Виробнича та організаційна структура підприємства

Виробнича структура підприємства визначає розподіл праці між цехами та обслуговуючими господарствами, формалізує внутрішньозаводську спеціалізацію та кооперування, у галузевому масштабі вказує на міжзаводську спеціалізацію виробництва. На основі виробничої структури формується загальна та управлінська структури підприємства.
    Побудова виробничої структури ґрунтується на вимогах принципів просторової організації ідеального процесу, таких як: спеціалізація, пропорційність, прямоточність. Під час побудови оптимальної структури виробничої системи до її складу включаються тільки ті елементи і підсистеми, які забезпечують економію ресурсів.

Виробнича структура підприємства — це склад, кількісне співвідношення і розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку. Виробнича структура характеризує долю окремих підрозділів в чисельності працівників підприємства у випуску продукції, вартості основних фондів і т. д. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури [7].

Виробнича структура підприємства залежить від таких чинників:

1. Конструктивні і технологічні особливості продукції.

2. Обсяг випуску продукції.

3. Номенклатура продукції.

4. Рівень і форма спеціалізації та кооперування з іншими підприємствами.

5. Рівень автоматизації та механізації виробничих процесів.

6. Ступінь охоплення життєвого циклу виробів.

На ТОВ „Малбі-Захід” застосовується цехова виробнича структура [додаток А]. Під виробничою структурою цеху розуміють склад основних виробничих дільниць, що входять до нього, допоміжних та обслуговуючих підрозділів, а також зв’язки між ними. Така структура відповідно до поділу праці визначає внутрішньоцехову спеціалізацію та кооперування виробництва.
    Важливою частиною виробничої структури цеху є допоміжні та обслуговуючі підрозділи. До допоміжних належать дільниці: ремонту устаткування і технологічного оснащення, централізованого заточування інструменту.

До складу обслуговуючих підрозділів входять: складські приміщення (матеріальні та інструментальні комори), внутрішньоцеховий транспорт (візки, електрокари, конвеєри та ін.), а також пункти технічного контролю якості продукції, які відповідно оснащені контрольно-вимірювальними приладами.
    На підприємстві існує предметна побудова дільниці, організація управління якою значно спрощується внаслідок достатності зв’язків на вході і виході дільниці або елемента. Міжопераційні зв’язки управління при цьому безпосередньо замикаються внутрішніми відносинами між елементами системи.

Предметна спеціалізація цеху передбачає його формування на базі кількох предметно-замкнених дільниць, кожна з яких спеціалізується на випуску відносно вузької номенклатури виробів і реалізує закінчений цикл їх виготовлення за принципом прямоточності.

Мінеральні води на ТОВ „Малбі-Захід” підлягають обов’язковому каптуванню. Каптаж – це гідротехнічна водозабірна споруда, за допомогою якої досягається раціональний спосіб видобутку води на глибині, виведення її на поверхню землі з необхідним дебітом і напором із збереженням хімічного складу і фізичних властивостей і забезпеченням контролю за режимом витікання води. Розрізнять два основних способи підйому води на поверхню – самовилив і примусовий відбір. Самовилив можливий при статичному напорі води, який перевищує відмітку рівня Землі, і при перенасичені води розчиненими газами – СО₂ і ін. Примусовий відбір здійснюється за допомогою насосів, які вибирають з урахуванням хімічного складу відкачуваної води та необхідного дебіту.

Для забезпечення безперебійної роботи виробництва створюється необхідний запас мінеральних вод, використовуючи для цього резервуари різних конструкцій і місткості. Зберігають воду в умовах, які забезпечують стабільність її хімічного складу і які виключають можливість бактеріального забруднення. Враховуючи регулюючу роль СО₂ в стабілізації хімічного складу води, зберігання всіх вуглекислих вод повинно здійснюється у герметичних резервуарах під надлишковим тиском СО₂, котрий не перевищує 0,05 МПа. Невуглекислі води дозволяються зберігати у негерметичних, але обов’язково закритих резервуарах для запобігання бактеріальному забрудненню. При цьому використовують вертикальні і горизонтальні резервуари циліндричної форми, які встановлюються на поверхні землі або нижче поверхні в спеціальних заглибинах. Доцільно розташовувати резервуари нижче поверхні землі, оскільки таке розташування виключає різкі перепади температури води при її зберіганні. Очищення і дезинфекцію резервуарів проводиться не рідше 1 разу в квартал, а після ремонту і при бактеріальному забрудненні – негайно.

Перед розливом мінеральна вода проходить такі стадії обробки: фільтрування, обеззаражування, охолодження і при необхідності карбонізацію.

Для фільтрування на ТОВ „Малбі-Захід” використовують напірні, пісочні, керамічні і інші фільтри. Важливим технологічним параметром при фільтруванні є швидкість фільтрування.

Бактеріальному забрудненню піддаються практично всі мінеральні води, однак частіше – води неглибокого залягання. Хоча, як стверджують експерти, при бездоганному санітарно-епідеміологічному стані джерела мінеральної води і устаткування, дотриманні усіх необхідних санітарно-епідеміологічних вимог у процесі розливу можливе запобігання мікробіологічному забрудненню. Бактеріальний стан мінеральної води визначається величиною колі-індекса, значення якого не повинно перевищувати 3.

Температура води зумовлюється тепловим режимом надр і глибинною циркуляцією. Враховуючи, що розчинність СО₂ у воді підвищується зі зниженням температури, всі мінеральні води, крім холодних (з t до 20°С), перед насиченням СО₂ охолоджують до температури 4...10°С.

Насичення СО₂ надає воді певну гаму смакових якостей, збільшує терміни зберігання мінеральних вод, оскільки пригнічує діяльність патогенної мікрофлори і деяких водних мікроорганізмів.

ТОВ „Малбі-Захід”розливає воду у поліетилентерефталотову тару (ПЕТФ), яку виготовлюють у себе ж на підприємстві за допомогою автоматів видуву. Розлив проводиться в ізобаричних умовах після врівноваження тиску в газовій зоні резервуару розливної машини. Закорковування пляшок здійснюється за допомогою закорковувальних машин. Розлита у пляшки вода проходить обов’язковий бракераж, де перевіряється прозорість води, наявність у ній сторонніх домішок, чистота внутрішньої і зовнішньої поверхні, повнота заповнення пляшок і герметичність упаковки. Після бракеражу на пляшку з допомогою етикетувального автомату наклеюється етикетка і на термопакувальній машині певна кількість пляшок упаковується у термозбіжну плівку.

Зберігають готову продукцію у темних провітрених приміщеннях, захищених від попадання вологи, при температурі від +5°С до +20°С і відносній вологості 75%. Готова продукція захищена від атмосферних опадів, сонячних променів і транспортується відповідно до правил перевезення вантажів.

Що ж стосується організаційної структури підприємства, то вибір структури залежить від цілого ряду факторів. Найбільш значимими є:

· розмір підприємства і ступінь розмаїтості його діяльності;

· географічне розміщення організації;

· ставлення до підприємства з боку керівників і співробітників;

· система управління;

· динамізм зовнішнього середовища;

· стратегія, реалізовувана фірмою;

· технологія, використовувана на підприємстві [7].

Організаційна структура – це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою. Ця конструкція має або формальний, або неформальний вираз і охоплює два аспекта:

 1) канали влади та комунікації між різними адміністративними службами та працівниками;

2) інформацію, яка передається цими каналами.

Організаційна структура управління визначається також як склад, взаємозв'язки та супідрядність організаційних одиниць (підрозділів) апарату управління, які виконують різні функції управління підприємством.

Згідно з цим визначенням основними елементами організаційної структури управління є:

· склад та структура функцій управління;

· кількість працівників для реалізації кожної управлінської функції;

· професійно-кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

· склад самостійних структурних підрозділів;

· кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

· інформаційні зв’язки.

Отже, кожне з визначень вносить свій вагомий внесок у розуміння суті організаційних структур управління підприємством (організацією). Зрозуміло, що чим досконаліша організаційна структура управління, тим ефективніший вплив управління на процес виробництва.  

Для цього організаційна структура повинна відповідати певним вимогам:

· адаптивність (здатність організаційної структури пристосовува­тися до змін, що відбуваються у зовнішньому середовищі);

· гнучкість, динамізм (здатність чітко реагувати на зміну попиту, вдосконалення технології виробництва, появу інновацій);

· адекватність (постійна відповідність організаційної структури параметрам керованої системи);

· спеціалізація (функціональна замкнутість структурних підрозділів, обмеження та конкретизація сфери діяльності кожної сфери кожної керуючої ланки)

· оптимальність (налагодження раціональних зв'язків між рівнями та ланками управління);

· оперативність (недопущення безповоротних змін у керованій системі за час прийняття рішення);

· надійність (гарантованість достовірності передачі інформації);

· економічність (відповідність витрат на утримання органів управління можливостям організації);

· простота (легкість для персоналу розуміння та пристосування до даної форми управління та участі у реалізації мети організації[7].

На ТОВ “Малбі Захід” застосовується функціональна організаційна структура управління підприємством [додаток Б].

При такому управлінні передбачається, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій). Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов'язковим для виробничих підрозділів.

Функціональна організація існує поряд з лінійною, що створює подвійне підпорядкування для виконавців. Подвійне підпорядкування має за мету інтегрувати функції на кожному рівні управління та спеціалізувати їх по окремих ланках.

Роль функціональних органів (служб) залежить від масштабів господарської діяльності та структури управління фірмою в цілому. При лінійно-функціональній структурі управління має переваги лінійна організація, але чим вищий рівень управління, тим більшу роль відіграє функціональне управління. Якщо в межах управління дільницею його роль невелика, то в масштабі управління підприємством роль функціональних органів зростає. Функціональні служби здійснюють всю технічну підготовку виробництва, готують варіанти вирішення питань, пов'язаних з керівництвом процесом виробництва, звільняють лінійних керівників від планування, фінансових розрахунків тощо.

Перевагами даної організаційної структури є:

· висока компетентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій;

· розширення можливостей лінійних керівників у питаннях стратегічного управління виробництвом переданням ряду функцій спеціалізованим ланкам;

· скорочення часу проходження інформації;

·  розвантаження вищого керівництва.

· створює можливість централізованого контролю стратегічних результатів;

· відповідність структури до стратегії;

· підвищує ефективність управління там, де завдання є повсякденними та повторюваними;

· легко реагує на потреби практики створенням нових функціональних служб.

Проте функціональна організаційна структура управління має і свої недоліки:

· труднощі у підтримуванні постійних взаємозв'язків між різними функціональними службами;

· відсутність взаєморозуміння та єдності дій між працівниками функціональних служб різних виробничих відділень фірми;

· порушення принципу єдиноначальності;

· виникнення проблеми функціональної координації, можливість міжфункціонального суперництва, конфліктів;

· виникнення проблеми функціональної координації, можливість міжфункціонального суперництва, рішень;

· перенесення відповідальності за прибуток на вищі рівні управління;

· наявність випадків неправильного визначення пріоритетів організації функціональними спеціалістами;

· можливість отримання суперечливих вказівок;

· складність контролю;

· "функціональна короткозорість часто працює проти дієвого підприємництва, пристосування до змін.

Отже, використовувана організаційна структура управління дозволяє ефективно, а головне компетентно управляти всіма виробничими та організаційними процесами на ТОВ „Малбі-Захід”.

РОЗДІЛ II

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: