ТЕМА 6. ФІНАНСОВІ ПОСЛУГИ НА РИНКУ КАПІТАЛУ

Зародження, розвиток і сучасний стан страхових послуг. Ліга страхових організацій України.

Принципи і методи надання послуг. Правові відносини між страховою компанією та страхувальником. Оплата послуг. Політика формування ціни. Взаємозв’язок ціни від якості та кількості послуг.

Послуги недержавних пенсійних фондів. Укладання договору про додаткове пенсійне забезпечення. Відкриття іменних пенсійних рахунків учасників. Регулярне ознайомлення учасників з розміром пенсійного накопичення. Здійснення пенсійних виплат. Додаткове пенсійне забезпечення працівників підприємств (трудові пенсії). Довічні виплати

Характеристика основних послуг лізингових компаній. Фі нансовий лізинг, оперативний лізинг, зворотний лізинг, міжнародний лізинг: процес укладання угоди; аудиторська перевірка лізингоодержувача; розробка бізнес-плану при наданні лізингових послуг; аналіз та оцінка потенційного лізингоодержувача; залучення фінансових коштів (кредиту) для придбання майна; придбання майна; страхування майна, що надається у лізинг; постачання об'єкта лізингу. Фінансово-майнові схеми відносин при наданні лізингових послуг.

Ринок фінансових послуг у сфері будівництва та операцій з нерухомістю. Фінансові послуги у сфері інноваційної діяльності. Фінансові послуги міжнародних фінансових організацій та установ.

Студент повинен знати:

Суть та призначення ринку послуг лізингових компаній; мета створення та основні напрями діяльності Всеукраїнської асоціації „Укрлізинг”; основні суб’єкти при наданні лізингових послуг; принципи та методи надання послуг лізинговими компаніями; права та обов’язки лізингодавця та лізингоодержувача; класична схема надання лізингових послуг; основні види та форми лізингу. Суть та призначення ринку іпотечного кредиту; принципи іпотечного кредитування; види іпотеки залежно від застави майна; права та обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя; етапи надання іпотечних кредитів; вимоги до договору про надання іпотечного кредиту; поняття та види фондів фінансування будівництва; правила ФФБ; поняття фонду операцій з нерухомістю та механізм його функціонування.

 

Студент повинен вміти:

Осмислити та обґрунтувати поняття та сутність ринку лізингових послуг; охарактеризувати суть та особливості оперативного та фінансового лізингу; визначити приналежність права на предмет лізингу в конкретній ситуації; користуючись основною класичною схемою лізингу дати характеристику пайового, міжнародного лізингу та сублізингу; визначити та обґрунтувати причини, що гальмують розвиток ринку лізингових послуг, та запропонувати і аргументувати шляхи його подальшого розвитку.

Осмислити та обґрунтувати поняття та сутність ринку іпотечного кредитування; аналізувати зарубіжний досвід щодо функціонування моделей іпотечного кредитування; охарактеризувати суть та особливості здійснення житлової та дохідної, аграрної, комерційної та промислової іпотеки; охарактеризувати механізм створення та функціонування фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю; пояснити особливості оподаткування операцій з нерухомістю; визначити та обґрунтувати причини основних недоліків та проблем щодо розвитку ринку іпотеки та запропонувати і аргументувати шляхи подальшого розвитку системи іпотечного кредитування.

Страховики – юридичні особи, створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей передбачених законом України про страхування, а також які отримали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Страховий випадок – подія передбачувана договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплати страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страхове відшкодування – грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Погляд на страхування як на страхову послугу дає змогу визначити низку специфічних рис, які відрізняють страхові послуги від решти фінансових послуг: невидимість, абстрактність послуги; нематеріальний характер; проявляє свою споживчу вартість лише після її придбання; оплата страхової послуги передує її наданню; вимога широкого територіально-географічного поширення продажу та споживання; надання страхової послуги супроводжується взаємним обміном зобов'язань сторін.

Початкова невизначеність наданої послуги у вартісній оцінці, а також у часі.

В основу розвитку ринку страхових послуг України покладаються такі принципи: верховенство права; системність; конкурентність; стабільність; обмеження присутності держави на страховому ринку; довіра; мотивація діяльності страховиків і страхувальників.

Перестраховикам дозволяється здійснювати операції з перестрахування тільки з тих видів страхування, на проведення яких вони мають ліцензію.

Лізинг - це діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Предмет договору лізингу – може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів (машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка, системи телекомунікацій тощо), не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Всю лізингову операцію можна поділити на чотири взаємопов'язані ланки: укладення лізингової угоди між основними учасниками лізингу обладнання; пошук джерела фінансування і наступне укладення кредитного договору між фінансуючим інститутом та лізинговою компанією; пошуки виробника необхідного устаткування і підписання з ним договору купівлі-продажу; обов'язкове страхування лізингового майна.

Основним методом надання лізингових послуг є передача лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів у терміни і на умовах, визначених у договорі лізингу.

Предметом договору лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, визначене індивідуальними ознаками та віднесена згідно до законодавства до основних фондів (устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка тощо), не заборонене до вільного обігу і до якого немає обмежень про передачу його в лізинг (оренду).

Фінансовий лізинг – за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Строк договору фінансового лізингу повинен відповідати вимогам ст. 1.18.2 Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” щодо покриття первісної вартості та амортизації предмета лізингу.

Оперативний лізинг – господарська операція, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу передання лізингоодержувачу майна, що підпадає під визначення основного фонду, придбаного або виготовленого лізингодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом.

Сублізинг – це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу; обов’язковою умовою здійснення сублізингу є наявність письмової згоди лізингодавця.

Іпотека – це вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні у іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законодавчо.

Іпотечний кредит – це вид позики, наданої за принципами банківського кредитування під заставу нерухомості, яка залишається в розпорядженні позичальника.

Ринок іпотечного кредиту – це система відносин, які виникають у процесі купівлі-продажу фінансових зобов’язань, забезпечених нерухомістю, на основі певних економічних принципів та правових норм.

Іпотечному кредиту властивий ряд загальних кредитно – фінансових принципів кредитування: терміновість, поверненість, платність, забезпеченість та цільове використання; а також ряд специфічних принципів: визначення позики у вигляді частки застави; можливість залишення нерухомості у користування боржника; надання позичок з врахуванням страхування; пріоритетність; принцип спеціальності; принцип достовірності та обов’язковості; принцип гласності та безповоротності.

Визначають основні види іпотеки залежно від методу здійснення застави нерухомого майна: звичайна іпотека, іпотека чужого майна, спільна, умовна та наступна іпотека.

Фонд фінансування будівництва (ФФБ) не є юридичною особою, а являє собою кошти, передані управителю в управління, які будуть використані управителем у майбутньому на умовах Правил фонду та договорів про участь у ФФБ. Метою створення ФФБ є отримання довірителями ФФБ у власність житла.

Правила ФФБ визначають: вид ФФБ, процедуру створення ФФБ; порядок організації взаємовідносин забудовника, управителя та довірителів; порядок встановлення управління майном; умови, особливості та обмеження здійснення управління майном; напрями та порядок використання залучених коштів; порядок участі у фонді та відмови від участі в ньому; типи вимірних одиниць об'єктів інвестування; порядок та умови закріплення об'єкта інвестування за довірителем; умови кредитування довірителя; розмір винагороди управителя та інші умови функціонування ФФБ.

Фінансова установа може за власною ініціативою створити ФФБ. ФФБ може бути двох видів – ФФБ виду А та ФФБ виду Б.

Фонд операцій з нерухомістю (ФОН) - кошти, отримані управителем ФОН в управління, а також нерухомість і інше майно, майнові права та доходи, набуті від управління цими коштами. Залучені до ФОН кошти використовуються на умовах управління майном в інтересах власників сертифікатів у порядку, визначеному Правилами ФОН.

Правила ФОН повинні передбачати обмеження права довіреної власності керуючого ФОН. Такі обмеження встановленні засновником в договорі про придбання сертифікатів ФОН та обумовлюють зобов’язання керуючого ФОН забезпечити можливість отримання власниками сертифікатів ФОН доходу відповідно до умов проспекту емісії сертифікатів, який обов’язково повинен містити умови та порядок отримання доходу за сертифікатами ФОН.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти, які регулюють сферу надання фінансових послуг з лізингу.

2. Державне регулювання надання фінансових послуг з лізингу.

3. Особливості створення лізингових компаній в Україні.

4. Права та обов'язки лізингодавця. Права та обов'язки лізингоодержувача.

5. Право власності на об'єкт лізингу. Дії суб'єктів лізингу по закінченню договору лізингу.

6. Основні принципи надання лізингових послуг.

7. Класична схема здійснення лізингових послуг.

8. Укладання договору лізингу.

9. Поняття та види лізингу у світовій практиці.

10. Дії суб'єктів лізингу по закінченню договору лізингу.

11. Особливості фінансового та оперативного лізингу.

12. Особливості міжнародного лізингу.

13. Механізм надання послуг з сублізингу.

14. Світова практика ціноутворення при лізингу. Лізингові платежі.

15. Особливості оподаткування фінансових послуг у лізингодавця та лізингоодержувача.

16. Основні засади здійснення фінансового моніторингу фінансових послуг з лізингу.

17. Перспективи розвитку лізингових відносин в Україні.

18. Основні законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують ринок іпотеки.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: