Класифікація правових актів.

З метою глибшого вивчення актів управління їх класифікують за такими критеріями: юридичними властивостями; дією в просторі і часі; характером компетенції органів, що їх прийняли; формою.

За юридичною властивістю акти поділяються на нормативні, індивідуальні та змішані.

Нормативні — це акти управління, що складаються з правових норм. Їх прийняття розраховане на певний термін і багаторазове застосування норм при виникненні однотипних правових відносин (наприклад, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад).

Індивідуальні — це акти, які складаються з рішень щодо конкретних питань. Індивідуальні акти використовуються з метою реалізації нормативних актів і адресуються конкретним учасникам правових відносин у сфері виконавчої влади (наприклад, наказ ректора університету про призначення на посаду).

Змішані — це акти які одночасно складаються з правових норм і конкретних рішень. Ці акти знаходять своє застосування, наприклад, в урядових постановах, за допомогою яких формуються обов’язкові правила поведінки і одночасно передбачається застосування адміністративних стягнень до порушників.

За дією в просторі акти управління поділяються на такі види: акти, що діють у межах певної території (області, міста, району тощо); акти, дія яких поширюється на певну сферу, галузь чи підгалузь; акти локального характеру, дія яких поширюється на частину певної території чи колективу.

За дією в часі акти управління розмежовуються на такі, що мають обмежений і необмежений терміни застосування. Якщо акт прийнятий на певний термін, то його дія припиняється в установлений нормою строк. Якщо такі терміни не визначені, то дія зазначених актів поширюється до прийняття нового акту з цих питань.

За характером компетенції органів, що видали акт, вони поділяються на: акти органів загального напряму (так, постанова Кабінету Міністрів або рішення місцевої державної адміністрації носять загальний характер); акти галузевого напряму (наприклад, наказ міністра економіки та з питань європейської інтеграції України); акти міжгалузевого напряму (наприклад, спільний наказ Міністерства економіки України та іншого міністерства чи відомства України з питань регулювання відносин у сфері економіки).

 

Дія правових актів.

Правові акти управління тільки тоді виконують свою службову роль, коли вони діють, тобто викликають ті юридичні наслідки, заради досягнення яких видаються (приймаються) виконавчими органами (посадовими особами). Мається на увазі або нормативне регулювання суспільних відносин у сфері державного управління, або створення системи адміністративно-правових відносин.

Чинним в зазначеному сенсі є акт, що володіє певним правовим властивістю, а саме - юридичною силою, під якою розуміється його здатність виступати в ролі адміністративно-правової форми реалізації виконавчої влади (державного управління). Дана умова в принципі вважається дотриманим в будь-якому разі видання правового акта, бо на нього поширюється презумпція дійсності (правильності). Така презумпція справедлива, оскільки маються на увазі волевиявлення суб'єктів, що здійснюють державну владу, виражають його волю й інтереси. Звідси висновок: акт діє або до закінчення встановленого терміну його "життя", або до його офіційного зміни або скасування. Тому, як правило, правовий акт набуває юридичної сили з моменту видання або опублікування, якщо особливо не обговорений інший порядок приведення його в дію (наприклад, встановлюється певний термін вступу його в юридичну силу).

Дія нормативно-правових актів – це їхній фактичний вплив на суспільні відносини. Кожний НПА призначений для врегулювання певних суспільних відносин, тому встановлення межі його дії є необхідною умовою забезпечення і застосування прав виконання і застосування приписів, які складають зміст цього акту. Дії НПА обмежена трьома параметрами:

1. Дією у часі, тобто терміном дії або часу протягом якого НПА має юридичну силу;

2. Простором, на який розповсюджується дія НПА;

3. За колом осіб, які підпадають під дію НПА, тобто в яких на підставі цього НПА виникають конкретні юридичні права та обов‘язки.

Дія нормативно-правових актів у часі обмежена моментом набрання ним юридичної сили та моментом втрати останньої. Тобто слід розрізняти:

· Введення в дію;

· Припинення дії

· Зворотну силу дії

Нормативно-правовий акти починають діяти:

а. З часу, що зазначений у самому нормативно-правовому акті чи спеціально прийнятому акті;

б. Після 10 днів моменту опублікування;

в. Якщо НПА не публікується, то з моменту одержання його виконавцями.

Підсумовуючи сказане, можна зробити певні висновки. Нормативно правовий акт впливає на всі сторони життя будь-якого суспільства. Завдяки йому регулюються багато соціально-економічних, політичних, трудових, сімейних і інших правовідносин.

 

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: