Туберкульоз нервової системи і мозкових оболонок

Менінгіт (грецьке meninx, meningos мозкова оболонка + itis) – запалення оболонок головного та спинного мозку. Під терміном менінгіт розуміють запалення м’якої мозкової оболонки.

Вперше мікобактерії туберкульозу були виділені із цереброспінальної рідини у 1893 році.

Патогенез. Туберкульозний менінгіт може виникати:

- у інфікованих осіб (ізольований процес);

- у перехворілих на ТБ з наявністю старих вогнищ у легенях/інших органах;

- у хворих на ТБ легень чи інших органів, як ускладнення (вторинний процес). У дітей - ТБ менінгіт може бути ускладненням первинного туберкульозного комплексу чи ТБ внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, у дорослих - ускладненням дисемінованого ТБ.

Туберкульоз мозкових оболонок і нервової системи виникає гематогенним, лімфогенним, периневральним шляхом. 

Перший етап розвитку туберкульозного менінгіту - гематогенний - завершується проривом гематоенцефалічного бар’єру та інфікуванням судинних сплетінь.

Другий етап – лікворогенний. МБТ із судинних сплетінь потрапляють спинномозкову рідину, осідають на основі мозку – виникає ураження м’якої мозкової оболонки специфічним процесом.

Патоморфологія. Туберкульозні зміни більш виражені на основі мозку і мають розлитий характер: від перехрестя зорових нервів уперед, на ділянку лобних часток, і назад – до довгастого мозку.

Морфологічні зміни м’якої мозкової оболонки:

- гіперемія, набряк;

- формуються туберкульозні гранульоми;

- ураження судин - васкуліт (ендопериваскуліт), що може призвести до некрозу, тромбозу дрібних судин. В зонах порушеного кровопостачання виникають інфаркти, дрібні крововиливи. Ушкоджуються розміщені у базилярній області черепно-мозкові нерви.

Процес може поширюватись на речовину мозку (менінгоенцефаліт), на оболонки і речовину спинного мозку, уражувати нервові корінці (менінгоенцефаломієліт).

 

Після перенесеного туберкульозного менінгіту в субарахноїдальному просторі, головному, спинному мозку можуть утворюватися спайки. Судини в цій ділянці облітеруються – виникають важкі порушення циркуляції спинномозкової рідини.

Класифікація Туберкульозу нервової системи і мозкових оболонок (за локалізацією ураження): базальний; конвекситальний; менінгоенцефаліт; менінгоенцефаломієліт (висхідний, спадний).

Клініка. Три періоди:

І. Продромальний або період передвісників тривалістю від 3-5 до 21-26 діб.

ІІ. Період клінічних проявів подразнення мозкових оболонок та черепно-мозкових нервів.

ІІІ. Період клінічних проявів ураження речовини мозку .

І. Продромальний період – симптоми інтоксикації: загальна слабість, непостійний головний біль, нездужання, підвищена втомлюваність, млявість, працездатності, пітливість, порушення сну, дратівливість, субфебрильна tº, втрата апетиту., порушення сну.

ІІ. Клінічні прояви подразнення мозкових оболонок та черепно-мозкових нервів - характерні 4 синдроми:

1. Загальноінфекційний.

2. Менінгеальний.

3. Синдроми пошкодження черепно-мозкових нервів та спинномозкових корінців.

4. Зміни спинномозкової рідини.

 

1. Загальноінфекційний синдром - постійна tº, (від субфебрильної до гектичної), посилюється і стає постійним головний біль.

2. Менінгеальний синдром – для ТБМ характерний поступовий його розвиток, але може бути і гострий початок.

Симптоми: головний біль, нудота, блювота, гіперестезії (дратівливість на шум, світло, мерзлякуватість), характерна менінгеальна поза, ригідність потиличних м’язів, с-ми Керніга, Брудзинського, симптом Бехтерєва тощо.

Головний біль – розлитий або локалізований (переважно ділянка лоба та потилиці). Наслідок подразненням чутливих закінчень ІІІ пари черепно-мозкових нервів, а також парасимпатичних (Х пари) і симпатичних волокон, що іннервують мозкові оболонки.

• Блювота - супроводжує головний біль, не дає полегшення, “фонтаноподібна” не залежить від прийому їжі. Центрального характеру - подразнення рецепторів Х пари черепно-мозкових нервів або його ядер (на дні ІУ шлуночка), або блювотного центру.

• Загальна гіперестезія - обумовлена подразненням задніх корінців.

• Поза “курка” або” лягавої собаки” (наслідок тонічного скорочення м’язів) – тулуб витягнений, голова закинута, живіт втягнений (човноподібний), ноги зігнуті в колінах і підтягнені до живота. Закинута голова зумовлена ригідністю потиличних м’язів (розгиначів шиї).

Основні клінічні симптоми тонічного напруження м’язів:

• Симптом ригідності потиличних м’язів – напруження м’язів потилиці, різкий біль при спробі нахилити вперед голову хворого і дістати підборіддям до грудей.

• Симптом Керніга – неможливість розігнути ногу в колінному суглобі (к/с), яка до цього була зігнута (під прямим кутом ) в колінному і кульшовому суглобах.

• Симптоми Брудзинського : верхній – при спробі привести голову до грудей нижні кінцівки мимоволі згинаються в колінному суглобі;

- середній (лобковий) – натиснення над лонним сполученням - мимовільне згинання ніг в к/с;

- нижній – розгинання ноги в колінному суглобі (дослідження симптому Керніга) інша нога рефлекторно згинається в колінному суглобі.

3. Симптоми пошкодження черепних нервів та спинномозкових корінців.

Найчастіше уражуються ІІІ, УІ, УІІ, ІХ, ХІІ пари черепно-мозкових нервів - стискання їх ексудатом і безпосереднє ураження ТБ процесом.

• ІІІ пара - птоз, мідріаз (розширення зіниці), розбіжна косоокість, диплопія;

• УІ – збіжна косоокість, диплопія;

• УІІ – асиметрія обличчя (периферичний параліч мімічної мускулатури - згладжені зморшки на лобі і обличчі, очна щілина стає ширшою, кут рота опущений);

• ХІІ пара – парез або параліч відповідної половини язика, його атрофія. При спробі висунути язик він відхиляється у бік ураження.

4. Зміни спинномозкової рідини (основа діагностики туберкульозного менінгіту):

• спинномозкова рідина прозора або опалесцює, безколірна, тиск її підвищений.

Пункція - ліквор витікає частими краплями або струминою (N -20-40 крапель/хв.). Випускання спинномозкової рідини струминою - миттєва смерть (вклинення довгастого мозку у потиличний отвір).

• підвищення вмісту Б - 0,66-1,0 г/л і більше, тому реакції Панді та Нонне-Аппельта позитивні;

• плеоцитоз - збільшення кількості клітин в лікворі (в середньому 100-300/1ммз), переважають лімфоцити (Т- лімфоцити);

• білково-клітинна дисоціація - високий вміст білка у спинномозковій рідині і порівняно невеликий цитоз. Свідчить про перевагу застійних явищ над запальними.

• зниження концентрації глюкози і хлоридів (110 ммоль/л і менше);

• через добу в спинномозковій рідині випадає ніжна фібринна плівка, в якій МБТ знаходять тільки у 10-20% хворих.

ІІІ. Третій період - клінічні прояви ураження речовини мозку. Симптоми - афазія, геміпарез, геміплегія, параліч (основа цих уражень - ендартеріїт судин мозку, повне закриття їх просвіту, ішемія, розм’якшення відповідної ділянки речовини мозку).

 

Лікування. 1 категорія (5-ти компонентний режим). Внутрішньовенне введення препаратів і ендолюмбальне (під час пункції).

Неспецифічне лікування:

- зменшення головного болю, запобігання набряку головного мозку - ендолюмбальні пункції, дегідратаційна терапія (25 % розчин МgSO4), сечогінні засоби, анальгін;

- протизапальна, розсмоктувальна терапія – гідрокортизон; • вітамінотерапія.

Клінічні симптоми туберкульозного менінгіту стихають через 1-2 міс., спинномозкова рідина нормалізується через З-4 міс. лікування.

 

Наслідки. Сприятливий - повне вилікування (своєчасне лікування).

Відносно сприятливий – розвиток гідроцефалії (найтяжче), погіршання зору і слуху, рухові розлади, зниження розумових здібностей.

Несприятливий – летальний наслідок.

Прогноз найсприятливіший у тих випадках, коли встановлено діагноз і розпочато лікування до 10-го дня з моменту виникнення болю голови. У випадках більш пізньої діагностики прогноз стає несприятливим, оскільки в мозкових оболонках і речовині мозку вже відбуваються незворотні морфологічні зміни.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: