|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИСтр 1 из 6Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено” на методичній нараді кафедри фтизіатрії
Завідувач кафедри,
професор В.І. Петренко “______” __________ 2008 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Виконавець - доцент Г.О. Тимошенко
Київ - 2008 Актуальність теми Дисемінований туберкульоз легень (ДТЛ) – це клінічна форма ТБ, що проявляється наявністю в легенях множинних вогнищ специфічного запалення. Варіанти дисемінованого ТБ розрізняють за патогенезом клінічно картиною та рентгенологічними проявам. Розвиток дисемінованого ТБ обумовлений також різким зниженням резистентності організму. Своєчасне виявлення і правильне лікування зумовлює вилікування дисемінованого ТБ. В той же час, при несвоєчасній діагностиці може спостерігатися прогресування процесу з ураженням інших органів, а при пізно розпочатому лікуванні – перехід у хронічний дисемінований ТБ. Схожість клінічних проявів, рентгенологічних змін та лабораторних даних при дисемінованому ТБ та дисемінованих процесах неспецифічної етіології є причиною діагностичних помилок. Тому своєчасно запідозрити дисемінований ТБ і спрямувати хворого до фтизіатра має лікар будь якої спеціальності, що потребує певного обсягу знань. Найнебезпечнішою формою туберкульозу як у дітей, так і у дорослих є туберкульоз мозкових оболонок і нервової системи. Це пов’язано як із труднощами діагностики туберкульозного менінгіту (менінгоенцефаліту), так і з можливістю формування залишкових морфологічних змін, які викликають розлад певних функцій головного мозку. Тобто, такі хворі стають інвалідами. Тому кожен лікар повинен вміти запідозрити туберкульозний менінгіт (менінгоенцефаліт).
Конкретні цілі • Описувати основні рентгенологічні синдроми при підгострому, хронічному дисемінованому туберкульозі легень, міліарному туберкульозі. • Встановлювати діагноз підгострого, хронічного дисемінованого туберкульозу легень, міліарного туберкульозу, туберкульозного менінгіту на підставі анамнестичних, клініко-рентгенологічних, лабораторних даних. • Формулювати клінічний діагноз підгострого, хронічного дисемінованого туберкульозу легень, міліарного туберкульозу, туберкульозного менінгіту згідно з клінічною класифікацією. • Призначати комплексну терапію при підгострому, хронічному дисемінованому туберкульозі легень, міліарному туберкульозі, туберкульозному менінгіті.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття. 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
4.2. Теоретичні питання до заняття 1. Дисемінований туберкульоз легень. Патогенез і патоморфологія дисемінованого туберкульозу легень. Клінічні варіанти перебігу (гострий, підгострий, хронічний) та їх рентгенологічні ознаки Клініка, діагностика. Диференціальна діагностика з неспецифічною пневмонією, пневмоконіозом, карциноматозом. Лікування. Наслідки. Ускладнення дисемінованого туберкульозу (плеврит, ураження бронхів, гортані та інших органів). 2. Міліарний туберкульоз. Патогенез і патоморфологія міліарного туберкульозу. Клінічні варіанти. Діагностика. Диференційна діагностика з міліарним карциноматозом, сепсисом. Лікування. Наслідки. 3. Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок. Патогенез, патоморфологія, клініка, діагностика, диференціальна діагностика, лікування, наслідки. Патогенез і патоморфологія туберкульозного менінгіту. Клініка, особливості діагностики і перебігу. Методика обстеження хворого на туберкульозний менінгіт. Спинномозкова пункція та інтерпретація результатів дослідження цереброспінальної рідини. Диференціальна діагностика. Лікування. Наслідки. Прогноз. Зміст теми Дисемінований туберкульоз легень характеризується наявністю множинних, звичайно в обох легенях, вогнищ дисемінації гематогенного, лімфогенного або змішаного ґенезу різної давності і з різним співвідношенням ексудативного та продуктивного запалення, гострим, підгострим або хронічним перебігом. Міліарний туберкульоз (МТБ) – гематогенна, майже завжди генералізована форма туберкульозу, що характеризується рівномірним густим висипом дрібних, з просяне зерно туберкульозних горбків у легенях. Серед інших клінічних форм дисемінований ТБ легень становить 20-25%, серед вперше виявлених хворих на туберкульоз - 5%.
Патогенез ДТЛ Джерела поширення МБТ у кров: а) ускладнений перебіг первинного ТБ легень(рання генералізація процесу); б) частіше – реактивація (через багато років) післяпервинних залишкових змін у легенях (вогнище Гона, кальциновані лімфатичні вузли) – пізня генералізація процесу; в) занос МБТ у легені з екстрапульмональних ТБ вогнищ (особливо у кістках, сечостатевій системі). Головне джерело поширення МБТ - залишкові вогнища інфекції у внутрішньогрудних лімфатичних вузлах, що сформувалися в процесі зворотного розвитку первинного періоду ТБ інфекції у кров з уражених лімфатичних вузлів.
Дисемінований ТБ
Розсмоктування вогнищ, Швидке, з летальним наслідком. дифузний пневмофіброз, Поступове, з переходом у ущільнення вогнищ фіброзно-кавернозний ТБ
Гематогенний шлях ураження – вогнища локалізуються симетрично впродовж легень. Лімфогенна дисемінація – при поширенні МБТ у легені з ретроградним током лімфи. Процес частіше однобічний, переважно прикореневої локалізації. При двобічному ураженні – вогнища асиметричні. Класифікація ДТЛ: гострий, підгострий, хронічний. Гострий гематогенно-дисемінований туберкульоз називається міліарним і виділяється в окрему клінічну форму туберкульозу. Зміни з боку судин при ДТЛ. Виникненню туберкульозних горбків передує змінений стан судинної системи - відмічається розбухання і дезорганізація колагену, фібриноїдний некроз стінки судин, утворення ендотромбофлебітів і вогнищ крововиливів. Навколо останніх і формуються туберкульозні вогнища за рахунок одночасного надходження з крові і осідання МБТ.
Підгострий ДТЛ (ПДТЛ) Патоморфологія. Уражуються вени (внутрішньочасточкові) і гілки легеневої артерії (міжчасточкові). Вогнища, які формуються навколо венул і артеріол, середнього і крупного розміру (5-10 мм); частіше у верхніх і середніх відділах, субплеврально. Ці вогнища нерідко зливаються, утворюючи пневмонічні фокуси типа інфільтратів. Такі інфільтрати можуть розпадатись з наступним утворенням тонкостінних каверн (штамповані каверни), які через відсутність фіброзної капсули можуть самостійно спадатись і навіть рубцюватись. У легеневій тканині навколо вогнищ з’являються ознаки емфіземи. Лікування – розсмоктування і ущільнення вогнищ; повне їх розсмоктування – рідко. Емфізема, що виникла на початку захворювання має незворотний характер. ПДТЛ при затиханні процесу і неповному розсмоктуванні вогнищ переходить у хронічний дисемінований ТБ легень. Клініка. ПДТЛ розвивається повільно, має різноманітний початок і перебіг. Хронічний ДТЛ (ХДТЛ) Виникає у хворих, які перехворіли на міліарний або підгострий дисемінований ТБ (внаслідок загострення туберкульозного процесу відбувається повторна лімфогенна чи гематогенна дисемінація). При новій хвилі дисемінації свіжі вогнища з’являються у раніше незмінених ділянках легені. Патоморфологія. Характерно – поліморфізм вогнищ, тобто наявні вогнища різної щільності і величини (свіжі вогнища, вогнища більшої давності і щільні) серед фіброзно зміненої легеневої тканини. Фіброзні зміни - переважно у верхніх відділах, у нижніх – вікарна емфізема (наслідок розвитку фіброзних змін). Клініка. Хвилеподібний перебіг: у період ремісії симптоми частково згасають і хворі почувають себе цілком задовільно. При загостренні процесу з’являються слабість, підвищення температури тіла, погіршення апетиту, зниження маси тіла, а також кашель (частіше сухий, іноді з невеликою кількістю мокротиння). Прогресування ХДТЛ - наростають симптоми інтоксикації, задишка, розвивається легенево-серцева недостатність. Задишка – найпостійніший симптом ХДТЛ (наслідок фіброзу, емфіземи). Огляд. Характерна ознака ХДТЛ – западання над - і підключичних просторів. Перкусія. У верхніх відділах - вкорочення легеневого звуку (внаслідок фіброзу, бронхоектазів), у нижніх - тимпаніт (емфізема). Аускультація. У верхніх відділах - сухі, рідше – вологі хрипи, у нижніх – ослаблене дихання. Рентгенологічно: - асиметричні поліморфні вогнища (різних розмірів і щільності) – симптом “зоряного неба”. Щільніші вогнища локалізуються у верхніх частках легень. - наявність штампованих каверн переважно у верхніх частках легень; • тіні коренів легень симетрично підтягнуті угору (внаслідок фіброзу) - симптом “плакучої верби”; - бронхоектази, емфізема, емфізематозні були. Наслідки. Сприятливий – розсмоктування вогнищ і розвиток фіброзу на місті вогнищ. Відносно сприятливий - ущільнення вогнищ. Несприятливий – перехід у фіброзно-кавернозний ТБ легень. Лікування - за категорією 4. !!! Бактеріологічне дослідження мокротиння у хворих на ПДТЛ і ХДТЛ – МБТ у харкотинні виявляють при: - розпаді легеневої тканини; - утворенні каверн. !!! Аналіз крові у хворих на ПДТЛ, а також при загостренні ХДТЛ: помірний лейкоцитоз- 12-14х109/л із зсувом вліво, лімфопенія, моноцитоз, збільшення ШОЕ. Диференціальна діагностика ДТЛ. Двобічна пневмонія, бронхіолі, карциноматоз легень, силікоз, саркоїдоз, колагенози, муковісцидоз.
Гострий (міліарний) ТБ(МТБ) Виникає при значному зниженні протитуберкульозного імунітету і масивній бактеріемії. Патоморфологія. Уражуються капіляри. Внаслідок підвищеної проникності або некрозу стінки капілярів МБТ проникають в альвеолярні перетинки і в стінку альвеол. За ходом капілярів утворюються множинні однотипні дрібні, 1-2 мм в діаметрі, (просоподібні) горбки. Вогнища локалізуються симетрично впродовж легень. У альвеолярних перетинках одночасно з’являється набряк і клітинна інфільтрація, що сприяє розвитку дифузної емфіземи. При своєчасному повноцінному лікуванні міліарні вогнища можуть майже повністю розсмоктатись, зникають ознаки емфіземи. Клініка. Форми МТБ (за перевагою клінічних ознак): гострий міліарний сепсис, тифоїдна форма, легенева форма, менінгеальна форма. Гострий міліарний сепсис (хвороба Ландузі, “тифобацильоз”). Найважча форма МТБ. У легенях наявні множинні дрібні вогнища некрозу, а не продуктивні просоподібні горбки. Розпочинається лихоманкою тифоїдного типу (тому тифобацильоз). Перебіг ареактивний. Стан хворого надзвичайно тяжкий. По суті ця форма МТБ – це ТБ сепсис з масивною бактеріемією (обумовлює бурхливі прояви). Зараз зустрічається досить рідко. Важко віддиференціювати від сепсису іншої етіології. Хворі часто вмирають внаслідок несвоєчасної діагностики. Для туберкульозного сепсису характерний посів крові – ріст МБТ спостерігається в середньому через 2-3 тижні, а вторинної мікрофлори – через 12-24 години. Менінгеальна форма – патоморфологічні зміни наявні переважно в мозкових оболонках. Ця форма МТБ діагностується, насамперед, за симптомами менінгіту, лише потім виявляється ураження інших органів (опис клініки, діагностики, лікування менінгеальної форми МТЛ див. у розділі “Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок”). Тифоїдна форма - висипання горбків - в усіх органах і тканинах. Клініка нагадує черевний тиф. Тифоїдна форма характеризується значно вираженою інтоксикацією і лихоманкою. Диференціальну діагностику між тифоїдною формою МТБ і черевним тифом див. у підручнику. Легенева форма – переважають симптоми дихальної недостатності - задишка, ціаноз на фоні вираженої інтоксикації. Спочатку з’являється слабість, сильна пітливість (профузний піт), погіршення апетиту, підвищення температури тіла. Температура швидко підвищується до фебрильної або гектичної, виникає лихоманка. Виражена тахікардія. Дихання поверхневе, прискорене. Найранніший симптом - сухий надсадний (горбки у слизовій оболонці бронхів) кашель. Зміни перкусії, аускультації незначні, часто зовсім відсутні. Перкусія. Може визначатись тимпанічний відтінок легеневого звуку над усією поверхнею легень (наслідок дифузної емфіземи). Аускультація. Ослаблене або жорстке дихання, незначна кількість хрипів (сухі, або дрібнопухирчасті). Матеріали для самоконтролю А. Питання для самоконтролю 1. Чим характеризується дисемінований туберкульоз легень? 2. Які є форми дисемінованого туберкульозу легень? 3. Чому гострий дисемінований туберкульоз гематогенного ґенезу виділений в окрему клінічну форму? 4. Які нагальні умови розвитку гематогенно-дисемінованого туберкульозу? 5. Які шляхи поширення МБТ при дисемінованому туберкульозі легень? 6. Які симптоми і фізикальні зміни характерні для під гострого і хронічного дисемінованого туберкульозу легень? 7. Які скарги вказують на ураження гортані при підгострому дисемінованому туберкульозі легень? 8. Які рентгенологічні ознаки характерні для підгострого і хронічного дисемінованого туберкульозу легень? 9. Які особливості каверн при дисемінованому туберкульозі легень? 10. Які наслідки під гострого і хронічного дисемінованого туберкульозу легень? 11. З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальну діагностику дисемінованого туберкульозу легень? 12. Чим характеризується міліарний туберкульоз? 13. Які судини переважно уражуються при міліарному туберкульозі? 14. Які є клінічні форми міліарного туберкульозу? 15. Які клінічні прояви характерні для міліарного туберкульозу? 16. Який симптом є найраннішим у хворих на міліарний туберкульоз? 17. Які рентгенологічні ознаки дисемінованого туберкульозу? 18. Які можливі наслідки міліарного туберкульозу? 19. Запалення якої мозкової оболонки характеризує термін “менінгіт”? 20. Яка існує класифікація туберкульозу нервової системи і мозкових оболонок в залежності від локалізації ураження? 21. Які періоди перебігу туберкульозного менінгіту? 22. Який початок характерний для туберкульозного менінгіту? 23. Які симптоми характерні для продромального періоду туберкульозного менінгіту? 24. Які синдроми характерні для туберкульозного менінгіту? 25. Які симптоми характерні для менінгеального синдрому? 26. Які симптоми тонічного напруження м’язів найчастіше виявляють при туберкульозному менінгіті? 27. Які черепно-мозкові нерви найчастіше уражаються при туберкульозному менінгіті? 28. Який основний метод діагностики туберкульозного менінгіту? 29. Який загальний вид має спинномозкова рідина? 30. Які найхарактерніші зміни в лікворі при туберкульозному менінгіті? 31. Як часто і де саме знаходять МБТ при туберкульозному менінгіті? 32. Чи можливе спонтанне вилікування туберкульозу центральної нервової системи і оболонок мозку?
Б. Задачі для самоконтролю
Задача 1. Хворий 34-х років скаржиться на слабість, пітливість, остуду, підвищення температури до 38,8˚С, кашель з невеликою кількістю харкотиння, задишку, біль у горлі з одного боку, охриплість голосу, біль у грудях. Об’єктивно: хворий зниженого харчування. При перкусії визначено незначне притуплення легеневого звуку у верхніх відділах, при аускультації – змін немає. Рентгенологічно: у легенях (більше у верхніх і середніх відділах) визначаються симетричні великі (10 мм) вогнища з розмитими нечіткими контурами. Місцями вогнища злиті між собою. Корені легень не змінені. 1. Яку клінічну форму туберкульозу легень виявлено у хворого? 2. Які скарги у даного хворого характерні для ураження гортані? Задача 2. Хворий 48-ми років скаржиться на слабість, підвищення температури до 37,7˚С, кашель з мокротинням, задишку. Об’єктивно: хворий зниженого харчування. При перкусії над верхніми відділами легень відмічається притуплення легеневого звуку, над нижніми - тимпаніт, аускультативно – над верхніми відділами дихання жорстке, над нижніми – ослаблене. Рентгенологічно: у легенях визначається дисемінація вогнищами середньої інтенсивності діаметром 7-10 мм у діаметрі з нечіткими контурами, які місцями зливаються в інфільтративні фокуси. У нижніх частках прозорість легеневої тканини підвищена. 1. Яку клінічну форму туберкульозу легень виявлено у хворого? 2. Які зміни в легенях є причиною тимпаніту і підвищеної прозорості легеневої тканини в нижніх частках у хворого?
Задача 3. Хворий 55-ти років поступив до протитуберкульозного диспансеру із скаргами на слабість, підвищення температури до 37,2˚С, зниження апетиту і маси тіла, незначний кашель з харкотинням, задишку при фізичному навантаженні. Перкуторно над верхніми відділами легень визначено притуплення легеневого звуку, над нижніми - тимпаніт, аускультативно в підключичній і міжлопатковій ділянці – дихання жорстке, над нижніми відділами – ослаблене. Оглядова рентгенограма: у всіх легеневих полях визначаються слабкої та середньої інтенсивності вогнищеві тіні розміром 5-7 мм у діаметрі з розмитими контурами, які у верхніх відділах легень зливаються в інфільтративні фокуси. У харкотинні МБТ не виявлено. Хворому встановлено клінічний діагноз: ВДТБ (24.12.2004) верхніх часток легень (підгострий дисемінований), Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког4(2004). 1. Які зміни в легенях є причиною притупленого легеневого звуку і жорсткого дихання у хворого? 2. Скільки препаратів слід призначити хворому в інтенсивній фазі? Дати пояснення.
Задача 4. Хворий 35-ти років скаржиться на слабість, підвищення температури до 37,2˚С, зниження апетиту і маси тіла, незначний кашель з мокротинням, задишку при фізичному навантаженні, охриплість голосу, біль у грудях. Оглядова рентгенограма: в обох легенях спостерігається тотальна дисемінація вогнищами середньої інтенсивності, розмірами 4-6 мм з нечіткими контурами, що зливаються у фокусні тіні. У верхівках обох легень – порожнини розпаду. У харкотинні МБТ+. 1. Яку форму туберкульозу виявлено у хворого? 2. Які препарати слід призначити хворому в інтенсивній фазі лікування?
Задача 5. Хвора 35-ти років. Після перенесеного ГРЗ продовжує турбувати субфбрильна температура тіла впродовж 3-х тижнів, з приводу чого вона звернулась до лікаря. Має контакт з батьком, хворим на туберкульоз з МБТ, які стійкі до препаратів І ряду. Аускультативно: в підключичній ділянці правої легені, після покашлювання, вислуховуються вологі хрипи. При рентгенологічному обстеженні в обох легенях виявлені неінтенсивні крупновогнищеві однотипні тіні, місцями зливного характеру (симптом “пластівців снігу”), з підозрою на деструкцію легеневої тканини. У мокротинні МБТ+. Аналіз крові: Л – 10х10 9/л, ШОЕ – 35 мм/год. 1. Які ще обстеження потрібно провести хворій і з якою метою? 2. Яка можлива причина бактеріовиділення.
Задача 6. Хворий 42-х років скаржиться на підвищену стомлюваність, періодичне підвищення температури тіла до 37,2˚С, кашель з невеликою кількістю мокротиння, задишку при фізичному навантаженні. Рентгенологічно: у верхніх і середніх відділах легень виявлено вогнищеві тіні різної величини та інтенсивності. У S2 обох легень – тонкостінні порожнини розпаду. Легеневий малюнок фіброзно деформований, корені легень підтягнуті угору. 1. Яку клінічну форму туберкульозу легень виявлено у хворого? 2. Як і чому називаються каверни, що визначаються у хворого на рентгенограмі?
Задача 7. Хворий 60-ти років поступив у протитуберкульозний диспансер із скаргами на загальну слабість, кашель з виділенням харкотиння до 50 мл на добу, задишку. Вперше захворів на туберкульоз 5 років тому, лікувався нерегулярно. Оглядова рентгенограма: на фоні вираженого пневмосклерозу у верхніх ділянках обох легень визначаються поліморфні вогнищеві тіні. Аналіз крові: ШОЕ - 20 мм/год, Л –10х 109. 1. Для якої форми туберкульозу характерні виявлені рентгенологічні зміни? 2. Які дослідження потрібно ще провести хворому? Задача 8. Хвора 64-х років. Хворіє на хронічний дисемінований туберкульоз легень. Скаржиться на задишку, слабість, швидку втомлюваність. Оглядова рентгенограма: на фоні фіброзно зміненого легеневого малюнка визначаються, переважно у верхніх відділах, щільні множинні вогнищеві тіні різної величині. Нижні легеневі поля підвищеної прозорості. Корені легень підтягнуті угору. 1. Які зміни в легенях обумовлюють підтягнення коренів легень угору? 2. Які дані перкусії будуть відповідати рентгенологічним змінам у хворої?
Задача 9. У хворого, який має контакт з хворим на відкриту форму туберкульозу легень, з’явилася остуда, задишка, слабість, температура тіла підвищилась до 38,8ºС. Об’єктивно: визначається дифузний ціаноз, частота дихання - 30 на хвилину. При аускультації вислуховується везикулярне дихання. На оглядовій рентгенограмі в легенях виявлено тотальну дисемінацію дрібними вогнищевими тінями малої інтенсивності. Бактеріоскопічно у промивних водах бронхів МБТ відсутні. 1. Яку клінічну форму туберкульозу легень виявлено у хворого? 2. За якою категорією слід проводити лікування хворому?
Задача 10. Хворий 36-ти перебуває тяжкому стані. Хворий загальмований. Відмічається сильний головний біль, нудота, блювота, підвищення температури до 40,0˚С, остуда, різка слабість, сухий кашель, задишка. Об’єктивно: хворий займає в ліжку вимушене положення, шкіра і видимі слизові оболонки бліді. Пульс – 130 ударів за хвилину. При перкусії відмічається вкорочення легеневого звуку, при аускультації - ослаблене везикулярне дихання. Виявлено ригідність потиличних м’язів і слабко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського. Рентгенологічно: впродовж усіх легеневих полів наявні множинні вогнищеві тіні, розміром 1-2 мм, слабкої інтенсивності з нечіткими контурами. Легеневий малюнок майже не визначається. Встановлено попередній клінічний діагноз: ВДТБ (3.03.2005) міліарний туберкульоз легень, Дестр-, МБТ-М-К-, ГІСТ0, Кат1Ког1(2005). 1. Для якої форми міліарного туберкульозу легень характерна така клінічна картина? 2. Які об’єктивні дані у хворого визначають форму міліарного туберкульозу?
Задача 11. Хвора 45-ти років. Хворіє протягом 2-х тижнів. Відмічає поступове погіршення самопочуття - протягом тижня підвищилась температура тіла, з’явилась слабість, несильний головний біль, порушився сон. Хворій був встановлений діагноз – ГРВІ. Призначене лікування еритроміцином полегшення не дало. Температура тіла збільшилась до 39ºС, головний біль посилився і став нестерпним, з’явились менінгіальни знаки. Батько пацієнтки хворіє на відкриту форму туберкульозу легень, МБТ+. Відповіді. Задача 1. 1. Підгострий дисемінований туберкульоз легень. 2. Біль у горлі з одного боку, охриплість голосу.
Задача 2. 1. Підгострий дисемінований туберкульоз легень. 2. Емфізема.
Задача 3. 1. Наявність інфільтративних фокусів у верхніх відділах легень. 2. П’ять препаратів, тому що у хворого поширений процес.
Задача 4. 1. Підгострий дисемінований туберкульоз. 2. Ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин, етамбутол, піразинамід.
Задача 5. 1. Томографія – для підтвердження наявності деструкції легеневої тканини, дослідження мокротиння на чутливість МБТ (контакт з батьком, який виділяє стійкі МБТ). 2. Наявність деструктивних змін.
Задача 6. 1. Хронічний дисемінований туберкульоз. 2. Штамповані, бо не мають фіброзного шару.
Задача 7. 1. Хронічного дисемінованого туберкульозу. 2. Томографію, дослідження мокротиння на МБТ (бактеріоскопія, посів мокротиння, визначення чутливості МБТ до протитуберкульозних препаратів І ряду).
Задача 8. 1. Фіброзні зміни. 2. Притуплення над верхніми відділами легень, тимпаніт - над нижніми.
Задача 9. 1. Міліарний туберкульоз. 2. За категорією 1.
Задача 10. 1. Менінгеальної. 2. Ригідність потиличних м’язів і слабко позитивні симптоми Керніга, Брудзинського.
Задача 11. 1. Туберкульозний менінгіт. 2. Дослідження спинномозкової рідини.
Задача 12. 1. ІІІ пари. 2. Згладженість носогубної складки, опущення кута рота лівої половини обличчя.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ |
||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-08; Просмотров: 213; Нарушение авторского права страницы
Гострий, підгострий, хронічний