Підсистеми забезпечення роботи інформаційної системи

Структуру інформаційної системи складає сукупність її окремих частин, що називаються підсистемами.

Підсистема – це частина системи, виділена за якою–небудь ознакою.

Загальну структуру інформаційної системи незалежно від сфери застосування можна розглядати як сукупність підсистем. У цьому випадку говорять про структурну ознаку класифікації, а підсистеми називають забезпечуючими. Таким чином, структура будь-якої інформаційної системи може буги представлена сукупністю забезпечуюючих підсистем.

Серед забезпечуючих підсистем зазвичай виділяють інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне та правове забезпечення.

Призначення підсистеми інформаційного забезпечення полягає у своєчасному формуванні та видачі достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення – сукупність єдиної системи класифікації та кодування інформації, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.

Уніфіковані системи документації створюються на державному, республіканському, галузевому та регіональному рівнях. Головна мета полягає у забезпеченні порівнянності показників різних сфер суспільного виробництва. У розроблених стандартах встановлюються вимоги:

§ до уніфікованих систем документації;

§ до уніфікованих форм документів різних рівнів управління;

§ до складу та структури реквізитів і показників;

§ до порядку впровадження, ведення та реєстрації уніфікованих форм документів.

Однак, незважаючи на існування уніфікованої системи документації, при аналізу роботи більшості організацій виявляється цілий комплекс типових недоліків:

§ надзвичайно великий обсяг документів для ручної обробки;

§ одні й ті ж показники часто дублюються у різних документах;

§ робота з великою кількістю документів відволікає фахівців від рішення безпосередніх завдань;

§ існують показники, які створюються, але не використовуються.

Тому усунення зазначених недоліків є одним із завдань, що стоять

при створенні інформаційного забезпечення.

Схеми інформаційних потоків відбивають маршрути руху інформації та її обсяги, місця виникнення первинної інформації та способи використання результатної інформації. За рахунок аналізу структури подібних схем можна виробити заходи щодо вдосконалення всієї системи управління.

Побудова схем інформаційних потоків, що дозволяють виявити обсяги інформації й провести її детальний аналіз, забезпечує:

§ виключення дублюючої та невикористаної інформації;

§ класифікацію й раціональне подання інформації.

Методологія побудови баз даних базується па теоретичних засадах

їхнього проектування. Для розуміння концепції методології наведемо основні її ідеї у вигляді двох послідовно реалізованих на практиці станів:

1–й етап – обстеження всіх функціональних підрозділів підприємства з метою:

§ розуміння специфіки та структури діяльності підприємства;

§ створення схеми інформаційних потоків;

§ аналізу існуючої системи документообігу;

§ визначення інформаційних об'єктів і відповідного складу реквізитів (параметрів і характеристик), що описують їх властивості та призначення.

2–й етап – побудова концептуальної інформаційно–логічної моделі даних для обстеженої сфери діяльності на 1–му етапі. У цій моделі повинні бути встановлені та оптимізовані всі зв'язки між об'єктами і їхніми реквізитами. Інформаційно–логічна модель є фундаментом, на якому буде створено базу даних. Вона передбачає:

§ чітке розуміння цілей, завдань, функцій всієї системи управління підприємством;

§ виявлення руху інформації від моменту виникнення до її використання на різних ріннях управління, представленої для аналізу у вигляді схем інформаційних потоків;

§ вдосконалення системи документообігу;

§ використання системи класифікації та кодування;

§ володіння методологією створення концептуальних інформаційно–логічних моделей, що відбивають взаємозв'язок інформації;

§ створення масивів інформації на машинних носіях, що вимагає наявності сучасного технічного забезпечення.

Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби та технологічні процеси.

Комплекс технічних засобів становлять:

§ комп'ютери будь-яких моделей;

§ пристрої збору, накопичення, обробки, передачі та виведення інформації;

§ пристрої передачі даних і ліній зв'язку;

§ оргтехніка й пристрої автоматичного знімання інформації;

§ експлуатаційні матеріали тощо.

За допомогою документації оформляються попередній вибір технічних засобів, організація їхньої експлуатації, технологічний процес обробки даних, технологічне оснащення тощо. Документацію можна умовно розділити на три групи:

§ загальносистемну, що містить державні та галузеві стандарти з технічного забезпечення;

§ спеціалізовану, що містить комплекс методик за всіма етапами розробки технічного забезпечення;

§ нормативно–довідкову, яка використовується при виконанні розрахунків з технічного забезпечення.

До теперішнього часу склалися дві основні форми організації технічного забезпечення (форми використання технічних засобів): централізована і частково або повністю децентралізована.

Централізоване технічне забезпечення базується на використанні в інформаційній системі великих ЕОМ і обчислювальних центрів.

Децентралізація технічних засобів припускає реалізацію функціональних підсистем на персональних комп'ютерах безпосередньо на робочих місцях.

Перспективним підходом варто вважати частково децентралізований підхід, який передбачає організацію технічного забезпечення на базі розподілених мереж, що складаються з персональних комп'ютерів і великої ЕОМ для зберігання баз даних, загальних для будь–яких функціональних підсистем.

Математичне та програмне забезпечення — сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.

До засобів математичного забезпечення відносяться:

§ засоби моделювання процесів управління;

§ типові завдання управління;

§ методи математичного програмування, математичної статистики, теорії масового обслуговування тощо.

До складу програмного забезпечення входять загальноснстемні та спеціальні програмні продукти, а також технічна документація.

До загальносистемного програмного забезпечення відносяться комплекси програм, орієнтованих па користувачів і призначених для вирішення типових завдань обробки інформації. Вони призначення для розширення функціональних можливостей комп'ютерів, контролю та управління процесом обробки даних.

Спеціальне програмне забезпечення являє собою сукупність програм, розроблених при створенні конкретної інформаційної системи. До його складу входять пакети прикладних програм (ППП), які реалізують розроблені моделі різного ступеня адекватності, що відображають функціонування реального об'єкта.

Технічна документація на розробку програмних засобів повинна містити опис завдань, завдання на алгоритмізацію, економіко– математичну модель задачі, контрольні приклади.

Організаційне забезпечення – це сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами та між собою у процесі розробки та експлуатації ІС.

Організаційне забезпечення реалізує наступні функції:

§ аналіз існуючої системи управління підприємством, де буде використовуватися ІС, виявлення завдань, що підлягають автоматизації;

§ підготовку завдань для їх розв’язання за допомогою комп'ютера, включаючи технічне завдання на проектування ІС та техніко–економічне обгрунтування її ефективності;

§ розробку управлінських рішень щодо складу та структури організації, методології рішення задач, спрямованих на підвищення ефективності системи управління.

Організаційне забезпечення створюється за результатами передпроектного обстеження на 1–му етапі побудови БД.

Правове забезпечення – сукупність правових норм, які визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем та регламентують порядок одержання, перетворення і використання інформації.

Головною метою правового забезпечення є зміцнення законності.

До складу правового забезпечення входять закони, постанови державних органів влади, накази, інструкції та інші нормативні документи міністерств, відомств, організацій, місцевих органів влади тощо. У правовому забезпеченні можна виділити загальну частину, регулюючу функціонування будь-якої інформаційної системи, і локальну частину, регулюючу функціонування конкретної системи.

Правове забезпечення етапів розробки інформаційної системи містить нормативні акти, пов'язані з договірними відносинами розробника та замовника і правовим урегулюванням відхилень від договору.

До правового забезпечення етапів функціонування інформаційної системи входить:

§ статус інформаційної системи;

§ права, обов'язки та відповідальність персоналу; порядок створення та використання інформації тощо.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: