Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Тема 16 Методи та методика техніко-економічної оцінки ефективності зовнішньоторговельних операцій



1 Суть аналізу у сфері ЗЕД

2 Розрахунок ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства

 

Економічний аналіз, який проводиться у сфері зовнішньоекономічної діяльності дозволяє вивчати три групи проблем:

по-перше, стан і розвиток світового господарства і економіки регіону, любої окремо взятої країни;

по-друге, господарську діяльність об'єднання, підприємства, структурної одиниці підприємства;

по-третє, господарську діяльність любої ділянки і окремого робочого місця.

Економічний аналіз, направлений на вивчення першої групи проблем і маючи в якості інформаційної бази дані соціально-економічної та міжнародної статистики, отримав назву соціально-економічного аналізу. Аналіз, маючи предметом вивчення другу і третю групу проблем, називається аналізом господарської діяльності. Його інформаційна база - в основному дані бухгалтерської та оперативно-статистичної звітності підприємств, об'єднань і фірм .

При здійсненні аналізу необхідно врахувати характеристику динаміки експорту (імпорту) товарів і послуг. Для більш повної характеристики експортної роботи підприємства, експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Таке порівняння проводиться, як правило, за декілька років. Мета такого дослідження встановити які зміни сталися в товарній структурі, в розвитку нових видів експорту і його географічному напрямку, як змінився об'єм експорту в біжучих і сталих (базових) цінах, як змінилися в середньому ціни. При вивченні динаміки експорту за кілька років обчислюється також темпи приросту експорту за кожний рік і середньорічний темп приросту експорту за весь період, що вивчається.

При цьому слід зазначити, що зміна обсягу експорту (реалізації продукції) може мати як позитивний, так і негативний вплив на прибуток. Внаслідок збільшення обсягу експорту рентабельної продукції збільшується і прибуток. Якщо ж продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу експорту прибуток зменшується.

Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку експорт (імпорт) товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом (імпортом) за попередній рік. Мета такого дослідження – встановити, які зміни відбулися у товарній структурі експорту (імпорту) і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту (імпорту), як змінився обсяг експорту (імпорту) у поточних і базових цінах, як змінилися в середньому експортні ціни. При вивченні динаміки експорту (імпорту) за ряд років обчислюються темпи приросту експорту (імпорту) за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту експорту (імпорту) за весь досліджуваний період.

Дані про експорт (імпорт) за досліджувані роки групуються по країнах і по товарах в аналітичних таблицях. По кожному рядку таблиці (країна, товар чи підсумок) обчислюються індекси вартості, фізичного обсягу, цін, структури і кількості, які показують якою мірою і де змінилися вартість і фізичний обсяг експорту (імпорту) і середні ціни.

Розрахунок вище описаних індексів проводиться за формулами 1.-.5.

Індекс вартості (Iвартості):

                                                                  (1.)

де P1 і Q1 – звітні ціни і кількість товарів;

  P0 і Q0 – базові ціни і кількість цих товарів.

Індекс цін (Iціни):

                                                                        (2.)

Індекс фізичного обсягу(Іфіз.обс.):

                                                            (3.)

Зміна фізичного обсягу викликається сукупною зміною кількості і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

Індекс кількості (Iкол):

                                                                         (4)

Зміна вартісної структури експорту (імпорту) по країнах і по товарах визначається для кожного порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень і її питомої ваги у відсотках до загального підсумку.

По товарних групах, що включає і кількісно і якісно порівнювані товари (наприклад, нафтопродукти: бензин, дизельне паливо, мазут), обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:

                                                                  (5.)

де Q1 – кількість товарів звітного періоду;

  P0 – базові ціни цих товарів;

  P0 – середня ціна товарів базового періоду.

Середня ціна обчислюється за наступною формулою:

                                                                             (6)

Якщо індекс кількісної структури більше одиниці, це означає, що в межах товарної групи збільшилась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих товарів. При зворотній зміні структури індекс виявиться менше одиниці. Визначається міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи.

При оцінці діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій.

Показник ефективності реалізації експортних товарів являє собою виражене у відсотках відношення нетто (чистого виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях і обчислюється по формулі:

                                                                (7)

де Внетто – нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений в гривні за офіційним курсом.

   ПС – повна собівартість реалізованої продукції, грн.

На показник ефективності впливають виручка-брутто, курс гривні до долара, рівень накладних витрат в інвалюті у відсотках, виробнича собівартість одиниці товару, рівень накладних витрат у гривнях. Вплив перерахованих факторів можна визначити методом “ланцюгових підстановок”, якщо представимо вище приведену формулу у наступному вигляді:

                             (8)

де Цбрутто – ціна-брутто, долари за одиницю товару;

  Сод – виробнича собівартість одиниці товару, грн.

Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у долях гривні, у цьому випадку він показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що приходиться на кожну витрачену фірмою гривню.

Звітні показники ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть можливість установити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді в порівнянні з минулим.

Для визначення економічної ефективності експортно-імпортної діяльності на рівні підприємства рекомендують також методику запропоновану Т.В.Миролюбовою, суть якої полягає у наступному.

