|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Мiнiстерство освiти і науки УкраїниСтр 1 из 34Следующая ⇒
Мiнiстерство освiти і науки України УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ
Інформаційні системи Навчально-методичний посібник до курсу Укладач С. О. Троян Умань 20 1 4
Мiнiстерство освiти і науки України УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ Інформаційні системи Навчально-методичний посібник до курсу Укладач С. О. Троян Умань 20 1 4
УДК 004.03(075.8) ББК. 73 р30 І-74 Рецензенти: канд. екон. наук, доц. кафедри інформатики КНЕУ В. Д. Дербенцев (Київський кандидат пед. наук, доц. О. В. Малишевський (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)
Рекомендовано до друку Вченою радою факультету Протокол № __ від _______.2014 р. І-74 Інформаційні системи: навчально-методичний посібник до курсу “Інформаційні системи” / укл. С. О. Троян. – Умань: Умань: ПП Жовтий О. О., 2014.- 216с. Анотація У посібнику зроблено спробу подати логічно структурований комплексний виклад теоретичних основ інформаційних систем і технологій згідно із загальними підходами в Україні та в усьому світі. Розглядаються поняття, класифікація, сфери застосування, складові і ознаки, різні типи інформаційних систем, а також методи використання інформаційних технологій, їх затосування в різних інформаційних системах. Для фахівців у галузі інформатики, а також студентів, що навчаються за усіма спеціальностями напряму підготовки «Інформатика*» та інш.. УДК 004.03(075.8) ББК. 73р30 ã С.О.Троян, 2014
Зміст РОЗДІЛ 1 ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ.. 7 1.1. Поняття інформаційної системи. . 7 1.2. Забезпечення роботи інформаційної системи. . 10 1.3. Підсистеми забезпечення роботи інформаційної системи 12 1.4. Класифікація інформаційних систем. . 18 1.5. Вимоги, що висуваються до інформаційних систем. . 32 ІІ. МЕРЕЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ. 39 2.1. ЗАСОБИ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. .. 39 АПАРАТНІ ЗАСОБИ. . 39 2.2. МОДЕЛЬ ВЗАЄМОДІЇ ВІДКРИТИХ СИСТЕМ ISO/OSI (OPEN SYSTEM INTERCONNECTION) 49 2.3. КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛОКАЛЬНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. .. 52 2.4. МЕРЕЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ (ETHERNET, FAST ETHERNET, FDDI, ATM) 53 2.5. СТАНДАРТИ ETHERNET. . 55 2.6. ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ. . 59 2.7. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПРАЦЮВАННЯ ДАНИХ У МЕРЕЖЕВОМУ СЕРЕДОВИЩІ. 61 2.8. ПРОТОКОЛ ЛОКАЛЬНИХ КОМП'ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ. .. 63 ІIІ. ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ... 69 ВСТУП.. 69 Тема. Основні поняття про комп'ютерні мережі. Апаратні та програмні засоби побудови комп'ютерних мереж. 70 Тема: Налагодження, використання та діагностика локальних комп'ютерних мереж. 72 Тема: World Wide Web. 78 Тема: Знайомство з окремими пошуковими системами мережі Інтернет. 102 Тема: Користувацький інтерфейс інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Розв’язання інформаційно-пошукової задачі. 105 Тема: Навчальний програмний комплекс " Пошук-МЕТА". Команди простого пошуку. 106 Тема: Навчальний програмний комплекс Пошук-МЕТА. Команди простого пошуку, уточнення запитів. 107 Тема: Мова запитів інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Логічні оператори. 108 Тема: Мова запитів інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Оператори відстані між словами. 110 Тема: Чати для локальної мережі. Інтернет чат. 111 Тема: Форум. Поняття про «Wiki». 120 Тема: Знайомство з qip. Поняття про «Блог». 123 Тема: Офісні системи та технології. Навчальні інформаційні системи 136 Тема: Урядові та парламентські інформаційні системи. Інформаційні системи міжнародних організацій. 145 Тема: Фінансово-економічні інформаційні системи. Інформаційні системи та технології у бізнесі 173 Тема: Екологічні інформаційні системи. Геоінформаційні системи 186 Тема: Безпека інформаційних систем та технологій. 195 Рис. 1. Процеси, що забезпечують роботу інформаційної системи Інформаційна система визначається наступними властивостями: § будь-яка інформаційна система може бути побудованою та керованою на основі загальних принципів побудови систем; § інформаційна система є динамічною, що постійно розвивається; § при побудові інформаційної системи необхідно використовувати системний підхід; § вихідною продукцією інформаційної системи є інформація, на основі якої приймаються управлінські рішення; § інформаційну систему варто сприймати як людино–комп'ютерну систему обробки інформації. На даний час склалася думка про інформаційну систему як про систему, реалізовану за допомогою комп'ютерної техніки. Хоча в загальному випадку інформаційну систему можна розуміти і в некомп’ютерному варіанті. Щоб розібратися в роботі інформаційної системи, необхідно зрозуміти суть проблем, які вона вирішує, а також організаційні процеси, в яких вона приймає участь. Так, наприклад, при визначенні можливості комп'ютерної інформаційної системи для підтримки прийняття рішень варто враховувати: § структурованість розв'язуваних управлінських завдань; § рівень ієрархії управління підприємством, на якому повинне бути прийняте рішення; § приналежність розв'язуваної задачі до тієї чи іншої функціональної сфери бізнесу; § тип використовуваної інформаційної технології. Технологія роботи у комп'ютерній інформаційній системі доступна для розуміння фахівцем некомп'ютерної області та може бути успішно використана для контролю процесів професійної діяльності та управління ними.
Рис. 2. Класифікація інформаційних систем за ступенем автоматизації
Автоматизовані ІС, враховуючи їх широке використання при організації процесів управління, мають різні модифікації і можуть бути класифіковані, наприклад, за характером використання інформації та за сферою застосування. За структурованістю розв'язуваних завдань ІС діляться на два класи: 1) ті, що створюють управлінські звіти. Орієнтовані на стандартні процедури обробки даних – пошук, сортування, фільтрацію, групування тощо. Використовуючи дані, які вони формують, людина приймає управлінське рішення. Застосовуються для структурованих задач; 2) ті, що розробляють можливі альтернативи рішень. Застосовуються для частково структурованих завдань. Генерують безліч рішень та пропонують їх людині; прийняття людиною рішення зводиться до вибору однієї з альтернатив. Такі ІС діляться на два види: – модельні – надають користувачу різні моделі (математичні, статистичні, фінансові тощо), використання яких полегшує вироблення та оцінку альтернатив рішення. Користувач може отримати відсутню інформацію шляхом встановлення діалогу з моделлю у процесі її дослідження; – експертні – забезпечують вироблення та оцінку можливих альтернатив за рахунок створення експертних систем, пов'язаних з обробкою знань. Експертна підтримка прийнятих користувачем рішень реалізується на двох рівнях. На першому застосовується концепція «типових управлінських рішень», відповідно до якої проблемні ситуації, що часто виникають у системі управління, можна звести до деяких однорідних класів управлінських рішень, тобто до деякого типового набору альтернатив. Якщо проблемна ситуація не асоціюється з наявними класами типових альтернатив, активізується другий рівень, який генерує альтернативи на базі наявних даних, правил перетворення та процедур оцінки синтезованих альтернатив. За функціональною ознакою ІС поділяються на: – виробничі. Здійснюють планування обсягів робіт і розробку календарних планів, оперативний контроль та управління виробництвом, аналіз роботи обладнання, участь у формуванні замовлень постачальникам, управління запасами; – маркетингові. Досліджують ринок і прогнозують продаж товару, управляють продажем, виробляють рекомендації з виробництва нової продукції, аналізують та встановлюють ціни, враховують замовлення; – фінансові. Керують портфелем замовлень; кредитною політикою; розробляють фінансовий план; виконують фінансовий аналіз та прогнозування; контролюють бюджет; здійснюють бухгалтерський облік і розрахунок зарплати; – кадрові. Аналізують та прогнозують потреби у трудових ресурсах, ведуть архіви записів про персонал, планують підготовку та перепідготовку кадрів; – інші (наприклад, для керівництва). Контролюють діяльність підприємства, виявляють оперативні проблеми, аналізують управлінські та стратегічні ситуації, забезпечують процес вироблення стратегічних рішень. За рівнями управління виділяють такі класи ІС: 1) ІС оперативного рівня – підтримують персонал, що складається з фахівців–виконавців, обробляючи дані про події, що відбуваються в об'єкті управління. Призначення таких ІС – відповідати на запити про поточний стан об’єкта управління і відстежувати потік подій на виробництві, що відповідає оперативному управлінню. Для цього інформаційна система повинна бути легкодоступною, безперервно діючою та надавати точну інформацію. Завдання, цілі і джерела інформації заздалегідь визначені; 2) ІС тактичного рівня – включають такі види інформаційних систем: – офісної автоматизації – мають за мету підвищення ефективності роботи персоналу, спрощення канцелярської праці, підтримку інформаційних комунікацій. Основні функції: обробка текстів на комп'ютерах, виробництво високоякісної друкованої продукції, архівація документів, ведення електронних календарів для ділової документації, підтримка електронної пошти та телеконференцій; – обробки знань (включаючи експертні системи) – призначені для створення нової інформації та нового знання на основі знань експертів з деякої предметної області; – управлінські – обслуговують персонал, який потребує періодичної інформації про стан справ. Основне призначення таких ІС – відстеження щоденних дій на виробництві та періодичне формування строго структурованих зведених звітів. Інформація надходить з ІС оперативного рівня управління. Характерні риси: використовуються для підтримки прийняття рішень структурованих і частково структурованих задач на рівні контролю за операціями; орієнтовані па контроль, звітність і прийняття рішень; спираються на існуючі дані та їх потоки всередині організації; мають малі аналітичні можливості та негнучку структуру; – підтримки прийняття рішень – обслуговують частково структуровані задачі, результати яких важко спрогнозувати заздалегідь. Мають більш потужний аналітичний апарат з кількома моделями. Інформацію отримують з управлінських і операційних ІС. Використовуються тими користувачами, яким необхідно приймати рішення. Характеристики: забезпечують вирішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати; оснащені складними інструментальними засобами моделювання та аналізу; дозволяють легко зміняти суть вирішуваних завдань та вхідні дані; відрізняються гнучкістю, легко адаптуються до зміни умов кілька разів на день; мають технологію, максимально орієнтовану на користувача; 3) стратегічного рівня – забезпечують підтримку прийняття рішень щодо реалізації стратегічних, перспективних цілей розвитку виробництва. Володіють такими можливостями: допомагають персоналу вищої ланки вирішувати неструктуровані завдання; здійснюють довгострокове планування шляхом порівняння зовнішніх змін у виробництві з потенціалом виробництва; реалізують миттєву інформаційну підтримку з багатьох джерел; відіграють допоміжну роль через складність вирішуваних завдань. Відповідно до класифікації за сферою застосування виділяють такі види ІС: 1) організаційного управління. Призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. Сюди відносяться ІС управління як промисловими, так і непромисловими виробництвами. Основні функції: оперативний контроль та регулювання, оперативний облік і аналіз, перспективне та оперативне планування, управління збутом і постачанням; інші економічні та організаційні завдання; 2) управління технологічними процесами – для автоматизації функцій виробничого персоналу. Використовуються при організації потокових ліній, виготовленні мікросхем, на збірці, для підтримки технологічного процесу у різних видах промисловості; 3) автоматизованого проектування (САПР). Призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів при створенні нової техніки або технології. Основні функції: інженерні розрахунки, створення графічної документації (креслень, схем, планів), створення проектної документації, моделювання проектованих об'єктів; 4) інтегровані (корпоративні) – для автоматизації всіх функцій виробництва, що охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції. За типом використовуваної інформації виділяють такі класи ІС: 1) фактографічні. У таких ІС реєструються факти – конкретні значення даних про об'єкти реального світу. Всі дані повідомляються комп'ютеру у заздалегідь обумовленому форматі. Інформація має чітку структуру, що дозволяє комп'ютеру відрізняти дані один від одного. Така інформаційна система здатна давати однозначні відповіді на запитання типу: «Скільки студентів отримали 5 з інформатики? » і т.д.; 2) документальні. Обслуговують принципово інший клас задач, які не передбачають однозначної відповіді на поставлене питання. БД таких систем утворює сукупність неструктурованих текстових документів і графічних об'єктів, яка забезпечується певним формалізованим апаратом пошуку. Мета системи – видати у відповідь на запит користувача список документів або інших об'єктів, що задовольняють сформульованим у запиті умовам. Прикладом подібної системи є будь-яка пошукова система Інтернету. Основним завданням документальних інформаційних систем є накопичення та надання користувачеві документів, які задовольнять його інформаційні потреби. Тому можна дати таке визначення документальної інформаційної системи – єдине сховище документів з інструментарієм пошуку і відбору необхідних документів. Відповідність знайдених документів інформаційним потребам користувача називається пертипентністю. Внаслідок теоретичних і практичних труднощів із формалізацією смислового змісту документів пертинентність відноситься швидше до якісних понять, хоча, може виражатися певними кількісними показниками. Залежно від особливостей реалізації сховища документів і механізмів пошуку документальні ІС можна розділити на дві групи: – системи на основі індексування; – семантично-навігаційні системи. У семантично-навігаційних системах документи, що містяться у сховищі документів, оснащуються спеціальними навігаційними конструкціями, відповідними смисловим зв'язкам між різними документами або окремими фрагментами одного документа. Такі конструкції реалізують деяку семантичну (смислову) мережу у базі документів. Спосіб і механізм вираження інформаційних потреб у подібних системах полягають в явній навігації користувача по смисловим посиланням між документами. Сьогодні такий підхід реалізується в гіпертекстових ІПС. У системах, побудованих на основі індексування, вихідні документи поміщаються в базу без будь-якого додаткового перетворення, але при цьому смисловий зміст кожного документа відображається у деякому пошуковому просторі. Процес відображення документа у пошуковому просторі називається індексуванням, який полягає у привласненні кожному документу деякого індексу – координати в пошуковому просторі. Формалізоване подання (опис) індексу документа називається пошуковим образом документа. Користувач висловлює свої інформаційні потреби засобами та мовою пошукового простору, формуючи пошуковий образ запиту до бази документів. Система на основі певних критеріїв і способів шукає документ, пошукові образи яких відповідають або близькі пошуковим образам запиту користувача, і видає відповідні документи. Відповідність знайдених документів запиту користувача називається релевантністю. Звичайно в функції документальних ІС включаються і задачі інформаційного оповіщення користувачів про всі нові документи, що поступають до системи та відповідають заздалегідь визначеним інформаційним потребам користувача. Принцип вирішення завдань інформаційного оповіщення у документальних ІС на основі індексування аналогічний принципу вирішення завдань пошуку документів за запитами, який заснований на відображенні у пошуковому просторі інформаційних потреб користувача у вигляді так званих пошукових профілів користувачів. Інформаційно–пошукова система у міру надходження та індексування нових документів порівнює їх образи з пошуковими профілями користувачів і приймає рішення про відповідне сповіщення. Пошуковий простір, що відображає пошукові образи документів і реалізує механізми інформаційного пошуку документів так само, як і в СУБД фактографічних систем, будується на основі мов документальних баз даних, так званих інформаційно–пошукових мов. Інформаційно–пошукова мова (ІІІМ) являє собою деяку формалізовану семантичну систему, призначені для відтворення змісту документа. За аналогією з мовами баз даних фактографічних систем, ІПМ містить структурну і маніпуляційну складові. Структурна складова ІПМ документальних ІПС па основі індексування реалізується через індексні покажчики у формі інформаційно–пошукових каталогів, тезаурусів і генеральних покажчиків. Інформаційно–пошукові каталоги є традиційними технологіями організації інформаційного пошуку в документальних фондах бібліотек і архівів. Вони являють собою класифікаційну систему знань з певної предметної області. Смисловий зміст документа у інформаційно–пошукових каталогах відображається тим чи іншим класом каталогу, а індексування документів полягає у присвоєнні кожному документу спеціального коду (індексу) та створення на цій основі спеціального індексного покажчика. Тезаурус являє собою спеціальним чином організовану сукупність основних лексичних одиниць (понять) предметної області і опис парадигматичних відносин між ними. Парадигматичні відносини виражаються семантичними відносинами між елементами словника, не залежними від будь-якого контексту. Незалежність від контексту передбачає узагальненість (абстрагованість) смислових відносин, наприклад відносини «рід – вид», «предмет – ціле», «суб’єкт – об’єкт – засіб — місце – час дії». Так само, як і в інформаційно–пошукових каталогах, в системах на основі тезаурусів в інформаційно–пошуковому просторі відображається не весь текст документа, а лише виражений засобами тезауруса смисловий зміст документа. Генеральний покажчик (конкорданс) у загальному вигляді являє собою перерахування всіх слів (словоформ), наявних у документах сховища, із зазначенням (посилання) координатного місцезнаходження кожного слова (№ документа – № абзацу – № пропозиції – № слова). Індексування нового документа у таких системах проводиться через додавання координатних відсилань тих словоформ генерального покажчика, які присутні в новому документі. 'Гак як пошуковий простір у таких системах відображає повністю весь текст документа (всі слова у документі), а не тільки його смисловий зміст, то такі системи одержали назву повнотекстових ІПС. У спеціальній літературі такі системи іноді називають системами без лексичного контролю, тобто без урахування можливої синонімічності окремих груп словоформ, об'єднання окремих груп словоформ в загальні смислові групи, семантичних відношень між словоформами. Структурна складова ІПМ семантично-навігаційних систем реалізується у вигляді техніки смислових відсилань у текстах документів і спеціальному навігаційному інтерфейсі, В даний час вона представлена гіпертекстовими технологіями. Пошукова (маніпуляційна) складова ІПМ реалізується дескрипторними та семантичними мовами запитів. У дескрипторних мовах документи та запити представляються наборами деяких лексичних одиниць (слів, словосполучень, термінів) – дескрипторів, що не мають між собою зв’язків (не мають граматики). Таким чином, кожен документ або запит представлений деяким набором дескрипторів. Пошук здійснюється через пошук документів з відповідним набором дескрипторів. У якості елементів-дескрипторів виступають або елементи словника ключових термінів, або елементи генерального покажчика (глобального словника всіх словоформ). У силу відсутності зв’язків між дескрипторами, набір яких для конкретного документа і конкретного запиту висловлює, відповідно, пошуковий образ документа або пошуковий образ запиту. Такі мови застосовуються, перш за все, у повнотекстових системах. Семантичні мови містять граматичні та семантичні конструкції для вираження (опису) смислового змісту документів і запитів. Все різноманіття семантичних мов підрозділяється на дві великі групи: · предикатні мови; · реляційні мови. У предикатних мовах в якості елементарної осмисленої конструкції висловлювання виступає предикат, який являє собою багатомісне ставлення деякої сукупності граматичних елементів. Багатомісність означає, що кожен елемент предиката відіграє певну роль для групи лексичних елементів в цілому, але не має конкретних відносин з кожним елементом цієї групи окремо. Аналогом предикативного висловлювання на природній мові виступає речення, що констатує певний факт або описує певну подію. У реляційних мовах лексичні одиниці висловлювань можуть вступати тільки в бінарні (один з одним), але не в спільні, тобто не багатомісні відносини. У якості лексичних одиниць семантичних мов виступають функціональні класи природної мови, найважливішими з яких є: § поняття–класи (загальне визначення сукупності однорідних елементів реального світу, ідо володіють деяким характерним набором властивостей, які дозволяють одні поняття відокремлювати від інших); § поняття-дії (лексичний елемент, що виражає динаміку реального світу, містить універсальний набір ознак, який включає суб'єкт дії, об'єкт дії, час дії, місце дії, інструмент дії, мсту тощо); § поняття-стан (лексичні елементи, що фіксують стани об'єктів); § імена (лексичні елементи, що ідентифікують поняття-класи); § відносини (лексичні елементи, які служать для встановлення зв’язків на безлічі понять та імен), тощо. Семантичні мови складають мовно-маніпуляційну основу інформаційно–пошукових каталогів, тезаурусів і семантично– навігаційних (гіпертекстових) ІПС, описуючи своїми засобами власне самі каталоги, тезауруси, семантичні мережі та висловлюючи смисловий зміст документів і запитів. Основними показниками ефективності функціонування документальних ІПС г повнота та точність інформаційного пошуку. Повнота інформаційного пошуку R визначається відношенням числа знайдених пертинентних документів А до загального числа пертинентних документів С, які наявні в системі або в досліджуваній сукупності документів: R = А / С. Точність інформаційного пошуку Р визначається відношенням числа знайдених пертинентних документів А до загального числа документів Ь, виданих на запит користувача: Р = А / L. Наявність серед відібраних на запит користувача нерелевантних документів називається інформаційним шумом системи. Коефіцієнт інформаційного шуму к, відповідно, визначається відношенням числа нерелевантних документів (L–А), виданих у відповіді користувачу до загального числа документів R, виданих на запит користувача: к = (LА) / L. В ідеалі повнота інформаційного пошуку та точність інформаційного пошуку повинні наближатися до одиниці, хоча на практиці їх значення коливаються в межах від 60 до 90 %.
Питання для самоперевірки 1. Що таке структура інформаційної системи? Дати визначення кожному виду структур. 2. Які існують види забезпечення інформаційних систем? Дати визначення кожного виду забезпечення. 3. Що таке інтелектуальна технологія і як вона використовується в інформаційних системах? 4. Охарактеризувати виконавчі інформаційні системи? 5. Які автоматизовані системи обробки даних називаються інформаційними системами? 6. Для яких цілей створюються інформаційні системи? 7. У чому полягає головне призначення інформаційних систем? 8. Які переваги інформаційні системи забезпечують користувачам? 9. За допомогою яких функцій інформаційні системи виконують своє призначення? 10. Які види прикладного програмного забезпечення використовуються в інформаційних системах? 11. Які види комунікаційних ресурсів застосовуються в інформаційних системах? 12.Чи коректний термін «спеціалізована інформаційна система»? 13. Як трактується поняття «користувач інформаційної системи»? 14. Які завдання вирішуються в інформаційній системі при виконанні функції збору та реєстрації інформаційних ресурсів? 15. Для чого необхідна актуалізація інформаційних ресурсів в інформаційних системах? Тестові завдання
1. Дайте визначення поняттю «інформаційна система»? a. це система спеціальним чином організованих даних, програмних, технічних, мовних, організаційно-методичних засобів; b. іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів і їх відносин і даної наочної області; c. електронне сховище інформації; d. взаємозв'язана сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для зберігання, обробки та видачі інформації в інтересах досягнення поставленої мети. 2. Які основні задачі доводиться розв’язувати при розробці інформаційної системи? a. забезпечення збереження даних, що безпосередньо входять до БД, і службової інформації, що забезпечує роботу СУБД; b. буферизацію даних в оперативній пам'яті комп'ютера; c. розробка бази даних для зберігання інформації та розробка графічного інтерфейсу користувача клієнтських додатків. 3. Основними показниками ефективності функціонування документальних інформаційно-пошукових систем є: a. повнота інформаційного пошуку; b. якість каналів зв'язку, c. мінімізація числа інформаційних зв’язків; б. точність інформаційного пошуку. 4. Вимоги, що пред'являються до інформаційних систем: a. гнучкість; b. надійність; c. ефективність; б. безпека. 5. Автоматизовані ІС: a. припускають участь в процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів. Головна роль відводиться комп'ютеру; b. припускають участь в процесі обробки інформації і людини, і технічних засобів. Головна роль відводиться людині; c. виконують всі операції з переробки інформації без участі людини; d. всі операції з переробки інформації виконують люди. 6. Інформаційні системи, шо виробляють інформацію, на підставі якої людина приймає рішення, називають: a. керуючими; b. порадницькими; c. експертними; б. модельними. 7. Вихідною продукцією інформаційної системи є: a. людино-комп'ютерна система обробки інформації; b. інформація; c. інформаційна технологія; d. безпосередньо дані. 8. Під САSЕ–засобами розуміються: a. засоби зворотного зв'язку; b. компілятор мови БД; c. засоби буферизації даних в оперативній пам'яті комп'ютера; d. програмні засоби, що підтримують процеси створення і супроводу інформаційних систем. 9. Комплекси програм, орієнтовані на користувачів і призначені для вирішення типових завдань обробки інформації відносять до: a. засобів математичного забезпечення; b. спеціального програмного забезпечення; c. загальносистемного програмного забезпечення; d. засобів моделювання процесів управління. 10.3а функціональною ознакою визначають класи ІС: a. інформаційно-пошукові; b. маркетингові; c. офісної автоматизації; d. фінансові.
Рекомендована література
1. Бодров O.A. Предметно-ориентированные экономические информационные системы / O.A. Бодров, P.E. Медведев. - М.: Горячая линия - Телеком, 2013. - 244 с. 2. Бородакий Ю.В. Эволюция информационных систем (современное состояние и перспективы) / Ю.В. Бородакий, Ю.Г. Лободипский. - М.: Горячая линия - Телеком, 201 I. - 368 с. 3. Гайдамакнн H.A. Автоматизированные информационные системы, базы и банки данных. Вводный курс: учеб. пособ. / H.A. Гайдамакин. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 368 с.. ’ 4. Гайдамакнн H.A. Автоматизированные информационные системы, базы и банки данных. Вводный курс: учеб. пособ. / H.A. Гайдамакин. - М.: Гелиос АРВ, 2002. - 368 с. 5. ГрскулВ.И. Проектирование информационных систем. М.: Интернет-Университет Информационных Технологий, 2005. 299 с. 6. Емельянова Н.З. Основы построения автоматизированных информационных систем: Учебное пособие/ Н.З. Емельянова, Т.Л. Партыка, И.И. Понов, - М.: Форум: ИНФРА-М, 2005. - 4 16 с. 7. Інформаційні системи. Мережеві технології: Методичний посібник для курсів: «КМІ та ММТ». «Інформаційні системи»/ Троян С.О., Стецик С.П. – Умань: УДПУ, 2009. – 1 16с. 8. Коротков А. В. Интегрированные информационные системы в бизнесе: [универс. справочник] / A.B. Коротков. - M.: [Б.и.], 2006. - 640 с. 9. Петров В.Н. Информационные системы / В.И. Псіров - СПб.: Питер, 2003. - 688 с.. 10. Плескач В.Л. Інформаційні системи та технології: підручник / В.Л. Плескач, Ю.В. Рогушина, Н.П. Кустова. – К.: КНТЕУ, 2004. – 519с.
ІІ. МЕРЕЖЕВІ ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСОБИ КОМП ' ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ АПАРАТНІ ЗАСОБИ У будь-якому офісі, де розміщені хоча б два персональні комп'ютери згодом постає питання швидкого і надійного обміну даними, спільного використання ресурсів: принтера, сканера, CD-ROMa, модема тощо (рис. 1). А отже, з'являється необхідність об'єднання ПК в локальну обчислювальну мережу (ЛОМ).
Рис.1 спільне використання ресурсів З початком використання ПК постала проблема, якої не існувало під час роботи з мэйнфреймами та міні-комп'ютерами: обмін даними. Архітектура ПК орієнтована на ізольоване використання ресурсів та даних, тому передати дані на інший ПК можна було, тільки попередньо скопіювавши їх на дискету. Минув час — більшість компаній у відповідь на побажання своїх клієнтів почали об'єднувати ПК. Так з'явилися перші локальні мережі — LAN (Local Area Network). З'явилося безліч ідей щодо об'єднання ПК у мережу за допомогою додаткової апаратури та програмного забезпечення. Згодом ПК почали об'єднувати в локальні мережі в межах окремих підрозділів або всієї компанії. Відтоді потреба в мережах ПК і мережевих технологіях постійно зростає. З розвитком Інтернету настав новий етап еволюції комп'ютерних мереж. До сучасних технологій обміну даними висувають такі вимоги: - максимально можлива швидкість передавання даних; - забезпечення мінімального рівня помилок, які можуть виникати під час передавання/прийому даних; - захищеність від зовнішніх впливів: механічних, електромагнітних тощо; - надійність, зручність у використанні. Мережі розрізняють залежно від площі охоплюваної території. Невелику територію (кімнату, будинок, навчальний клас, установу) покриває локальна обчислювальна мережа — ЛОМ (LAN). Більші території покривають регіональні обчислювальні мережі — РОМ та глобальні — Інтернет. Локальна обчислювальна мережа. Ця мережа прив'язана до споруди або комплексу споруд і об'єднує комп'ютер та периферійні пристрої у групи (рис. 2—4). Переваги ЛОМ — велика швидкість передавання даних, низький рівень помилок і використання дешевого середовища обміну даними.
Рис. 2. Проста локальна мережа
Рис. 4. Локальна мережа з доступом в Інтернет
Регіональна обчислювальна мережа. Ця мережа покриває ціле місто (район). Вона має багато спільного з ЛОМ, але за багатьма параметрами складніша за неї. Наприклад, окрім підтримки обміну даними й голосового обміну, за допомогою РОМ можна передавати відео- та інші типи інформації. При цьому, на відміну від ЛОМ, інформація передається на істотно більшу відстань. Її можна використовувати для об'єднання кількох ЛОМ у високошвидкісні інтегровані мережеві системи. РОМ поєднують найкращі характеристики ЛОМ (низький рівень помилок, високу швидкість передавання інформації) з більшим географічним покриттям. Глобальна обчислювальна мережа. Ця мережа покриває великі регіони, країни. Комунікація у таких мережах відбувається за допомогою телефонних ліній, супутникового зв'язку чи наземних радіорелейних або інших мікрохвильових систем. Глобальні мережі часто утворюють шляхом об'єднання ЛОМ і РОМ. Об'єднання ізольованих ЛОМ і РОМ є основною тенденцією в галузі сучасних мереж. Оскільки глобальна мережа є об'єднанням багатьох ЛОМ і РОМ, їх можна розглядати як конгломерат різних технологій. Незалежно від типу комп'ютерної мережі, обмін даними між учасниками мережі відбувається невеликими пакетами фіксованого розміру - фреймами. Кожен фрейм містить ідентифікатор повідомлення, повідомлення або фрагмент повідомлення з номером фрагмента, ідентифікатор відправника, ідентифікатор одержувача. З пристрою опрацювання повідомлення передається на пристрій передавання, який розбиває повідомлення на фрагменти (фрейми), доповнює необхідною службовою інформацією. Отримані фрейми кодуються у форму, придатну для передавання наявним середовищем обміну. Під час приймання процес відбувається у зворотному порядку. Фрейми декодуються, збираються у вихідне повідомлення й передаються пристрою опрацювання повідомлень (рис. 5).
Рис. 5. Загальна структура обміну даними Середовище обміну даних забезпечує перенесення даних від одного учасника мережі до іншого. Пристрій передавання (приймання) даних забезпечує передавання (приймання) даних, кодування (декодування) даних і пересилання для подальшого опрацювання. Пристрій опрацювання даних — безпосереднє опрацювання даних. Середовище обміну даними. Канали зв'язку. У кожній комп'ютерній мережі для перенесення даних від одного учасника мережі до іншого використовується середовище обміну, в якому дані передаються у вигляді електричного, електромагнітного або світлового сигналу. Як середовище обміну використовують: - коаксіальний кабель; - виту пару; - волоконно-оптичний кабель; - радіоканал; - інфрачервоні промені; - супутниковий канал. Перші три називають кабельним середовищем. Їх використовують найчастіше. 1. Коаксіальний кабель — це мідна жила в діелектричній оболонці з екрануючим покриттям. Розрізняють одно- та багатоканальні кабелі. Особливості: висока стійкість до перешкод, легкість монтажу, висока швидкість (10—100 Мбіт/с), простота підключення нових вузлів. 2. Вита пара містить два або більше (парну кількість) взаємоізольованих, звитих між собою провідників. Скручування зменшує дію електромагнітних впливів. Існує кілька різних категорій (залежно від розмірів, ізоляції, кількості витків на одиницю довжини). Особливості: легкість монтажу, погана захищеність від електромагнітних впливів (особливо для витих пар, уміщених в екрануючу оболонку) і механічних пошкоджень, використання в невеликих локальних мережах. 3. Волоконно-оптичний кабель складається з оптичного волокна всередині захисної оболонки, вкритої іншою оболонкою. Його використовують для високошвидкісного передавання даних (до кількох гігабітів на секунду) з мінімальними втратами. За допомогою лазера дані попередньо перетворюються на світові сигнали, а на іншому кінці їх знову перетворюють на електричні імпульси. Особливості: складний монтаж, складна технологія створення розгалужень, висока швидкість (до кількох гігабітів на секунду), захищеність інформації від стороннього доступу. 4. Радіоканал. Для обміну даними між ПК використовують засоби радіозв'язку. Особливості: відсутність кабелів, погана захищеність, екранування сигналу стінами будівель, труднощі з виділенням вільного діапазону частот. 5. Інфрачервоні промені використовують для побудови бездротових мереж на невеликих відстанях. Особливості: мобільність у межах офісу, не потребують спеціального діапазону частот, зазнають впливу погодних умов, екранування сигналу фізичними перешкодами. 6. Супутниковий канал. Використання засобів супутникового зв'язку для об'єднання учасників мережі на великих відстанях. Особливості: дорогий спосіб передавання даних, але максимально можлива площа покриття. Пристрої передавання/приймання даних. Мережевий адаптер, модем. Ще одним компонентом мережі є пристрій для передавання/приймання даних. Використання таких пристроїв залежить від обраного середовища передавання даних. У локальних мережах застосовують спеціальні мережеві адаптери, що дають змогу передавати/приймати дані з високою швидкістю та низьким рівнем помилок. Для об'єднання комп'ютерів на великих відстанях за допомогою телефонних ліній використовують інші пристрої — модеми (від скорочення слів: модулятор, демодулятор), що дає змогу передавати дані на великі відстані, коригувати помилки тощо. Мережевий адаптер. Мережевий адаптер — це пристрій розширення, що вставляється у гніздо розширення материнської плати комп'ютера. Нині набувають поширення мережеві адаптери, інтегровані з материнською платою, та адаптери, що приєднуються до USB {Universal Serial Bus) порта комп'ютера, що дає змогу приєднати робочу станцію або сервер до мережі без розкриття корпусу системного блоку. Всі мережеві плати характеризуються: - унікальною адресою адаптера (МАС-адресою); - підтримуваним мережевим середовищем передачі {network media), тобто: встановленими на платі гніздами для приєднання мережевого кабеля; AUI — коаксіальний кабель; BNC — коаксіальний кабель; RJ45 — вита пара або гніздо для підключення до волоконної оптики; - розрядністю 8 біт (вийшли з використання), 16 біт і 32 біта. Слід очікувати появи 64-бітних мережевих плат; - шиною даних, яка забезпечує обмін інформацією між материнською платою та мережевою платою: ISA, EISA, VL-Bus, PCI тощо; - швидкістю роботи: 10 Mbit, 100 Mbit, 1000 Mbit; - типом мікросхеми контролера {chip, chipset), на якому дана плата виготовлена, який визначає тип використовуваного драйвера і все інше: розрядність, тип шини тощо. Модем. Модем використовують для передавання даних на великі відстані. Для цього експлуатують телефонні лінії. Перетворення цифрових сигналів на телефонні називають «модуляцією», а телефонних на цифрові — «демодуляцією». Модем може «набирати» номер, «знімати трубку» під час вхідного дзвінка. Для керування модемом використовують спеціальні АТ-коман-ди, що починаються з літер AT (допускаються маленькі або великі літери): - ATZ — ініціалізація модема; - ATDP53007 — набрати номер 53007, використовуючи імпульсний метод набору; - ATDT53007 — набрати номер 53007, використовуючи тональний метод набору; - АТА — «ручна» відповідь на дзвінок. Для встановлення сеансу зв'язку потрібно спеціально домовлятися, одночасно виконувати програму встановлення зв'язку, використовуючи однаковий протокол. Якщо врахувати вартість телефонного зв'язку, то використання модему доцільне під час передавання/приймання даних невеликого обсягу. Рис. 6. При топології зі спільною шиною робочі станції та файлові сервери підключені до спільного кабеля
Рис. 7. При топології «зірка» всі робочі станції підключені до файлового сервера Основні властивості топології «зірка»: простота розширення системи, приєднання нового учасника мережі здійснюється приєднанням його до розподільчого пристрою; надійність, у разі виходу з ладу або пошкодження мережевого кабеля мережа залишається у робочому стані; кількість учасників мережі визначає розподільчий пристрій; потрібно більше кабелю, ніж для шинної топології; складність монтажу (можуть виникнути проблеми з розміщенням розподільчого пристрою, який бажано встановлювати біля робочих станцій). Кільце. Під час використання цієї топології (рис. 8) сервер підключається до робочих станцій так, як і у випадку мережі з загальною шиною — лише останні комп'ютери на шині також з'єднані між собою, утворюючи замкнене коло.
Рис. 8. Кільцева топологія нагадує топологію мережі із спільною шиною Основні властивості топології «кільце»: простота розширення системи; мала кількість кабелів; надійність роботи мережі залежить від якості кожного з'єднання. Якщо хоча б одне з'єднання буде порушено, мережа вийде з ладу. На практиці для забезпечення надійності мережі прокладають дублюючий кабель. Комбінована топологія. Дуже часто різні підрозділи використовують для локальних мереж різні топології. У такому разі говорять, що використовують комбіновану топологію. Наприклад, відділ кадрів використовує мережу із загальною шиною (рис. 9), бухгалтерія — «кільце», а адміністрація використовує топологію «зірка».
Рис. 9. Однорангова мережа без виділеного сервера Пристрій опрацювання Ми розповіли про об'єднання комп'ютерів у мережу, але жодного разу не згадали про пристрої опрацювання даних, функції, які вони можуть виконувати. На рівні середовища обміну даних, пристроїв приймання та передавання всі учасники мережі є рівноправними. Відмінність між ними з'являється на рівні опрацювання даних. Основне призначення комп'ютерних мереж— спільне використання ресурсів, тобто якийсь комп'ютер виділяє ресурси, а інший їх використовує. Комп'ютер, який виділяє ресурси у мережу, тобто дає змогу користуватися своїми дисками, принтерами тощо, називають сервером. Комп'ютер, що використовує надані ресурси, — клієнтом, або робочою станцією. Програми різних комп'ютерів мережі можуть використовувати файли, що зберігаються на сервері. Робочі станції можуть використовувати потужний лазерний принтер, приєднаний до сервера (що не забороняє іншим клієнтам мати локально приєднані принтери). Переваги: простота побудови мережі, всі комп'ютери залучені до роботи. Недоліки: децентралізація ресурсів, складність адміністрування. У разі, коли є один або кілька комп'ютерів, що надають свої ресурси для спільного використання та контролюють використання спільних ресурсів, говорять про мережу з виділеним сервером. У мережі може бути два, три і більше серверів. Наприклад: перший виконує функції файлового сервера, другий — сервера друку і поштового сервера (див. рис. 6). Мережі з виділеним сервером спеціалізовані. Їх використовують у мережах з великою кількістю робочих місць, де необхідно централізовано зберігати й опрацьовувати дані (документи, бази даних), забезпечити надійний контроль за використанням мережевих ресурсів. Переваги: централізоване адміністрування, можливість контролю доступу, централізоване зберігання даних. Недоліки: виділення окремого комп'ютера (найпотужнішого) для виконання тільки функцій сервера. Рис. 10. Взаємодія мережевих рівнів моделі ISO/OSI
Модель ISО/OSI не є стандартом — це просто рекомендація для розробників, але кожну сучасну мережу найпростіше описати і зрозуміти в термінах моделі ISO/OSI. Рис. 11. Доставка даних мережевим та транспортним рівнями
Транспортний рівень. Так само, як мережевий, транспортний рівень надсилає пакети через мережу і транспортує дані між самими комп'ютерами. Тільки-но мережевий рівень доставить дані комп'ютеру-одержува-чу, починає працювати транспортний протокол, надсилаючи дані до прикладного процесу. Сеансовый рівень. Сеансовий рівень є користувацьким мережевим інтерфейсом. Він опрацьовує з'єднання між процесами й прикладними програмами на різних комп'ютерах: опрацювання імен, паролів і прав доступу. У багатьох мережах перед тим, як отримати доступ до прикладної програми, необхідно зареєструватися у системі, тобто увести своє ім 'я {ідентифікатор користувача) і пароль. Часто у мережу можна «ввійти» кілька разів, відкривши кілька сеансів одночасно. Завжди, відкриваючи новий сеанс, ваш комп'ютер «домовляється» з віддаленим про можливість з'єднання ще до того, як відбудеться саме з'єднання. Рівень подання. Рівень подання поєднує в собі загальні мережеві функції, що неодноразово використовуються у мережевих з'єднаннях. Рівень подання є мережевим інтерфейсом до пристроїв комп'ютера, як-от: принтери, монітори, файли. Прикладний рівень. На цьому рівні сконцентровані функції, що належать до загальномережевих прикладних програм. Ці функції особливо важливі для розробників мереж. Прикладні програми (наприклад, електронна пошта або розподілені бази даних) демонструють використання функцій прикладного рівня. Програми, що функціонують у середовищі Інтернет, є частиною мережевого рівня прикладних програм. Як і всі прикладні програми, вони написані для кінцевих користувачів.
СТАНДАРТИ ETHERNET Найпопулярніші у світі локальних мереж—Arcnet, Ethernet і Token-Ring. Головна відмінність між ними полягає в методах доступу до середовища обміну даними. Серед цих трьох мереж безумовним лідером є Ethernet. 10Base-2. У побудові мережі за цим стандартом використовують шинну топологію. Тобто комп'ютери підключають послідовно з використанням коаксіального кабелю (рис. 12).
Рис. 12. Побудова мереж за шинною топологією Для від'єднання кабелю до мережевого адаптера (1) за цим стандартом використовують спеціальні конектори: 2 —Т conector; 3 — BNC conector. На кінцях мережевого кабелю приєднують термінатори — 4 (звичайний резистор номіналом 50 Ом) для забезпечення гасіння сигналу. Таблиця Обмеження для Ethernet на тонкому кабелі 10Base-2
10Base-T. При побудові мережі за цим стандартом використовують топологію типу «зірка». В центрі зірки знаходиться спеціальний пристрій — концентратор (hub). Для з'єднання використовується двопарна неекранована вита пара UTP 3—5-ї категорії: перша пара — на приймання, друга — на передавання. Для під'єднання кабелю до мережевого адаптера використовують спеціальні конектори 4-контактні RJ45 (вилка називається plug, розетка —jack). 100Base-TX. У побудові мережі за цим стандартом використовують топологію типу «зірка». В центрі зірки знаходиться спеціальний пристрій — концентратор (hub). Для з'єднання використовується 4-парна неекранована вита пара UTP 5-ої категорії. Для під'єднання кабелю до мережевого адаптера використовують спеціальні конектори: 8-контактні RJ45. Мережеве обладнання Через обмеження максимальної довжини кабелю, кількість припустимих з'єднань комп'ютерів у мережу, досить складну топологію мережі часто виникає потреба уникнути цих обмежень. Для цього використовують різноманітне активне мережеве обладнання. Повторювач (Repeater) Найчастіше для з'єднання двох сегментів ЛОМ з однаковими протоколами рівня даних використовують повторювач. Вважаємо, що сегмент ЛОМ — це частина мережі, що може існувати автономно, якщо її вимкнути із загальної мережі. Приклад використання повторю-вачів: тонкий коаксіальний кабель сегмента в Ethernet не може бути довшим за 200 м — інакше в мережі постійно виникатимуть помилки і конфлікти пакетів. Використовуючи повторювачі, в одну локальну мережу можна об'єднати до 5 сегментів Ethernet на тонкому коаксіальному кабелі загальною довжиною до 1000 м. Опис повторювачів: передає двійкові дані між фізичними рівнями двох систем, об'єднує два кабельних сегменти; кабельні сегменти повинні мати однакові протоколи рівня даних (Ethernet, Token-Ring, FDDI); наявний двоспрямований цифровий підсилювач; пропускає всі пакети. Концентратор (Hub) Це ускладнений повторювач, що має не 2 порти, а 8, 16 чи 24. Цей пристрій має всередині одну спільну шину, яка з'єднує всі порти. Коли надходить якийсь пакет із будь-якого порта, концентратора просто передає його в усі інші порти без визначення його подальшого маршруту (шляху в мережі). У найпростішому випадку для користувачів, яких не цікавить швидкість обміну даними у мережі, можна використати роздільний Ethernet на витій парі, об'єднавши всі ПК в одну групу за допомогою концентраторів. У такому разі топологія мережі являтиме собою «зірку», у центрі якої знаходиться концентратор, а на променях — комп'ютери. Існують концентратори, за допомогою яких можна об'єднувати не лише частини мереж, виконаних однотипними кабелями, а й мережі з різними кабелями (тонкий та товстий коаксіальний кабель, оптоволокон-ний кабель, вита пара). Така реалізація мереж спричинює невисоку пропускну зданість, оскільки передбачає використання розділеного середовища. Але її буває достатньо для мереж із сервером, звернення до якого відбуваються рідко, а головна робота виконується на робочих станціях. Інтелектуальні концентратори забезпечують мережевий менеджмент (управління) за допомогою спеціального програмного забезпечення, що контролює стан кожного порта й видає інформацію про кількість переданих даних та кількість помилок і колізій. Сегментуючі концентратори Один із шляхів підвищення продуктивності мережі—поділ робочої групи на кілька сегментів шляхом встановлення сегментуючого концентратора. За допомогою сегментуючих концентраторів можна обмежити поширення внутрішніх пакетів у межах одного сегмента, не пропускаючи їх за зовнішню лінію, і в такий спосіб мінімізувати міжсегментний мережевий трафік (кількість звернень між діючими станціями, які належать різним сегментам). Аналізуючи пакети і визначаючи адресу їх одержувачів, сегментуючий концентратор передає до міжсегментної лінії тільки ті пакети, які призначені для діючих станцій в інших сегментах. Усі комутуючі концентратори дають змогу «вручну» розподіляти свої порти між сегментами локальної мережі. Сегментування відбувається шляхом запуску допоміжного керуючого програмного забезпечення. Наявність адаптивної комутації дає змогу сегментуючому концентратору автоматично перемикати порти між різними сегментами для оптимальної продуктивності. Наприклад, якщо користувач, на якого зазвичай припадає невеликий трафік, починає копіювати весь зміст свого вінчестера на сервер, то він автоматично вимкнеться із старого сегмента і йому буде надано окремий сегмент із сервером. Цікаві також функції безпеки. Оскільки кожний комутуючий концентратор має список адрес під'єднаних до нього пристроїв, то за відсутності підімк-неного вузла у списку концентратор може автоматично розірвати з'єднання з ним. Портів сегментуючого концентратора небагато. Тому якщо потрібно під'єднати в один сегмент багато ПК, діють так: до одного або кількох його портів під'єднують звичайний концентратор, а до нього вже під'єднують ПК. Комутатор (Swich) Комутатор — це пристрій, який може одночасно встановлювати з'єднання між кількома парами портів, тобто реалізує віртуальні з'єднання між мережевими сегментами. Цей пристрій поєднує функції сегментуючого концентратора з висо-кошвидкісною внутрішньою шиною і функціями організації віртуальних каналів для одночасного з'єднання різних пар портів, підтримуючи для цих каналів постійну швидкість обміну. Отже, кожний ПК, під'єднаний до комутатора, має доступ до всієї смуги пропускання. Комутатор, отримуючи циркулярні службові посилання з адресами від усіх під'єднаних до нього ПК, запам'ятовує їх і формує таблицю відповідності цих адрес адресам своїх портів, до яких під'єднано ці ПК. Після отримання пакета з уже відомою йому адресою він надсилає цей пакет тільки у відповідний порт. Якщо ж адреса йому не відома, то пакет надсилається в усі порти. Станція, яка отримала цей пакет, надсилає відправнику підтвердження про його отримання. Комутатор запам'ятовує за цим пакетом відповідність адрес портам і надалі ці пакети надсилатимуться тільки одержувачу. Зазвичай комутатор використовують для об'єднання кількох локальних комп'ютерних мереж в одну загальну мережу або під час інтенсивного передавання великого обсягу графічних чи мультимедійних даних.
ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ Операційна система (ОС) — це комплекс програмних засобів і даних, які забезпечують керування роботою апаратної та програмної складових обчислювальної системи, координують їхню взаємодію. Мережева операційна система — це операційна система, що забезпечує приймання та передавання інформації відповідними програмними та апаратними засобами. Кожна мережева операційна система має надавати: - багатокористувацький режим з одночасною реєстрацією та роботою в системі кількох користувачів; - багатозадачний режим роботи (виконання багатьох задач непомітне для користувача, який може одночасно з компіляцією програми читати свою пошту). Кожна задача, незалежно від того, чи введена в командному рядку найпростіша команда або програма, що потребує значних ресурсів центрального процесора, запускає один або кілька процесів. Вимоги до мережевої ОС: - висока стабільність; - багатокористувацький режим, що забезпечує одночасну роботу кількох користувачів; - розподіл програмних, апаратних і обчислювальних ресурсів сервера між робочими станціями; - забезпечення захисту даних; - реєстрація користувачів і надання їм прав доступу; - перевірка прав користувачів на доступ до локальних і мережевих ресурсів; - розвинуті засоби моніторингу (контролю) мережі; - облік використання ресурсів. Залежно від функцій, що виконує мережа, можна розглядати два типи операційних систем: 1) Серверні операційні системи, що забезпечують розподіл мережевих ресурсів для спільного використання. Виділені сервери призначені винятково для керування роботою в мережі. Невиділені сервери водночас можуть функціонувати і як робочі станції. 2) Операційні системи робочих станцій, що дають змогу використовувати певні мережеві ресурси. Нині найпопулярнішими мережевими операційними системами є Windows NT та версії UNIX систем, зокрема дедалі більше застосовують вільнопоширювану ОС Linux. Сучасні операційні системи по-різному забезпечують підтримку мережі на рівні ядра системи. Тобто одразу після інсталяції можна отримати мережеву операційну систему. Для операційних систем, що виконуються для процесорів фірми Intel, сімейство іЗ86, Pentium та сумісних з ними (AMD, Cyrix), існує кілька версій мережевих операційних систем: - Windows 9x (однорангова мережа); - Windows NT (файл, принт-сервер, сервер прикладних програм, комунікаційний сервер); - Novell (файл, принт-сервер, комунікаційний сервер); - Unix (файл, принт-сервер, сервер прикладних програм, комунікаційний сервер); - Linux (файл, принт-сервер, сервер прикладних програм, комунікаційний сервер). Наприклад: Windows 9x є мережевою операційною системою. Але Windows 9x — це універсальна операційна система для виконання широкого профілю задач. Тому вона може виконувати функції клієнта, робочої станції або сервера невеликої однорангової мережі з невеликим навантаженням. Використання Windows 9x як сервера, до якого ставлять підвищені вимоги надійності, захищеності, стабільності, є недоцільним.
Рис. 13. Централізована модель обчислювального середовища Клієнтом називається комп'ютер, з якого користуються сервісами, наданими сервером. Клієнт звертається до сервера і запитує в нього певний сервіс. Для взаємодії з сервером клієнт використовує спеціально розроблене клієнтське програмне забезпечення. На сервері також працює спеціальне серверне програмне забезпечення.
Рис. 14. Розподілена модель обчислювального середовища Рис. 15. Приклад простої мережі У цій мережі об'єднано кілька комп'ютерів, принтер і модем для доступу в Інтернет. Розглянемо, що нам необхідно для успішного функціонування мережі на основі протоколу TCP/IP. Насамперед потрібно визначитися з такими параметрами: - унікальна IP-адреса кожного комп'ютера; - адреса мережі; широкомовна адреса; адреса шлюзу (якщо такий є); - адреса серверу імен; маска мережі. IP-адреса — це унікальна адреса, що ідентифікує окремий комп'ютер мережі. Прийнята в IP-мережах адреса є 32-бітним числом. Для спрощення IP-адреса розбита на чотири 8-бітних числа (сегменти) і має свою структуру, в якій одна частина визначає адресу мережі, до якої підключено комп'ютер, а інша — конкретний хост-комп'ютер у цій мережі. Мережева частина адреси займає перші три сегменти, а адреса машини — останній сегмент. Разом ці сегменти утворюють унікальну адресу, за допомогою якої ідентифікується будь-який комп'ютер у мережі, що працює за протоколами TCP/IP. Наприклад, у ІР-адресі 194.1.1.3 мережева частина — 194.1.1, а машинна частина—3. Цей комп'ютер є частиною мережі, адреса якої — 194.1.1.0. Якщо локальна мережа не має ТСР/ІР-з'єднання з іншими мережами, можна використовувати будь-які адреси, але все-таки бажано користуватися загальноприйнятими правилами призначення адреси. Для сайтів Inernet адреси виділяються NIC (Network Information Center). Після звернення до NIC ви не отримаєте адреси для кожного окремо взятого хоста, які ви плануєте використовувати. Замість цього вам нададуть номер мережі, що дає змогу призначати IP-адреси у межах певного діапазону хостам мережі за вашим бажанням. Для чіткої структуризації існує кілька класів мереж, від яких залежить максимальна кількість адрес для хостів. - Мережі класу А — мережі з 1.0.0.0 до 127.0.0.0. Номер мережі знаходиться в першому байті октету. Це забезпечує 24-розрядну частину для означення хостів. Дає змогу використати орієнтовно 1, 6 мільйона хостів у мережі. - Мережі класу В —мережі з 128.0.0.0 до 191.255.0.0; номер мережі знаходиться в перших двох байтах октету. Це 16 320 мереж із 65 024 хостом у кожній. - Мережі класу С —мережі з 192.0.0.0 до 223.255.255.0; номер мережі —перших три числа в октеті. Це 2 мільйони мереж із 254 хостами в кожній. - Мережі класу D, Е, F — адреси в діапазоні з 224.0.0.0 до 254.0.0.0. Є або експериментальними, або збережені для подальшого використання і не описують жодної мережі. Згідно з нашим прикладом, адреса 194.1.1.3 належить хосту з номером 3, мережі класу С з номером 194.1.1. Адреси 0.0.0.0 та 127.0.0.0 зарезервовані. Їх не можна використовувати під час присвоєння адрес хостам. Перша адреса називається маршрутом за замовчуванням, а друга — адресою локального інтерфейсу. Мережа 127.0.0.0 локально зарезервована для IP-трафіку на вашому хості. Найчастіше адресу 127.0.0.1 призначають спеціальному інтерфейсу на вашому хості, який називається «інтерфейс петлі» (loopback). Це дає змогу розробляти й тестувати програмне забезпечення мережі без використання «реальної» мережі. Це буде корисним, якщо використовується мережеве програмне забезпечення на окремому (не під'єднаному до мережі) хості. Наприклад: UUCP-сайти взагалі не мають ІР-під'єднання, однак для роботи системи потребують новин INN, для роботи під Linux, INN — «інтерфейсу петлі» (loopback). Для адрес хостів локальних мереж, які не мають адрес в Інтернеті (приватній мережі), зарезервовані адреси, що не транслюються в Інтернеті: 10.0.0.0— 10.255.255.255 — 1 мережа класу А; 172.16.0.0—172.31.255.255 —І6 мережа класу В; 192.168.0.0—192.168.255.255—256 мережа класу С Адреса мережі Адресу мережі можна легко встановити за адресою хост-комп'ютера. Адреса мережі — це мережева частина адреси хоста + нуль. Наприклад, у хост-адресі 194.1.1.3 адреса мережі — 194.1.1.0. Системи визначають адресу мережі за адресою хост-комп'ютера за допомогою маски мережі, виконуючи порозрядну операцію і з маскою мережі й адресою хост-комп'ютера. При цьому машинна частина адреси обнуляється. Якщо ви використовуєте тільки loopback, у вас немає адреси мережі. Маска мережі (Netmask) Маску мережі використовують для отримання адреси мережі, до якої ви підключенні. Під час визначення маски мережі адреса хост-комп'ютера є своєрідним трафаретом. Усі числа в мережевій частині хост-адреси встановлюються рівними 255, а в машинній частині ставиться нуль. Це і є маскою мережі. Маска мережі для хост-адреси 194.1.1.3 — 255.255.255.0. Мережева частина 194.1.1 замінена на 255.255.255, а машинна частина 3 замінена нулем. За допомогою цієї маски системи з вашої хост-адреси визначають адресу вашої мережі. Вони можуть встановити, яка частина адреси хост-комп'ютера є мережевою і з яких чисел вона складається. Наведений приклад маски належить мережі класу С, для мереж класу В мережева маска відповідно буде 255.255.0.0. Для loopback мережева маска завжди 255.0.0.0, оскільки адреса порту loopback завжди 127.0.0.1. Широкомовна (Broadcast) адреса Широкомовна адреса дає змогу системі надсилати повідомлення одночасно всім системам у мережі. Як і мережеву адресу, широкомовну адресу можна легко визначити за адресою хост-комп'ютера; машинна частина в ній встановлена рівною 255, а мережева частина не змінюється. Наприклад, широкомовна адреса для адреси хост-комп'ютера 194.1.1.3 — 194.1.1.3 (тобто мережева частина адреси залишається старою, а машинна змінюється на 255). Тільки-но ви використаєте loopback, у вас не буде broadcast-адреси. Адреса шлюзу (Gateway) Досить часто один із комп'ютерів мережі призначають шлюзом (gateway), який має забезпечувати взаємодію з іншими мережами. Шлюз — це комп'ютер, що перебуває одночасно в різних мережах, має IP-адреси різноманітних підмереж і керує передаванням пакетів між ними. Всі з'єднання з цієї мережі в іншу і навпаки здійснюються через цей шлюзовий комп'ютер. Якщо ви працюєте в такій мережі, необхідно дізнатися адресу шлюзу в системного адміністратора мережі. Якщо шлюзу в мережі немає або якщо ви працюєте в автономній системі, то адресу шлюзу знати не обов'язково. Як правило, адреса шлюзу має ту саму мережеву частину, що й адреса хост-комп'ютера, але в її машинній частині стоїть 1. Наприклад, якщо адреса хост-комп'ютера — 194.1.1.3, то адреса шлюзу (можливо) — 194.1.1.1. Проте це не є аксіомою для адрес хост-комп'ютерів. Сервери доменних імен (Nameserver) У багатьох мережах, зокрема в Інтернеті, є комп'ютери, що працюють як сервери доменних імен: для перетворення доменних імен мереж і хост-машин на IP-адреси. Це дає змогу ідентифікувати ваш комп'ютер у мережі, користуючись не IP-адресою, а доменним ім'ям, оскільки ІР-адреси досить складно запам'ятати, а ім'я комп'ютера — значно легше. Наприклад: main.tdpu.edu.te.ua. До інших систем теж можна звертатися за доменними іменами, тому їхню IP-адресу знати не обов'язково. Для цього необхідно знати IP-адреси серверів доменних імен своєї мережі. Ці адреси (їх може бути кілька) можна дізнатися в системного адміністратора. Зазвичай, якщо ви працюєте з провайдером Інтернету, вам потрібно знати адреси серверів доменних імен, які обслуговує цей провайдер. ІIІ. ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ ВСТУП Залежно від кількості годин, відведених у навчальній програмі на вивчення теми «Інтернет», вчитель може обрати необхідні лабораторні роботи. Всі лабораторні роботи містять основні означення, теоретичні відомості, завдання для виконання в аудиторії під керівництвом вчителя, завдання для самостійного виконання, контрольні запитання для обговорення. Наведені теоретичні відомості не замінюють роботи з підручником та іншими додатковими джерелами. На завершення вивчення теми можна дати підсумкову контрольну роботу або самостійну індивідуальну роботу. Орієнтовний перелік типових завдань наведено в кінці практикуму. Виконання завдань лабораторного практикуму розраховане на роботу в комп'ютерному класі з налагодженою комп'ютерною мережею. Пропоновані завдання лабораторного практикуму можна виконувати з і використанням операційних систем Windows 9x, Windows 2000, Windows XP, Linux. Програмні засоби Основною метою вивчення теми «Мережеві технології, Інтернет» є засвоєння основних принципів функціонування та використання послуг ком-п'ютерних мереж, глобальної мережі Інтернет, а не досконале вивчення програмних засобів. Використані в лабораторному практикумі програмні засоби призначені для формування загальних навичок та принципів використання типових програм перегляду гіпертекстових сторінок Інтернету, опрацювання електронних повідомлень та розробки гіпертекстових сторінок для подальшого розміщення на Web-сервері. Для успішного вивчення теми необхідно встановити додаткове програмне забезпечення: - сервер для пересилання електронної пошти; - сервер для розміщення Web-сторінок; - програмний засіб Mozilla для перегляду Web-сторінок, опрацювання електронної пошти, розробки власних гіпертекстових сторінок для подальшого розміщення на Web-сервері. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1 ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості Локальна комп'ютерна мережа (ЛКМ) — комп'ютери, об'єднані за допомогою комунікаційного обладнання з метою обміну даними або спільного використання ресурсів комп'ютерної системи. Топологія — просторова схема об'єднання вузлів мережі. Найбільшого поширення набули мережі з такою топологією: шина (магістраль), зірка, кільце. Шинна топологія — це топологія, де мережеві вузли підключені до одного загального кабеля (шини). Зірка — це топологія, де мережеві вузли підключаються безпосередньо до спеціального розподільчого пристрою, що управляє обміном даними між вузлами мережі. Кільце — це топологія, де мережеві вузли об'єднуються подібно до шинної топології, але сама шина замикається, утворюючи кільце. Завдання для виконання 1. Ознайомитися зі структурою мережі, яка функціонує у навчальному закладі: - тип мережі (однорангова, з виділеним сервером); - кількість і функціональне призначення сервера мережі; - вказати тип мережевої операційної системи (сервера, робочої станції); - визначити топологію комп' ютерної мережі; - визначити тип обладнання, що використовується (тип кабелю, мережевий адаптер). 2. Визначити ресурси, які спільно використовуються (їх назви та призначення у локальній мережі) заповнити таблицю 1: Таблиця І
3. Заповнити таблицю 2: Таблиця 2
Завдання для самостійного виконання 1. Запропонувати і обгрунтувати варіант побудови однорангової мережі з використанням витої пари для випадку об'єднання шести робочих місць, що знаходяться в одному кабінеті, та спільного використання принтера й файлів, що містяться на одному з комп'ютерів. 2. Навести схему з'єднання, загальний перелік та кількість необхідного обладнання, вказати основні етапи побудови та налагодження мережі. 3. Вказати переваги й недоліки для мережі з виділеним сервером та для однорангової мережі. 4. Ознайомитися з іншими типами обладнання, яке не використовують у навчальному закладі (кабель, спосіб з'єднання). Запитання для контролю 1. Означення комп'ютерної мережі (KM). 2. Класифікація КМ за фізичним розташуванням (глобальні, регіональні, локальні мережі). 3. Поняття топології комп'ютерних мереж. 4. Класифікація комп'ютерних мереж за функціональним призначенням (з виділеним сервером, без виділеного сервера). 5. Обмін даними у комп'ютерній мережі. Поняття протоколу обміну даними. 6. Середовища обміну даними комп'ютерних мереж. 7. Пакетний принцип обміну даними. 8. Мережева операційна система: функції, склад та структура, призначення. 9. Програмне забезпечення мережевої операційної системи. 10. Апаратне забезпечення для побудови комп'ютерних мереж. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2 Рис. 1. Перевірка локального інтерфейсу Ping — команда для перевірки з'єднання з іншим вузлом мережі. Команда ping надсилає іншому вузлу запит-відгук на основі протоколу Control Message Protocol ICMP. Після кожного посилання на екран виводиться повідомлення — відповідь-відгук (рис. 1). Команда ping призначена для аналізу й виявлення несправностей у мережах на основі протоколу TCP/IP, пов'язаних зі з'єднанням, визначенням імен. Синтаксис використання: ping назва вузла_або адреса_вузла. Tracert — команда для визначення шляху до вузла призначення за допомогою надсилання відповіді-відгуку протоколу Control Message Protocol (ICMP). Виведений шлях є списком найближчих інтерфейсів, розміщених на шляху до вузла призначення. Синтаксис використання: tracert назва_вузла_або_адреса_вузла. Наприклад: tracert www.yahoo.com Ipconfig — команда для відображення поточних параметрів Мережі TCP/IP. Виклик команди без параметрів виводить тільки IP-адресу, маска мережі — адресу основного шлюзу для кожного мережевого адаптера. Використавши параметр all, можна вивести докладну інформацію про налагодження мережевих інтерфейсів (рис. 2 на. с. 39). Синтаксис використання: ipconfig.
Рис. 2. Виведення інформації про мережеві інтерфейси командою ipconfig Net — набір команд для налагодження та управління мережевими з'єднаннями Microsoft. Команда містить параметри: use, view, config, time тощо. Докладна інформація про використання команди міститься у довідковій системі Windows. Завдання для виконання 1. Ознайомитися з правилами використання вказаних команд за допомогою довідки: Кнопка Пуск/Довідка і підтримка (табл. 3). Таблиця З
2. Визначити мережеву назву комп'ютера (hostname). Командний рядок: __________________________________________ Результат: _________________________________________________ 3. Вказати значення поточних параметрів мережі, заповнити таблицю 4: Командний рядок: _________________________________________ Результат: _________________________________________________ Таблиця 4
4. Визначити МАС-адреси робочої станції та 2—3 сусідніх робочих станцій (табл. 5). Командний рядок: _________________________________________ Результат: _________________________________________________ Таблиця 5
5. Визначити діапазон адрес хостів локальної мережі класу, що використовуються за допомогою команди ping (табл. 6). Командний рядок: _________________________________________ Результат: _________________________________________________ Таблиця 6
6. Перевірити правильність роботи локального інтерфейсу (localhost 127.0.0.1), мережевого інтерфейсу. Командний рядок: __________________________________________ Результат: _________________________________________________ 7. Надіслати повідомлення на сусідній комп'ютер, використовуючи команду net з параметром send. Ознайомитися з використанням команди net. Записати призначення та кілька прикладів використання команди net (табл. 7). Таблиця 7
Для отримання допомоги використовується команда net help: net help use — вивести допомогу для команди net use. 8. Визначити доменне ім'я сервера локальної мережі. Командний рядок: _________________________________________ Результат: _________________________________________________ 9. Вказати основні етапи налагодження робочої станції для роботи у локальній мережі з використанням протоколу TCP/IP: 1.________________________________________________________ 2.________________________________________________________ 3.________________________________________________________ 10. Виконати завдання для самостійної роботи. Завдання для самостійного виконання 1. В офісі використовується локальна мережа з 10 робочих місць. Запропонувати варіант налагодження протоколу TCP/IP для випадку: а) усі робочі місця мають вільно обмінюватися інформацією; б) використовується поділ на 2 відділи (наприклад, редакційний відділ, бухгалтерія), яким заборонено обмінюватися інформаціє о. 2. Розглянути попереднє завдання для випадку використання протоколу NetBEUI. 3. Зробити аналіз відповідності моделі OSI/ISO протоколу TCP/IP. 4. Заповнити таблицю 8: Таблиця 8
Запитання для контролю 1. Протоколи локальних комп'ютерних мереж. 2. Адресація хостів у мережах MS Windows з використанням протоколу NetBEUI. 3. Адресація хостів у мережах з використанням протоколу TCP/IP. 4. Класифікація комп'ютерних мереж на основі протоколу TCP/IP. 5. Адреса хосту, мережева маска, широкомовна (broadcast) адреса, шлюз (gate). 6. Серверне програмне забезпечення. 7. Програмне забезпечення клієнта мережі. 8. Мережеві сервіси. Використання мережевих сервісів. 9. Сервери доменних імен (DNS). 10. Робоча група, домен у мережах операційних систем Windows. 11. Пояснити різницю термінів: - сервер — обчислювальна система; - сервер — програмне забезпечення (програма Apache Web-сервер). Лабораторна робота № 3 Тема: World Wide Web World Wide Web - це глобальна система розповсюдження гіпертекстової інформації, яка використовує Internet як канал передачі. Гіпертекст - це текстовий документ, який містить у собі виділені іншим кольором слова, фрази, графічні об'єкти - гіперпосилання, клацання на яких дозволяє перейти на інший фрагмент цього документу або на новий документ. !!! - На гіперпосиланні курсор миші перетворюється в зображення руки. Інформація у World Wide Web подається у вигляді гіпертекстових документів - Web-сторінок, які розміщуються на Web-вузлах. Web-вузол - це постійно діючий комп'ютер, на дисках якого зберігаються Web-сторінки. Такі комп'ютери створюють гіпертекстовий простір документів, доступ до яких можливий у будь-який час і з будь-якого під’єднаного до Internet комп'ютера. Для одержання інформації географічне розташування Web- вузлів не має значення. З однаковим успіхом можна одержувати інформацію як із сусідньої кімнати, так і з іншого континенту. Для перегляду Web- сторінок потрібний Web-браузер - спеціальна програма. Популярним Web-броузером є Internet Explorer, який вбудовано безпосередньо в операційну систему Windows 98 (2000, NT, XP тощо), активний робочий стіл якої забезпечує найновіші версії Web-сторінок. 1. Знайомство з Internet Explorer Браузер (" Обозреватель" - оглядач) здатний відображати на екрані текстову або графічну інформацію, а також звуки, анімацію і відео. Користувач за його допомогою може переглянути потрібну Web-сторінку, купити щось в електронному магазині, оплатити послуги і багато чого іншого. Тобто, Internet Explorer для користувача є провідником по Internet. Призначення Програма Internet Explorer має таке призначення: - Перегляд Web-сторінок. - Робота з файлами і папками. - Відображення на екрані тексту, графіки, звуку, анімації і відео. - Робота з віддаленим комп'ютером (режим on-line) або в автономному режимі (режим off-line). Завантаження Завантажити Internet Explorer можна так: - Командою " Пуск" ð " Программы" ð " Internet Explorer ". - Кнопкою " Internet Explorer' групи швидкого запуску панелі задач. - Двічі клацнути на ярлику " Internet Explorer", що знаходиться на робочому столі Windows. Після завантаження вікно Internet Explorer може мати наведений вигляд (тут вертикальний розмір штучно зменшено). Елементи вікна Вікно Internet Explorer має такі елементи керування: - Рядок заголовка. - Панель меню. - Панель інструментів " Обычные кнопки". - Рядок адреси. - Панель посилань. - Панель навігації. - Вікно перегляду. - Рядок стану. Адреса Web-сторінки Кожна Web-сторінка має свою унікальну адресу, за якою її можна знайти. Адреса Web-сторінки у Всесвітній мережі Internet визначається уніфікованим показником ресурсу - URL. Адреса URL складається з трьох частин: - Назва протоколу передачі гіпертексту (для служби WWW застосовується протокол HTTP); - Доменне ім'я сервера, де зберігається потрібний Web-документ; - Повний шлях доступу до файла Web-документа на сервері. Наприклад, адреса Web-сторінки може виглядати так: http: //cws.internet.com/32menu.html http: // - протокол передачі гіпертексту, мова Web; cws.internet.com - адреса вузла у Web; 32menu.html - ім'я Web-сторінки у вузлі CWS. Рядок адреси Рядок адреси служить для введення URL-адреси Web-сторінки, яку хочуть побачити, або містить URL-адресу Web-сторінки, яка вже є на екрані. Ця панель вмикається/вимикається командою " Вид" ð " Панели инструментов" ð " Адресная строка". Щоб відкрити Web-сторінку, треба в поле панелі адреси ввести або вставити URL-адресу і натиснути клавішу Enter. При введенні адреси працює автозавершення за тими адресами, які використовувались раніше. Поле панелі адреси зберігає останні 25 адрес. Можна відкрити цей список кнопкою ▼ і клацнути на потрібній адресі для її введення. Панель посилань (" ссылок" ) Панель посилань дозволяє отримати доступ до вказаних на ній Web-сторінок. На цій панелі слід розташовувати посилання на Web-сторінки, які відвідуєте найчастіше. Розміри панелі можна змінювати, перетягуючи ліву границю. Ця панель вмикається/вимикається командою " Вид" ð " Панели инструментов" ð " Ссылки". Панелі навігації До панелей навігації, які знаходяться в лівій частині вікна Internet Explorer, відносяться панелі " Поиск", " Избранное", " Журнал". Ці панелі вмикаються/вимикаються командою " Вид" ð " Панели обозревателя" ð " [назва панелі]". Значок земної кулі Зображення земної кулі знаходиться у верхньому правому куті екрана і є індикатором зайнятості програми Internet Explorer. Якщо програма знаходиться у режимі очікування або одержування даних з віддаленого комп'ютера, значок земної кулі обертається. Вікно перегляду Вікно перегляду відображає поточну Web-сторінку або відкритий за допомогою Internet Explorer документ. В тексті документа Web можуть знаходитися гіперпосилання. Щоб збільшити вікно перегляду, треба клацнути на кнопці " Во весь экран" або натиснути клавішу F11. На екрані, крім Web-сторінки, знаходяться лише значки панелі інструментів " Обычные кнопки". Панель навігації з'являється, як тільки перевести курсор миші за праву границю екрана. Для роботи у вікні перегляду використовують контекстне меню, яке має вигляд списку команд і викликається клацанням правої кнопки миші. Набір команд контекстного меню залежить від місця, де воно було викликано. Наприклад, якщо викликати контекстне меню всередині вікна перегляду, воно матиме команди " Назад", " Вперед", " Печать" тощо. Рядок стану Рядок стану відображає інформацію про поточний стан роботи програми (встановлення з'єднання, приймання даних з Internet, очікувана команда тощо). Наприклад, тут з'являється URL-адреса Web-сторінки, що завантажується, і діаграма процесу завантаження. Для одержання детальної інформації про стан програми треба встановити курсор миші на значок програми, що в правій частині рядка стану. Елементи наступних сторінок Елементами вікна перегляду наступних сторінок (тут для прикладу відкрита наступна сторінка " Школи України'" і далі " Львівська академічна гімназія" ) можуть бути: - Бігунки для пересування вздовж сторінки. - Посилання на інші сторінки.
Вихід з перегляду Web-сторінки Якщо був встановлений зв'язок з віддаленим комп'ютером для перегляду Web-сторінки, то при виході із програми Internet Explorer з'явиться діалогове вікно " Автоотключение". Щоб розірвати зв'язок з провайдером, треба у цьому вікні клацнути на кнопці " Отключиться сейчас". Програма видасть повідомлення, що відбулося відключення від мережі і, при потребі, встановлювати зв'язок з провайдером доведеться повторно. Щоб зберегти зв'язок з провайдером, треба у цьому вікні клацнути на кнопці " Оставаться на линии". Не слід залишатися на лінії після закінчення роботи з програмою Internet Explorer, якщо не включене автоматичне припинення зв'язку. Це може бути суттєвим при погодинній оплаті послуг провайдера. Автоматичне відключення проводиться через деякий час бездіяльності користувача, якщо не встановлено прапорець " Не использовать автоотключение" в діалоговому вікні " Автоотключение". Чат (chat- базікання) На Web-сторінці може знаходитись спеціальна сторінка, яка називається чат (chat - базікання), для проведення спілкування між двома і більше " співрозмовниками" в реальному часі. Тема " розмови" може бути будь-якою: від " Як справи, чим займаєшся? " до обговорення наукової проблеми групою спеціалістів. !!! Тексти спілкування у чаті не зберігаються і по ходу " бесіди" замінюються на нові. Для роботи в чаті потрібно виконати такі дії: - Відкрити Web-сторінку, на якій є чат. - Відкрити чат, зареєструватись (у спеціальному полі записати своє прізвище, ім'я або псевдонім). - Увійти в чат, натиснувши відповідну кнопку, на екрані з'явиться повідомлення про нового учасника. - Написати повідомлення, яке помістити на сторінці чату.
- Чекати відповіді на своє повідомлення, після його появи написати нове повідомлення, помістити його на сторінці чату. - Після обміну кількома повідомленнями вийти із чату. !!! Щоб робота у чаті не була пустим базіканням, краще спілкуватися з " співбесідниками" у назначений день і час. Наприклад, перед Всеукраїнською науково-практичною конференцією з інформатики у місті Хмельницькому проводились чати з керівними і науковими працівниками МОіН, яким можна було задати питання, і через хвилину-другу одержати на них відповідь. Серед них чат з начальником Управління освіти та науки Київської області Лікарчуком Ігорем Леонідовичем. Форум Більш високим рівнем спілкування спеціалістів є форум як місце, де кожен може виступити з власною думкою. Форуми організовують на Web-сторінці для обговорення питань з певної тематики. В одному форумі, як правило, обговорюються кілька наукових або практичних напрямків, які оформлені як окремі сторінки. Кожен має можливість зробити повідомлення, після чого чекати відгуків від інших учасників форуму, які можуть з'явитися через кілька годин або днів. !!! Протокол проведення форуму зберігається і завжди доступний для перегляду і аналізу. Для роботи у форумі потрібно виконати такі дії: - Відкрити Web-сторінку, на якій є форум. - Відкрити форум, зареєструватись (у спеціальному полі записати своє прізвище, ім'я або псевдонім). - Вибрати напрямок форуму, переглянути архів повідомлень, створити власне враження про порушені питання. - Написати своє повідомлення або відповісти на повідомлення іншого учасника форуму. - Розмістити своє повідомлення на форумі. - Перейти на інший форум або покинути Web-сторшку. !!! Форум дає можливість обговорити з колегами різноманітні питання і зберегти протокол багатоденного " засідання " для вивчення його іншими спеціалістами. Наприклад, за два місяці до початку у м. Хмельницькому Всеукраїнської науково-практичної конференції " Інформатика та комп'ютерно-орієнтовані технології навчання" проводився форум за такими напрямками: - Проблеми пропедевтики у молодших класах. - Інформатика в основних і старших класах. - Комп'ютерно-орієнтовані технології навчання. - Наступність навчання інформатики в середній і вищій школі. - Телекомунікаційні технології у навчальному процесі. - Підготовка і перепідготовка вчителів-предметників. - Створення і застосування педагогічних програмних засобів. - Інформатизація сільської школи. - Робота з обдарованою молоддю.
Матеріали конференції можна прочитати і тепер у будь-який час на Web-сторінці edu.ukrsat.com/labkonf2 (для прикладу тут наведено одне із повідомлень на форумі конференції у напрямку " Інформатика в основних і старших класах" ) Лабораторна робота № 4
Завдання 1. Запустіть броузер Internet. Це може бути MS Internet Explorer або Opera. 2. Відкрийте Web-сторінку Верховної Ради. Для цього введіть адресу: http: //portal.rada.gov.ua 3. Розгляньте тут українсько-англійську транслітераційну таблицю. Клацніть один раз на відповідному гіперпосиланні. Перепишіть у звіт шість прикладів транслітерації українських слів. 4. Поверніться на титульну сторінку. Натисніть на кнопку Васk. 5. Розгляньте четвертий розділ Конституції України. Клацніть на гіперпосиланні Конституція України (1251). а коли сторінка відкриється — клацніть на Розділ 4. Розгляньте статтю 85 " Повноваження Верховної Ради". Перепишіть у звіт текст пункту, що відповідає номеру вашого варіанта. 6. Увійдіть в пошукову систему Yahoo. Ознайомитися з роботою Web- каталога Yahoo!. Уведіть адресу: http: //www.yahoo.com або коротко yahoo.com 7. Ознайомтеся з правилами вступу у вищі навчальні заклади м. Київ, (м. Умань) (або іншого міста, якщо це можна зробити). Клацніть на гіперпосиланні Education. Введіть ключове слово Київ (Умань) і натисніть на кнопку Search. Розгляньте Web-сторінку певного навчального закладу, клацнувши на відповідному гіперпосиланні. Чию Web-сторінку ви розглянули? Хто ректор вузу? 8. Ознайомтеся зі списком 25 найновіших світових бестселерів з комп'ютерної тематики. Поверніться на першу сторінку Yahoo або відкрийте новий файл і ще раз запустіть Yahoo (див. п. 6). Відшукайте кнопку News and Media і натисніть на неї. Далі: Books=> Bestseller Lists => Computer Literacy Bestsellers. Занотуйте у звіт назву книжки, номер якої у списку відповідає вашому варіанту. 9. Ознайомтеся з прогнозом погоди у вашому регіоні на завтра. Поверніться на першу сторінку Yahoo. Відшукайте гіперпосилання Weather і активізуйте його. Уведіть ключове слово Uman тощо і натисніть на кнопку Search. Яка температура буде завтра? 10. Ознайомитися з роботою Web-каталога інформаційно-пошукової системи. 11. Ознайомитися з роботою індексної пошукової системи Google. 12. Ознайомитися з роботою індексної пошукової системи Яндекс 13. Закрийте всі відкриті файли (Close). 14. Виконайте додаткове завдання за вказівкою викладача. 15. Закінчіть роботу. Здайте звіти. (МЕТА) Підведіть підсумки лабораторної роботи. Контрольні запитання 1. Що таке Інтернет? 2. Які інформаційні технології є в Інтернет? 3. Як відшукати потрібну групу новин? 4. Як прочитати статтю у деякій групі новин? 5. Які дії визначені над статтею групи новин? 6. Як послати відповідь особисто авторові статті? 7. Що таке група новин? 8. Що таке FТР-технологія? 9. Як розшифровуються FТР, НТТР і WWW? 10. Яка структура повної адреси файлу? 11. Як отримати файл з FТР-сервера? 12. Що таке WWW? 13. Які можливості WWW-простору? 14. Що таке гіпертекстове посилання? 15. Що таке URL-адреса? 16. Яке призначення броузерів? 17. Які є програми для пошуку інформації в WWW? 18. Як користуватися броузером? 19. Що таке Yahoo і яка його адреса? 20. Як користуватися Yahоо? 21. Яка адреса Wеb-сервера Верховної Ради? Лабораторна робота № 5
Тема: Користувацький інтерфейс інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Розв’язання інформаційно-пошукової задачі. Мета: Ознайомлення з користувацьким інтерфейсом системи < МЕТА>. Формування вмінь і навиків формулювання та введення інформаційних запитів до даної системи. Формування вмінь і навиків аналізу звіту про результати пошуку. Завдання 1. Опрацювати теоретичний матеріал п.4.1(основна сторінка), п.4.1(звіт про результати пошуку). 2. За допомогою української пошукової системи < МЕТА> розв’язати інформаційно-пошукову задачу: Уявіть собі, що через три дні до вас приїздить гість з Японії. Ви - розгублені. Як зустріти гостя? Як зробити його перебування у вас приємним? Що зробити для того, щоб він почував себе у вас, як удома? Вирішити дану проблему, знайти необхідну інформацію в мережі Інтернет засобами інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Проміжні та кінцеві результати розв’язку занести до таблиць: 1.
2.
Контрольні питання 1. Які послуги надає глобальна комп’ютерна мережа Інтернет. 2. Яке призначення пошукових систем, які є їх типи? 3. Які пошукові каталоги ви знаєте 4. Які є види індексних пошукових систем, дайте їх характеристику? 5. В чому полягає принцип роботи з індексними пошуковими системами? 6. Які адреси російських індексних пошукових систем ви знаєте? 7. Які адреси українських індексних пошукових систем ви знаєте? 8. У чому принципова відмінність між пошуковими каталогами та індексними пошуковими системами? 9. дайте характеристику рейтинговим пошуковим системам. 10. Які рейтингові пошукові системи ви знаєте? 11. В чому полягає принципи роботи індексних пошукових систем 12. які є прийоми ефективного пошуку інформації. 13. Назвіть команди простого пошуку. 14. Що називають мовою запитів? Для чого вона призначена? Назвіть основні оператори мови запитів. 15. Для чого призначені команди розширеного пошуку? Лабораторна робота № 6 Тема: Навчальний програмний комплекс " Пошук-МЕТА". Команди простого пошуку. Мета: Ознайомлення з програмою-тренажером програмного комплексу " Пошук-МЕТА". Формування вмінь і навиків складання інформаційних запитів за допомогою команд простого пошуку.
Завдання 1: Знайти відповіді на запропоновані питання за допомогою програми-тренажера Пошук-МЕТА, результати пошуку занести до таблиці.
Формулюйте запити українською мовою. Що таке повоз? Де знаходяться Святі гори? Хто такі реєстрові козаки? Де народився живописець Ілля Рєпін? Укажіть роки його життя. Кого на Запорізькій Січі називали характерником? Коли і де Соломія Крушельницька вперше виступила на оперній сцені? Хто такі рейтари? У якому місті України є музей міліції? У якому місті навчався в консерваторії Лев Ревуцький? Хто такі торки? Хто з українських письменників носив псевдонім Данило Юс? В якій галузі фізики працював Антон Карлович Вальтер? Яку URL-адресу має пошукова система Український портал? У якій газеті є рубрика " Фінансова абетка"? Знайти адресу Французького культурного центру в Україні. У які роки Богдан Хмельницький був гетьманом України? Знайти інформацію про походження і значення тризуба. У яких фільмах знімався актор Іван Миколайчук? Далі формулюйте запити російською мовою. Что такое баннер? Проиндексирован ли программой " Пошук-МЕТА" электронный текст федеральной целевой программы " Электронная Россия"? Что такое гиперссылка? Проиндексирован ли программой " Пошук-МЕТА" электронный текст повести Н.В.Гоголя " Ночь перед Рождеством"? При каком университете Украины открыт аэрокосмический лицей? Найдите информацию об интернет-аббревиатурах. Что такое виртуальная реальность? Далі формулюйте запити англійською мовою. Якою є мета проекту Space Interferometry Mission? Які послуги надає фірма Terra Lingua Centre? У якому місті виходить газета " Porto-Franco"? У якій країні знаходиться університет Bond University? Чим відома фірма Bolt Beranek and Newman? Які особливості має автомобіль Honda Civic Hybrid? Лабораторна робота № 7 Завдання 1. Знайти відповіді на запропоновані питання за допомогою програми-тренажера " Пошук-МЕТА", в разі необхідності використовувати операцію уточнення запиту. Результати пошуку занести до таблиці. Формулюйте запити українською мовою. Коли було вперше опубліковано " Повчання" Володимира Мономаха? Коли прийнято Національну програму інформатизації? Коли Київський політехнічний інститут святкував своє 100-річчя? У які роки Т.Г.Шевченко жив у Вільно? Як називається есе, присвячене цьому періоду життя поета? З якими журналами співпрацював Михайло Драгоманов? Які є варіанти перекладу українською мовою назви театральної фантазії " How to make a Happy Hamlet"? Коли вийшла перша українська газета? Як вона називалась? Скільки поверхів має основна будівля Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського? Знайти інформацію про систему освіти в Данії.
Далі формулюйте запити російською мовою. Найти фамилию врача, ставшего прототипом Антона Карловича в повести Т.Г.Шевченко " Музыкант". Какова продолжительность суток на планете Уран? Найти документы, рассказывающие о создании Web-страниц. Как называется произведение В.И.Вернадского, в котором он дает определение ноосферы? Найти документы, рассказывающие о подключении к сети Интернет. Найдите информацию о том, кто такой провайдер и как правильно выбрать провайдера. Где и когда родился футболист Андрей Шевченко? Лабораторна робота № 8 Тема: Мова запитів інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Логічні оператори. Мета: Формування вмінь і навиків складання інформаційних запитів з використанням логічних операторів на базі навчального програмного комплеку " Пошук-МЕТА". Формування вмінь і навиків аналізу звіту про результати пошуку при використанні логічних операторів.
Завдання 1. Повторити теоретичний матеріал п.4.2 (розділ 4). 2. За допомогою програми-тренажера " Пошук-МЕТА" знайти документи, які містять певні ключові слова, використовуючи логічні оператори. Результати пошуку занести до таблиці. Запити формулювати українською мовою. Знайти документи, які містять слово школа. Знайти документи, які містять одночасно слова школа і ліцей. Знайти документи, які містять хоча б одне із слів школа або ліцей. Знайти документи, які містять слово ліцей, але не містять слово школа. Знайти документи, які містять слова спеціалізована школа або спеціалізована гімназія. Знайти документи, які містять одночасно слова мережа, портал, сайт. Знайти документи, які містять хоча б одне із слів мережа, портал, сайт. Знайти документи, які містять слово Паскаль. Знайти документи, які містять слово Паскаль, але не містять слово Турбо. Знайти документи, які містять слова Леся Українка. Знайти документи, які містять слова Леся Українка і Олена Пчілка. Знайти документи, які містять слова Іван Франко. Знайти документи, які містять слова Іван Франко або Марко Вовчок. Знайти документи, які містять слова Київська політехніка або Львівська політехніка. Знайти документи, які містять слово автомобіль. Знайти документи, які містять слово автомобіль, але не містять слово вантажний. Знайти документи, які містять слово Вернадський. Знайти документи, які містять слово Вернадський, але не містять слово бібліотека.
Далі формулюйте запити російською мовою. Найти документы, которые содержат слово образование. Найти документы, которые содержат слова образование и интернет. Найти документы, которые содержат слова дистанционное образование или дистанционное обучение. Найти документы, которые содержат слова Пушкин и Одесса или Гоголь и Одесса. Найти документы, которые содержат слово конгресс. Найти документы, которые содержат слово конгресс, но не содержат аббревиатуру США. Найти документы, которые содержат слово Жуковский. Найти документы, которые содержат слова Жуковский и университет.
Лабораторна робота № 9 Тема: Мова запитів інформаційно-пошукової системи < МЕТА>. Оператори відстані між словами. Мета: Формування вмінь і навиків складання інформаційних запитів з використанням операторів відстані між словами. Формування вмінь і навиків аналізу результатів пошуку при використанні операторів відстані між словами. Завдання 1. Повторити теоретичний матеріал п.4.2 (розділ 4). 2. За допомогою програми-тренажера " Пошук-МЕТА" з’ясувати, хто є авторами наведених цитат: Найкраща з помилок - та, яку припускають при навчанні. Якщо б тільки половина людства почула благодійний вплив Краси, то ми швидко б наблизилися до довершеності. Ще вруняться горді славутові кручі... Майбутнє людини завжди у великій мірі створюється нею самою. Из всего, что под силу человеческому разуму, нет ничего отраднее и достойнее, чем познание истины. Математику необходимо даже для того учить, что она разум в порядок приводит. Мы должны смотреть на студента не как на сундук, который нужно набить знаниями, но как на светильник, который следует зажечь. 3. Ввести запропоновані запити. Проаналізувати сторінки звіту програми-тренажера " Пошук-МЕТА". Результати пошуку занести до таблиці.
Ввести запит фізична культура. Ввести запит {фізична культура}. Ввести запит " фізична культура". Ввести запит футбол. Ввести запит " футбол". Ввести запит комп’ютерні ігри. Ввести запит {комп’ютерні ігри}. Ввести запит " комп’ютерні ігри". Ввести запит Кличко. Ввести запит " Кличко". Ввести запит рослини. Ввести запит " рослини". Ввести запит {рослинний світ}. Ввести запит державні символи. Ввести запит {державні символи}. Ввести запит " державні символи".
Лабораторна робота № 10 ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості Існує велика кількість програм та утиліт для організації текстового, голосового та відео зв’язку. Чати для Локальної мережі Ще в Win98 була простенька програма Win pop-up, призначена для обміну текстовими пакетами. У Win 2000/xp їй на зміну прийшла " Служба повідомлень MS" і команда " Net Send". Щоб викликати командний рядок натисніть " Пуск> выполнить", так само ви можете використовувати пакетні " bat" або " cmd" файли. Формат команды: NET SEND имя_компьютера текст_сообщения. Навіть без використання, яких-небудь програм, вже засобами самої операційної системи Windows Xp/2000, можна легко обмінюватися повідомленнями, хоча даний спосіб і не відрізняється особливою зручністю. На жаль системи Windows 98/me як не передають, так і не приймають повідомлення служби NET SEND в Windows Xp/2000, тому для зв'язку між різними системами необхідно використовувати продукти сторонніх розробників. Якщо вам не хочеться кожного разу возитися з командним рядком, то можна скористатися програмою " Send Message" або аналогічною, яка є набагато зручнішим аналогом команди.
Програма виключно проста в роботі, потрібно тільки скласти список мережевих імен комп'ютерів, яким ви хочете послати повідомлення, що дуже легко зробити за допомогою кнопки " огляд". Взяти програму можна тут. Повідомлення, відправлені командою net send, з'являються у спливаючому вікні з високим пріоритетом, таким чином можна викликати користувача, який дивиться фільм або грає в гру, вікно повідомлення просто згорне майже будь-який повноекранний додаток. Проте потрібно враховувати, що подібні дії можуть дратувати, крім того, деякі програми можуть працювати некоректно або зависати при отриманні вікон повідомлень net send. Просто не треба забувати, що на іншому кінці мережі знаходиться не машина, а жива людина зі своїми проблемами і турботами. Net Send уміє розсилати повідомлення не тільки усередині локальної мережі, але і по IP адресам в Інтернет. Останнім часом цим почали користуватися недобросовісні спамери. Вони використовують net send для відправки тисяч повідомлень по випадково IP, що згенерував. Щоб захиститися від небажаної кореспонденції можна скористатися програмою Сергія Чорноярова, ANS (Anti Net Send): кожні 10 мілісекунд вона перевіряє наявність вікна повідомлення Net Send і при виявленні закриває його раніше, ніж які-небудь додатки зможуть відреагувати. Просто додайте її в автозавантаження і можете забути про повідомлення Net Send. Якщо ви захочете знову отримувати вікна служби повідомлень Windows, просто натисніть " ctrl+alt+del" знайдіть в списку процес ANS.exe і завершіть його. Особливо актуальне використання ANS на серверах на базі ОС від Microsoft, іноді після декількох тижнів можна виявити сотні спамерських вікон Net Send, що знижує продуктивність і стабільність системи. Використання ANS вимагає до 3 Мб RAM. Скачати ANS (3 кб). Intranet Chat Один з кращих чатів для локальних мереж будь-якого розміру.
I-chat має 2 основних вікна: загальний чат і дошку оголошень. Повідомлення, відправлені до загального чату, будуть доступні всім учасникам. У вікні " Оголошення" можна залишити повідомлення довжиною до 300 символів, які решта користувачів зможе прочитати, навіть коли ваш комп'ютер буде вимкнений. Клікнувши правою кнопкою на імені користувача, ви дістанете доступ до розширених опцій бесіди.
При необхідності приватного спілкування можна обмінюватися особистими повідомленнями або створити особистий чат, який буде доступний тільки вам і вашому співбесіднику. Якщо в розмові декілька десятків учасників, то доцільно створити " лінії обговорення", додаткові аналоги вікна " Загальний чат". Якщо користувач заважає вам, то його можна внести до " чорного списку", ігноруючи особисті або всі його повідомлення. Щоб закрити " особистий чат" або " лінію обговорення", після закінчення бесіди натисніть " Alt+t". У користувача може бути 4 режими в I-chat: На зв'язку, Зайнятий, Дуже зайнятий, Мене немає. Використовуйте їх, щоб вас не турбували під час перегляду фільму, гри, або важливої роботи. У режимі Зайнятий, програма повідомлятиме тільки про нові особисті повідомлення, а в останніх двох режимах I-chat взагалі не реагуватиме на повідомлення. Якщо зайти в опції програми " Ctrl+p", то в розділі " Підключення" можна задати своє ім'я і вибрати тип підключення: виділений сервер або mail-slots, це специфічний протокол Microsoft для передачі тексту в ЛВС. Крім цього, I-chat дозволяє призначати звуки на події, записувати повідомлення на " автовідповідач", задавати текст на гарячі клавіші, ця функція особливо стане в нагоді для тих, хто друкує з малою швидкістю. Програма не підтримує скінів, проте має широкі можливості з налаштування інтерфейсу в розділі " Шрифти". Якщо вживається ненормативна лексика, то в розділі " Фільтри" можна надрукувати список слів і виразів, що будуть блокуватися. Функція " показувати прапорець в системному треї" і " виносити чат на передній план", стане в нагоді, якщо ви не хочете використовувати звукове оповіщення. Заважає невелике вікно статусу I-chat? Його легко відключити, клікнувши правою кнопкою на значок I-chat в треї, зайти в налаштуваннях і прибрати галочку з параметру " Показувати вікно стану чату", там же можна вибрати режим отримання особистих повідомлень: у окремому вікні або в загальному чаті. Якщо ви звикли до роботи з ICQ, то вам сподобається функція " Багаторядковий редактор", при цьому довжина повідомлень не обмежена 300 символами, як в звичайному режимі, а відправка повідомлень проводиться звичним поєднанням клавіш " Ctrl+enter". Просто натисніть F4 для включення режиму. При відправці дуже великих повідомлень (десятки сторінок тексту) програма може працювати нестабільно, втім, в нормальній розмові це і не потрібно. Сервер Intranet Chat I-chat може працювати як без виділеного сервера, так і з ним, при цьому функціональність програми значно зростає: за допомогою сервера I-chat можна об'єднувати для спілкування складні багатосегментні мережі і забезпечувати зв'язок з віддаленими машинами через інтернет. Для коректної роботи через інтернет сервер повинен мати фіксовану адресу IP.
Використання I-chat Server для зв'язку комп'ютерів локальної мережі з віддаленими користувачами через інтернет. Сервер практично не вимагає якої-небудь настройки, відразу після запуску він з'являється в системному треї і готовий до роботи, за умовчанням сервер встановлюється на 6666 порт. Цю та інші настройки ви можете змінити, відредагувавши Ichatsrv.ini - файл, що знаходиться в теці з програмою. Ви можете дати IP адресу сервера I-chat вашим друзям, що мають доступ в Інтернет, і тоді вони зможуть підключитися в I-chat, немов вони були членами вашої локальної мережі. Це зручніше, ніж користуватися для цих же цілей ICQ або MSN, оскільки, I-chat не має реклами і витрачає значно менше трафіку. У такий спосіб через інтернет можна об'єднувати для спілкування практично необмежену кількість користувачів. Існують версії сервера I-chat для всіх версій Windows, а так само для Linux і FREEBSD. Для підключення користувачів до сервера необхідно змінити режим роботи I-chat, за умовчанням програма використовує mail-slot передачу повідомлень, її необхідно поміняти на використання виділеного сервера і вказати IP адреса комп'ютера, де встановлений I-chat Server. Якщо сервер знаходиться усередині вашої локальної мережі, тоді необхідно вказати локальну внутрішньомережеву адресу IP, наприклад: 192.168.0.1 якщо ж ви хочете підключитися до видаленого сервера I-chat в Інтернет, то потрібно вказати глобальну IP адресу сервера, наприклад: 80.237.98.211. Якщо ви використовуєте Firewall, не забудьте відкрити 6666 порт для зовнішніх запитів. Якщо у вас встановлений тільки стандартний брандмауер Microsoft, то зайдіть в його властивості: Пуск> Настройка> Панель управления> Сетевые подключения> Свойства соединения с интернет> Дополнительно> Параметры> Добавить" і дозвольте зовнішній доступ до 6666 порту як показано на малюнку.
По рада: Завжди архівуйте інформацію, що передаєте за допомогою I-chat, це скоротить час і вартість передачі, а так само дозволить передати безліч файлів у вигляді одного архіву. У операційній системі XP вже є вбудована служба роботи з zip-архивами. Для більшої зручності і ефективності користуйтесь архіватором, він забезпечує великий ступінь стиснення і підтримує роботу з zip-архивами. I-chat сервери можуть об'єднуватися один з одним в єдиний інформаційний простір, це особливо зручно при об'єднанні 2 і більше мереж, кожна з яких має свій сервер I-chat, а єдина служба обміну файлами практично стирає грань між локальними і віддаленими системами. Тепер, щоб передати файл товаришеві через інтернет, більше не потрібно завантажувати його на хостинг або не за призначенням використовувати Mail сервери, досить просто зв'язатися по I-chat. Сайт програми INTERCOM Проста програма для обміну повідомленнями, якщо функціональність I-chat надмірна для малої мережі на 2-3 користувачі, то INTERCOM підійде в самий раз. Крім текстового спілкування, Інтерком дозволяє обмінюватися файлами навіть при закритому загальному доступі. Цим зручно користуватися в мережах, де загальний доступ закритий або обмежений. Програма підтримує смайлики, дозволяє вставляти в повідомлення графіку і не вимагає використання сервера.
Інтерфейс INTERCOM, як і настройки, дуже простий. Для роботи необхідно скласти список користувачів з їх мережевими іменами або IP адресами. Незареєстрована версія програми має обмеження по кількості користувачів - не більше 99, але в малих мережах це не актуально. До мінуса програми можна віднести те, що вона не уміє посилати повідомлення всіх користувачів відразу. Завдання для самостійного виконання: 1. За допомогою програми Vypress_Chat_2.0_RC2 виконати наступне: - створити свій нік; - обмінятись короткими повідомленнями один з одним; - обмінятись короткими приватними повідомленнями один з одним. - за допомогою чату подати звуковий сигнал товаришу (якшо є наушники); - передати свій текстовий чи звуковий файл (сусідові). 2. За допомогою програми Netter виконати наступне: - обмінятись короткими повідомленнями один з одним; - обмінятись короткими приватними повідомленнями один з одним. 3. На сайті www.Bigmir.net (www.rambler.ru) обрати розділ спілкування, чат, зареєструватись в ньому. 4. Після реєстрації, спілкуватись з товаришем. Запитання для контролю: 1. Які програми для організації текстового, голосового та відео зв’язку ви знаєте? 2. Історія виникнення даних програм. 3. Перелічіть можливості даних програм. 4. Які недоліки мають чат-програми для локальної мережі? 5. Які елементи має вікно Vypress_Chat_2.0_RC2? 6. Режими активності у Vypress_Chat_2.0_RC2. 7. Як надіслати файл за допомогою Vypress_Chat_2.0_RC2? 8. Можливості I-chat без виділеного сервера та з виділеним сервером. 9. Чи можливе застосування даних програм у педагогічному процесі? Відповідь обґрунтуйте. Лабораторна робота № 1 1 ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості Вікі – гіпертекстове середовище (зазвичай вебсайт) для збору і структуризації письмової інформації. Характеризується наступними ознаками: - Безліч авторів. - Можливість багато разів правити текст за допомогою самого вікі середовища (вебсайту), без застосування особливих пристосувань на стороні редактора. - Прояв змін відразу після їх внесення. - Розділення інформації на сторінки, де у кожної своя назва. - Особлива «мова розмітки», яка дозволяє легко і швидко розмічати в тексті структурні елементи, форматування, гіперпосилання і т. д. - Облік змін («учет версий») тексту і можливість відкоту до ранньої версії. Для створення вікі-середовища необхідне особливе ПЗ – движок вікі. Власне, саме робота в цій області спонукала його створення енциклопедичних проектів, адже довідкова література у наш час – перший ступінь до будь-якого пізнання. В процесі роботи увагу ентузіастів привернула комплексна інтернет-видавнича система Wiki, спочатку розроблена програмістом з Портленда Уордом Каннінгемом (Ward Cunningham) в 1995 році. Вона дозволяє підтримувати інтернет-сайти, інформацію на яких можна редагувати і доповнювати. В режимі онлайну – учасник Wiki у будь-який момент може змінити будь-яку сторінку сайту, і зміни стануть відразу помітні всім іншим учасникам або просто відвідувачам. Звичайно між сторінками при цьому активно розставляються гіперпосилання, від чого довідкова функція сайту стає значно могутнішою. Різні варіанти Wiki розвивалися послідовниками Каннінгема, встановлювалися на різні сервери світу і допомагали організовувати роботу всіляких наукових і програмістських груп (за допомогою вікі-систем, як з’ясувалося, можна успішно розробляти ПЗ колективного авторства). В якийсь момент «вікі» потрапили в поле зору енциклопедистів Сенгера і Уейлса, які зрозуміли, що це саме те, що їм потрібно. Сенгер і Уейлс задумали створити енциклопедію всім світом, тобто всіма ресурсами інтернет. «Вікі» для цього підходила ідеально – якщо запустити «вікі», доступну абсолютно всім, і почати створювати на її базі енциклопедію, яка по мірі заповнення буде видима абсолютно усім, можна привернути до її написання всіх охочих. Весь світ зможе писати туди статті, доповнювати їх по мірі необхідності, а також виправляти помилки. Приблизно так собі уявляв Інтернет один із його авторів Тім Бернерс-Лі (Tim Berners-Lee), винахідник WWW. В його плани також входило те, що Інтернет з часом стане глобальною базою знань, зрештою всеосяжною (в російській інтернет-компанії Rambler люблять називати Інтернет «колективним розумом»). Власне, реалізацією приблизно цих ідей два ентузіаста і зайнялися. Вони організували сайт, на якому встановили спеціальну енциклопедичну Wiki і назвали проект в її честь – «Вікіпедія». Проект став стрімко розвиватися, тому, що ідея, погодьтеся, плідна. По всьому світі знайшлася величезна кількість охочих брати участь в ньому, «Вікіпедія» росла і, звичайно, в якийсь момент стала очевидною необхідність створення «Вікіпедій» на інших мовах, відмінних від англійської. Стала очевидною і необхідність персоналізації численних авторів, їх обліку, а також забезпечення їх спілкування в процесі роботи над проектом. Стала очевидною необхідність дуже багатьох інших речей, через які довелося переписувати «движок» сайту і значно розширювати його функціональність, не забуваючи про локалізації. Довелося також істотно розширювати серверний майданчик, оскільки стрімкий наплив нових енциклопедистів приводив до регулярних збоїв устаткування. Для вирішення решти цих і всіх задач була створена спеціальна фундація Wikimedia Foundation, яка займалась підтримкою і розвитком «вікіпедії» і що утворилися навкруги неї численні проекти. ВІКІПЕДІЯ (Wikipedia) – це відкрита багатомовна енциклопедія. Вікіпедія була створена 15 січня 2001 року як англомовний проект для створення онлайн-енциклопедії, де будь-який користувач може редагувати існуючі статті і додавати власні. Організатором проекту є американська Wikimedia Foundation Inc.. метою проекту є створення повної, нейтральної, відкритої, вільної від авторських прав енциклопедії на всіх мовах Землі. Проект набув популярності серед користувачів мережі, і пізніше з’вилися розділи вікіпедії іншими мовами, з українською включно. Головна сторінка «Вікіпедії» -www.uk.wikipedia.org Завдання для самостійного виконання: 1. За допомогою пошукового сайту знайти визначення середовища «Wiki», його ознак, історію розвитку. 2. Зайти на головну сторінку «Вікіпедії». 3. З допомогою «Вікіпедії» знайти означення поняття «форум». Історію його виникнення. 4. Зареєструватися на сайті «Вікіпедії». 5. Спробувати на тренувальному майданчику внести в текст правки. 6. Зайти на IP адресу: 192.168.6.140 в розділ Форум. 7.Зареєструватись на форумі. 8.В розділ Спілкування надіслати тему своєї наукової роботи (курсова робота). 9.Через форум обговорити тематику робіт з своїми однокурсниками. 10.Знайти через пошукову систему (пошукові системи) адреси 10 форумів, тематика яких є науковою. Запитання для контролю: 1. Що розуміють під терміном «Вікіпедія»? 2. Які особливості «Вікіпедії»? 3. Який розділ «Вікіпедії» є найбільшим? 4. Як називається теперішній двигун «Вікіпедії»? 5. Дотичні проекти «Вікіпедії»? 6. Історія української «Вікіпедії». 7. Що розуміють під терміном «форум»? 8. Яка процедура є обов’язковою для участі у форумі? 9. Можливості форумів. 10.Роль форумів у розвитку науки. Лабораторна робота № 1 2 ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості QIP (інтернет-мессенджер/пейджер) - це програмка для обміну короткими текстовими повідомленнями між користувачами Інтернету. Додавши до себе в програму список контактів номерів інших користувачів Ви можете бачити хто з них зараз підключений до мережі, а кого немає. Набравши коротке повідомлення, Ви відправляєте його іншому користувачеві з Вашого списку контактів. Якщо абонент підключений у момент відправки до мережі, то повідомлення він отримає відразу. Якщо відключений, то при підключенні. Самим розповсюдженим протоколом (набір правил) для спілкування є протокол ICQ. Для роботи по цьому протоколі існують програми-оболонки (інтерфейси). Є багато оболонок таких, що підтримують протокол ICQ. " Рідна" і однойменна з ICQ, Miranda, QIP, SIM і ін. Краще всього вивчати роботу в ICQ використовуючи програму QIP. Маленька, хороша та зручна.
1. Запускаємо дистрибутив подвійним натисненням лівої кнопки миші по даному файлу - qipsetup7820. 2. Відкриється вікно в якому буде запропоновано вибрати папку куди встановлюватиметься QIP. Тиснемо « Next » (в правому нижньому кутку). 3. В процесі установки вибираємо мову (міняємо англійську мову (English) на російську (Russian)) за допомогою кнопки вибору (трикутничок вістрям вниз). Тиснемо « Next ».
Create a shortcut on the Desktop – створити ярлик на Рабочем столе. Create a shortcut in the Start Menu - створити ярлик в Пуск > Программы. 4. Почнеться процес установки. Ви бачитимете відсоток виконуваного.
5. Подвійним кліком миші по ярличку програми (див. " Робочий стіл" свого ПК) запускаємо QIP. 6. Відкриється " Менеджер облікових записів". У нижній частині його Ви побачите рядок з написом " [ QIP ]Новий обліковий запис". Кликніть по ньому.
7. Відкриється нижня частина. Створіть обліковий запис послідовно заповнивши поля " Пароль нового номера ICQ", " 1.Показать новую картинку", " 2. Слово на картинке...", " 3. Зарегистрировать ICQ#".
Обов'язково запишіть свій отриманий номер і вибраний пароль! Перезапускаємо програму і при першому вході вноситься номер ICQ і пароль. Щоб кожного разу не набирати пароль наново, ставимо галочку " Зберегти пароль". Натискаємо кнопочку " Підключитися" (справа вгорі). Частина II Отже, Ви запустили QIP. Що далі? Важливо!!! Не намагайтеся все викладене запам'ятати буквально і у всіх подробицях. Програмісти самі всі буквально не пам'ятають і не стараються це робити. Тримають в голові найосновніше. І приблизно уявляють, де повинна знаходиться та або інша операція. Також, досить часто трапляється, коли «голова не пам'ятає, а руки самі роблять». 1. Відкриваємо головне вікно QIP Після запуску в треї (панелька із значками і часом в самому низу справа) з'явиться «ромашка» (якщо підключення до Інтернету є, то «ромашка» зеленого кольору; при відсутньому підключенні «ромашка» червона).
Кликніть по «ромашці» лівою кнопкою миші. Ви побачите головне вікно QIP із списком користувачів, що знаходяться в мережі. У Вас воно буде порожнє, оскільки ще не додані контакти. У мене воно вже з контактами. Наприклад:
Значки користувачів не підключених до мережі будуть червоного кольору. Хрестик в самому верху рядка адреси повністю відключає QIP. Значок «-» згортає QIP в трей. Додаємо контакт Лівою кнопкою миші натискаємо на значок із зображенням «+» і лупи.
Відкриється вікно «Додати/знайти користувачів»:
а). Вибираємо параметр по якому ми шукатимемо користувача (по Icq#, email, AIM Sn/icq UIN) відзначаючи його галочкою. На малюнку мною відмічений параметр « Шукати по Icq #». б). Набираємо номер ICQ користувача, якого бажаєте додати собі в список. На показаному малюнку мною довільно був вибраний номер «1234567». в). Клікаємо на « Пошук» і чекаємо результату. На прикладі показано знайдений результат: 1234567, m@m і так далі г). Активізуємо контакт, клікаючи по ньому лівою кнопкою миші. Клікнувши правою кнопкою миші по вибраному контакту відкриваємо меню вибору. Вибираємо (лів.кн.миші) « Додати в список контактів».
Вибираємо групу в яку бажаєте додати знайдений контакт. Додаємо його. Після цього він з'явиться в головному вікні QIP. Після додавання користувача, за бажанням: - можете дозволити йому додати себе в його список контактів (« Запит авторизації» ); - запитати дозволу додати його в свій список (« Дозволити додати Вас» ).
Якщо Ви не авторизовані, то користувач буде зображений із знаком «! ». Правою кнопкою миші вибираємо контакт і бачимо зліва меню (як на малюнку). Вибираємо « Запит авторизації». Відкриється діалогове вікно в якому можна написати текст з причиною, сказати хто Ви такий і так далі. У свою чергу можете відправити йому « Дозволити додати вас». 3. Режими відображення користувачів і груп Визначається натисканням/відтисканням двох кнопок на панелі інструментів (під рядком заголовку): із зображенням «ромашки» і з буквою «G».
Розміри головного вікна QIP можна міняти чіпляючись і растягнувши/стягнувши курсором миші або край вікна або беручись за його куток. На малюнку розміри кожного вікна різні. Наводячи курсор миші на вказані кнопки бачите спливаючі підказки: «Показати/сховати користувачів» «Не в мережі» і «Показати/сховати групи». Якщо хочете бачити: - Всі користувачі (і « В мережі» і « Не в мережі» ) і з групами - кн. «Ромашка» віджата (наполовину зеленого кольору, наполовину червоного), кн. « G» - натиснута. Праворуч від назви групи і через «-» видно: кількість « В мережі» і через «/» загальна кількість в групі. Наприклад (лівий малюнок): АиГ - 1/4. Означає, що з 4-х користувачів групи АиГ зараз в мережі 1. - Середній малюнок. Всі користувачі (« У мережі» і « Не в мережі» ) і без груп - «Ромашка» віджата, «G» - віджата (кружок з перехрестям). - Правий малюнок. Тільки користувачі « В мережі» - «Ромашка» натиснута, «G» - віджата. Додавши декількох користувачів, потренуйтеся самостійно - можливі всього чотири варіанти. Діалог з користувачем
Натиснувши по «ромашці» в трєї, правою кнопкою миші самостійно поекспериментуйте вибираючи ту або іншу опцію в меню, що відкрилося. Виберіть лівою кнопкою миші «Показати [QIP]». Відкриється головне вікно із списком Ваших контактів. На малюнку воно справа.
Виберемо, подвійним натисканням лівої кнопки миші, контакт « Sgk (Новосибірськ) ». Відкриється « Вікно повідомлень», яке бачите зліва. Воно має дві області: верхню і нижню. У верхній вже відправлені повідомлення. У нижній видно текст, який набирає користувач. Тут слово «Працюю». Щоб його відіслати абонентові Sgk досить натиснути кнопку « Відправити» (справа в низу). Після цього відправлене повідомлення перейде у верхню область розділеного вікна. От і все. Правда легко і просто? І набагато зручніше, ніж при роботі з електронною поштою. Є ще кнопочки вибору шрифту, кольори шрифту, озвучення, смайлики і так далі Вони легко освоюються в процесі роботи. Якщо прийде повідомлення від користувача, то воно буде показане у верхній частині « Вікна повідомлень». Якщо вікно буде згорнутим, то в трєї з'явиться повідомлення у вигляді іконочки з виглядом жовтої замітки і текстом, що прийшов. Тиснемо на зображення замітки і читаємо повідомлення. Після додавання користувача, за бажанням: - можете дозволити йому додати себе в його список контактів (« Запит авторизації» ); - запитати дозволу додати його в свій список (« Дозволити додати Вас» ).
Історія Вам необхідно пригадати, про що раніше розмовляли із співбесідником. Тобто історію. У « Вікні повідомлень» натисніть на кнопочку « H » (вона розташовується в ряду між верхньою і нижньою частиною). Див. мал. нижче.
Щоб нормально все працювало заздалегідь необхідно зробити відповідні настройки. Виберіть в « Головному вікні» зверху кнопку із зображенням гайкового ключа. Відкриється меню « Настройки». Виберіть « Історія» і в правій частині поставте галочку як показано на малюнку. Тепер історія нормально зберігатиметься і відображатиметься.
Якщо відключилися від QIP Зазвичай з’являється:
Пробуємо підключитися знову. Заздалегідь дивимося, щоб у нас було з'єднання з Інтернет. Якщо все нормально, то натискаємо кнопочку « Не в мережі»
Відкриється список з якого вибираємо « В мережі» (у самому верху). Проводиться підключення. Після того, як на кнопці з'явиться напис « В мережі» продовжуємо працювати.
Поняття про «Блог» Блог! Об’ємне слово, чи не так? Воно ухитрилося замінити собою громіздке словосполучення " Особистий щоденник в Мережі" коротшим та інтернаціональним терміном - і неспроста: поняття " блог" вже вийшло за межі банального " щоденник", і сучасні блоги вже надають цікаві можливості не тільки для особистих записів, але і для бізнесу. Неросійське слово blog з'явилося на світ ще в ті дикі часи, коли сайтів було мало, а вільного місця - багато, в інтернет-щоденнику Robot Wisdom під керівництвом Джорна Бергера. Одного разу, 17 грудня 1997 року, Джорн як альтернатива " інтернет-щоденнику" використовував коротке слово: weblog (від logging the web - " записуючи події Мережі" ). Слово народу сподобалося - і слово прижилося. Проте, поняття " веблог" протрималося всього рік і трохи: у квітні 1999 року творець веблога Peterme Пітер Мерхольц розгвинтив слово " веблог" назад і отримав забавний вираз " We blog" - " ми робимо блог". Так blog стало дієсловом і, заразом, головним визначенням будь-якого інтернет-щоденника. Блог - це інтенсивна особисто свідома присутність індивідума в мережі Інтернет, який може структурно виражатися на сайті, сторінці на сайті, в одному або багатьох форумах. Блогонародження. Як це часто буває, перший блог з'явився задовго до винаходу самого терміну blog. У 1994 році в Інтернеті народжується перший щоденник під керівництвом Джастіна Холла, що характерно, студента. Ця подія особливої уваги тоді не привернула, але перший камінь, безумовно, був закладений. Трохи пізніше народжується Scripting News, в батьках якого значиться Дейв Вінер; SN, на відміну від холловського щоденника, швидко знаходить прихильників з числа нечисленної інтернет-аудиторії, і тому деякі дослідники називають його чи не першим блогом в історії Мережі. Дехто взагалі віддає першість Тіму Бернерсу-Лі, що публікував новини на своїй сторінці мало не з 1992 року. Далі, до серпня 1999 року, блоги нічим особливим себе не проявляють і залишаються долею вибраних фахівців; починаючи з серпня, ситуація кардинально міняється: компанія Pyra Labs з Сан-Франциско створює портал Blogger, який дозволяє швидко, просто і безкоштовно (sic! ) зробити собі особистий блог. Блоги беруть упевнений старт: у грудні того ж 99-го року Расті Фостер створює блог-движок Scoop, який дозволяє користувачам безперешкодно залишати свої замітки на чужих сайтах; до того всі записи були вимушені проходити через редакторів порталу. Блоги починають набувати сучасних рис. У тому ж 1999 року стартує легендарний ЖЖ - Livejournal.com, що нині налічує близько 10 мільйонів користувачів. З часом реальне життя все більше і більше проникає в блог-середовище: у листопаді 2000 року, в розпал виборів президента США, відкривається блог Talkingpointsmemo, користувачі якого обговорюють підрахунки голосів в штаті Флоріда. У 2003 році доходить до того, що кандидат в президенти Говард Дін створює свій власний блог Dean Call To Action. Бізнес теж не дрімає, хоча і не відрізняє спочатку блог від стандартного вебсайта. З часом, крім баннерної реклами, в блоги проникає прихована реклама: користувач як би ненавмисно пригадує по ходу ведення щоденника різні товари і послуги, і виглядає це цілком безневинно. В ідеалі. На ділі ж виходить не так цікаво: наприклад, в 2006 році вибухнув скандал з відомим препаратом для схуднення, який нехитро просувається в одному з блогів; пильні користувачі тоді зуміли вивести рекламщиків на чисту воду, піднявши при цьому сильний шум. Або такий, сучасніший приклад: не раніше як 19 жовтня цього року компанія Yahoo! розповсюдила інформацію, що чистий прибуток корпорації впав на 38% із-за зниження доходів від реклами. Самі " яховці" пов'язали це падіння із зростанням привабливості рекламного ринку блогів - і цей факт дійсно примушує замислюватися. Куточок блогостатистики. На користь того ж говорить і статистика: так, за дослідженням англомовного блог-пошукача Technorati.com, на вересень 2006 в світі налічувалися більше 54 мільйонів блогів, причому ця кількість щорічно збільшується в два рази. Перший російський блог, як не дивно, з'явився все в тому ж 1999 року, не сильно відставши від західних аналогів. Зараз вже важко вказати найперший блог Рунета, але вважається, що ним став блог Spectator.ru, відкритий 27 січня 1999-го. Незабаром після цього на простори Рунета виповзли і безкоштовні, доступні для простих смертних аналоги - зокрема, Liveinternet.ru і Diary.ru, що з'явилися на світло в 2002 році. За даними служби " Яндекс: пошук по блогам", в російськомовній блогосфері зараз налічується більш ніж 1 мільйон 150 тисяч блогів, і з них активні, тобто не є покинутими, 46%. Крім того, в середньому кожну годину в Рунеті з'являється по сотні нових блогів. Після статистики Яндекса, російськомовні блоги ведуться в основному в 14 блог-сервісах, і з них виділяється " велика четвірка" блогів (що налічують від 50 до 350 тисяч щоденників): Livejournal.com, Liveinternet.ru, Diary.ru і відносний новачок - Blogs.mail.ru. Цікавий портрет середнього російського блоггера: це дівчина 21 року народження, москвичка, студентка. По кількості блоггерів беззастережно лідирують Москва і Петербург: на обидві столиці доводиться 79% всіх російськомовних користувачів. Крім цього, росте кількість автономних блогів. Крім того, в наявності тенденція до переходу на вітчизняні блог-сервіси: так, рік тому Livejournal.com містив більше блоггерів, ніж на всіх російських хостінгах разом узятих, а зараз він тримає лише 40%, хоча і зберігає пальму першості по числу щоденних записів (44, 78% проти 19, 98% служби Liveinternet.ru). Одним словом - поле для бізнесу хороше. Працюй - не хочу. Блогмайбутнє. Отже, блоги свої позиції не тільки не збираються здавати, але і відвойовують нові. За статистикою, число блогів росте за законом експоненти, тобто в майбутньому їх буде не просто багато, а дуже багато. З іншого боку, росте і число можливостей, що надаються, з часом загрожуючи перетворити блоги на отаких мультимедійних монстрів. Чи привабливі вони для бізнесу зараз? Швидше за все, так. Чи будуть вони привабливі? Будуть - і це точно. Завдання для самостійного виконання: 1. Відкрити головне меню QIP. 2. Знайти і додати контакт свого товариша. 3. Оглянути різні режими відображення користувачів. 4. Обмінятися повідомленнями з своїми товаришами. 5. Віднести номер свого товариша до списку «Ігнорувати», потім до активного списку. 6. Зайти на блог за адресою Blogs.mail.ru Запитання для контролю: 1. Що ви розумієте під інтернет пейджером? 2. Як встановити QIP? 3. Як відкрити головне вікно QIP? 4. Як додати контакт? 5. Режими відображення користувачів і груп. 6. Діалог з користувачем. 7. Що потрібно робити у випадку якщо відключилися від QIP? 8. Що ви розумієте під терміном «блог»? 9. Історія виникнення цього терміну. 10. Практичне застосування «блогів»? Лабораторна робота № 13 ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості Лабораторна робота № 1 4 ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості Електронний уряд / e - government / – концепція здійснення державного управління, притаманна Інформаційному суспільству. Ґрунтується на можливостях інформаційно-телекомунікаційних технологій та цінностях відкритого громадянського суспільства. Характеризується спрямованістю на потреби громадян, економічною ефективністю, відкритістю для громадського контролю та ініціативи. Один з найдієвіших способів боротьби з корупцією і бюрократією, а також забезпечення прозорості офіційних структур. Передбачає бізнес-реінжиніринг урядових структур: ефективний для громадян як клієнтів, вигідний для громадян як власників. Лабораторна робота № 1 5. Література 1. Автоматизована банківська система UniCorn. Технологічна схема обробки платіжних документів - АТ “Юнікорн” 23380583.00071.01-32 2. Автоматизована банківська система UniCorn. Опис рішень для задовільнення Вимог НБУ - АТ “Юнікорн” 23380583.00075.01-32; 3. О.Г.Чумаків Інформаційні системи комерційних банків. — Слов’янський університет, Київ, 1998р.; 4. В.Галатенко Інформаційна безпека: огляд основних положень. Комп'ютерний огляд №33(57)-38(62), 1996р.; ХІД РОБОТИ Теоретичні відомості Прийнятна вартість Немаловажним параметром АБС є обсяги витрат не тільки на програмне забезпечення і його послепродажное обслуговування, але і на навчання персоналу, комплектацію технічними засобами, організацію мережі. Ціна базової підсистеми опердня UniCorn, включаючи безлімітну ліцензію на СУБД, річне гарантійне обслуговування і “гарячу” лінію, не перевищує еквівалента $15000. Клієнти АТ “Юникорн” зберегли засоби і час завдяки відмовленню від дорогих, потребуючих значних обчислювальних і мережних ресурсів, ненадійних і погано захищених рішень. Ми заощаджуємо гроші своїх клієнтів! Наступність Запуск UniCorn виробляється зі спадкуванням даних системи-попередниці. Програмні засоби. Як основу для створення АБС використовувалася багатокористувацька операційна система UNIX, що має реалізації для стандартних комп'ютерів, таких як Intel, VAX, HP/RISK/SUN/Alpha-station і ін. Мова програмування ANSI-C. Достоїнством ОС UNIX є наявність комунікаційних і мережних пакетів UUCP, TCP/IP, NFS, що дозволяють створювати усілякі варіанти гетерогенних мереж, що поєднують різні ОС. ОС UNIX традиційно є системою з високим рівнем надійності і захисту, недоступним для офісних операційних оболонок типу ДОС і Wind0ws. У той же час UNIX дозволяє використовувати на робочих станціях такі оболонки для підготовки різних документів і обміну інформацією з UNIX. UniCorn була реалізована під SCO Xenix386 3.3, SCO UNIX 3.2, SCO ODT 1.0, ODT 2.0, SCO Open Server версій 3 і 5, BSD UNIX, SunOS, Solaris. АТ “Юникорн” виконує функції офіційного реселлера The Santa Cruz Operation - ведучого постачальника захищених UNIX-систем сімейства SCO. База даних ConteXt фірми Unite+ на сьогоднішній день має більш 2 тис. інсталяцій у Росії, Балтії, Скандинавії, Канаді й Україні, наприклад, довідкові служби 09, АВИР, СБ, пенсійний фонд, АТ УкрРечФлот і ін. За договором з фірмою Unite+ АТ “Юникорн” супроводжує свою версію СУБД ConteXt V.3.9 на рівні вихідних текстів. UniCorn не використовує компонентів з невідомими властивостями. Операційна система і СУБД ліцензуються їхніми розробниками і мають необхідні гарантії. Перевагою АБС, заснованої на ОС UNIX, є те, що при зміні зовнішніх умов (ріст банку, створення філій, територіальна далекість підрозділів і т.д.) не потрібно зміна програм і методів роботи користувачів системи. Проблеми зважуються тільки придбанням і установкою відповідних технічних засобів і відповідною настроюванням операційної системи і програм обслуговування мережі. Технічні засоби. Центральне відділення банку і філії оснащуються UNIX-серверами, комплектація яких визначається обсягами проведених операцій і кількістю користувачів, що працюють з АБС. Для базової підсистеми банку, що проводить а). до 2000 операцій у день і має до 16 користувачів системи досить одного Pentium 100, RAM 48M, HDD 2x500M; б). до 10000 операцій у день і має до 32 (64) користувачів системи досить одного Pentium 200, RAM 128M, HDD 2x1G; в). понад 10000 операцій у день і що має 32-128 користувачів системи досить 2-3 Pentium-200, RAM 128M, HDD 2x2G. Необхідною умовою надійного функціонування АБС є постійне автоматичне дублювання інформації на інший диск, а також функціонування резервного сервера в " гарячому" режимі (автоматичне дублювання інформації з мережі за допомогою UUCP, TCP/IP). Звичайно один з локальних серверів і є сервером гарячого резерву. До центрального сервера підключаються пристрої швидкої печатки (два в центральному відділенні і по одному у філіях). Сервера повинні забезпечуватися пристроями безперебійного живлення для забезпечення роботи при перепадах напруги мережі і нормального завершення роботи у випадку зникнення напруги мережі. На центральному UNIX-сервері знаходяться всі бази даних і установлені всі задачі програмного комплексу АБС. Робота здійснюється безпосередньо на сервері по локальній мережі. Можливі наступні варіанти реалізації мережі:
У центральному відділенні для підтримки електронних платежів, для зв'язку з РРП НБУ, поштовою службою НБУ, філіями, підрозділами банку, клієнтами банку, з метою неприпустимості несанкціонованого доступу по зовнішніх каналах зв'язку і розвантаження центрального сервера встановлюється поштовий UNIX-сервер, зв'язаний по мережі з центральним сервером. Для надійного функціонування поштового вузла банку потрібно виконання наступних умов: а). для зв'язку з РРП НБУ, поштовою службою НБУ - 2 лінії зв'язку (рекомендується: одна з них - " ІСКРА" чи виділена лінія); б). для зв'язку з філіями - по одній телефонній лінії на 2 філії; в). для зв'язку з підрозділами банку, територіально вилученими від центрального відділення, вимоги аналогічні п. b). г). для зв'язку з клієнтами при одноразовому режимі (виписка по особовому рахунку) на 100 клієнтів ( 1 лінія, при багаторазовому режимі (додатково приймаються-передаються початкові і відповідні документи) ( 2 лінії; д). використання модемів із протоколом V32bis (9600/14400 бод) c протоколом корекції помилок MNP5-10 і V42bis для ліній, що комутируються, і модемів зі швидкістю 64 Кбод чи 128 Кбод для виділених ліній. Локальні UNIX-сервера встановлюються у великих підрозділах банку, на них знаходяться бази даних тих задач, з якими працює тільки цей підрозділ (копії цих баз знаходяться також на центральному сервері і відкриті тільки на читання, усі зміни баз на локальних серверах автоматично відслідковуються на центральному сервері), а також копії необхідних для роботи баз даних (тільки читання), обновлювані автоматично з центрального сервера. На центральному сервері установлені всі необхідні задачі програмного комплексу АБС. Робота здійснюється безпосередньо на сервері по локальній мережі. Дані передаються по телефонному каналі, що комутирується, за допомогою протоколу UUCP. При наявності виділеної лінії можлива взаємна робота користувачів обох систем за допомогою IP-протоколу. При наявності комутаторів X.25 можлива одночасна робота користувачів і UNIX-серверів c використанням різних протоколів. Для нормального функціонування невеликого чи банку філії досить перерахованого вище. Для банку з розвитий інфраструктурою, що має великі чи підрозділи територіально вилучені відділення, схема взаємодії підрозділів з центральним відділенням буде відрізнятися в залежності від конкретних умов: а). малий підрозділ (1-2 користувача АБС), що епізодично працює з АБС на центральному сервері ( 1 телефонна лінія, один модем; б). підрозділ (2-4 користувачів), що постійно працює з АБС на центральному сервері ( 1 телефонна чи лінія 1 виділена лінія і 1 модем, що використовують комутатор X.25, що дозволяє одночасну роботу декількох терміналів по одному каналі. При відсутності комутатора X.25 рішення ускладнюється і потрібно установка локального сервера, або микрораутера; в). одне чи кілька підрозділів (4-16 користувачів), що постійно працюють з АБС ( установка локального UNIX-сервера c викладеними вище можливостями. Потрібно 1 телефонна чи лінія 1 виділена лінія і 1 модем. Динаміка цін на обчислювальне і мережне устаткування приводить до необхідності постійного коректування рішень по інвестиціях в устаткування і мережну інфраструктуру. Так, приведені вище рекомендації з устаткування відносяться до 1997 року і напевно трохи застаріли до моменту, коли Ви читаєте ці рядки. У кожній конкретній ситуації треба розглядати поточний рівень цін і характеристик устаткування. Рішення також повинне оптимально враховувати наявність уже наявної інфраструктури. АТ “Юникорн” виступає як системний інтегратор, що може як придбати й установити необхідне мережне, обчислювальне устаткування і програмне забезпечення, так і проконсультувати свого клієнта для прийняття їм самостійного зваженого рішення. Ми настійно рекомендуємо нашим клієнтам погоджувати рішення про інвестиції в інформаційну інфраструктуру з метою запобігання неадекватних витрат. Ми всіляко намагаємося заощаджувати ваші гроші! Практика довела, що для одержання могутньої, захищеної, масштабируемой системи з розвитий мережною підтримкою варто вибирати як операційну платформу саме UNIX. При цьому також можна бути упевненим, що всі оплачені можливості устаткування використовуються щонайкраще. Це заощаджує значні засоби. Завдання для самостійного виконання: 1. Завантажити сайт Ощадбанку, за адресою: http: //www.oschadnybank.com 2. Переглянути пункт «Про Ощадбанк». Занотувати основний матеріал з історичної довідки. 3. Переглянути та зберегти курс обміну валют на сьогоднішній день. 4. Записати у звіт ціни на банківські метали. 5. Знайти та включити до звіту адреси розташувуання банкоматів у Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській та Київській областях. 6. Картки яких міжнародних платіжних систем банк емітує сьогодні? 7. Які типи карток надає банк? 8. Які послуги по платіжних картках надає банк? 9. Основні правила користування платіжною карткою. 10. Тарифи MasterCard Corporate та VISA Business, MasterCard Gold, VISA Gold, MasterCard Electronic, VISA Classic Domestic, MasterCard Mass, VISA Classic, Maestro, VISA Electron. 11. Записати у звіт відповідно до Вашого порядкового номера в журналі відповідно до дати (номер журнала.місяць.2008 р.) із категорії Новини Ощадбанку. 12. Із категорії Депозити записати у звіт по варіанту: 1. Вклад " Відновлений Ощадного Банку" 2. Вклад " Майбутнє дітям" 3. Вклад " Комбінований Ощадного банку" 4. Вклад " Універсальний Ощадного банку" 5. Вибір вкладу, переваги відкриття в Ощадбанку 6. Вклад " Накопичувальний Ощадного банку" 7. Вклад " Строковий пенсійний Ощадного банку" 8. Вклад " Авансовий Ощадного банку" 9. Вклад " Шкільний Ощадного банку" 10. Вклад " Депозитний Ощадного банку" 11. Вклад " Новий відсоток Ощадного банку" 12. Вклад " Авансовий-15 Ощадного банку" 13. Вклад " Пенсійний+" 14. Вклад " Накопичувальний житловий Ощадного банку" 15. Вклад " Дитячий Ощадного банку" 16. Вклад " Арсенал Ощадного банку" 17. " Заощаджуй та відпочивай в кредит" 18. Сумарна таблиця вкладів та % у гривнях 19. Сумарна таблиця вкладів та % в доларах США 20. Сумарна таблиця вкладів та % в євро 21. Вклади на вимогу та строкові 22. Депозитний калькулятор 13. Завантажити сайт Приватбанку, за адресою: http: //www.privatbank.ua: 8085/info/index1.stm. 14. Ознайомитись із загальною інформацією про банк. 15. Виписати які послуги надає Інтернет банк для приватних клієнтів за варіантом: Номер варіанту 1-3 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ Iнтернет Банк→ Приват24→ Опис системи 'Приват24'. Номер варіанту 4, 5 – ПОСЛУГИ → Корпоративним клiєнтам → Розрахунково-касове обслуговування → Система ''Клiєнт-Банк''. Номер варіанту 6, 7 – ПОСЛУГИ → Корпоративним кл i єнтам→ Депозити→ Депозитн i продукти. Номер варіанту 8, 9 – IНТЕРНЕТ-БАНК→ Онлайн-калькулятори→ Житло в кредит, розрахувати: - Щомiсячний платiж; - Щорiчна вiдсоткова ставка; - Витрати по оплатi послуг кредитування i страхування; - Укладення договору купiвлi-продажу: - держмито (1% вiд вартостi нерухомостi, вказаної в договорi купiвлi-продажу): 200 долл.США - пенсiйний фонд (1% вiд вартостi нерухомостi, вказаної в договорi купiвлi-продажу): 200 долл.США - послуги нотарiуса: 20 долл.США. Номер варіанту 10, 11 – IНТЕРНЕТ-БАНК→ Безкоштовний доступ до веб-ресурсiв Приватбанку. Номер варіанту 12, 13 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ MobileBanking→ Поповнення Life: ) на вiльну суму. Номер варіанту 14, 15 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ MobileBanking→ Опис системи. Номер варіанту 16, 17 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ MobileBanking→ Можливостi системи. Номер варіанту 18, 19 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ MobileBanking→ Як пiдключитися. Номер варіанту 20, 21 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ MobileBanking→ Як користуватися. Номер варіанту 22, 23 – ПОСЛУГИ→ Приватним клiєнтам→ Iншi послуги→ MobileBanking→ Тарифи. Номер варіанту 24 – IНТЕРНЕТ-БАНК→ Анкета " Ваша думка", дати відповіді на запитання в анкеті. 16. Завантажити сайт Райффайзен Банку Аваль, за адресою: http: //www.aval.ua/. 17. Ознайомитись з категорією Про банк. 18. Занотувати у звіт категорію Послуги електронними каналами. 19. Які Послуги приватним особам надає банк? 20. Зайдіть на категорію Корпоративнi клієнти, і випишіть можливості Iнтернет-Банкiнгу з детальним розглядом Iнструкцiй та договорів у звіт. 21. Зробити висновки щодо виконаної роботи. Запитання для контролю: 1. Основні властивості автоматизованої банківської системи. 2. Функції АБС UniCorn. 3. Програмні та технічні засоби засоби для фінансових інформаційних систем. 4. Можливості Iнтернет-Банкiнгу в Райффайзен Банк Аваль. 5. Значення цих систем у підготовці майбутніх учителів. Лабораторна робота № 16. ЛІТЕРАТУРА 1. Гусева Т.В., Дайман С.Ю., Хотулева М.В., Виниченко В.Н., Заика Е.А., Веницианов Е.В., Молчанова Я.П. Экологическая информация и принципы работы с ней. ECOLOGIA. Эколайн (электронная версия). 1998. 2. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. Навчальний посібник. К. 1999. 3. Коновалова Н.В., Капралов Е.Г. Введение в ГИС. Учебное пособие. М.: ООО " Библион". 1997..; Інформаційні ДЖЕРЕЛА http: //www.dataplus.ru/HomePage.html - геоінформаційні центри. http: //www.geo.ed.ac.uk/home/giswww.html - геоінформаційні центри. http: //www.kga.neva.ru/bagh/win/contents.htm - геоінформаційні центри. http: //www.progis.com/ - геоінформаційні центри. http: //www-gis.sscc.ru/ - геоінформаційні центри. http: //www.ecoline.ru/ - екологічні центри. http: //www.ecologia.org/ - екологічні центри. http: //www.epa.gov/ - екологічні центри. http: //www.greenpeace.org/ - екологічні центри. http: //www.mek.ru/ - екологічні центри. http: //www.wajones.org/ - екологічні центри. ХІД РОБОТИ Геоінформаційна система Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Геоінформаці́ йна систе́ ма — сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо). Також, під геоінформаційною системою розуміють систему управління просторовими даними та асоційованими з ними атрибутами. Конкретніше, це комп'ютерна система, що забезпечує можливість використання, збереження, редагування, аналізу та відображення географічних даних. Геоінформаційні технології, ГІС-технології — технологічна основа створення географічних інформаційних систем, що дозволяють реалізувати їхні функціональні можливості. Інформаційно-обчислювальна система, призначена для фіксації, збереження, модифікації, керування, аналізу і відображення усіх форм географічної інформації. ГІС використовується багатьма дослідниками в галузі вивчення проблем навколишнього середовища, для визначення різних показників на географічній сітці. Особливості - візуалізація інформації у вигляді електронних карт. - автоматична зміна зображеного образу об'єкту в залежності від зміни його характеристик. - зміна масштабу та деталізація або генералізація картографічної інформації. Застосування Застосування ГІС є ефективним в різноманітних предметних областях, де важливі знання про взаємне розташування та форму об’єктів у просторі (екологія, сільське господарство, управління природними ресурсами, земельні та майнові кадастри, комунікації, містобудування та ландшафтне проектування). Дивіться також - Картографія - Геоінформаційні технології Компетенція з Австрії В Австрії управління гео-даними здійснюється централізовано. Такий підхід до управління має давню традицію. Імператор Франц Йозеф I ще на початку ХІХ століття запровадив процедуру вимірювання Дунайської імперії. До нинішніх часів збором та управлінням геобазисних даних Австрії займається Федеральне управління з еталонів та геодезії / Bundesamt fü r Eich- und Vermessungswesen (BEV) у Відні. Саме тому австрійські дані, на відміну, наприклад, від німецьких, є уніфікованими. ГІС-кластер Зальцбурґа / GIS-Cluster Salzburg – це об’єднання 13 австрійських ГІС-компаній, яке виникло в середині 80-х років і стало міжнародним визнаним центром компетенцій у сфері науки про геосистеми. Сфера компетенцій кластеру включає такі наукові складові, як - заснований у 2004 році Центр гео-інформатики Зальцбурзького університету / Zentrum fü r Geo-Informatik (Z_GIS) der Universitä t Salzburg - Земельне дослідницьке товариство у Зальцбурзі / Landesforschungsgesellschaft Salzburg Research та заснований у 2003 році дослідницький центр Research Studio iSpace, а також є місцем розташування численних малих та середніх фірм, що працюють у цій галузі. Засновниками цих компаній виступають, головним чином, випускники Зальцбурзького університету, які займаються проведенням оперативних досліджень у сфері гео-інформації. ГІС-кластер Зальцбурга є унікальним міжнародним центром завдяки своїм розмірам та палітрі пропозицій. Він презентує на міжнародному ринку найновіші гео-інформаційні розробки та позиціонує регіон Зальцбурґ як центр компетенцій ГІС в Австрії. Підприємства, що працюють у ГІС-кластері, пропонують повноцінну палітру таких послуг: - збирання просторових та географічних даних - організація банків даних - інформаційний аналіз - візуалізація - а також комунікація, - інтегрована в комплексну проектну компетенцію. Щороку Зальцбург стає місцем зустрічі німецькомовної ГІС-аудиторії, оскільки в місті проводяться симпозіум і спеціалізована виставка прикладної геоінформатики (AGIT) / das Symposium und die Fachmesse fü r Angewandte Geoinformatik (AGIT). AGIT є найважливішою платформою для обміну досвідом, знайомства з новими розробками та презентації інноваційних проектів. Австрійська фахова спілка географічної інформації / ö sterreichische Dachverband fü r Geographische Information (AGEO) є фаховим об’єднанням усіх зацікавлених ГІС-організацій та компаній Австрії, до функцій якої належить також представлення галузі в Австрії та в міжнародних організаціях. Починаючи з 2004 року федеральні землі також мають спільну інтернет-платформу, завдяки чому можна централізовано ознайомитися з наявними географічними даними. На сайті www.geoland.at австрійські федеральні землі пропонують вільний доступ до важливої географічної спеціалізованої інформації і здійснюють, таким чином, перший конкретний крок в напрямку лібералізації австрійської політики щодо геоданих. Окрім ГІС-об’єднань (AGEO, Z_GIS) і ГІС-кластеру Зальцбурґа, а також окремих технологічних парків (Віллах, Целль ам Зее) в Австрії існують численні інститути при університетах з фокусом досліджень у сфері гео-науки. В технічних університетах у Ґраці та Відні пропонуються чудові навчальні курси на цю тематику. У спеціалізованому вищому технічному навчальному закладі в Карінтії / Fachhochschule Technikum Kä rnten існує можливість здобуття спеціальності за фахом „Геоінформація“. Окрім цього, у Центрі геоінформатики Зальцбурзького університету пропонується можливість заочного навчання за програмою UNIGIS та семінари з гео-науки.
Завдання для самостійного виконання: 1. Зайти на мережу державного моніторингу області за адресою http: //file.menr.gov.ua. 2. За варіантом відповідно до порядкового номера у журналі виписати у звіт: 1. Громадська рада→ склад громадської ради.
2. 3. 4. 5. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Людське здоров'я. 6. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Продуктивність грунтів. 7. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Контроль і екологічні дані. 8. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Управління Ресурсами. 9. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Повітряне забруднення. 10. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Геологія. 11. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Екологічна небезпека для здоров`я. 12. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Екологічна економіка. 13. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Геологія. 14. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Природна і культурна спадщина. 15. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Земні екосистеми. 16. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Людське населення. 17. Діяльність міністерства→ Доповіді про стан навколишнього природного середовиша→ Екологічні мапи до доповідей про стан НПС→ Екологічна економіка. 18. 19. 20. 21. 22.
23.
24.
25.
26.
27. 3. Зайти на сайт ГІС-Асоціації України за адресою http: //gisa.org.ua/ і законспектувати у звіт інформацію про те, коли була створена дана організація. 4. Розглянути розділ Картографія та законспектувати основний матеріал у звіт. 5. Перейти до розділу Цифрові карти→ Українська Картографічна Мережа. 6. Завантажте відповідно до варіанта та збережіть: 1. Київ (Версія №2). 2. Черкаська область. 3. Кіровоградська область. 4. Вінницька область. 5. Миколаївська область. 6. Полтавська область. 7. Тернопільська область. 8. Чернігівська область. 9. Харківська область. 10. м.Черкаси. 11. м.Миколаїв. 12. м.Рівне. 13. Дніпропетровська область. 14. Житомирська область. 15. Запорізька область. 16. Київська область. 17. Львівська область. 18. Одеська область. 19. Рівненська область. 20. Волинська область. 21. Донецька область. 22. Закарпатська область. 23. Сумська область. 7. Зр обити висновки щодо виконаної роботи. Запитання для контролю: 1. Визначення екологічної інформаційної системи (ЕІС). 2. Особливості ЕІС. 3. Застосування ЕІС. 4. Визначення географічної інформаційної системи (ГІС). 5. Особливості ГІС. 6. Сфера застосування ГІС. 7. Просторова інформаційна система (Rauminformationssystem, RIS). 8. Територіальна інформаційна система (Landinformationssystem, LIS). 9. Комунальна інформаційна система (Kommunales Informationssystem, KIS). 10. Інформаційна система довкілля (Umweltinformationssystem, UIS). 11. Фахова інформаційна система (Fachinformationssystem, FIS). 12. Ґрунтова інформаційна система (Bodeninformationssystem, BIS). 13. Мережева інформаційна система (Netzinformationssystem, NIS). Лабораторна робота № 1 7. ЛІТЕРАТУРА 1. К.Касперски Записки исследователя компьютерных вирусов. – СПб.: Питер, 2005. – 316 с.: ил. Інформаційні ДЖЕРЕЛА http: //dir.meta.ua/topics/ru/kiev/internet/security/ http: //kiev-security.org.ua/ http: //www.security.ukrnet.net ХІД РОБОТИ
Сьогодні в повсякденному житті ми стикаємося з різними видами безпеки: пожежною, охоронною, хімічною, виробничою, екологічною, фінансовою, особистою. Проте їх поділ вельми умовний. Наприклад, ефективний захист одного з найцінніших надбань людини - інформації - можливий лише в тому випадку, якщо безпека від всіх видів погроз буде гарантована не тільки даним, але і пристроям їх зберігання і обробки, а також особам, що оперують цими даними. От чому сьогодні все більш широко використовують поняття інтегральної інформаційної безпеки. Інтегральний підхід до забезпечення інформаційної безпеки припускає в першу чергу виявлення можливих загроз, включаючи канали просочування інформації. Реалізація такого підходу вимагає об'єднання різних підсистем безпеки в єдиний комплекс, оснащений загальними технічними засобами, каналами зв'язку, програмним забезпеченням і базами даних. Тому при виявленні технічних каналів просочування інформації розглядаються основне устаткування технічних засобів обробки інформації (ТЗОІ), пристрої, сполучні лінії, розподільні і комутаційні системи, устаткування електроживлення, схеми заземлення і тому подібне. Разом з основними необхідно враховувати і допоміжні технічні засоби і системи (ВТСС), наприклад пристрої відкритого телефонного, факсимільного, гучномовного зв'язку, радіофікації, годинникові механізми, електропобутові прилади і тому подібне Аналіз матеріалів вітчизняного і зарубіжного друку дозволив систематизувати можливі канали витоку і несанкціонованого доступу до інформації (мал.). Розглянемо докладніше їх особливість (для наочності цифрами в круглих дужках позначаються канали витоку відповідно до схеми). Залежно від способів перехоплення інформації, фізичної природи збудження сигналів, а також середовища їх розповсюдження можна виділити технічні канали витоку, канали перехоплення при передачі інформації системами зв'язку, просочування акустичної і видової інформації, комп'ютерні методи знімання інформації. У свою чергу технічні канали просочування інформації можна розділити на електромагнітні, електричні та параметричні.
1) витік за рахунок структурного звуку в стінах і перекриттях, 2) знімання інформації із стрічки принтера, погано стертих дискет і т. П., 3) знімання інформації з використанням відеозакладок, 4) npoграммно-аппаратные закладки і ПК, 5) радіозакладки в стінах і меблях, 6) знімання інформації за системою вентиляції, 7) лазерне знімання акустичної інформації з вікон, 8) виробничі і технологічні відходи, 9) комп'ютерні віруси, логічні бомби і т. П., 10) знімання інформації за рахунок наведень і «нав'язування», 11) дистанційне знімання відеоінформації (оптика), 12) знімання акустичної інформації з використанням диктофонів, 13) розкрадання носіїв інформації, 14) високочастотний канал угечки в побутовій техніці, 15) знімання інформації направленим мікрофоном, 16) внутрішні канали просочування інформації (через обслуговуючий персонал), 17) несанкціоноване копіювання, 18) витік за рахунок побічного випромінювання терміналу, 19) знімання інформації за рахунок використання «телефон ого юшка», 20) знімання інформації з клавіатури принтера по акустичному каналу, 21) знімання інформації з дисплея але електромагнітному у каналу, 22) візуальне знімання інформації з дисплея і принтера, 23) наведення на лінії комунікацій і сторонні провідники, 24) витік через лінії зв'язку, 25) витік але ланцюгам заземлення, 26) витік по мережі електрогодинника, 27) витік по мережі трансляції і гучномовному зв'язку, 28) витік по охоронно-пожежній сигналізації, 29) витік по мережі, 30) витік по мережі опалювання, газо і водопостачання, електроживлення.
Типова ситуація |
Методи і засоби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| отримання інформації | захисту | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Розмова в приміщенні і на вулиці | Акустичний | Підслуховування: диктофон, мікрофон, напівактивна система | Шумові генератори, пошук заставних пристроїв, захисні фільтри, обмеження доступу
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| Віброакустичний | Стетоскоп, вібродатчик | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Гідроакустичний | Гідроакустичний датчик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Акустоелектронний | Спеціальні радіоприймачі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Розмова по телефону: | Акустичний | Підслуховування (диктофон, мікрофон напівактивна система) | Те ж саме | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| дротяному
| Сигнал в лінії | Паралельний телефон, пряме підключення, електромагнітний датчик, диктофон, телефонна закладка | Маскування, скремблювання, шифрування, спецтехніка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Наведення | Спеціальні радіотехнічні пристрої | Спецтехніка | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| радіотелефону | ВЧ-СИГНАЛ | Радіоприймачі | Маскування, скремблювання, шифрування, спецтехніка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Документ на паперовому носієві | Безпосередньо документ | Крадіжка, прочитання, копіювання, фотографування | Обмеження доступу, спецтехніка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| виготовлення
| Продавлювання стрічки або паперу | Крадіжка, прочитання | Огртехмеропріятія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Акустичний шум принтера | Апаратура акустичного контролю | Пристрої шумозаглушення | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Паразитні сигнали, наведення | Спеціальні радіотехнічні пристрої | Екранування | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| поштове відправлення | Безпосередньо документ | Крадіжка, прочитання | Спеціальні методи | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Документ на непаперовому носієві | Носій | Розкрадання, копіювання, прочитування | Контроль доступу, фізичний захист, криптозахист | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| виготовлення
| Зображення на дисплеї | Візуальний, копіювання, фотографування | Контроль доступу, фізичний захист, криптозахист | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Паразитні сигнали, наведення | Спеціальні радіотехнічні пристрої | Контроль доступу, криптозахист, пошук закладок, екранування
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Електричний сигнал | Апаратні закладки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Програмний продукт | Програмні закладки | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| передача документа по каналах зв'язку | Електричні і оптичні сигнали | Несанкціоноване підключення, імітація зареєстрованого користувача | Криптозахист | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Виробничий процес | Відходи, випромінювання і тому подібне | Спецапаратура різного призначення | Оргтехмеропріятія, фізичний захист | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Робота з видаленими базами даних | Сигнали, наведення | Програмні і апаратні закладки, несанкціонований доступ, комп'ютерні віруси | Криптозахист, спеціальне програмне забезпечення, Оргтехмеропріятія, антивірусний захист | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Методи і засоби захисту вибираються залежно від реальних можливостей і обставин, а також з урахуванням важливості інформації. Але найбільш ефективні інтегральні системи, що дозволяють перетворювати початкові дані в цифровий вигляд і обробляти їх програмно-апаратними методами. Можливості таких систем значно розширилися з використанням в них ПК, до яких можуть бути підключені різні пристрої зв'язку і термінали на базі друкарських плат. Така багатофункціональна система здатна не тільки замінити безліч окремих технічних засобів зв'язку і обробки інформації, але і виконувати ряд нових функцій.
Місце для нотатків
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Навчальне видання
Інформаційні системи
Навчально-методичний посібник до курсу
“ інформаційні системи ”
Укладач С. О. Троян
Мiнiстерство освiти і науки України
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 252; Нарушение авторского права страницы
національний 
Інтегральний захист інформації