Особливості роботи із сульфаніламідними препаратами

1. Призначати за схемою: перша доза ударна, наступні - підтримувальні.

2. Сульфаніламідні препарати несумісні із засобами, що пригнічують кровотворення (анальгін, левомицетин та ін.); з a - та b -адреноміметиками; фолієвою кислотою; новокаїном; новокаїнамідом.

3. При кислотній реакції сечі сульфаніламідн препаратиі випадають в осад у вигляді кристалів у сечових шляхах; враховуючи це, під час їх вживання слід пити велику кількість лужної води.

4. Сульфапіридазин доцільно приймати до їди, бісептол - після їди.

   

3. Синтетичні антибактеріальні засоби різної хімічної будови.

3.1.Похідні нітрофурану (фурацилін, фуразолідон, фурадонін, фурагін)

3.2.Похідні 8-оксихіноліну (нітроксолін, хлорхінальдол)

3.3 Похідні нафтиридину (килота налідиксова, кислота оксолінієва)

3.4. Фторхінолони (норфлоксацин, ципрофлоксацин, офлоксацин)

3.1. До похідних нітрофурану належать фурацилін, фуразолідон, фурадонін, фурагін. До них чутливі грамнегативні ентеробактерії і коки, грампозитивні коки, найпростіші (трихомонади, лямблії). Біодоступність становить близько 50%. Зв'язуються з білками плазми крові і рівномірно розподіляються по організму. Вони добре проникають у лімфу, жовч, через плаценту. Тривалість дії - 4-6 год. Виділяються нирками в незміненому вигляді. Особливість нітрофуранів полягає в тому, що вони ефективні у відношенні мікроорганізмів, що стійкі до антибіотиків і сульфаніламідів.

Фуразолідон- синтетичний антибактеріальний засіб, активний до збудників кишкових і протозойних інфекцій (лямблії, трихомонади);  призначають всередину при шигельозі, лямбліозі, паратифі, харчових токсикоінфекціях. При трихомонадному кольпіті призначають комбіновано: всередину й одночасно в піхву.

Фурадонін при лікуванні пацієнтів з інфекційними захворюваннями сечових шляхів призначають всередину.

Фурацилін призначають переважно для зовнішнього застосування при лікуванні гнійних ран, пролежнів, виразок, опіків ІІ і ІІІ ступеня як антисептик (для промивання пролежнів).

Фурагін – більш активний і менш токсичний препарат. Вживають всередину для лікування хворих на пієлонефрит, цистит, уретрит; після операцій в урологічній, гінекологічній практиці; призначають для зовнішнього застосування при лікуванні гнійних ран, опіків, кон’юнктивіту, після офтальмологічних операцій.

Нітрофурани - малотоксичні препарати за умови нетривалого застосування.

Побічні ефекти й ускладнення: диспепсичні явища; алергійні реакції; артеріальна гіпертензія (фуразолідон); нейротоксикоз (фурадонін); антабусоподібна дія (зниження толерантності до алкоголю зберігається протягом 5-7 діб після відміни препарату); у дітей до 1 року може виникнути гемоліз еритроцитів і утворитися метгемоглобін.

Особливості роботи з похідними нітрофурану:

- препарати необхідно приймати всередину після їди;

- пацієнтам слід виключити з дієти продукти, що містять амінокислоту тирозин (сир, вершки, банани), з якої утворюється норадреналін

 3.2. До похідних 8-оксихіноліну належать нітроксолін, хлорхінальдол.

Нітроксолін (5-НОК) –синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектру дії; добре всмоктується з травного каналу, виділяється в незміненому вигляді нирками.

Показання до застосування: інфекції сечових шляхів і статевих органів (пієлонефрит, цистит, уретрит, простатит), а також інші захворювання, зумовлені чутливими до цього препарату мікроорганізмами і грибами.

Побічні ефекти: диспепсичні явища, алергійні реакції, забарвлення сечі в яскраво-жовтий колір.

Хлорхінальдол. Препарат виявляє протимікробну, антипротозойну, протимікозну дію. Найбільш активний у відношенні грампозитивних і грам- негативних бактерій.

Показання до застосування: шигельоз, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, дисбактеріоз.

Побічні ефекти: нудота, блювання, біль у животі, головний біль, ураження зорового нерва.

Протипоказання: захворювання печінки та нирок, ураження зорового нерва, неврит.

Похідні нафтиридину

Кислота налідиксова (неграм, невіграмон)- синтетичний антибактеріальний засіб широкого спектру дії. Препарат виявляє протимікробну активність у відношенні кишкової палички, збудників шигельозу, вульгарного протея, палички Фрідлендера, черевнотифозної палички. Препарат швидко всмоктується, дія зберігається 8 год, виділяється нирками і накопичується у високих концентраціях в сечі.

Показання до застосування: пієлонефрит, пієліт, цистит, операції на органах сечостатевої системи.

Протипоказання: хвороби печінки, нирок, вік до 1 року. Обережно слід призначати хворим з порушенням дихання, гіпоксією.

Кислота оксолінієва. Діє бактерицидно на грамнегативні бактерії, а також на штами, що стійкі до антибіотиків і сульфаніламідів.

Показання до застосування: пієлонефрит, пієліт, цистит, у разі катетеризації сечових шляхів.

Побічні ефекти: диспепсичні явища; алергійні реакції; нейротоксичність.

3.4. Фторхінолони – це синтетичні хіміотерапевтичні засоби, що є похідними хінолу з атомами фтору в структурі.

Препарати мають перевагу перед антибіотиками: добре проникають в тканини, клітини і мають широкий спектр протимікробної дії; найбільша активність відзначена у відношенні грамнегативних аеробних бактерій, особливо ентеробактерій. Тип дії – бактерицидний.

Таблиця 9.  Класифікація фторхінолонів

 

І покоління	ІІ покоління	ІІІ покоління
Ципрофлоксацин (ципробай, цифран) Офлоксацин (таривид) Норфлоксацин (номіцин) Еноксацин (еноксор) Руфлоксацин	Ломефлоксацин (максавін) Спарфлоксацин	Флероксацин (хінодис) Тровафлоксацин Грепафлоксацин (раксар) Гатифлоксацин Геміфлоксацин Левофлоксацин

 

Ципрофлоксацин (ципробай, цифран) – найбільш активний препарат цієї групи. Виявляє широкий спектр протимікробної дії. Добре всмоктується і проникає в різні органи і тканини, клітини. Накопичується в мигдаликах і запальній рідині. Виводиться нирковими та позанирковими шляхами.

Показання до застосування: інфекції дихальних і сечових шляхів, м’яких тканин, кісток, суглобів, інфекції травного каналу (холангіт, холецистит, хламідіоз, гонорея, менінгіт, сепсис), онкологічні захворювання.

Побічні ефекти: диспепсія, дисбактеріоз, алергійні реакції, дисплазія хрящової тканини у дітей.

Протипоказання: вік до 12 років, період вагітності і годування груддю.

Норфлоксацин (номіцин). Виявляє бактерицидну дію. Має широкий спектр протимікробної активності у відношенні синьогнійної, гемофільної та кишкової палички, шигел, сальмонел, менінгококів, мікроорганізмів, що продукують b-лактамазу.

Показання до застосування: інфекції сечових шляхів, передміхурової залози, гонорея, «діарея мандрівників».

Протипоказання: вік до 14 років, період вагітності і годування груддю, а також важкий ступінь ниркової недостатності.

Офлоксацин (офлоксин). Має широкий спектр протимікробної дії, переважно впливає на грамнегативні бактерії. Добре всмоктується з травного каналу, легко проникає в органи і тканини. Виділяється нирками.

Показання до застосування: інфекції дихальних шляхів, ЛОР-органів, шкіри, м’язів, внутрішніх органів (нирок і сечових шляхів, статевих органів), гонорея, остеомієліт.

Побічні ефекти: алергія, диспепсичні явища, головний біль, безсоння.

⇐ Предыдущая14151617181920212223Следующая ⇒

Поделиться: