Характеристика моделей лазерних принтерів.

План

1. ознаки за якими характеризують лазерних принтерів

2. друкуючий елемент принтеру

принцип роботи лазерного принтера й пристрій картриджа лазерного принтера. На мал.1 показана блок-схема системи формування зображення.

Рис. 1.

Процес формування зображення можна розбити на 6 етапів :

· заряд;

· експонування;

· проявлення;

· перенос;

· очищення;

· закріплення.

Розглянемо кожний етап більш докладно.

Заряд

На ролик первинного заряду (див. мал.2), на який подається напруга зсуву змінного й постійного струму. Напруга зсуву змінного струму через ролик первинного заряду надходить на поверхню фоторецепторного барабана, тим самим стираються залишковий заряд, і, наноситься рівномірний негативний потенціал. За допомогою напруга зсуву постійного струму регулюється оптична щільність зображення.

Рис. 2.

Слід помітити, що процес формування зображення в різних виробників відрізняється, полярність первинного заряду, а отже й подальших, може бути протилежної.

Експонування

Промінь із вузла лазера проектується на шестигранне сканирующее дзеркало, і, відбиваючись від дзеркала проходить через фокусирующую систему лінз. Потім промінь відбивається від дзеркала, що відбиває, і через щілину в картриджі попадає на фоторецепторний барабан (мал.3).

Рис. 3.

Фоторецепторний барабан (мал.4), представляє із себе алюмінієвий циліндр із нанесеним органічним фоточутливим покриттям. Органічне покриття барабана стає струмопровідним під впливом світла. Ділянки фоторецепторного барабана, на які попадає промінь лазера (або светодиодной матриці) стають провідними, і, негативний заряд із цих ділянок стікають через алюмінієву підставу барабана на землю ( залежно від ступеня освітленості). Промені лазера переміщаються по поверхні фоторецепторного барабана ліворуч праворуч. Таким чином, на поверхні фоторецепторного барабана формується сховане електростатичне зображення.

Рис. 4.

Проявлення

У процесі проявлення сховане електростатичне зображення перетвориться у видиме. Основним вузлом блоку проявлення є вал проявлення (магнітний вал). Він представляє із себе металевий циліндр, що обертається навколо фіксованого магнітного сердечника (мал. 5).

Рис. 5.

На вал проявлення подається негативна напруга зсуву змінного й постійного струму. Завдяки поданій напрузі зсуву постійного струму частки тонера на поверхні вала проявлення здобувають негативний потенціал і переносяться на засвічені лазерним променем ділянки фоторецепторного барабана. Напруга зсуву змінного струму подається щоб зменшити притягання тонера магнітним сердечником вала проявлення й у теж час зменшити перенос часток тонера на ділянки фоторецепторного барабана, не піддані засвіченню променем. Регулюванням напруги зсуву AC досягається необхідна щільність і контрастність зображення.

Перенос

На етапі переносу (мал.6), сформоване частками тонера зображення, переноситься з фоторецепторного барабана на папір. Ролик перенос передає паперу позитивний заряд, завдяки чому частки тонера переносяться на папір. Невеликий ( у порівнянні з довжиною паперу) діаметр фоторецепторного барабана й гребінка зняття статичного заряду з паперу не дозволяє паперу прилипнути до поверхні барабана.

Рис. 6.

Очищення

За допомогою леза, що чистить (мал.7), що перебуває в безпосередньому контакті з фоторецепторним барабаном, залишки тонера счищаются в бункер відходів.

Рис. 7.

Закріплення

На етапі закріплення зображення фіксується на папері (мал.8). Папір проходить між роликом закріплення ( усередині якого перебуває термоелемент, що нагріває ролик до певної температури), що й пресують (гумовим) роликом. Під впливом температури й механічного впливу ролика, що пресує, тонер вплавляється в папір. Температура ролика закріплення контролюється термодатчиком.

Рис. 8.

Комп'ютерний синтез.

План

1. способи змішування кольорів на екрані

2. способи поєднання різних типів Комп'ютерних синтезів

Системи управління кольором (Color management system).
Налаштовування системи управління кольором графічних редакторів на прикладі Adobe Photoshop.

На даний момент, всі процеси обробки будь-яких зображень перейшли на цифрові технології — від процесів отримання до етапів їх відтворення будь-якими способами. Всі ці технології, по визначенню, працюють з даними в цифровій формі, тобто будь-якові зображення — це набір числових даних, записаних у певному форматі, а оскільки, це зображення являє собою сукупність кольорових елементів те в цифрову епоху колір необхідно задати чисельно. Яким чином колір можна виміряти та задати числами йдеться в статті про теорію кольору якові рекомендується прочитати в першу чергу.

Сучасна наука вже давно вирішила проблему вимірювання кольорів, як предметів, що випромінюють та відбивають світло, так і тихнув, що його пропускають (наприклад слайди). Проте, буде помилкою вважати, що цифровий фотоапарат чи сканер займаються вимірюваннями кольору сцен чи об'єктів, які смороду захоплюють. Дані, які мі отримуємо з цих пристроїв, являють собою лише апаратні дані RGB, алі не дані про колір. Також, відтворюючи певні кольори поліграфічним способом, смороду не задаються даними CMYK, бо це також лише апаратні дані, які подаються в друкарську машину (у вигляді друкарських форм чи безпосередньо цифрових даних). Відсканувавши на різних сканерах один і тієї самий оригінал, мі отримаємо різні апаратні дані. Також одній й ті ж значення CMYK, віддруковані на різних машинах і різних видах паперу, викличуть відчуття різного кольору. Наступна таблиця демонструє апаратні дані, які необхідні для відтворення відчуття одного й того ж кольору (Lab= 62 -53 29) на різних пристроях:

Пристрій	Тип апаратних даних	Значення апаратних даних
Монітор Samsung 931BW	RGB	7; 181; 108
Монітор Dell Ultrasharp 2410	RGB	97; 107; 100
Принтер Epson Stylus Pro 9880	RGB	136; 242; 109
Аркушева друкарська машина на некрейдованому папері	CMYK	82; 0; 78; 0
Аркушева друкарська машина на крейдованому папері	CMYK	95; 0; 88; 0
Газетна друкарська машина	CMYK	89; 3; 97; 0

Примітка. Незважаючи на ті, що принтер Epson використовує CMYK колоранти, його драйвер приймає RGB дані, тому з крапки зору систем управління кольором це RGB пристрій.

Тобто мі бачимо, що різні пристрої, для відтворення ідентичного кольорового відчуття, використовують різні апаратні дані, навіть у рамках однієї моделі відтворення (RGB чи CMYK). Дані цієї таблиці наочно ілюструють, що пристрої які беруть доля в процесах відтворення кольору, працюють лише з власними апаратними даними про колір, проте не з даними про колір безпосередньо. Це пояснює невідповідності кольоровідтворення між різними пристроями та є основною причиною виникнення систем управління кольором (анг. Color Management System , термінологічно правильніше: система управління кольоровідтворенням).

В 1993 році вісім компаній (Adobe, AGFA, Apple, Eastman Kodak, Microsoft, Silicon Graphics та Sun Microsystems) утворили Міжнародний консорціум по кольору ( International Color Consortium )з метою розробки та впровадження відкритих методів передбачуваної передачі даних про колір між різними пристроями, операційними системами та документами. Даний консорціум розробив відкриту архітектуру колірних профілів (профайлів) — файлів, які містять інформацію про кольоровідтворювальні властивості пристроїв, які смороду описують. Саме колірні профілі становлять основу будь-якої системи управління кольором, якові використовує ті чи інше програмне забезпечення. А оскільки специфікація профілів є відкрита для всіх розробників, будь-який профіль може бути використаний програмами незалежно від операційної системи чи виробника апаратної частини устаткування.

Як було сказане вище, цифрова техніка, яка бере доля в процесах кольоровідтворення, має справу лише з апаратними даними про колір, і також відомо, що колірні відчуття людини задаються координатами в системах XYZ чи Lab. Саме інформацію про відповідність між апаратними даними прибудую та координатами кольору, які ці дані викличуть, містяться в колірних профілях. Координатні системи XYZ та Lab у термінології систем управління кольором — цепростори зв'язку між профілями (profile connection space) через які проводитися обчислення апаратних даних, які викличуть відчуття потрібного кольору. Тобто, якщо необхідно відтворити однаковий колір різними пристроями, система управління кольором обчислить необхідні апаратні дані, які необхідно податі на кожен пристрій, використовуючи колірні профілі шкірного з цих пристроїв. Принципова схема роботи систем управління кольором, зображена на наступному малюнку:

Як можна побачити, будь-які операції передачі інформації про колір відбуваються через колірні профілі відповідних пристроїв. Колірні профілі чітко визначають особливості кольоровідтворення даних пристроїв і є основою систем управління кольором. Оскільки монітор є центральним елементом більшості технологічних процесів обробки зображень, без його точного кольорового профілю система управління кольором не може правильно виконати покладених на неї функцій. Це справедливо і для всіх інших пристроїв ( принтерів ,сканерів і т.д.).

Колірні профілі створюються спеціальним програмним забезпечення на основі серії вимірювань координат кольору, які викличуть певні комбінації апаратних даних. Для моніторів, ця процедура відбувається за наступною схемою: на дисплей поступово виводиться серія прямокутників, заданих певними апаратними даними RGB, а пристрій (колориметр чи спектрофотометр) вимірює координати кольору (XYZ або Lab), відчуття якого викличе цей прямокутник. Далі проводитися співставлення між даними RGB та XYZ, які записуються в потрібній формі в колірному профілі даного монітора. Подібним чином проводитися профілювання друкуючих пристроїв : друкується спеціально підготовлена тестова шкала, кожен елемент якої потім вимірюється спектрофотометром з подальшим опрацюванням отриманих даних і створенням профілю. Пристрої введенню інформації (камери та сканери) профілюються шляхом оцифровування ними спеціальної тест-шкали, величини XYZ шкірного поля якої відомі.

Маючи у своєму розпорядженні колірні профілі всіх пристроїв, які беруть доля в кольоровідтворенні, та правильно використовуючи системи управління кольором, можна добитися високої точності й передбачуваності результатів.

Слід звернути увагу, що колірні профілі можуть бути вбудовані у файлі зображення багатьох форматів (включаючи JPEG, TIFF та PDF), що дозволяє дуже зручно передавати інформацію про колір, що міститься в зображенні, на інші пристрої чи програми. Більшість програм вбудовують колірний профіль у файл зображення по замовчуванню при його збереженні. Зображення, які отримані безпосередньо з цифрових камер, також мають вбудований колірний профіль.

Різні пристрої, а відповідно їхні колірні профілі мають різне кольорове охоплення — одні більше, тоді як інші — менше. Якщо необхідно відтворити колірне відчуття на двох пристроях, і цей колір лежить у середині кольорового охоплення обох пристроїв, проблем не виникає: система управління кольором згідно схеми своєї роботи проведе обчислення, і дозволити добитися ідентичності колірних відчуттів. Проблема виникне, коли з'явиться потреба відтворити відчуття, які лежати поза охопленням цільового прибудую. Процес “втискування” кольорів з більшого кольорового охоплення в менший називається gamut mapping (дослівно, відображення кольорового охоплення). Це складний процес, який є одним з основних завдань системи управління кольором, про особливості якого буде йтися далі. Результат роботи такого процесу проілюстровано на малюнку, що показує відтворення зображення поліграфічним способом (права частина):

Помітна суттєва різниця в насиченості більшості кольорів зображень, що ілюструє менше кольорове охоплення відбитка (права частина) ніж вихідного зображення.

Сучасне ПЗ може емулювати кольори зображень, які мі отримаємо на іншому пристрої за допомогою функції кольоропроби. Детальніше про режим кольоропроби програми Adobe Photoshop можна прочитати в даній статті .

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: