості дії ацетилюються в слизовій оболонці травного каналу, печінці та нирках. При цьому утворюються метаболіти, які в кислому середовищі кристалізуються і випадають в осад, пошкоджуючи канальці нирок. Препарати тривалої та надтривалої дії підлягають біотрансформації в печінці. Сульфаніламідні препарати короткої і середньої тривалості дії виділяються нирками, а препарати тривалої дії - печінкою.

Показання до застосування: інфекції жовчовидільних шляхів (сульфапіридазин, сульфадиметоксин за схемою: на перший прийом 1-2 г, а потім по 0,5-1 г на день, курс лікування - 5-7 діб); інфекції органів дихання, ЛОР-інфекції; інфекції сечових шляхів (уросульфан); коліентерит, коліт (сульгін, фталазол по 2 г 4 рази на день); кон'юнктивіт, блефарит (сульфацил-натрій у формі 20-30% водного розчину).

Побічні ефекти та ускладнення: внаслідок застосування сульфаніламідних препаратів короткої тривалості дії можливі нефротоксичність; пригнічення кровотворення; алергійні реакції; симптоми недостатності фолієвої кислоти (лейкопенія, порушення функції травного каналу, сперматогенезу); тератогенність (особливо при використанні препаратів з триметопримом).

⇐ Предыдущая13141516171819202122Следующая ⇒

Поделиться: