Підзаконні нормативно-правові акти.

Підзаконний нормативно-правовий акт - нормативний акт, виданий на основі закону, відповідно до закону і спрямований на його виконання шляхом конкретизації законодавчих приписів або встановлення первинних норм.

Слово "підзаконний" не означає меншу юридичну обов'язковість цього акта порівняно з нормативно-правовим актом. Підзаконний акт володіє необхідною юридичною силою. Щоправда, його юридична сила не має такої ж загальності і верховенства, як це властиво закону. Проте він посідає важливе місце в системі правового регулювання, оскільки забезпечує виконання законів шляхом конкретизованого, деталізованого нормативного регулювання усього комплексу суспільних відносин.

Ознаки підзаконного нормативно-правового акта:

1) містить вторинні (похідні) норми, що приймаються на основі закону, відповідають йому;

2) розвиває, конкретизує, деталізує первинні норми, вміщені в законах з метою їх реалізації, або регулює забезпечувальні чи допоміжні суспільні відносини;

3) приймається як колегіальним органом держави (уряд), так і уповноваженими особами (Генеральний прокурор);

4) залежно від виду має свою процедуру прийняття, яка не настільки сувора і деталізована, як при прийнятті законів;

5) порівняно із законами кількість їх більша, оскільки суб'єктами їх прийняття виступають органи влади як виконавчі (згори донизу), так і представницькі (органи місцевого самоврядування та їх посадові особи тощо).

Підзаконність нормативно-правового акта означає його відповідність не лише законам, а й іншим актам, що мають більш високу юридичну силу. Акт нижчої державної інстанції має перебувати не лише "під законами", а й "під" нормативними актами усіх вищих державних органів, яким він покликаний відповідати. Наприклад, акт Міністерства о світи України повинен відповідати не лише Закону про о світу, але й нормативним документам Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів України.

Систему підзаконних нормативно-правових актів в Україні складають такі їх види:

Загальні - поширюються на всіх осіб у межах держави, містять первинні норми:

· акти парламенту (постанови) - видаються в переважно з організаційних питань; набирають чинності через 10 днів після їх офіційного опублікування;

· акти Президента (нормативні укази: внутрішні і зовнішні; одноосібні і контрасигновані). Контрасигнованими є акти

Місцеві - мають територіально обмежену дію:

· акти, прийняті колективними суб'єктами безпосередньої місцевої демократії: а) у порядку місцевого референдуму (рішення); б) шляхом голосування на загальних зборах громадян (рішення); в) територіальними громадами (статути територіальних громад);

· акти органів місцевого самоврядування - постанови Верховної Ради АР Крим з питань їх компетенції; рішення обласних і районних рад; районних у містах, міських, селищних, сільських рад (прийняття регламенту ради), рішення виконавчих комітетів рад і їх голів; набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо не встановлений більш пізній строк уведення їх у дію;

· акти місцевої виконавчої влади - акти (постанови, рішення і розпорядження) Ради міністрів АР Крим; акти (розпорядження) голів обласних і районних державних адміністрацій, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій та ін.; нормативні акти (накази) керівників управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації; вступають у дію через 10 днів після їх державної реєстрації

Локальні - мають внутрішню дію, в межах відповідних підприємств, установ, організацій: акти управління, що приймаються керівниками підприємств, установ, організацій в межах їх компетенції і поширюються на сфери службової і трудової діяльності (накази, інструкції, статути, правила, положення); вступають в дію після одержання адресатом.

 

 

    38. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі, за колом осіб.

Дію характеризують 4 аспекти :

1. момент набуття актом чинності

2. напрям дії акту

3. момент зупинення дії акту

4. момент скасування дії акту

 

Основними напрямами дії актів є:

1) негайна дія(вступ в силу акту з моменту прийняття для негайного впливу на суспільні відносини, як правило поводиться в надзвичайному стані)

2) переживаюча дія акту (норми акту що має бути скасованим, продовжують свою дію впродовж того часу до поки не буде прийнятий новий акт, наприклад конституція УРСР - конституція України )

3) зворотна дія акту( як правило кримінального закону , який скасовує, зменшує, чи знімає відповідальність з особи , яка вчинила правопорушення. Акти, які обмежують , скасовують, права особи, зворотної діі не мають)

4) звичайна дія акту

 

Просторова дія акту - це передбачений простір на який поширюється його дія. Під територією держави слід розуміти:

1) земну поверхню що чітко окреслена державними кордонами

2) водний простір - внутрішні води, а також територіальні води на відстані до 12 морських миль

3) повітряний простір - над земною поверхнею на висоті до 35 км

4) військові і морські судна у відкритому морі

5) повітряні та морські судна що ходять під прапором та гербом держави

6) космічні об'єкти, що ходять під прапором держави

7) трубопроводи

8) території дипломатичних та консульських установ за кордоном

 

Нормативні акти діють за двома принципами:

1) територіальний принцип дії

2) екстериторіальний принцип дії

 

Суб'єкта сфера дії нормативного акту - це передбачене законодавством коло осіб на які поширюватиметься його дія. До осіб належать :

1) громадяни

2) іноземні громадяни

3) апатриди ( особи які мають одне громадянство)

4) апатриди (подвійне громадянство)

 

Види нормативних актів за колом осіб:

1) загальні

2) спеціальні

3) виняткові

 

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: