ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ і ПКТ

НАСТАНОВА

ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СПРАВИ

7,62 - мм КУЛЕМЕТИ КАЛАШНІКОВА

ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ і ПКТ

Навчально – методичний посібник

Київ – 2003 р.

Настанова призначена для підготовки особового складу Збройних Сил, який має на озброєнні 7,62 - мм кулемети Калашнікова ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ і ПКТ.

Настанова розроблена Головним управлінням бойової підготовки Сухопутних військ Збройних Сил України та Головним управлінням ракетно-артилерійського озброєння Збройних Сил України.

ЧАСТИНА ПЕРША

БУДОВА, ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ КУЛЕМЕТІВ

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

РОЗБИРАННЯ І СКЛАДАННЯ КУЛЕМЕТА

8. Розбирання кулемета може бути неповним і повним: неповне - для чищення, змащення й огляду кулемета; для чищення при сильному забрудненні кулемета, після перебування його під дощем чи снігом, при переході на нове мастило і при ремонті.

Надмірно часте розбирання кулемета шкідливе, тому що прискорює зношування частин і механізмів.

Розбирання і складання кулемета робити на столі чи на чистій підстилці; частини і механізми класти в порядку розбирання, поводитися з ними обережно, не класти одну частину на іншу і не застосовувати зайвих зусиль і різких ударів. При складанні кулемета звірити номери на його частинах: у кожного кулемета номеру на кришці ствольної коробки повинні відповідати номери всіх частин кулемета.

Навчання розбиранню і складанню на бойових кулеметах допускається лише у виняткових випадках і з дотриманням особливої обережності в поводженні з частинами і механізмами.

Кулемет ПКС (ПКМС, ПКБ, ПКМБ, ПКТ) перед розбиранням необхідно зняти із станка (установки), попередньо розрядивши його, якщо він був заряджений. Зняття кулемета ПКТ із кронштейна починається з від'єднання штепсельного рознімання електроспуску. Далі розбирання робити так, як зазначено в ст. 9.

9. Порядок неповного розбирання кулемета:

1) установити кулемет на сошку. Утримуючи правою рукою кулемет за рукоятку у вертикальному положенні, великим пальцем лівої руки звільнити ноги сошки від пружинної застібки, відвести сошку від ствола так, щоб її ноги зайняли фіксоване положення; установити кулемет на сошку дульною частиною вліво чи вперед. Кулемет ПКТ покласти на стіл (підстилку) дульною частиною вперед;

2) відокремити коробку зі стрічкою від кулемета (якщо вона приєднана) і перевірити, чи немає патрона в патроннику. Лівою рукою підняти приклад кулемета, великим пальцем правої руки відвести засувку коробки вправо і відокремити коробку зі стрічкою від кулемета (мал. 3).

Малюнок 3 - Відокремлення коробки з патронною стрічкою від кулемета

Утримуючи кулемет правою рукою за шийку приклада (кулемет ПКТ— знизу за електроспуск), великим пальцем утопити засувку і відкрити кришку ствольної коробки (мал. 4); підняти основу приймача і повернути запобіжник у положення «Вогонь». За рукоятку перезарядження відвести затворну раму в заднє положення і перевірити, чи немає патрона в патроннику. Після цього затворну раму, утримуючи за рукоятку, плавно спустити з бойового взводу;

Вийняти пенал з приладдям

У кулемета ПКМ підняти нагору наконечник приклада (якщо він опущений), вказівним пальцем правої руки утопити кришку гнізда приклада так, щоб пенал під дією пружини вийшов із гнізда; розкрити пенал і вийняти з нього протирку, йоржик, викрутку і вибивач.

У кулемета ПКТ вийняти приладдя і шомпол із сумки;

4) відокремити ланки шомпола від ноги сошки. Відвести пересувний хомутик нагору і відокремити ланки шомпола від ноги сошки (мал. 5);

5) відокремити зворотно-бойову пружину з направляючим стержнем. Утримуючи кулемет лівою рукою за пістолетну рукоятку (кулемет ПКТ—за електроспуск), правою рукою подати вперед направляючий стержень до виходу його виступу з отвору колодки приклада; підняти задній кінець направляючого стержня і витягти його зі зворотно-бойовою пружиною зі ствольної коробки (мал. 6); зняти зворотно-бойову пружину з направляючого стержня;

Розділ III

Конструкції Степанова

32.Триножний станок конструкції Степанова (мал. 54) служить для додання кулемету ПКМ стійкості при стрільбі з різних положень по наземних і повітряних цілях (може застосовуватися і для стрільби з кулемета ПК). Він складається з основи станка, вертлюга з зажимом горизонтального наведення, рами і стійки з механізмом точного наведення. У комплект до станка входять в'ючний і переносний ремені.

33. Основа станка (мал. 55) складається з втулки, двох вкладишів, трьох ніг, затискачів ніг, сектора і двох обмежників повороту вертлюга.

За допомогою втулки (мал. 56) з'єднуються всі частини основи станка. Вона має стакан для розміщення штиря вертлюга, зубчасті поверхні, до яких прилягають відповідні поверхні вушка передньої ноги, упор для обмеження повороту передньої ноги при установленні станка в положення для стрільби лежачи.

Вкладиші (мал. 57) служать для шарнірного приєднання задніх ніг до втулки станка. Кожен вкладиш має: вушко для надягання на втулку, зубчасту шайбу і кронштейн з упорами для обмеження повороту задніх ніг при установленні станка в положення для стрільби лежачи (верхній упор), з коліна і сидячи (нижній упор), а також упор (зверху) під паз сектора.

1 — основа; 2 — вертлюг із затискачем горизонтального наведення; 3-рама;

4 — стійка з механізмом точного наведення; 5- переносні рамки; 6 — в'ючний ремінь

Малюнок 54 - Триножний станок конструкції Степанова

Ноги (мал. 55) служать опорами станка: вони дозволяють змінювати висоту лінії вогню.

1 — втулка; 2 — вкладиші; 3 — задні ноги; 4 - передня нога; 5-рукоятки затискачів ніг; 6-сектор; 7 — обмежник повороту вертлюга; 8-скоби; 9 — сошник; 10— направляючий полозок; 11 — отвір для карабінчика лямки; 12 — пластмасовий упор; 13 — кронштейн для закріплення коробки з патронною стрічкою; 14 – упор; 15 — зуб для закріплення стійки в похідному положенні

Малюнок 55 - Основа станка

Кожна нога має вушко з гвинтовою різзю і зубцюватою торцевою насічкою для приєднання ноги до вкладиша основи станка, скоби для закріплення в'ючного і переносного ременів і закінчується сошником з направляючим полозком і отвором для карабінчика ременя. До середньої частини задніх ніг прикріплені гвинтами пластмасові упори для поліпшення прилягання станка до спини при його перенесенні. На правій нозі у верхній частині є упор і кронштейн із пружиною для закріплення коробки з патронною стрічкою. З внутрішньої сторони вушка передньої ноги є упор для обмеження повороту ноги при установленні станка в положення для стрільби лежачи й у нижній частині ноги — зуб для закріплення стійки в похідному положенні.

1-стакан; 2-зубцюваті поверхні; 3-упор

Малюнок 56 – Втулка

Затискачі ніг (мал. 58) служать для закріплення ніг на вкладишах основи станка. Затискач задньої ноги складається з рукоятки, болта із шайбою, двох тарілчастих пружин, гайки і шплінта. Затискач передньої ноги складається з рукоятки, болта з пружинною шайбою, гайки і шплінта

1-вушко; 2-зубцювата шайба; 3-кронштейн з упорами; 4-упор

Малюнок 57 - Вкладиші

Сектор служить для обмеження повороту кулемета при стрільбі з розсіюванням по фронту в секторі ±30°. Він має зубцювату насічку для установлення обмежників повороту вертлюга і два пази, через які проходять упори вкладишів при зведенні задніх ніг під час переведення станка в положення «по-похідному».

Обмежники повороту вертлюга знаходяться в зачепленні із сектором, для приведення їх в дію треба віджати нагору і поворотом убік вони встановлюються на секторі в будь-яке положення.

а- затискач задньої ноги; б — затискач передньої ноги; 1- рукоятка; 2 — болт; 3 — тарілчасті пружини; 4 — пружинна шайба; 5 - гайка; 6 — шплінт

Малюнок 58 - Затискачі ніг

34. Вертлюг (мал. 59) обертається в стакані втулки основи станка і забезпечує горизонтальне наведення кулемета в ціль. Він складається з вушка, штиря, повідця і фіксатора. У вушку кріпиться рама станка. Фіксатор стопорить раму станка при стрільбі по повітряних цілях. Повідець служить для закріплення вертлюга рукояткою затискача горизонтального наведення. Штир кріпиться в стакані втулки підставки станка і має в нижній частині паз для зуба стопора обойми стояка.

1-вушко; 2-штир; 3-повідець; 4-фіксатор; 5-паз

Малюнок 59 - Вертлюг

35. Затискач горизонтального наведення (мал. 60) складається з рукоятки, осі з кулачком, болта, осі болта, притиску, упора, гайки із шайбою і шплінта. При повороті рукоятки кулачок через притискач і упор притискає повідець вертлюга до сектора основи станка.

36. Рама (мал. 61) служить для кріплення кулемета на станку. Вона має: у передній частині — напівкруглі вирізи для кріплення передньої частини кулемета за цапфи ствольної коробки, отвір під осі кріплення рами до вертлюга, паз для фіксатора вертлюга; у задній частині— виступи і фіксатор для кріплення задньої частини кулемета за виступи і виїмку спускової коробки (фіксатор також стопорить стійку в положенні для стрільби по повітряних цілях); знизу-прилив з отворами для осі кріплення стійки й одночасно для осі механізму точного наведення. Ліва втулка має виступ для обмеження повороту важеля механізму точного наведення. На осях, що з'єднують раму з вертлюгом, кріпляться захвати для фіксації ніг сошки кулемета. Фіксатор складається зі стопора, пружини, штифта і важеля.

1-рукоятка; 2 — вісь з кулачком; 3 - притискач; 4— упор; 5 - вісь болта; 6 - болт;

7 - шайба; 8 - гайка; 9 — шплінт

Малюнок 60 - Затискач горизонтального наведення

1 — напівкруглі вирізи; 2 — отвори для осі кріплення рами до вертлюга; 3 - виступи;

4 — фіксатор із пружиною; 5 — важіль фіксатора; 6 — втулка

Малюнок 61 – Рама

37. Стійка (мал. 62) служить для забезпечення вертикального наведення кулемета в ціль і для кріплення кулемета при стрільбі по повітряних цілях. Вона складається з трубки, штиря, обойми, кронштейна, вушка зі стопором і рукоятки затискача вертикального наведення. Трубка має головку з отвором для її з'єднання з рамою і зачіп для закріплення стійки фіксаторами при стрільбі з кулемета по повітряних цілях. У трубку вставлений штир, по якому переміщається обойма з кронштейном, стопором та рукояткою затискача вертикального наведення, з'єднаними разом віссю і закріпленими гайкою і стопорними шайбами.

Вушко надівається на кінець штиря вертлюга й утримується на ньому стопором, чим досягається з'єднання стійки з вертлюгом і забезпечується вертикальне наведення при стрільбі по наземних цілях. Кронштейн із напівкруглими вирізами служить для кріплення кулемета при стрільбі по повітряних цілях. З внутрішньої сторони кронштейн має виступ, що забезпечує фіксацію кронштейна на обоймі при стрільбі по наземних цілях. Рукоятка затискача вертикального наведення забезпечує надійне закріплення обойми на штирі.

1 — трубка; 2 - штир; 3 — обойма; 4 — кронштейни; 5-вушко; 6-стопор;

7 — рукоятка затискача вертикального наведення; 8 — зачіп

Малюнок 62 - Стійка

38. Механізм точного наведення (мал. 63) служить для уточнення вертикального наведення кулемета (у межах ±0—08). Він складається з ексцентричної осі з важелем, розрізного конуса, шайби, гайки і фіксатора. При повороті важеля внаслідок ексцентричності осі відбувається переміщення закріпленої на ній стійки і зміна кута нахилу рами станка; фіксатор утримує вісь у середньому (нульовому) положенні.

1 — ексцентрична вісь; 2 — важіль; 3 — розрізний конус; 4 — пружина фіксатора;

5 — кулька; 6 — шайба; 7 — гайка

Малюнок 63 - Механізм точного наведення

39. Ремені до станка (мал. 64) служать для забезпечення зручності перенесення станка. У комплект входять: два переносних і один нагрудний ремені для перенесення станка й один в'ючний ремінь для кріплення до станка двох коробок на 200 патронів (мал. 93).

1 — переносні ремені; 2 — нагрудний ремінь; 3 — в'ючний ремінь

Малюнок 64 - Ремені до станка

Кулеметів ПКБ (ПКМБ), ПКТ

40. Бронетранспортерна установка кулеметів ПКБ і ПКМБ (мал. 65) служить для з'єднання кулемета з кронштейном бронетранспортера і для надання стволу кулемета потрібного напрямку при стрільбі. Вона складається з вертлюга і сектора з рамою.

Вертлюг циліндричною частиною міститься в кронштейні бронетранспортера і забезпечує горизонтальне наведення кулемета. Надане при наведенні вертлюгу положення фіксується стопорним болтом кронштейна. Вертлюг має: циліндричну частину з кільцевою виточкою для переміщення в ній фіксатора вертлюга; дві стійки; виріз для сектора; стопорний болт із рукояткою для закріплення сектора у вирізі.

1 - вертлюг; 2 - сектор; 3 - рама; 4 — коробкотримач; 5 — гільзоуловлювач;

6 — амортизатор; 7-стопорний болт із рукояткою; 8-кільцева виточка; 9 - вушко з напівкруглими вирізами для цапф ствольної коробки; 10 — шпилька

Малюнок 65 - Бронетранспортерна установка кулеметів ПКБ і ПКМБ

Сектор міститься між стійками й у вирізі вертлюга. Він обертається на осі і забезпечує вертикальне наведення кулемета в ціль.

Сектор має: зверху-напрямні для кріплення і руху рами, стійку з отвором для пружинного амортизатора; праворуч — коробкотримач для розміщення патронної коробки; ліворуч — гільзоуловлювач.

Власник патронної коробки може встановлюватися в двох положеннях: перпендикулярно до кулемета (при стрільбі) і паралельно (у положенні «по-похідному»).

Рама служить для з'єднання кулемета з установкою. Вона має: вушко з напівкруглими вирізами для переміщення в них цапф ствольної коробки, два упори і запор для кріплення кулемета на рамі; пази, що забезпечують поступальний рух рами по направляючих при стрільбі; упор з отвором для кріплення пружинного амортизатора, що пом'якшує дію віддачі при стрільбі; риску з лівої сторони, що при правильному складанні амортизатора повинна сполучатися з рискою на секторі.

41. Установка спареного кулемета ПКТ (мал. 66) служить для з'єднання кулемета з люлькою гармати , а також для вивірки кулемета і приведення його до нормального бою.

Вона складається (у загальному вигляді) з таких основних частин: кронштейна (підставки каретки), рамки, передньої і задньої стійок, переднього і заднього повзунів (каретки), горизонтального гвинта вивірочного механізму, амортизатора, ущільнення амбразури кулемета і гільзоуловлювача (гільзоланковідводу). Кронштейн закріплюється на люльці гармати. Рамка встановлюється на кронштейні за допомогою передньої і задньої стійок.

На кінцях рамки є площадки з направляючими пазами для переднього і заднього повзунів. До кожного повзуна на ланцюжку прикріплена чека для закріплення кулемета. На передньому повзуні (на основі каретки) знаходиться амортизатор, що пом'якшує поштовхи при віддачі кулемета під час стрільби. У задній частині кронштейна є вушко для установлення горизонтального гвинта вивірного механізму з втулками. Задня стійка входить в отвір горизонтального гвинта і кріпиться двома втулками. Задня стійка і горизонтальний гвинт у сполученні з нагвинченими на них втулками і передньою стійкою складають вивірний механізм, що дозволяє регулювати положення кулемета в горизонтальній і вертикальній площинах. На втулках по окружності нанесені поділки для зручності робіт при вивірці кулемета. Ціна однієї великої поділки дорівнює одній тисячній. До кронштейна також кріпляться гільзоуловлювач (гільзоланковідвід) і коробкотримач.

На стволі кулемета в газовій камері встановлене кульове ущільнення, що забезпечує герметизацію амбразури.

42. Установка неспареного кулемета ПКТ по будові аналогічна установці спареного кулемета. При цьому на деяких машинах є спеціальний станок, люлька, коробкотримач, зрівноважувальний механізм, тяги, синхронно з'єднуючий прилад спостереження — приціл з кулеметом, регулювальні болти хомута приладу спостереження-прицілу і тяги, рукоятка керування і т.д.

43. Більш докладний опис будови установки кулемета ПКТ дається в посібниках (технічних описах) з матеріальної частини й експлуатації танків, бойових машин піхоти, бронетранспортерів і інших машин.

Патронна стрічка і коробки

44. Патронна стрічка (мал. 67) служить для розміщення патронів і подачі їх у приймач кулемета. Стрічка складається з ланок, з'єднаних між собою сполучними пружинами. На кінцях стрічки є наконечники для зручності заряджання кулемета.

а — вид збоку; б — вид позаду; 1 — кронштейн; 2 — рамка з повзунами й амортизатором; 3 — передній стояк; 4 — задній стояк; 5 — втулка вивірного механізму; 6 — горизонтальний гвинт вивірного механізму

Малюнок 66 - Установка спареного кулемета ПКТ

Стрічка кулемета ПКТ складається з окремих шматків по 25 ланок кожний. Шматки стрічки з'єднуються між собою за допомогою патрона.

45. Для спорядження патронної стрічки необхідно:

- узяти стрічку в ліву руку, переднім краєм від себе, наконечником уліво;

- узяти патрони в праву руку, вставити в ланки стрічки і великим пальцем чи долонею правої руки дослати в стрічку до сполучення зрізу дульця гільзи з переднім краєм стрічки (мал. 68).Споряджену стрічку злегка струснути, при цьому патрони не повинні випадати із стрічки.

1 — ланка; 2 — сполучні пружини; 3 — наконечник; 4 — сполучна ланка; 5 — кільцева ланка

Малюнок 67 - Патронна стрічка

46. Коробки служать для розміщення стрічок з патронами.

Коробка на 100 патронів (мал. 69,а) перед стрільбою прикріплюється до кронштейна кулемета ПК (ПКМ). Вона має ручку для перенесення коробки і відкидну кришку, що застібається застібкою і заверткою. Кришка має: два зачепи, виступ і засувку для кріплення коробки на кронштейні кулемета; відкидний клапан, що закриває вікно для проходу стрічки; закруглений виступ для напрямку руху стрічки при стрільбі.

Малюнок 68 - Спорядження стрічки патронами

Коробка на 200 (280) патронів (мал. 69, б) має відкидну кришку, що застібається застібкою і заверткою; на кришці є ручка для перенесення коробки і видавка за формою патрона, що показує напрямок укладання стрічки з патронами в коробку.

Дно коробок усередині зроблено похилим для забезпечення рівного укладання стрічки з патронами. Патронну стрічку укладати в коробку «гармошкою» так, щоб при відкриванні кришки коробки вправо патрони кулями розташовувалися вперед.

а — на 100 патронів; б - на 200 (250) патронів; 1 — відкидна кришка; 2 — застібка; 3-завертка, 4-ручка для перенесення; 5 — зачепи; 6 — виступ; 7-засувка; 8-відкидний клапан; 9 — закруглений виступ; 10 — видавка за формою патрона

Малюнок 69 - Коробки для патронної стрічки

Приладдя до кулемета

47. Приладдя (мал. 70) служить для розбирання, складання, чищення і змащення кулемета.

До приладдя належать: шомпол, протирка, йоржик, викрутка, вибивач, пенал, викидач і маслянка.

Шомпол застосовується для чищення і змащення каналу ствола, патрубка газової камери, трубки поршня, каналу затворної рами, а також каналів і порожнин ствольної коробки й інших частин кулемета. Шомпол складається з трьох ланок, що згвинчуються одна з одною. На одному кінці він має головку для з'єднання з піною (шомпол кулемета ПКТ на одному кінці має ручку), на іншому — щілину для просмикування дрантя чи клоччя і різь для нагвинчування протирки чи йоржика.

Протирка застосовується для чищення і змащення каналу ствола.

Йоржик застосовується для чищення каналу ствола розчином РЧС.

Викрутка і вибивач застосовуються при розбиранні, складанні і чищенні кулемета. На викрутці є: дві крайки для чищення патрубка газової камери, виріз (ключ) на торці для вгвинчування (вигвинчування) мушки і бічний виріз для закріплення протирки на шомполі.

Пенал служить для збереження протирки, йоржика, викрутки і вибивача. Він закривається кришкою. Пенал застосовується як рукоятка шомпола при чищенні кулемета і викрутки при вгвинчуванні (вигвинчуванні) гвинтів і мушки. Пенал має два круглих отвори для приєднання шомпола, овальний і прямокутний отвори для приєднання викрутки.

1 — шомпол кулеметів ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ і ПКМВ; 2 — шомпол кулемета ПКТ; 3 — протирка; 4 — йоржик; 5 — викрутка; 6 - вибивач; 7 — пенал з кришкою; 8 — витягач; 9 — маслянка до кулемета ПКТ; 10 і 11 — рамка і втулка для стрільби холостими патронами

Малюнок 70 - Приладдя

Викидач застосовується для викидання з патронника частини гільзи, що залишилася, у випадку її поперечного розриву.

Маслянка розміщається в прикладі. Вона має кришку з йоржиком для змащення частин кулемета. Маслянка до кулемета ПКТ служить для зберігання мастила і переноситься в сумці.

Запасні частини, інструмент і приладдя кулемета ПКТ укладають в сумку і завжди утримують при кулеметі.

Мм бойові патрони (набої)

48. Бойовий патрон (мал. 71) складається з кулі, гільзи, порохового заряду і капсуля.

49. Для стрільби з кулемета застосовуються патрони із:

- звичайними (зі сталевими сердечниками, легкими зразка 1908 р. і важкими зразка 1930 р.) кулями;

- трасуючими кулями;

- бронебійно-запалювальними кулями.

Щоб розрізняти патрони, головні частини куль фарбують в різний колір.

Звичайні кулі призначені для поразки живої сили противника, розташованої відкрито і за маскуванням, що пробивається кулею.

Куля зі сталевим сердечником (мал. 72,а) складається зі сталевої плакованої томпаком оболонки, свинцевої сорочки і сталевого сердечника. Головна частина кулі пофарбована в сріблистий колір.

1-куля; 2-гільза; 3-пороховий заряд; 4-капсуль; 5-дульце; 6-закраїна;7-ковадло;

8-запалювальний отвір; 9 - ударний склад

Малюнок 71 - Бойовий патрон

Легка куля зразка 1908 р. (мал. 72,б) складається зі сталевої плакованої томпаком оболонки, сердечника (сплав свинцю із сурмою), впресованого в оболонку. Відмітного кольору ця куля не має.

Важка куля зразка 1930 р. (мал. 72, в) має таку саму будову, як і легка куля, але відрізняється від неї формою і великою масою. Головна частина кулі пофарбована в жовтий колір.

Трасуюча куля (мал. 72, г) призначена для цілеуказання і коректування вогню на відстанях до 1000 м, а також для поразки живої сили супротивника. Вона складається з оболонки, свинцевого сердечника і стаканчика з запресованим трасуючим складом.

При пострілі горіння від порохового заряду передається трасуючому складу, що, згоряючи при польоті кулі, дає яскравий світний слід, добре видимий вдень і вночі. Головна частина кулі пофарбована в зелений колір.

Бронебійно - запалювальна куля (мал. 72, д) призначена для запалювання пальних рідин і для поразки живої сили супротивника, що знаходиться за легкими броньовими прикриттями, на відстанях до 500 м. Вона складається з оболонки, сталевого сердечника, свинцевої сорочки і запального складу. При ударі кулі об броню запальний склад запалюється і полум'я через отвір у броні, пробитий сталевим сердечником кулі, запалює пальну рідину. Головна частина кулі пофарбована в чорний колір з червоним пояском.

а -зі сталевим сердечником; б-легка; в-важка; г— трасуюча; д — бронебійно-запалювальна; 1 — оболонка; 2 — свинцева сорочка; 3 - сердечник; 4 — стакан;

5 — трасуючий склад; 6 — запальний склад

Малюнок 72 – Кулі

50. Гільза служить для розміщення порохового заряду і з'єднання всіх частин патрона. Вона має корпус для розміщення порохового заряду, дульце для закріплення кулі і дно із закраїною для захоплення гільзи зачепом викидача. У дні гільзи є гніздо для капсуля, ковадло, на якому капсуль розбивається бойком ударника, і два запалювальних отвори, через які проникає полум'я від капсуля до порохового заряду.

Капсуль служить для запалення порохового заряду. Він складається з латунного ковпачка, ударного складу і фольгового кружка, що прикриває ударний склад.

Пороховий заряд служить для приведення кулі в рух енергією газів, що утворюються при їх згорянні.

51. Патрони упаковують в дерев'яні ящики. У ящик укладають дві герметично закриті металеві коробки по 440 патронів у кожній; патрони в коробках упаковані в пачки по 20 патронів. Усього в ящику міститься 880 патронів.

На бічних стінках ящиків, у які упаковані патрони з кулями зі сталевим сердечником, з важкими, трасуючими і бронебійно-запалювальними кулями, нанесені кольорові смуги, що відповідають кольору головних частин куль. Якщо в ящику знаходяться патрони з легкою кулею, на бічні стінки ящика кольорові смуги не наносять.

Розділ IV

Примітки

I. При установленні регулятора на розподіл 1 на газовий поршень діє найменша кількість порохових газів, що відводяться з каналу ствола, тому що обидва отвори патрубка відкриті і через них частина газів випускається назовні.

2. При установленні регулятора на розподіл 2 залишається відкритим тільки лівий отвір патрубка і на газовий поршень діє більша кількість порохових газів, ніж у першому випадку

3 При установленні регулятора на розподіл 3 обидва отвори патрубка закриті і всі порохові гази, що надійшли в газову камеру, діють на газовий поршень.

Причини затримок

Способи усунення

Мимовільна стрільба. При відпусканні спускового гачка (кнопки електроспуску чи спускового важеля) стрільба не припиняється

Несправність спускового механізму. Округлення бойового зводу затворної рами. Забруднення кулемета, застигання мастила. Несправності електроспуску

Зупинити стрільбу, пригорнувши рукою стрічку до приймача. Розрядити кулемет, оглянути шепталу і бойовий звід. Якщо вони справні, переставити регулятор на більший розподіл і змазати тертьові частини. Роз'єднати штепсельне рознімання електроспуску і продовжувати стрільбу за допомогою спускового важеля. При повторенні затримки кулемет відправити в ремонтну майстерню

Відмова електроспуску. При натисканні на кнопку електроспуску не відбувається спуску затворної рами з бойового зводу

Низька напруга бортової мережі машини. Відсутність контакту в штепсельному розніманні електроспуску

Продовжувати стрільбу, користуючись спусковим важелем. Перевірити з'єднання штепсельного рознімання. З першою нагодою перевірити ланцюг електроспуску й усунути несправності

Розділ V

Загальні положення

58. Кулемет повинен завжди бути в повній справності і готовим до дії. Це досягається своєчасним і вмілим обслуговуванням, правильним збереженням кулемета і дбайливим поводженням з ним.

59. Комплекс планово-попереджувальних заходів щодо забезпечення справності і постійної бойової готовності кулемета включає:

- контрольний огляд кулемета;

- поточне обслуговування (чищення і змащення) кулемета;

- технічне обслуговування № 1;

- технічне обслуговування № 2;

- сезонне обслуговування кулемета.

60. Організує і проводить технічне обслуговування кулемета командир роти (батареї), він же робить запис у формулярі кулемета про проведене технічне обслуговування № 1 і № 2.

Контрольний огляд кулемета

61. Для перевірки справності кулемета, його чистоти, змащення і підготовки до стрільби проводяться контрольні огляди кулемета, станка (установки), приладдя, патронних стрічок, коробок, чохлів, ременів і запасного ствола.

62. Солдати і сержанти оглядають кулемети:

- щодня;

- перед виходом на заняття; перед стрільбою; у бойовій обстановці — періодично протягом дня і перед виконанням бойової задачі;

- під час поточного обслуговування (чищення і змащення).

63. Офіцери оглядають кулемети в терміни, установлені Статутом внутрішньої служби, а також перед стрільбою і виконанням бойової задачі.

64. Несправності кулемета, станка (установки), приладдя, патронних стрічок і коробок повинні усуватися негайно. Якщо усунути їх у підрозділі не можна, кулемет (станок, коробку і т.д.) відправити в ремонтну майстерню.

65. Характерними несправностями, що порушують нормальний бій кулемета, можуть бути:

а) мушка збита чи погнута, змістилася убік чи нагору (вниз) — кулі будуть відхилятися у бік, протилежний переміщенню мушки;

б) прицільна планка погнута чи перекошена — кулі будуть відхилятися у бік переміщення прорізу цілика;

в) ствол погнутий - кулі будуть відхилятися бік вигину дулової частини ствола;

г) забоїни на дуловому зрізі ствола, розтертість каналу ствола (особливо в дуловій частині), зношення і округлення кутів полів нарізів, раковини, хитання прицільної планки, цілика, мушки, приклада — усе це збільшує розсіювання куль.

Огляд бойових патронів

74. Патрони оглядати перед стрільбою і за розпорядженням командира.

При огляді патронів перевірити:

- наявність на гільзах іржі і ум’ятостей, чи не валандається куля в дульці гільзи;

- чи немає на капсулі зеленого нальоту і тріщин, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;

- чи немає серед бойових патронів навчальних. Усі несправні патрони слід здати на склад. Якщо патрони запилилися і забруднилися, покрилися невеликим зеленим нальотом чи іржею, їх необхідно обтерти сухим чистим ганчір’ям.

Технічне обслуговування № 1

87. Технічне обслуговування № 1 проводиться в підрозділі обслугою (кулеметником) спільно з фахівцями артилерійської ремонтної майстерні не рідше одного разу на рік, а також після тривалих навчань і бойових стрільб, тривалого перебування кулемета під дощем чи у воді (снігу), сильного забруднення і при постановці кулемета на короткочасне зберігання.

88. При технічному обслуговуванні № 1 виконується контрольний огляд кулемета і поточне обслуговування з неповним чи повним розбиранням кулемета і станка чи окремих їх частин і механізмів.

У ході цього обслуговування фахівець артилерійської ремонтної майстерні оглядає і перевіряє кулемет із застосуванням військових калібрів, а також усуває виявлені несправності, які не потребують відправлення кулемета чи станка в артилерійську ремонтну майстерню. При необхідності проводиться перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою.

Технічне обслуговування № 2

89. Технічне обслуговування № 2 проводиться в підрозділі обслугою(кулеметником) спільно з фахівцями артилерійської ремонтної майстерні не рідше одного разу на два роки. Воно, звичайно, сполучається з черговим технічним обслуговуванням № 1.

90. При технічному обслуговуванні № 2 виконуються роботи, визначені для технічного обслуговування № 1, при цьому виконується повне розбирання кулемета і станка, і додатково робиться дефектація кулемета фахівцями артилерійської ремонтної майстерні в обсязі переліку обов'язкових перевірок, передбачених Посібником з ремонту кулемета, для технічного обслуговування № 2.

Загальні положення

103. Кулемет, що знаходиться в підрозділі, повинен бути приведений до нормального бою. Необхідність приведення кулемета до нормального бою встановлюється перевіркою бою.

104. Перевірка бою кулемета проводиться:

- при надходженні кулемета в підрозділ (кулемет ПКТ при цьому тільки вивіряється по контрольній мішені);

- після ремонту кулемета і заміни частин, що могли б змінити його бій;

- при виявленні під час стрільби відхилень середньої точки влучення (СТВ) або розсіювання куль, що не задовольняють вимогам нормального бою кулемета.

У бойовій обстановці перевірка бою кулеметів проводиться періодично при кожній можливості.

105. Перевірка бою кулеметів і приведення їх до нормального бою проводяться під керівництвом командира роти. Прямі начальники, до командира частини включно, зобов’язані стежити за точним дотриманням правил перевірки бою кулеметів і приведення їх до нормального бою.

Перед перевіркою бою кулемет варто ретельно оглянути й усунути виявлені недоліки.

106. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою виконуються на стрільбищі в безвітряну погоду, у закритому тирі або на захищеній від вітру ділянці стрільбища при нормальному освітленні.

З кулеметів ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС стрільба ведеться з положення лежачи на ґрунті середньої щільності (дернистому ґрунті). При перевірці бою і приведенні до нормального бою кулеметів ПКБ, ПКМБ і ПКТ машини встановлюються зазвичай на відгоризонтованому за рівнем майданчику (допускається крен не більше 2^о) із твердими опорами під гусениці (колеса). Тиск у шинах коліс машин повинен бути нормальним, включається перша передача і затягується ручне гальмо.

107. Стрільба при перевірці бою кулеметів і приведенні їх до нормального бою проводиться кращими навідниками (кулеметниками) підрозділу, відібраними командиром роти. Солдатам і сержантам, що проводять стрільбу, підходити до мішеней не дозволяється.

При перевірці бою повинні бути присутні кулеметники (навідники, навідники-оператори), за якими закріплені кулемети, їхні командири відділень і майстер по ремонту зброї з необхідним інструментом.

108. Перевірка бою кулемета і приведення його до нормального бою проводиться стрільбою на дальність 100 м патронами зі звичайною кулею (зі сталевим осердям або легкою зр. 1908 р.), узятими з герметичної укупорки.

109. Перевірка бою і приведення до нормального бою кулеметів (крім ПКТ) проводяться спочатку стрільбою одиночними пострілами (4 патрони), а потім автоматичним вогнем (10 патронів у три-чотири черги). З кулемета ПКТ ведеться тільки автоматичний вогонь (10 патронів однією чергою).

Перевірка бою і приведення до нормального бою кулеметів ПКС і ПКМС проводяться спочатку із сошки, а потім із станка автоматичним вогнем (10 патронів у дві-три черги).

Спареного кулемета ПКТ

123. При перевірці бою і приведенні до нормального бою спареного кулемета ПКТ дотримуватись правил, зазначених в ст. 103 - 109.

124. Перед перевіркою бою спареного кулемета ПКТ необхідно зробити вивірку прицілу і кулемета ПКТ щодо гармати (знаряддя, крупнокаліберного кулемета КПВТ) по контрольній мішені, раніше побудованій для кожної машини і виставленій за 20 м (для деяких танків за 25 м) від дулового зрізу гармати (кулемета КПВТ). Для цього навести ствол гармати через отвір клина затвора для бойка ударника (діоптр) і перехрестя на дульному зрізі ствола (ствол кулемета КПВТ за допомогою трубки холодної пристрілки - ТХП) у відповідну точку на контрольній мішені. Установити шкалу дальності танкового прицілу на 0. Перевірити, куди спрямований центральний косинець (верхнє перехрестя) прицілу і перехрестя ТХП, вставленої в канал ствола спареного кулемета. Якщо вони збігаються зі своїми точками на контрольній мішені, то вивірка на цьому закінчується. Якщо вони не збігаються зі своїми точками, то необхідно їх сумістити, користуючись гвинтами прицілу «Вивірка за обрієм», «Вивірка по вертикалі» і втулками вивірного механізму установки кулемета ПКТ.

125. Перевірка бою і приведення до нормального бою спареного кулемета ПКТ виконуються стрільбою по пристрілочній мішені, передбаченій для кожної машини і встановленій за 100 м від дульного зрізу кулемета, однією чергою в 10 пострілів. При цьому на кулеметній шкалі прицілу встановлюється приціл 4, у бойової машини піхоти суміщається марка прицілу 6, а в бронетранспортерів - вершина косинця прицілу.

Бій кулемета вважається нормальним, якщо не менш восьми пробоїн з десяти (скупченість бою) вміщаються в габарит накладеного на пробоїни прямокутника розміром 14х16 см (у габарит радіусом 20 см) і середня точка влучення знаходиться в прямокутнику на пристрілочній мішені розміром 11х13 см (у габариті влучності на цій мішені).

Якщо бій кулемета цим умовам не відповідає, то кулемет приводиться до нормального бою.

126. При незадовільній скупченості бою оглянути кулемет, його установлення в машині і провести повторну стрільбу. Якщо скупченість бою при повторній стрільбі більше зазначених у ст. 125 габаритів, кулемет відправити в ремонтну майстерню.

Якщо при нормальній скупченості бою середня точка влучення черги виходить за розміри прямокутника (габариту влучності) на пристрілочній мішені, необхідно заміряти величину відхилення середньої точки влучення від центра прямокутника (габариту влучності) і за допомогою поділок на втулках вивірного механізму змінити положення кулемета (поворот втулки на одну велику поділку відповідає переміщенню середньої точки влучення на одну тисячну, тобто на дальності 100 м на 10 см). При цьому варто загвинтити ту втулку, у яку сторону відхилилася середня точка влучення, попередньо відгвинтивши на необхідну кількість поділок втулки з протилежної сторони. Наприклад, для переміщення середньої точки влучення вниз на 30 см необхідно відгвинтити нижню втулку вертикального гвинта (заднього стояка) на три великих поділки і догвинтити (загвинтити) верхню втулку на три великі поділки.

Правильність переміщення кулемета перевіряється повторною стрільбою.

Примітка - Якщо контрольна мішень і трубка холодної пристрілки відсутні, то перевірка бою кулемета починається зі стрільби чотирма одиночними пострілами в порядку, зазначеному в ст. 110 – 113.

127. Після приведення кулемета до нормального бою втулки вивірного механізму зашплінтувати дротом і побудувати контрольну мішень, що дозволяє без стрільби вивірити кулемет.

128. Для побудови контрольної мішені необхідно:

- за 20 м від дульного зрізу гармати (кулемет КПВТ) установити перпендикулярно до осі каналу ствола щит з білим папером, на який нанесений знак (перехрестя) для гармати (кулемет КПВТ). При цьому горизонтальна лінія на щиті повинна бути рівнобіжна горизонтальній нитці прицілу;

- візуючи через отвір клина затвора для бойка ударника (діоптр) і через перехрестя на дульному зрізі ствола (за допомогою ТХП, вставленої в канал ствола кулемета КПВТ), навести ствол цієї зброї в центр знака на щиті;

- ручною указкою (з отвором у центрі) точно відзначити точки візування прицілу і спареного кулемета за допомогою ТХП (положення точок візування доцільно визначати за трьома оцінками);

- у місцях знайдених точок побудувати перехрестя для кулемета ПКТ і знак для прицілу;

- координати точок візування і їхнє положення на контрольній мішені в зменшеному масштабі заносяться в контрольно-вивірну картку, що вклеюється у формуляр машини.

Неспареного кулемета ПКТ

129. При перевірці бою і приведенні до нормального бою неспарених кулеметів ПКТ дотримуються тих же правил, що і для спареного кулемета. При цьому в деяких машинах, якщо середня точка влучення відхилилася від контрольної точки в яку-небудь сторону більш припустимої величини, змінюється положення прицілу по висоті за рахунок зміни довжини тяги його синхронного зв'язку з кулеметом, а по напрямку – за допомогою болтів вивірного механізму на колисці (кронштейні).

ЧАСТИНА ДРУГА

Розділ VII

ПРИЙОМИ СТРІЛЬБИ З КУЛЕМЕТА

Загальні положення

130. Кулемет ПК (ПКМ, ПКБ, ПКМБ, ПКТ) обслуговується зазвичай одним кулеметником (навідником, спеціально призначеним солдатом). Йому може допомагати один із солдатів підрозділу. Кулемет ПКС (ПКМС) обслуговується, як правило, двома кулеметниками.

Якщо кулемет обслуговується двома кулеметниками, то один з них призначається навідником, інший – помічником навідника. У бою, коли безпосередня допомога навіднику не надається, помічник навідника веде вогонь із закріпленої за ним зброї.

131. Стрільба з кулемета ведеться з місця (з вогневої позиції), звідки видні цілі або ділянки місцевості, на яких очікується поява противника. У залежності від умов місцевості і вогню противника стрільба з кулемета може вестися з положення лежачи, сидячи, з коліна і стоячи. Для маскування і захисту від вогню противника, а також для зручності ведення вогню використовуються різні укриття, місцеві предмети й упори.

При пересуванні на бронетранспортерах (бойових машинах піхоти, транспортерах і інших машинах) стрільба з кулемета ПК (ПКМ) ведеться через бійниці (поверх борта) машини. З кулеметів ПК, ПКМ, ПКБ, ПКМБ і ПКТ при пересуванні на машинах стрільба може вестися з місця, коротких зупинок і з ходу.

132. Кулеметники для ведення вогню займають і обладнують вогневу позицію, зазначену командиром, чи вибирають її самостійно.

Необхідно вибирати таку вогневу позицію, що забезпечує найкращий огляд і обстріл, дає можливість кулеметникам укритися від спостереження і вогню противника, забезпечує зручність виконання прийомів стрільби і можливість поразки противника фланговим вогнем.

У залежності від обстановки вогнева позиція вибирається в траншеї, окопі, воронці від снаряду, канаві, за каменем, пнем і т.п. У населеному пункті вогнева позиція може бути обрана у вікні будинку, на горищі, у фундаменті будівлі і т.п.

Не слід вибирати, вогневу позицію поблизу окремих місцевих предметів, що виділяються, а також на гребенях височин.

133. При завчасній підготовці вогневої позиції необхідно перевірити можливість ведення вогню в заданому секторі або напрямку, для чого кулемет послідовно наводити в різні місцеві предмети в зазначеному секторі вогню. Якщо сошка встановлена високо або низько, при наведенні не слід піднімати чи опускати приклад біля плеча; у цьому випадку необхідно переставити кулемет вперед (назад) і вибрати більш зручне місце, а при потребі підготувати під лікті упори або ямки.

Для встановлення кулемета ПКС (ПКМС) на вогневій позиції вибирається рівна площадка з щільним (дернистим) ґрунтом.

Малюнок 76 – Прийом переповзання з кулеметом

Кулемет установлений на вогневій позиції, ретельно маскують і поблизу нього розміщують коробки зі спорядженими патронними стрічками і запасний ствол.

134. Для зайняття вогневої позиції подається команда, наприклад: «Такому-то (кулеметнику такому-то) вогнева позиція там-то, до бою». За цією командою кулеметники, пристосовуючись до місцевості, займають вогневу позицію і готуються до стрільби.

135. Для зміни вогневої позиції подається команда, наприклад: «Такому-то (кулеметнику такому-то) перебігти туди-то – вперед». За цією командою кулеметники намічають шлях висування на нову вогневу позицію, укриті ділянки шляху для зупинок і спосіб пересування, якщо він у команді не був визначений. Перед початком пересування кулемет ставиться на запобіжник.

В залежності від характеру місцевості і наявності укриттів кулеметники висуваються на вогневу позицію перебіжками або переповзанням (мал. 76).

а б

а – однією рукою; б – двома руками

Малюнок 77 – Прийоми перенесення кулемета

При перебіжці сошка повинна бути розведена, а при переповзанні складена. При перебіжці кулемет переносити однією рукою за рукоятку (мал. 77, а) або двома руками за рукоятку і приклад (мал. 77, б).

136. Для успішного виконання вогневих задач у бою кулеметники повинні в досконалості опанувати прийомами стрільби з кулемета. Усі прийоми стрільби кулеметники повинні виконувати чітко і уміло, не припиняючи спостереження за полем бою.

Кожен кулеметник, керуючись загальними правилами виконання прийомів стрільби, повинен з урахуванням своїх індивідуальних особливостей виробити і застосовувати найбільш вигідне і стійке положення голови, корпуса, рук і ніг, що забезпечує найкращі результати стрільби.

У залежності від фізичних особливостей кулеметника дозволяється виконувати стрільбу з лівого плеча, прицілюватися з відкритими обома очима і т.п.

137. Стрільба з кулемета складається з приготування до стрільби, виконання стрільби і припинення стрільби.

Приготування до стрільби

138. Кулеметники готуються до стрільби за командою або самостійно.

На навчальних заняттях команда для приготування до стрільби може подаватися роздільно, наприклад: “На вогневу позицію, кроком руш” і потім – “Заряджай”. Якщо потрібно, перед командою “Заряджай” вказується положення для стрільби.

139. Приготування до стрільби включає прийняття положення для стрільби і зарядження кулемета.

140. Для прийняття положення для стрільби з кулемета ПК (ПКМ) лежачи треба:

- при перебіжці – зупинитися на кроці лівої ноги (а з положення стоячи – з місця зробити повний крок лівою ногою), витягнути руку (руки) з кулеметом вперед до відмови й опустити кулемет на сошку в напрямку стрільби (мал. 78), потім, не розгинаючись, обпертися обома руками об землю (мал. 79) і, відкинувши ліву ногу назад, прийняти положення для стрільби лежачи; при цьому кулеметник повинен лежати під невеликим кутом до напрямку стрільби, ноги вільно витягнуті і злегка розкинуті, ступні розгорнуті носками назовні, грудна клітина піднята і не повинна торкатися землі (мал. 80);

Малюнок 78 - Положення кулеметника при установленні кулемета на землю

Малюнок 79 - Опора руками об землю при прийнятті положення для стрільби лежачи

Малюнок 80 - Положення для стрільби лежачи

Малюнок 81- Вкладання стрічки в приймач

- при переповзанні, не піднімаючись, розвести ноги сошки і встановити кулемет на сошку, після чого прийняти зручне положення для стрільби лежачи.

Помічник навідника (якщо він призначається) повинен лягти з правого боку від кулемета приблизно на одній лінії з навідником, прийняти положення для стрільби з автомата, бути готовим подати коробки з патронами навіднику і прийняти від нього стрічку або порожню коробку.

141. Для зарядження кулемета треба: лівою рукою повернути рукоятку кулемета вліво; відкрити кришку ствольної коробки, для чого великим пальцем правої руки натиснути на засувку, а лівою рукою підняти кришку ствольної коробки; правою рукою витягнути частину стрічки з коробки і вкласти її в приймач так, щоб перший патрон закраїни дна гільзи зайшов за зачіп виймача (мал. 81); закрити кришку ствольної коробки; поставити запобіжник у положення “Вогонь”; відвести затворну раму за рукоятку перезарядження назад; подати рукоятку перезарядження вперед і, якщо не має бути негайне відкриття вогню або не дана команда “Вогонь”, поставити кулемет на запобіжник.

Ведення стрільби

142. Вогонь з кулемету ведеться за командами або самостійно в залежності від поставленої задачі й обстановки.

У команді на відкриття вогню вказується: кому стріляти, ціль, приціл, цілик, точка прицілювання, спосіб стрільби, кількість патронів і довжина черги. Наприклад: „Кулеметнику Іванову, по кулемету, п’ять, цілик вліво один, під ціль, довгими - вогонь”, „Кулеметнику Петрову, по піхоті, чотири, у пояс, з розсіюванням на ширину цілі, 50 патронів – вогонь”

При стрільбі на відстань до 400 м приціл цілика, точка прицілювання, спосіб стрільби, кількість патронів і вид вогню можуть не вказуватися. Наприклад: „Кулеметнику Сидорову, по піхоті – вогонь”. У цьому випадку кулеметник веде вогонь із прицілом 4 або П, цілик – 0, а точку прицілювання вибирає самостійно.

143. Проведення стрільби включає установлення прицілу і цілика, прикладку, прицілювання, спуск затворної рами з бойового зводу й утримання кулемета під час стрільби.

144. Для установлення прицілу правою рукою натиснути на засувку хомутика і пересунути його по прицільній планці до сполучення передньої грані хомутика з потрібною поділкою прицільної планки.

145. Для установлення цілика треба відтягнути маховичок гвинта цілика трохи вправо і обертанням його сумістити риску під прорізом гривки з потрібною поділкою.

146. Для прикладки навідник повинен, не втрачаючи цілі з виду, зняти кулемет із запобіжника, у кулемета ПКМ, крім того, підняти наплічник і уперти кулемет прикладом у плече так, щоб відчувати щільне прилягання до плеча усього затильника приклада. При цьому кулемет утримувати лівою рукою за приклад знизу в обхват, пропустивши великий палець лівої руки у виріз приклада (мал. 82). Лікоть лівої руки уперти в землю попереду або на рівні пістолетної рукоятки, але не позад її.

Правою рукою взяти в обхват пістолетну рукоятку, пропустити вказівний палець у спускову скобу й опустити лікоть на землю. Голову нахилити трохи вперед (не витягаючи шиї) і щокою прикластися до приклада.

Малюнок 82 – Положення рук при стрільбі лежачи

Малюнок 83 – Рівна мушка

147. Для прицілювання зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз цілика на вершину мушки. Пересуваючи лікті і переміщуючи корпус, навести кулемет у ціль так, щоб мушка знаходилася посередині прорізу гривки цілика врівень з її краями (мал. 83) і вершиною дотикалася точки прицілювання. При прицілюванні стежити, щоб кулемет не був звалений у бік.

148. Для спуска затворної рами треба, затаївши подих, плавно натискати на спусковий гачок доти, поки затворна рама непомітно для кулеметника не спуститься з бойового зводу, тобто поки не відбудеться постріл.

Якщо кулеметник, натискаючи на спусковий гачок, відчує, що не може більше не дихати, то, не послабляючи натиску на спусковий гачок, він повинен відновити подих і, знову затримавши його на видиху, уточнити наведення і продовжувати натиск на спусковий гачок.

149. При веденні вогню міцно утримувати приклад біля плеча, не змінюючи положення ліктів і зберігаючи узяту рівну мушку під обраною точкою прицілювання. Після кожної черги швидко відновлювати наведення, а якщо потрібно, то і змінювати установку прицілу і цілика або положення точки прицілювання.

При стрільбі по широкій цілі рухом плеча з прикладом переміщати рівну мушку з одного флангу цілі до іншого, ведучи неперервний вогонь.

Припинення стрільби

150. Припинення стрільби може бути тимчасове і повне.

151. Для тимчасового припинення стрільби подається команда „Припинити вогонь”. За цією командою кулеметник повинен припинити натиск на спусковий гачок, поставити кулемет на запобіжник і, якщо потрібно, перемінити коробку і стрічку.

152. Для зміни коробки і стрічки треба відкрити кришку ствольної коробки, зняти стрічку, відокремити коробку від кулемета, узяти коробку з патронами і приєднати її до кулемета, після чого зарядити кулемет.

153. Для повного припинення стрільби після команди „Припинити вогонь” подається команда „Розряджай”. За цією командою кулеметник повинен хомутик прицілу подати вперед до відмови, цілик поставити на нуль, розрядити кулемет і далі діяти відповідно до обстановки. При стрільбі лежачи або з окопу опустити приклад на землю.

154. Для розряджання кулемету треба:

- поставити кулемет на запобіжник;

- відкрити кришку ствольної коробки, вийняти стрічку з приймача і, відкривши відкидний клапан, укласти її в коробку, завівши наконечник стрічки під пружину;

- підняти основу приймача і вийняти з нього патрон, що залишився;

- зняти кулемет із запобіжника; утримуючи затворну раму за рукоятку перезаряджання, натиснути лівою рукою на спусковий гачок і плавно подати затворну раму вперед; закрити кришку ствольної коробки.

155. Для вставання треба підтягти обидві руки на рівень грудей, одночасно звести ноги разом, різко випрямляючи руки, підняти груди від землі і винести праву (ліву) ногу вперед, швидко піднятися; зробити лівою (правою) ногою крок вперед, узяти кулемет (мал. 84) і почати рух вперед; якщо рух вперед не відбудеться, встати і, приставляючи ліву (праву) ногу, узяти кулемет до ноги.

Помічник навідника (якщо він призначається) повинен при вставанні взяти коробку зі стрічкою і почати рух вперед; якщо рух вперед не відбудеться, встати і приставити ліву (праву) ногу.

156. Після розряджання кулемета, якщо потрібно, командир подає команду „Зброя – до огляду”. За цією командою треба: відокремити коробку з патронною стрічкою і відкрити її кришку, відкрити кришку ствольної коробки і відвести затворну раму назад до відмови. Після огляду кулемета і коробки з патронною стрічкою самостійно закрити кришку ствольної коробки і зробити контрольний спуск затворної рами з бойового зводу.

Помічник навідника (якщо він призначається) при огляді зброї приймає від навідника коробки з патронною стрічкою і відкриває її кришку; після огляду кулемета і коробки закриває її кришку і передає коробки навіднику.

Малюнок 84 – Положення кулеметника перед початком руху

При виконанні команди „До огляду” у положенні стоячи необхідно установити кулемет на сошку і зробити ті ж дії, що й у положенні лежачи, після огляду кулемета і коробки з патронною стрічкою самостійно взяти кулемет до ноги і приєднати до нього коробки з патронною стрічкою.

У кулемета ПКБ (ПКМБ, ПКТ), крім того, оглядають гільзоутримувач (гільзоланковідвід), який попередньо звільняють від гільз і шматків стрічки.

Прийоми стрільби з лиж

161. Для стрільби з лиж лежачи взяти кулемет у праву руку, зробити широкий крок правою ногою вперед і вправо, одночасно нахилити корпус до правого коліна і поставити кулемет правіше себе на сошку (при глибокому і пухкому снігу поставити кулемет вертикально прикладом у сніг). Спираючись на ціпки, опуститися на ліве коліно чи на обидва коліна і швидко лягти плиском, взяти кулемет і приготуватись до стрільби. Для стрільби на глибокому снігу як підставку під сошку кулемета й упор під лікті можна використовувати ціпки і лижі. Для цього з’єднати між собою лижні ціпки, вставивши кінець одного лижного ціпка в кільце іншого, і покласти їх під сошку кулемета ; зняти одну лижу з ноги і покласти її ковзною поверхнею догори під лікті рук (мал. 89).

Малюнок 89- Положення для стрільби з лиж з використанням ціпків для упора сошки і лижі для упора під лікті

Прийоми стрільби на ходу

162. Стрільба на ходу з кулемета ПК (ПКМ) ведеться навскидку чи з прикладом, притиснутим до боку.

163. Стрільбу навскидку можна вести з короткої зупинки, а з кулемета ПКМ і на ходу (без зупинки).

Для стрільби навскидку з короткої зупинки треба зупинитися й у момент постановки лівої ноги на землю одночасно уперти приклад у плече (підкинути кулемет); не приставляючи правої ноги, прицілитися, зробити одну-дві черги, опустити кулемет і продовжувати рух.

Для стрільби навскидку на ходу (без зупинки) підкинути кулемет і, продовжуючи рух, відкрити вогонь.

164. Стрільбу з прикладом, притиснутим до боку, можна вести з короткої зупинки і на ходу (без зупинки).

Для стрільби з прикладом, притиснутим до боку, з короткої зупинки треба перекинути ремінь через ліве плече й утримувати кулемет правою рукою за пістолетну рукоятку, а за ремінь у передньої антабки, у момент постановки лівої ноги на землю зупинитися, пригорнути приклад до правого боку, направити кулемет у ціль, зробити одну-дві черги і продовжувати рух.

При стрільбі з прикладом, притиснутим до боку, на ходу (без зупинки), так само як і при стрільбі з короткої зупинки, пригорнути приклад до правого боку, направити кулемет у ціль і, продовжуючи рух, відкрити вогонь.

165. Для перезарядження кулемета при стрільбі на ходу необхідно зробити зупинку і поставити кулемет на сошку.

Особливості прийомів стрільби з кулеметів ПКБ (ПКМБ) і ПКТ

194. Кулемет ПКБ (ПКМБ) у положенні “по-похідному” перевозиться із бронетранспортерною установкою в спеціальній укладці машини.

Приготування до стрільби з кулемета включає постановку кулемета з бронетранспортерною установкою на кронштейн машини, прийняття положення для стрільби і зарядження кулемета.

Для постановки кулемета на кронштейн машини необхідно:

- відокремити кулемет із бронетранспортерною установкою від кріплення в укладці;

- вставити штир вертлюга установки в кронштейн машини, закріпити спочатку фіксатор вертлюга, а потім стопорний болт кронштейна;

- повернути утримувач коробки перпендикулярно до кулемета і закріпити його шпилькою;

- установити в утримувач коробки з патронною стрічкою, відкрити кришку і підготувати патронну стрічку до зарядження кулемета.

Якщо бронетранспортерна установка закріплена в кронштейні машини, а кулемет знятий, то його необхідно поставити на бронетранспортерну установку; для цього завести цапфи ствольної коробки в напівкруглі вирізи рами в бронетранспортерній установці і опустити кулемет за приклад униз до заходу запора за виступ спускової коробки.

Стрільба з кулемета ПКБ (ПКМБ) ведеться зазвичай з положення стоячи. Для зручності заряджання кулемета установці придається найбільший кут підвищення і закріплюються механізми наведення.

195. На деяких машинах неспарений кулемет пкт перевозиться в спеціальній укладці.

Для поставлення кулемета на установку машини необхідно поставити кулемет на повзуни, закріпити його чекою на задньому повзуні, а потім енергійним рухом просунути кулемет вперед і, утримуючи в цьому положенні, закріпити чекою на передньому повзуні.

Для зручності заряджання кулемета установці придається найбільший кут підвищення.

Наведення кулемета проводиться за допомогою механізмів наведення або ручки керування за шкалою штатного прицілу машини до суміщення потрібної поділки шкали прицілу з точкою прицілювання.

Для спуску затворної рами кулемета ПКТ треба натиснути на кнопку електроспуску кулемета й утримувати її, поки не відбудеться потрібна кількість пострілів. У випадку несправності електроспуску подати вперед запобіжник спускового важеля і натиснути на спусковий важіль униз.

Розділ VІІІ

ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ З КУЛЕМЕТА

Загальні положення

196. Для успішного виконання задач у бою необхідно:

- безупинно спостерігати за полем бою;

- швидко і правильно підготовляти дані для стрільби;

- уміло вести вогонь по всіляких цілях у різних умовах бойової обстановки як удень, так і вночі; для поразки групових і найбільш важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений раптовий вогонь;

- спостерігати за результатами свого вогню і вміло його коректувати;

- стежити за витратою патронів в бою і вживати заходів щодо своєчасного їх поповнення.

Вибір цілі

200. Вогонь з кулемета в бою найчастіше ведеться по живих цілях – група піхоти, зв’язкові, спостерігачі, командири і обслуги кулеметів, протитанкових керованих снарядів, рушниць і знарядь противника. Крім того, вогонь з кулеметів також ведеться по автомобілях, мотоциклах, амбразурах довгострокових споруджень противника, а також по повітряних цілях. Усі ці цілі можуть бути нерухомими і такими, що з’являються на короткий час і рухаються.

201. Ціль вибирається і вказується кулеметнику, як правило, командиром відділення. Визначену командиром ціль кулеметник повинен швидко знайти і доповісти: “Бачу”. Якщо ціль кулеметником не знайдена, він доповідає: “Не бачу” - і продовжує спостерігати.

202. Якщо кулеметнику в бою ціль для поразки не визначена, то він вибирає її сам. У першу чергу необхідно уражати найбільш небезпечні і важливі цілі, наприклад, обслуги кулеметів, протитанкових керованих снарядів, рушниць і знарядь, снайперів, командирів і спостерігачів противника. З двох рівних по важливості цілей вибирати для знищення найближчу і найбільш уразливу. З появою під час стрільби нової, більш важливої цілі, негайно перевести вогонь на неї.

203. Для вибору прицілу, точки прицілювання і цілика необхідно визначити дальність до цілі і врахувати зовнішні умови, що можуть вплинути на дальність і напрямок польоту кулі.

При стрільбі по рухомих цілях і з ходу, крім того, враховуються напрямок та швидкість руху цілі і бронетранспортера (бойової машини, танка).

Приціл, цілик і точка прицілювання вибираються з таким розрахунком, щоб при стрільбі середня траєкторія проходила посередині цілі.

При стрільбі на дальність до 400 м вогонь варто вести, як правило, із прицілом 4 або П, прицілюючись в нижній край цілі або в середину, якщо ціль висока (фігури, що біжать, і т.д.).

При стрільбі на дальність, що перевищує 400 м, приціл встановлюється відповідно дальності до цілі, округленої до цілих сотень метрів. За точку прицілювання при цьому береться, як правило, середина цілі.

В бою, якщо умови обстановки не дозволяють змінювати встановлення прицілу в залежності від зміни дальності до цілі, вогонь у межах дальності прямого пострілу варто вести з прицілом, що відповідає дальності прямого пострілу, прицілюючи в нижній край цілі.

204. Точне визначення дальностей до цілей є найважливішою умовою для успішного ведення вогню в бою.

Основним способом визначення дальностей до цілей в бою служить окомір. При цьому дальності до цілей і місцевих предметів (орієнтирів) визначаються по відрізках місцевості, що добре відбилися у зоровій пам’яті, за ступенем видимості й удаваній величині цілей (предметів), а також шляхом суміщення обох способів.

Якщо обстановка дозволяє, то дальність до орієнтирів і місцевих предметів варто визначати проміром місцевості кроками.

Відомі дальності до орієнтирів і місцевих предметів необхідно використовувати в бою при визначенні дальностей до цілей на око, з огляду на їхнє віддалення від орієнтирів (місцевих предметів).

Уночі дальність до освітлених цілей визначається так само, як і вдень.

205. При визначенні дальностей за відрізками місцевості необхідно яку-небудь звичну (міцно запам’яталася в зоровій пам’яті) дальність, наприклад, відрізок у 100, 200, 300 або 400 м, думкою відкладати від себе до цілі (передціль).

206. При визначенні дальностей за ступенем видимості й удаваною величиною цілей (предметів) необхідно порівняти видиму величину цілі з видимими розмірами, що запам’яталися в пам’яті, даної цілі на визначених віддаленнях. При цьому на точність визначення віддалень цим способом впливають ясність обрису цілей і предметів, їхній колір порівняно з навколишнім фоном, освітленість і інші фактори.

207. При визначенні дальностей окоміром необхідно враховувати наступне:

- удавана величина того самого відрізка місцевості з віддаленням його від кулеметника (у перспективі) поступово скорочується;

- яри, лощини, ріки, що перетинають напрямок на ціль або місцевий предмет, скрадають (зменшують) відстань;

- дрібні предмети (кущі, камені, окремі фігури) здаються далі, ніж великі предмети, що знаходяться на тій же дальності (ліс, гора, колона військ);

- предмети яскравого кольору (білого, жовтогарячого) здаються ближче, ніж предмети темного кольору (синього, чорного, коричневого);

- одноколірний, одноманітний фон місцевості (луг, сніг, рілля) виділяє і як би наближає предмети, що знаходяться на ньому, якщо вони інакше пофарбовані, а строкатий, різноманітний фон місцевості, навпаки, маскує і як би віддаляє предмети, що знаходяться на ньому.

- у похмурий день, у дощ, у сутінки, у туман дальності здаються збільшеними, а у світлий, сонячний день, навпаки, - зменшеними;

- у горах місцеві предмети наче наближаються.

208. При вимірі дальностей проміром місцевості кроками рахування кроків проводиться парами. Для цього потрібно кожному кулеметнику знати середню величину однієї пари своїх кроків. З цією метою на рівному місці відміряти (мірною стрічкою чи польовим циркулем) дальність не менш 200 м і пройти її 2-3 рази, рахуючи щораз пари кроків. Після цього треба розділити пройдену дальність у метрах на середнє число пар кроків. У результаті вийде величина пари кроків у метрах. Наприклад: при триразовому промірі 200 м відрізка місцевості кроками отримано 133 пари кроків. Величина пари кроків буде дорівнювати 200/133=1,5 м.

209. Значне відхилення зовнішніх умов стрільби від табличних (нормальних) змінює дальність польоту кулі чи відхиляє її убік від площини стрільби. За табличні умови стрільби приймаються: температура повітря +15⁰С; відсутність вітру; відсутність підвищення місцевості над рівнем моря; кут місця цілі, що не перевищує 15⁰С.

210. Вплив температури повітря при стрільбі на дальностях до 500 м і подовжнього вітру на дальностях до 1000 м не враховувати, тому що на цих дальностях до цілей їхній вплив незначний.

При стрільбі на дальностях понад 500 м вплив температури повітря на дальність польоту кулі потрібно враховувати, збільшуючи приціл або прицілюючи вище в холодну погоду і зменшуючи його або прицілюючи нижче в жарку погоду.

При цьому варто керуватися наступною таблицею.

Дальність стрільби, м	Температура повітря у градусах										Дальність стрільби, м
	+45	+35	+25	+45	+5	-5	-15	-25	-35	-45
	Поправки у поділках прицілу
	Приціл зменшити					Приціл збільшити
500										1	500
600									1	1	600
700	1							1	1	1	700
800	1						1	1	1	1	800
900	1						1	1	1	2	900
1000	1						1	1	1	2	1000
1100	1						1	1	2	2	1100
1200	1	1				1	1	1	2	2	1200
1300	1	1				1	1	2	2	2	1300
1400	1	1				1	1	2	2	2	1400
1500	1	1				1	1	2	2	3	1500

У таблиці не зазначене виправлення менш одної поділки прицілу, тому при стрільбі узимку, коли температура повітря не перевищує мінус 15⁰С, точку прицілювання необхідно вибирати на верхньому краї цілі.

211. Виправлення в установленні прицілу на перевищення місцевості над рівнем моря і на кут місця цілі враховуються тільки при стрільбі в горах, коли відстань до цілі більш 700 м.

212. Вибір цілика при стрільбі по нерухомих цілях залежить від швидкості бічного вітру і дальності до цілі. Чим сильніше бічний вітер і чим далі ціль, тим на більшу величину відхилиться куля у бік від напрямку стрільби. У зв’язку з цим необхідно заздалегідь вносити виправлення в установлення цілика. Воно робиться в ту сторону, відкіля дує вітер. Так, при вітрі ліворуч цілик встановлювати вліво, при вітрі праворуч-вправо.

Якщо в бою обстановка не дозволяє вносити виправлення в цілику, то при стрільбі виправлення на бічний вітер враховується виносом точки прицілювання у фігурах цілі або в метрах, при цьому відлік виносу точки прицілювання виконується від середини фігури.

При визначенні виправлення на бічний вітер керуватися наступною таблицею.

Дальність стрільби, м	Бічний помірний вітер (4 м/с) під кутом 90⁰
	Поправки (округлено)
	у метрах	у фігурах людини	у поділках цілика
300	0,26	0,5	0,5
400	0,48	1	0,5
500	0,72	1,5	0,5
600	1,1	2	1
700	1,6	3	1
800	2,2	4	1,5
900	2,9	6	1,5
1000	3,7	7	2
1100	4,6	9	2
1200	5,5	11	2
1300	6,6	13	2,5
1400	7,7	15	3
1500	8,9	18	3

Табличні виправлення при сильному вітрі (швидкість 8 м/с), що дує під прямим кутом до напрямку стрільби, необхідно збільшувати в два рази, а при слабкому вітрі (швидкість 2 м/с) і вітрі, що дує під гострим кутом до напрямку стрільби, - зменшувати в два рази.

213. В усіх випадках, коли дозволяє обстановка, дані для ведення вогню повинні бути підготовлені завчасно (в обороні вони повинні бути занесені в картку вогню). При завчасній підготовці даних враховуються: дальність до цілі (рубежу, орієнтира), вплив температури і щільності повітря, а також кута місця цілі. Перед відкриттям вогню в підготовлені дані вноситься виправлення на бічний (косий) вітер.

Стрільба по рухомих цілях

229. Вогонь по рухомих цілях ведеться короткими або довгими чергами. Застосування патронів із трасуючими кулями при стрільбі по рухомих цілях забезпечує краще спостереження за результатами стрільби і можливість уточнення величини упередження.

230. При стрільбі по цілях, що рухаються на стріляючого чи від нього на дальності, яка не перевищує дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, що відповідає цій дальності. На дальностях, що перевищують дальність прямого пострілу, вогонь вести з установкою прицілу, що відповідає тій дальності, на якій ціль може з’явитися в момент відкриття вогню.

231. При стрільбі по цілях, що рухаються під кутом до напрямку стрільби, точку прицілювання необхідно вибирати попереду цілі на такій відстані від неї, щоб за час польоту кулі ціль просунулася на цю відстань. Відстань, на яку переміщається ціль за час польоту кулі до неї, називається упередженням.

Упередження може бути до початку стрільби узято за допомогою цілика (розподілів сітки прицілу), при цьому він пересувається у бік руху цілі. Так, при русі цілі ліворуч-праворуч (праворуч-ліворуч) цілик установлюється вправо (уліво). Якщо ж умови стрільби не дозволяють установити цілик, то упередження береться в фігурах цілі або в метрах.

232. Для визначення упередження при стрільбі по цілях, що рухаються під кутом 90⁰ до напрямку стрільби, керуватися наступною таблицею.

Дальність стрільби, м	Ціль, що біжить зі швидкістю 3 м/с (приблизно 10 км/год)			Мотоціль, що рухається зі швидкістю 20 км/год (приблизно 6 м/с)
	Упередження (округлено)
	у метрах	у фігурах людей	у поділках цілика	у метрах	у поділках цілика	у тисячних
100	0,4	1	2	0,7	3,5	7
200	0,8	1,5	2	1,4	3,5	7
300	1,3	2,5	2	2,3	4	8
400	1,8	3,5	2	3,2	4	8
500	2,3	4,5	2	4,3	4,5	8
600	3,0	6	2,5	5,5	4,5	9
700	3,7	7	2,5	6,8	5	10
800	4,5	9	3	8,3	5	10
900	5,4	11	3	10,0	5,5	11
1000	6,3	13	3	11,5	6	11

233. Вогонь по цілі, що рухається під кутом до напрямку стрільби, ведеться способом супроводу цілі або способом очікування цілі (вогневого нападу).

При веденні вогню способом супроводу цілі кулеметник, узявши необхідне упередження і безупинно переміщаючи кулемет в бік руху цілі, у момент найбільш правильного наведення кулемета веде вогонь короткими чи довгими чергами в залежності від дальності до цілі і швидкості її руху.

При веденні вогню способом очікування цілі (вогневого нападу) кулеметник прицілюється в точку, обрану перед ціллю, і з підходом цілі до цієї точки на величину двох-півтора-двох табличних попереджень, міцно утримуючи кулемет, робить довгу чергу. Якщо ціль виявиться неураженою, то кулеметник вибирає нову точку на шляху руху цілі, прицілюється і при підході цілі до неї на величину потрібного упередження робить знову довгу чергу і т.д.

Якщо упередження взяте за допомогою цілика, вогонь відкривається при сполученні рівної мушки із серединою цілі.

234. При русі цілі під гострим кутом до напрямку стрільби упередження при веденні вогню способом супроводу цілі береться в два рази менше табличного, а при веденні вогню способом очікування цілі (вогневого нападу) – табличне.

235. Стрільбу по живій силі противника на бронетранспортерах, автомобілях і мотоциклах вести патронами зі звичайними і запалювальними - бронебійно-запальними кулями (при співвідношенні 1:1 або при іншому співвідношенні в залежності від наявності патронів із зазначеними кулями).

Стрільба в горах

240. У горах при стрільбі на дальностях понад 700 м, якщо висота місцевості над рівнем моря перевищує 2000 м, приціл, що відповідає дальності до цілі, у зв’язку зі зниженою щільністю повітря варто зменшувати на один розподіл; якщо висота місцевості над рівнем моря менше 2000 м, приціл не зменшувати, а точку прицілювання вибирати на нижньому краю цілі.

241. Якщо при стрільбі на дальностях понад 700 м ціль знаходиться вище або нижче кулемета, а кут місця цілі при цьому становить:

- 15-30^о, точку прицілювання варто вибирати на нижньому краю цілі;

- 30-45^о, приціл, що відповідає дальності до цілі, необхідно зменшувати на один розподіл;

- 45-60^о, приціл, що відповідає дальності до цілі, необхідно зменшувати на два розподіли.

242. Для ведення вогню в горах від кулеметників потрібна особлива вправність і спритність при установці кулемета і прийнятті положення, особливо при стрільбі під великими кутами підвищення (відмінювання).

При стрільбі зверху вниз треба підривати грунт під передньою ногою станка, щоб кулемет не з’їжджав униз, а при стрільбі знизу – під задніми ногами станка.

Приймаючи положення для стрільби лежачи, необхідно ліву ногу в коліні трохи зігнути, для того щоб носком чобота або каблуком утримуватися від сповзання.

Стрільба під час руху

252. Стрільба з кулемета під час руху машини (БМП, БТР, танка і т.д.) ведеться з короткої зупинки і з ходу.

Стрільба з ходу є основним способом стрільби в рухомих формах бою, який забезпечує високі темпи просування підрозділів. Стрільба з короткої зупинки ведеться на більші дальності, ніж стрільба з ходу, чи коли вогонь з ходу через різкі коливання машини малоефективний.

253. Правила стрільби з короткої зупинки по різних цілях ті ж, що і правила стрільби з місця. Установка прицілу і цілика визначається відповідно до дальності від зупинки, що передбачається до цілі. Місця для зупинок машини варто вибирати по можливості за укриттями (у складках місцевості, за чагарником або місцевими предметами). Якщо місцевість відкрита, зупинки робити більш короткими, що дозволяють зробити дві-три короткі черги. Відстань між двома зупинками залежить від умов обстановки, місцевості, результатів вогню і готовності кулеметника до виконання стрільби.

Приготуватися до стрільби, установлювати приціл і цілик, а також прицілюватися треба під час руху і гальмування машини. У момент же зупинки уточнити наведення і відкрити вогонь. Команду водію на зупинку машини (“Коротка”) подає навідник, а рух відновлюється за командою командира або навідника. Рух машини між зупинками відбувається з максимально можливою швидкістю.

254. Стрільба з ходу через значні і постійні коливання (хитання) машини ведеться, як правило, у межах дальності прямого пострілу.

Приціл при цьому установлюється відповідно до цієї дальності й у ході стрільби може не мінятися.

Точка прицілювання по висоті вибирається, як правило, на рівні нижнього краю цілі, а по-новому – в залежності від швидкості і напрямку руху машини щодо цілі і характеру цілі (така, що з’являється або рухається).

Напрямки на ціль

а – фронтальний; б – фланговий; в – косий

Малюнок 102 – Напрямок руху машини щодо цілі

Напрямок руху машини щодо цілі під час стрільби може бути (мал. 102): фронтальним (машина рухається під кутом не більш ніж 30^о до напрямку щодо цілі); косим (машина рухається під кутом 30 – 60^о); фланговим (машина рухається під кутом 60 – 120^о).

При стрільбі з ходу поправки на косий і фланговий рух машини враховувати виносом точки прицілювання у бік, протилежний руху машини (вправо при стрільбі з правого борта і вліво при стрільбі з лівого борта).

При фланговому русі машини точку прицілювання виносити в тисячних (поділках цілика), керуючись наступною таблицею.

Швидкість руху машини, км/год

120

Величина виносу точки прицілювання в тисячних

(у знаменнику – в поділках цілика)

2/1

4/2

6/3

8/4

При косому русі машини табличні поправки зменшувати в два рази.

Точку прицілювання по бічному напрямку при стрільбі вибирати.

а) при фронтальному русі машини:

- по цілі, що з’являється, і нерухомій цілі – посередині нижнього краю цілі;

- по цілі, що рухається, керуючись ст. 229 – 234 у залежності від способу стрільби;

б) при фланговому русі машини:

- по цілі, що з’являється, і нерухомій цілі – осторонь протилежного напрямку руху машини, з урахуванням швидкості руху, тобто 4 тисячних на кожні 10 км/год;

- по цілі, що рухається паралельно машині в одному напрямку з нею і приблизно з однаковою швидкістю, - посередині нижнього краю цілі (не виносити);

- по цілі, що рухається паралельно машині в одному напрямку з нею, але з різними швидкостями, - спереду (позаду) цілі на 4 тисячних, якщо різниця швидкостей 10 км/год і ціль при цьому рухається швидше (повільніше);

- по цілі, що рухається паралельно машині, але в різних напрямках з нею, - у бік, куди рухається ціль, на величину двох виправлень (на швидкість машини і цілі);

в) при косому русі – в той же бік, що і при фланговому русі, але величину виносу зменшувати в два рази; якщо точка прицілювання не виходить при цьому за габарити цілі, то її можна не виносити. Винос точки прицілювання на бічний вітер враховувати так само, як і при стрільбі з місця.

255. Вогонь при стрільбі з ходу відкривати:

- при найменших коливаннях машини, коли вона рухається по рівній ділянці місцевості чи коли коливання починає змінювати свій напрямок (згасає);

- коли швидкість машини не змінюється;

- коли лінія прицілювання наближається до обраної точки прицілювання й у момент ведення черги її перетинає;

- коли машина при стрільбі на плаву виходить на гребінь хвилі чи знаходиться між двома гребенями;

- патронами зі звичайними і трасуючими кулями;

- з кулеметів на установці з відкріпленим механізмом наведення.

Ведення кинджального вогню

256. Для ведення кинджального вогню призначаються кулемети на станках. Їх при цьому встановлюють на добре замаскованих вогневих позиціях і інші задачі з них не виконують. Кинджальний вогонь готується по якомусь одному важливому рубежу чи напрямку з метою повного знищення противника на цьому рубежі.

Кинджальний вогонь може бути фронтальним і найчастіше фланговим.

Дальність стрільби залежить від рельєфу місцевості і зазвичай не перевищує дальності прямого пострілу по фігурі, що біжить (700 м). Точка прицілювання вибирається на рубежі, дальність до якого відповідає установці прицілу кинджального вогню. Рельєф місцевості в напрямку кинджального вогню вибирається порівняно рівний так, щоб зниження місцевості під лінією прицілювання, починаючи з дальності 300 м, не були більш 3 тисячних.

257. Кулемет, установлений для ведення кинджального вогню, не повинен до появи противника на обраному напрямку або рубежі виявляти себе. З виходом ланцюга противника на напрямок і дальність кинджального вогню стрільба з кулемета за командою командира ведеться з граничною напругою до повного знищення противника.

Додатки

ОСНОВНА ТАБЛИЦЯ СТРІЛЬБИ ДЛЯ КУЛЕМЕТІВ КАЛАШНІКОВА ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ

Куля зі сталевим осердям. Маса кулі - 9,6 г. Початкова швидкість - 825 м/с.

Кут вильоту - мінус 6 хв. Дульна енергія кулі - 329 кгм

Дальність	Кут прицілю-вання*			Кут падіння			Висота траєкторії	Горизонталь-на дальність до вершини траєкторії	Повний час польоту кулі	Кінцева швидкість кулі	Енергія кулі в точці падіння	Дальність
м	град	хв.	тис.	град	хв	тис.	м	м	с	м/с	кгм	м
100	0	11	3,1	0	03	0,8	0,02	51	0.13	746	272	100
200	0	13	3,6	0	07	1,9	0,09	103	0.27	675	223	200
300	0	16	4,4	0	11	3,1	6,22	157	0,43	608	182	300
400	0	20	5,6	0	17	4,7	0,43	213	0,60	545	146	400
500	0	25	6,9	0	25	6,9	0,77	271	0,79	486	116	500
600	0	30	8.3	0	36	10	1,3	331	1,01	432	91	600
700	0	36	10	0	50	14	2.0	394	1,26.	384	72	700
800	0	44	12	1	07	19	3,0	459	1,53	343	57	800
900	0	53	15	1	28	24	4,3	525	1.83	316	49	900
1000	1	03	18	1	53	31	6,0	591	2,15	299	43	1000
1100	1	15	21	2	21	39	8,0	656	2,49	284	39	1100
1200	1	29	25	2	52	48	11	719	2,85	270	35	1200
1300	1	44	29	3	26	57	14	779	3,23	257	32	1300
1400	2	00	33	4	03	67	18	.837	3,63	245	29	1400
1500	2	18	38	4	44	79	22	893	4.06	233	26	1500

* Кут прицілювання у кулеметів ПКС, ПКМС, ПКБ і БКМБ на 2 хв більше вказаного в таблиці

ОСНОВНА ТАБЛИЦЯ СТРІЛЬБИ ДЛЯ КУЛЕМЕТА ПКТ

Куля зі сталевим осердям. Маса кулі - 9,6 г.Початкова швидкість - 855 м/с.

Дульна енергія кулі - 358кгм

Дальність	Кут кидання		Кут падіння		Висота траєкто- рії	Горизонтальнадальність до вершини траєкторії	Повний час польоту кулі	Кінцева швид-кість кулі	Енергія кулі в точці падіння	Дальність
м	град/ хв	тис.	град/ хв	тис.	м	м	с	м/с	кгм	м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
100	0 02	0.6	0 03	0,8	0.02	51	0.12	778	296	100
200	0 05	1,4	0 06	1,7	0,08	103	0,25	705	243	200
300	0 08	2,2	0 10	2.8	0.19	157	0.40	636	198	300
400	0 12	3.3	0 15	4,2	0.39	213	0.57	571	159	400
500	0 16	4.4	0 22	6.1	0.70	271	0,76	510	127	500

Продовження

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
600	0 21	5,8	0 32	8,9	1,1	331	0,97	454	101	600
700	0 27	7 5	0 45	12	1.7	394	1.20	403	80	700
800	0 34	9,4	1 01	17	2.6	450	1.46	359	64	800
900	0 42	12	1 21	22	3.8	525	1,75	326	53	900
1000	0 52	14	1 44	29	5.4	591	'2,06	304	46	1000
1100	1 03	17	2 10	36	7.3	657	2.39	288	41	1100
1200	1 15	21	2 39	44	9.9	722	2.74	276	37	1200
1300	1 29	25	3 11	53	13	785	3,11	264	34	1300
1400	1 44	29	3 46	63	16,5	845	3,49	252	31	1400
1500	2 01	34	4 24	73	20.5	903	3,89	240	28	1500
1600	2 19	39	5 06	85	25,5	960	4.31	229	25	1600
1700	2 -39	44	5 53	98	31.5	1017	4.76	219	23	1700
1800	3 01	50	6 46	113	38	1074	5.23	209	21	1800
1900	3 25	57	7 45	129	45,5	1132	5.73	199	19	1900
2000	3 50	64	8 50	147	54,5	1192	6,25	190	18	2000

І її збереження

Трубка холодного пристрілювання закріплюється за даним кулеметом, і номер її заноситься у формуляр. Переплутувати трубки різних кулеметів забороняється.

Трубку необхідно завжди зберігати в чистоті. Лінзи протирати фланеллю, а металеві частини злегка змащувати вазеліном (якщо немає вазеліну - рушничним мастилом).

Зберігати трубку потрібно в укладальній шухляді зі складеним прапорцем, не допускаючи різких поштовхів і ударів.

При вставлянні трубки в канал ствола і при витягуванні її забороняється прикладати надмірне зусилля.

НАСТАНОВА

ЗІ СТРІЛЕЦЬКОЇ СПРАВИ

7,62 - мм КУЛЕМЕТИ КАЛАШНІКОВА

ПК, ПКМ, ПКС, ПКМС, ПКБ, ПКМБ і ПКТ

Навчально – методичний посібник

Київ – 2003 р.

ЧАСТИНА ПЕРША

БУДОВА, ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ КУЛЕМЕТІВ

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