Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Управління забезпеченням якості проекту



Забезпечення якості — це постійний процес оцінки загального виконання по проекту з метою підтвердження того, що проект задовольняє відповідні цілі та стандарти якості[3].

Роботи із забезпечення якості часто виконуються департаментом із забезпечення якості або організаційною одиницею зі схожою назвою, але це не є обов'язковим.

Для забезпечення якості проекту потрібно мати:

· план управління якістю;

· результати контролю показників якості;

· операційні визначення.

Методи та засоби для забезпечення якості.

Існує чотири способи перевірки проектів на відповідність якості[3]:

1. Аналіз проекту — це офіційне, документоване і систематичне оцінювання проекту, яке виконується персоналом, не пов’язаним безпосередньо з його розробленням. Аналіз проекту може здійснюватись у формі консультацій чи надання допомоги відділу, що займається проектуванням, або у вигляді офіційної оцінки проекту для з’ясування відповідності проекту всім вимогам замовника.

2. Оцінювання зразка — це офіційна процедура оцінки різних аспектів продукту, включаючи випробування в робочих умовах у реальній обстановці, на відповідність вимогам замовника та технічним завданням.

3. Альтернативний розрахунок — може полягати або у повному перерахунку, або у скорочених перерахунках, які стосуються критичних компонентів чи систем. Метою є перевірка правильності даних, що визначені у проекті. Він може служити для додаткової перевірки проекту, особливо у випадках, коли повномасштабне випробування характеристик виробу потребує значного часу або великих витрат.

4. Порівняння з проектом одного з перевірених на практиці виробів, або з проектами інших виробів, які існують на ринку.

Результати процесу забезпечення якості: поліпшення якості. Поліпшення якості включає дії з підвищення ефективності проекту для надання додаткових переваг зацікавленим у ньому особам. У більшості випадків реалізація процесу поліпшення якості вимагатиме підготовки запитів на зміну або здійснення дій з коригування й управлятиметься відповідно до процедур контролю за змінами.

 

Рекомендована література:

Батенко Л.П. Управління проектами: навч. посіб. / Л.П. Батенко, О.А. Загородніх, В.В. Ліщинська. — К.: КНЕУ, 2003. — 231 с.

2. Тарасюк Г.М. Управління проектами: навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. / Г.М. Тарасюк. — К.: Каравела, 2006. — 320 с

Управление проектами / П.У.Г. Моррис, Д.И. Клилэнд, Р.А. Лундин и др. / под ред. Пинто Дж. К. — СПб.: Питер, 2004.

4. Управління проектами [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bookz.com.ua/4/10.htm

Питання для самоперевірки:

Охарактеризуйте сутність управління якістю.

Назвіть і охарактеризуйте чотири ключових аспекти якості.

У чому суть концепції відповідності цілям проекту?

Яке значення добровільної та обов’язкової сертифікації продукції проекту?

Назвіть вісім принципів управління якістю відповідно до Державного стандарту України ISO 9000-2001.

Охарактеризуйте чотири частини ISO-9000.

Методи та засоби забезпечення якості.

У чому полягає такий спосіб забезпечення якості, як альтернативний розрахунок?

Назвіть складові сучасної системи управління якістю проекту.

Які роботи виконуються із забезпечення якості проекту?



ТЕМА 10

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ ЗА ПРОЕКТАМИ

 

Загальні положення

Реалізація проектів в умовах ринкової економіки зводиться, по суті, до серії взаємозалежних і скоординованих закупівель ресурсів проекту в найширшому розумінні слова, у тому числі: машин та устаткування, матеріалів, ліцензій і «ноу-хау», будівельних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт (ген- і субпідрядників), консультаційних послуг з розроблення проектно-кошторисної документації (проектувальники), проведення торгів, нагляду за роботами, підготовки персоналу тощо. Поняття «закупівлі» у закордонній практиці управління проектами має набагато більш глобальний характер порівняно з його традиційним вітчизняним розумінням як етапу матеріально-технічного забезпечення проекту. Основна відмінність полягає у більш широкому розумінні терміна «ресурси проекту», що означає не тільки традиційні матеріально-технічні й трудові ресурси, а й увесь необхідний спектр робіт і послуг за проектом. Об'єднуючим елементом ресурсів проекту є основний спосіб їхньої закупівлі — через конкурсні торги (тендери) [2].

Конкурсні торги — різновид торгів, у тому числі міжнародних, об’єктом яких є підряди на будівництво окремих проектів; виконання комплексу чи окремих видів робіт; виконання пусконалагоджувальних робіт; поставка обладнання тощо [3, с. 248].

В Україні сфера та правила застосування конкурсних торгів встановлюються Законом України “Про здійснення державних закупівель” № 2289-VI від 1.06.2010 р. (далі — Закон) [7].

У практиці сучасної міжнародної торгівлі торги займають особливе місце. Це змагальний спосіб купівлі і продажу товарів чи здавання підрядів на здійснення окремих робіт на певних умовах.

Торги дають змогу зосередити в одному місці велику кількість постачальників чи підрядників. До торгів зазвичай звертаються державні установи, муніципальні органи і приватні фірми при будівництві залізниць, портових, іригаційних, комунальних споруд, промислових підприємств, при закупівлі приладів, матеріалів, устаткування, сировини, продуктів харчування.

Державні і муніципальні органи, як правило, не займаються регулярними комерційними операціями, не мають комерційного апарату. Тому вони організовують торги шляхом зосередження великого числа конкуруючих фірм в одному місці [8].

У сьогоднішніх умовах мета торгів полягає, в основному, у здійсненні закупівель за такими напрямами:

Ø закупівля товарів, робіт і послуг у межах держзамовлення;

Ø закупівля в рамках реалізації проектів, що фінансуються за рахунок державних коштів (у цьому разі закупівлі робить компанія, що одержує на певних умовах державні кошти для реалізації проекту);

Ø закупівля, яка здійснюється у межах проектів, що їх фінансують міжнародні фінансові організації — Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку, регіональні банки розвитку та ін.;

Ø закупівля ресурсів для інвестиційних проектів у рамках проектного фінансування [2].

Під час торгів використовують такі основні поняття і визначення [5, с. 136-138; 6, с. 281-283; 9]:

- акцепт тендерної пропозиції — прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, та надання згоди на її оплату. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовник подав учаснику в установлений у тендерних документах строк письмове підтвердження акцепту тендерної пропозиції;

- державна закупівля (далі — закупівля) — придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти в установленому порядку;

- державні кошти — кошти Державного бюджету України, місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств;

- договір про закупівлю — договір, який укладається між замовником і учасником за результатами процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари за державні кошти;

- забезпечення тендерної пропозиції (далі — тендерне забезпечення) — надання учасником замовнику гарантій виконання своїх зобов’язань у зв’язку з поданням тендерної пропозиції, включаючи такі види забезпечення, як порука, гарантія, застава, завдаток;

- замовник — розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в установленому порядку;

- переможець процедури закупівлі — учасник, тендерна пропозиція якого за результатами оцінки визнана найбільш економічно вигідною та акцептована;

- тендерна документація — документи, що готуються замовником та безоплатно передаються в установленому порядку особам на відповідний запит для підготовки ними тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі або його частини;

- тендерна пропозиція — пропозиція щодо певного предмета закупівлі або його частини (лота), яка готується та подається замовнику особою, що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі, в порядку, передбаченому тендерною документацією;

- тендерний комітет — група спеціалістів, призначених замовником відповідальними за проведення процедур закупівлі;

- торги (тендер) — здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (тендеру) згідно з встановленими процедурами (крім процедури закупівлі в одного учасника);

- учасник процедури закупівлі (далі — учасник) — фізична чи юридична особа (резидент або нерезидент), що підтвердила намір взяти участь у процедурі закупівлі та подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах при проведенні процедури закупівлі в одного учасника;

- частина предмета закупівлі (лот) — визначена замовником (за обсягом, номенклатурою або місцем поставки товару (виконання робіт, надання послуг) частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції, внесені на переговорах при застосуванні процедури закупівлі в одного учасника.

 

Класифікація торгів

Існує чимало класифікаційних ознак, за якими групуються торги, основні з яких наведено в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

Класифікація торгів* Cформовано на основі [4, с. 173–175]

Ознака Види торгів Характеристика торгів

За доступом учасників

Відкриті Можуть брати участь всі бажаючі
Закриті Обмежене коло потенційних постачальників

За способом проведення попе­реднього добору претендентів організаторами торгів

З попередньою кваліфікацією учасників Відсікання шляхом попередньої кваліфікації недостатньо фінансово, технічно, професійно сильних учасників
Без попередньої кваліфікації учасників Розгляд пропозицій всіх учасників торгів

За участю в торгах іноземних оферентів

з участю іноземного оферента До участі в конкурсі допускаються іноземні учасники
Без участі іноземного оферента Учасниками торгів є лише вітчизняні постачальники

Продовження таблиці 10.1

За участю оферентів у процедурі торгів і оголошені їхніх результатів

Гласні Учасники торгів беруть участь у процедурі торгів та оголошенні їхніх результатів
Негласні Процедура торгів здійснюється лише уповноваженими учасниками (організатором, тендерним комітетом)

За кількістю оферентів

Одиничні Характеризуються наявністю одного оферента
З більшою ніж один кількістю учасників Кількість учасників торгів не обмежується

За національною належністю учасників

Національні Внутрішні торги з вітчизняними учасниками
Міжнародні Торги, учасники яких представляють різні країни

За рівнем торгів

Первинні Проводяться замовником з метою визначення генерального підрядника (постачальника)
Вторинні Проводяться генеральним підрядником (постачальником) з метою виявлення субпідрядників (субпостачальників)

 

За доступом учасників на торги вони поділяють на відкриті та закриті.

При проведенні відкритих торгів оголошення про них публікуються в офіційних друкованих виданнях, тому часто такі торги називають публічними. Такими їх вважають не тому, що вони анонсуються через відкриті публікації, а у зв'язку з можливістю участі в них усіх зацікавлених фірм.

Наприклад, по проектах, які фінансуються за рахунок позик, кредитів і гарантій Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), передбачається повідомлення про проведення відкритих торгів через щомісячний бюлетень ЄБРР «Procurement opportunities». Аналогічно Світовий банк видає двічі на місяць бюлетень «Development Forum Business» для анонсування відкритих торгів у межах проектів, які фінансує МБ.

В Україні оголошення друкуються у бюлетені «Вісник державних закупівель».

Різновидом відкритих торгів є торги з попередньою кваліфікацією.

На основі попередньої (досить стислої) інформації, наданої всім компаніям, які бажають взяти участь у торгах, здійснюється «відсікання» від подальшої участі компаній, недостатньо сильних у фінансовому, технічному, професійному та інших відношеннях. На другому етапі до торгів допускаються відібрані компанії з так званого «короткого списку».

Зазвичай відкриті торги проводять при розміщенні замовлень на відносно нескладні (досить типові) види устаткування, робіт і послуг, що їх можуть запропонувати численні фірми; водночас сума замовлень мас бути досить значною, з огляду на те. що витрати на проведення відкритих торгів є порівняно великими і час на підготовку і проведення їх (до підписання контракту) може розтягуватися на багато місяців.

Компанії, що виявили бажання взяти участь у відкритих торгах, викуповують в організаторів торгів (тендерного комітету) необхідну для підготовки своїх пропозицій тендерну документацію. Раніше цю документацію продавали за досить символічну плату — кілька десятків або сотень доларів. Останнім часом організатори торгів у деяких випадках почали піднімати ціну до кількох десятків тисяч доларів, маючи на меті:

1) відшкодувати свої витрати на підготовку тендерної документації (а іноді й проектної, на основі якої розробляється тендерна документація);

2) не дати змоги малопотужним компаніям взяти участь у торгах.

Запрошення до участі у закритих торгах розсилаються організаторами безпосередньо найвідомішим постачальникам, підрядникам, консультантам, що мають достатній досвід реалізації такого типу проектів. Компанії, що виявили бажання взяти участь у закритих торгах, зазвичай викуповують необхідну для підготовки пропозицій документацію.

Закриті торги проводять зазвичай під час закупівель дорогого сучасного устаткування з високими технічними характеристиками і на складні будівельно-монтажні роботи, що вимагають високої кваліфікації. Такі торги влаштовують на постачання комплектного устаткування, на підрядні роботи «під ключ», на проведення дослідницьких і проектних робіт тощо. Можна вважати, що друга фаза відкритих торгів з попередньою кваліфікацією фактично може перетворитися на закриті, коли організатори торгів на свій розсуд визначають коло компаній, які можуть подавати свої пропозиції.

Досить рідко застосовують одиничні торги: вони характеризуються наявністю одного оферента (наприклад власника патенту) для проведення спеціальних робіт чи постачань.

Існують також інші класифікації й угруповання торгів. Залежно від національної належності (юрисдикції) учасників їх поділяють на національні (внутрішні) й міжнародні. Якщо торги з якихось причин не відбулися (наприклад, кількість учасників була недостатньою чи виявлені факти порушення правил і процедур), проводяться повторні торги.

Існує також поняття вторинних торгів. Замовник проекту може провести первинні торги, на підставі яких визначається генеральний підрядник (постачальник). Далі останній проводить свої вторинні торги, на підставі яких виявляються субпідрядники (субпостачальники). Як правило, замовник проекту здійснює контроль за проведенням таких вторинних торгів, а іноді бере участь у затвердженні їхніх результатів [2].

 


Функції учасників торгів

Основними учасниками торгів є:

Замовник — особа, для якої проводиться будівництво, реконструкція чи оснащення об’єкта торгів.

Організатор торгів — особа, якій замовник доручив проведення торгів (повинна мати відповідну ліцензію).

Тендерний комітет — постійний або тимчасовий орган, створений замовником або організатором для проведення торгів.

Претендент — вітчизняна або міжнародна організація, підприємство, установа, під чиїм ім’ям подано заявку на участь у торгах.

Оферент — претендент, що надіслав тендерну пропозицію (оферту) з банківською гарантією та погодженням дотримуватися умов тендерної документації

До учасників торгів також можуть належати кредитно-фінансові установи, інженерно-консультаційні фірми, державні комітети та інші організації, які беруть участь в окремих процедурах торгів [4, с. 175].

При проведенні торгів функції учасників розподіляються в такий спосіб:

Замовник:

· приймає рішення щодо проведення підрядних торгів;

· призначає особу, що виконуватиме функції організатора торгів;

· контролює роботу організатора торгів і бере участь у роботі тендерного комітету через свого представника;

· встановлює остаточні умови договору й укладає його з переможцем торгів.

Замовник повинен володіти необхідними інвестиційними ресурсами або правом розпоряджатися ними в певний період часу, підтвердженим відповідним фінансовим документом.

Організатор торгів:

• готує документи для оголошення торгів, публікує оголошення і розсилає запрошення;

• формує тендерний комітет;

• спрямовує і контролює діяльність тендерного комітету і залучених інженерно-консультаційних організацій з підготовки тендерної та іншої необхідної документації;

• затверджує результати торгів;

• розглядає апеляції на рішення тендерного комітету;

• ліквідує тендерний комітет;

• несе усі витрати з підготовки і проведення торгів.

Організатор торгів зобов'язаний мати статус юридичної особи і ліцензію на право проведення торгів. Межі прав і обов'язків організатора торгів встановлюються в договорі про організацію і проведення торгів.

Тендерний комітет:

• проводить збір заявок на участь у торгах, на попередню кваліфікацію;

• проводить попередню кваліфікацію претендентів;

• організує розробку і поширення тендерної документації і вирішує питання зміни цієї документації і процедур;

• організує ознайомлення претендентів з тендерною документацією і дає необхідні роз'яснення;

• забезпечує збір, збереження й оцінку поданих оферт;

• здійснює процедуру торгів і її оформлення;

• визначає переможця або приймає інше рішення за результатами торгів і подає їх на затвердження;

• оприлюднює в засобах масової інформації звіт про результати торгів.

Тендерний комітет самостійно розробляє і затверджує регламент своєї роботи, а також регламенти роботи своїх підрозділів.

Претендент має право:

• одержувати від тендерного комітету вичерпну інформацію про умови й порядок проведення підрядних торгів;

• звертатися до тендерного комітету з проханням про відстрочку подання оферти письмово.

Особа здобуває статус претендента з моменту звертання в тендерний комітет для участі в торгах.

Кредитно-фінансова установа здобуває статус учасника торгів, якщо організатор торгів відкриває в ній спеціальні рахунки для здійснення фінансових операцій, пов'язаних із проведенням підрядних торгів, у тому числі з депонування гарантійних застав, а також для здійснення розрахунків [2].

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-21; Просмотров: 190; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.042 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь