Загальна схема процесу перетворення кольорового зображення в репродукційній системі

Якщо розглядати процес виготовлення кольорової репродукції з погляду основних етапів її формування, те незалежно від технології перебоязкі образотворчої інформації його можна розділити на три послідовні стадії: аналітичну, перехідну або градаційну й синтетичну.

Перша стадія – аналітична, яка зветься кольороподільною, полягає в тому, що модульований оригіналом світловий потік розділяється на три частини відповідно до трьох зон спектра: синьої, зеленої та червоної. Це відбувається або у фотоапараті, де оригінал послідовно експонується крізь три світлофільтри: синій, зелений і червоний на фотографічний матеріал відповідної чутливості, або в сканері, де отримані сигнали реєструються за допомогою фотоелектричних приймачів.

Внаслідок кольороподілення одержують три кольороподілених зображення – відповідно для жовтої, пурпурної й блакитної фарб. Щоб отримати друкарський відбиток, необхідно мати три друкарських форми, за допомогою яких друкарські елементи відновлять кольори оригіналу різною кількістю основних фарб. Кількість тієї або іншої фарби визначається розміром растрового елемента.

На аналітичній стадії здійснюють різні перетворення зображення для виправлення недоліків подальших процесів і одержання оптимального кінцевого результату: масштабування, корекцію зображення (вилучення небажаних деталей, згладжування контурів, додавання або усунення елементів зображення та ін.), кольорокорекцію та растрування.

Друга частина процесу відтворення кольорового зображення зветься перехідною або градаційною й полягає в тому, що з отриманих під година кольороподілення фотоформ послідовно виготовляється ряд проміжних допоміжних тонових і растрових негативів і діапозитивів. У кінці цієї стадії здійснюють копіювання на формному матеріалі растрової копії й одержують друкарські форми.

Процеси градаційної стадії мають менше можливостей впливу на кольоровий відбиток і не можуть істотно змінювати співвідношення щільностей, отриманих у результаті кольороподілення. Як правило, усі градаційні перетворення мають нормативний характер і їхнє виконання вимагає чіткого дотримання технологічних інструкцій.

Третя частина – синтез кольору друкарськими засобами. Його результати залежати від перетворень образотворчої інформації, здійснених на попередніх стадіях, а також від оптичних і колірних характеристик паперу й тріади друкарських фарб, способу й технологічних параметрів друкарського процесу. Узагальненою характеристикою розумів кольорового синтезу є кольоровий охват фарб. Перед здійсненням тиражного друку необхідно перевірити якість проведених перетворень шляхом синтезу кольорової репродукції за допомогою пробного друку.

2. Автоипний синтез кольору

Відовідно до трикомпонентної теорії колір будь-якого відтінку може бути отриманий змішуванням деяких трьох основних. У моніторі, наприклад, вусі різноманіття кольорів забезпечується адитивним змішуванням варіацій інтенсивностей випромінювань червоного, зеленого й синього (Ч3С) люмінофорів.

Субтрактивний синтез багатофарбового поліграфічного друку використовує блакитну, пурпурну й жовту (ГПЖ) фарби, що послідовно (якщо друкарські елементи кольороподільних зображень перекривають один одного) або одночасно (якщо елементи розташовані на відбитку поруч) поглинають із зовнішнього освітлення відповідно червону, зелену й синю спектральні складові.

Якщо в однофарбовому друці автотипним способом передаються лише градації яскравості, те на багатофарбовій репродукції відносні площі елементів, віддрукованих блакитною, пурпурною і жовтою фарбами визначають ще і колірний тон, а також чистоту кольору. Автотипний метод дозволяє передати всю колірну палітру, незважаючи на ті, що, як ілюструє мал. 1, мікроструктуру растрової ілюстрації утворюють усього лише вісім (назвемо їх базовими) кольорів:

· колір підкладки (паперу);

· блакитний, пурпурний і жовтий кольори одинарних шарів фарб;

· червоний, зелений і синій кольори їхніх подвійних накладень;

· чорний колір потрійного накладення.

Малюнок 1 – Вісім базових кольорів тріадного автотипного синтезу на одиничній площі відбитка

Від одиничної частини відбитка до спостерігача надходити або один відбитий світловий потік результуючого кольору, або кілька різнофарбових потоків (мал. 2). В останньому випадку має місце згадане вище адитивне просторове змішування кольору вже в зоровому аналізаторі. Тому, незважаючи на ті, що всі базові кольори отримані субтрактивно, механізм утворення результуючого колірного відчуття більш складний у силу цієї специфіки автотипного синтезу.

Малюнок 2 – Відчуття кольору виникає в результаті злитного сприйняття відбиваних різнозафарбованих світлових потоків, і від одного, пофарбованого в результуючий колір, з урахуванням спектральних складових освітлення

Отже, світлову реакцію рецепторів зорової системи людини на випромінювання/, відбите від деякої поверхні, можна в загальному вигляді навести виразом

,                                         (1)

де / – спектральна чутливість рецептора; /- спектральний коефіцієнт відбивання зразка; L – постійний коефіцієнт. Отже, сприймана оком інформація про колір визначається трьома компонентами: характером освітлення, чутливістю зорової системи й спектральним коефіцієнтом відбивання задрукованої поверхні.

Шари в Adobe Photoshop.

План

1. властивості шарів

2. способи накладання ефектів на вибіркові шари

3. робота з кулями

Шари Photoshop нагадують аркуші кальки в стосі. Через прозорі області кулі можна бачити нижні шари. Ви переміщуєте куля, щоб розмістити на ньому вміст, точно таким же чином, як переміщували б аркуш кальки в стосі. Також можна змінити непрозорість кулі й таким чином зробити вміст частково прозорим.

Прозорі області кулі дозволяють бачити нижні шари.

Шари використовуються для створення декількох зображень, а також для додавання тексту або фігур векторної графіки до зображення. До кулі можна застосовувати стилі, які дозволяють додавати спеціальні ефекти, такі як тінь або світіння.

Організація шарів

Нове зображення має одна куля. Кількість додаткових шарів, ефектів та наборів шарів, які можна додати до зображення, обмежується лише обсягом пам'яті вашого комп'ютера.

Робота з кулями відбувається в панелі «Шари». Групи шарів допомагають упорядковувати шари та керувати ними. За допомогою груп шари можна розташувати в логічному порядку, уникаючи таким чином мішанини в панелі «Шари». Групи можуть містити в собі інші групи. Групи також можна використовувати для одночасного застосування атрибутів та масок до кількох шарів.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: