Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Характеристика українського інформаційного суспільства як системи розвинутих масових комунікацій.
На сучасному етапі відбувається черговий вибух технологічної і мирної соціальної революції — становлення інформаційного суспільства. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології (ІТТ) істотно змінюють не тільки те, як ми виробляємо продукти і послуги, але і те, як проводимо дозвілля, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей. Вони мають вирішальний вплив на зміни, які відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо. Державі належить провідна роль у формуванні інформаційного суспільства, що координує: 1)діяльність різних суб"єктів суспільства в процесі його становлення; 2)сприяє інтеграції людей в нове інформаційно-технологічне оточення, розвитку галузей інформаційної індустрії; 3) забезпеченню прогресу демократії і дотримання прав особистості в умовах інформаційного суспільства. інформаційне суспільство — це наступний рівень або стадія розвитку людства, на якому домінуючим об"єктом виробництва і споживання стають інформаційні продукти і послуги. Термін "інформаційне суспільство" був використаний в Японії у 1966 році. З ним вживались такі терміни як «технотронне суспільство», «суспільство знання», «постіндустріальне суспільство». Цілями формування і ровитку єдиного інформаційного простору України є: •Забезпечення прав громадян на інформацію •Забезпечення інформаційного потенціалу •Забезпечення узгодження рішень •Забезпечення контролю з боку громадян за діяльністю органів державної влади •Підвищення рівня правосвідомості громадян, ділової та суспільної активності. •Інтеграція у світовий інформаційний простір Основна спрямованість концепції України по інформатизації: •Розвиток обласних інформаційних ресурсів і систем •Подолання «інформаційного монополізму управлінських і комерційних структур у відкритих інформаційних ресурсах» •Введення інформації в товарний обіг •Розширення сфери платних інформаційних послуг Проблеми інформаційного суспільства України: 1. Нерівномірність розвитку науки і застосування її результатів в масовій продукції 2. Переваження на інформаційному ринку продукції та послуг ведучих зарубіжних фірм-виробників 3. Нерозвинутість законодавчої і нормативної бази інформаційних відносин Відсутні ефективні процедури доступу громадян до державних інформаційних ресурсів і послуг. Для нормального функціонування українського інформаційного суспільства потрібно найближчим часом: 1)створити умови для зростання інформаційної індустрії, включаючи інформаційні технології, телекомунікації і засоби масової інформації; 2)розвивати інформаційно-телекомунікаційні системи і послуги інфраструктури українського ринку і електронної торгівлі 3)підтримувати наукові дослідження, особливо їх фундаментальні частини, в галузі критичних технологій; 50.Позитивний вплив глобалізаційних процесів у масовій комунікації на суспільство; Глобалізація системи масової комунікації. Глобалізація системи масової комунікації - то є поняття, яке активно використовується з кінця ХХ ст. Це поняття відображає процес трансформації комунікаційної системи, такої трансформації, яка пов’язана з утворенням більш широкої мережі комунікаторів, що обслуговуються й покриваються на великому інформаційному просторі єдиною, але розгалуженою системою засобів масової комунікації та контролюються більш організованою спілкою їх виробників. Глобалізація систем масової комунікації тільки посилює дивергентність і дисперсність системи масової комунікації, структуризацію, фазовість, дискретність мовлення та монополію на нього. Як приклад дисперсності й дивергентності системи масової комунікації може бути система, в якій глядач споживає новини, виготовлені редактором й опрацьовані ведучим, включені в програму на прохання засновника каналу й інтерпретовані певним чином на прохання керівників телеорганізації (дивергенція). Для глядача ведучий є уособленням комуніканта, насправді ж функція повідомлення тут розсіяна між багатьма людьми (дисперсія). Важко заперечувати певні прогресивні сторони глобалізації. Серед них - формування нового виробничого укладу і моделі трудових відносин, розширення виробничої демократії і стимулювання виробництва. У культурно-духовній сфері світ перетворюється на "глобальне село", в якому формується глобальна спільнота, глобальна громадська думка, що завдяки посередництву і підсиленню засобами масової комунікації все більше починає впливати на дії урядів і міжнародних інституцій, згаданих вище. У будь‒якому разі, глобалізація сьогодні є реальним явищем світової системи, одним Зі найвпливовіших і визначальним для подальшого її розвитку. Глобалізація не оминає жодної сфери громадського життя, включаючи економіку, політику, соціальну сферу, культуру тощо, для функціонування яких необхідні високо-технологічні комунікаційні системи. Останні уможливлюють обмін інформацією як на високому державному, політичному рівні, так і у межах особистого спілкування; дозволяють вдосконалювати процеси інтерактивної взаємодії, у якій людина стає учасником прямої комунікації. Новітні технології руйнують будь‒які перепони та комунікативні кордони, перетворюючи«національний» інформаційний простір на умовність |
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-08; Просмотров: 193; Нарушение авторского права страницы