Перш за все розраховується показник ефективності експорту:

                                                                 (9)

де Еекс 1 – показник економічної ефективності експорту;

   Ов.ф. – гривневий еквівалент відрахувань у валютний фонд підприємства, розрахований шляхом перерахунку валютної виручки в гривні по курсу на день надходження валюти, грн;

  В р – гривнева виручка від обов’язкового продажу валюти, грн;

   Зекс – повні затрати підприємства на експорт, грн.

                                                                        (10)

де Еекс 2 – показник економічної ефективності експорту;

   Оекс – об’єм експорту у внутрішніх середньорічних цінах, грн;

   Секс – виробнича собівартість експортних товарів, грн.

Показники Еекс 1, Еекс 2 доцільно використовувати при укладенні угоди з метою вибору найбільш оптимального за критерієм максимуму економічного ефекту та за умови, що Еекс 1 > Еекс 2, а також при аналізі експортно-імпортної діяльності підприємства за попередній період і при плануванні її на майбутнє.

На основі розрахованих показників можна зробити наступні висновки. Якщо показник Еекс 1 > 1, а Еекс 1 > Еекс 2, то експорт відповідних товарів для підприємства є економічно вигідним. Звідси, слід шукати шляхи збільшення експорту даних товарів.

Контрольні запитання

1. В чому суть аналізу у сфері ЗЕД ?

2. Для чого проводиться розрахунок ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ?

3. На підставі яких документів проводиться розрахунок ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства ?

4. Як розраховується показник ефективності реалізації експортних товарів ?

 


 

 


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Закони України:

"Про зовнішньоекономічну діяльність".

"Про іноземні інвестиції".

"Про митну справу".

"Про єдиний митний тариф".

 

1. Александрова А.Ю. Международный туризм. – М., 2001.

2. Асатуров А.К. Экономическая природа образовательной услуги и формы ее реализации в рыночных отношениях. – СПб., 1996. 2І-;

3. Балабанов И.Т. Финансовый менеджмент. – М., 1998.

4. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма. – M., 2000.

5. Василів С. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності / Торгівля, комерція, підприємництво: Збірник наукових праць Львівської комерційної академії. Львів: видавництво „Коопосвіта” ЛКА, 1998.- 290с.

6. Вічевич А.М., Нікітченко О.В . Аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник – Львів, 2004. – 140с.

7. Газман В.Д. Рынок лизинговых услуг. – М., 1998.

8. Георгіаді Н.Г., Князь С.В. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. -196 с.

9. Гіл, Чарлз В. Л. Міжнародній бізнес: Конкуренція на глобально­му ринку: Пер. з англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. –856 с.

10. Гойко Л.М. Организация финансового рынка. – Киев, 1996.

11. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. –К., 1996.

12. Гуляев В. Г. Туристские перевозки. – М., 1998.

13. Даниэльс Д., Хардеба Ли X. Международный бизнес. – М., 1994.

14. Дахно І.І. Міжнародна торгівля. Навчальний посібник. К.: МАУП 2003.

15. Дерлоу Д. Ключові управлінські рішення: Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. – К.: Всеувито: Наук, думка, 2001. – 242 с

16. Добровольська А.Б. Формування ринку міжнародного туризму в Україні і організаційні пріоритети його розвитку. – Київ, 1997.

17. Дудчак В. І., Мартинюк О. В. Митна справа: Навч. посібник. – К: КНЕУ, 2002. – 310 с.

18. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств за редакцією Багрової І.В. – Київ: Центр навчальної літератури 2004. – 580 с.

19. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2000 р. – 207 с. – (Вища освіта XXI століття);

20. Киреев А. Международная экономика. – M., 1998. – T. I.

21. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С. Зовнішньоекономічні комерційні операції та контракти: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури 2004. – 608 с.

22. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове регулювання та гарантії здійснення. Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 288 с.

23. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу то варів (Відень 1980р.) // Международное частное право: Учеб. пособие. —X.: Консум. — 1998.

24. Коноплев В.Т. Международный маркетинг. – Донецк, 1998.

25. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.; СПб.; К., 1999.

26. Красавина Л.М. Международные валютно-кредитные и финан совые отношения. – М., 1994.

27. Кредісов А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. – К.: Фенікс, 2000.

28. Мазаракі A.A., Ващенко Н.П. Світовий ринок товарів і по слуг. – Київ, 1996.

29. Макогон Ю. В., Орехова Т. В. Международный менеджмент: Курс лекций. – Донецк: Дон НУ, 2003. – 277с.

30. Международный менеджмент: Учеб. для вузов / Под ред. С. Э. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича. А. И. Майзеля. – СПб.: Питср, 2000. – 624 с.

31. Наймушин А.Д. Основы организации рекламы. – М., 1992.

32. Основи біржової діяльності на товарному і фондовому ринках: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2002.

33. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів «Інкотермс-2000» (публікація МТП № 560) // Урядовий кур'єр. — 2002.—№63,68.

34. Панченко С.Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. – К.: КДЕУ, 1996. – 80 с.

35. Папирян Г.А. Экономика туризма. – М.: Финансы и статистика, 2000.

36.  Петрашко Л. П. Валютні операції: Навч. посібник.– К.: КНЕУ, 2001. –200 с.

37. Родченко В. В. Международный менеджмент: Учеб. пособие. – К.:МАУП,2000. – 240 с.

38. Рожков Л.Я: Международное рекламное дело. – M., 1994.

39. Рут Френклін Р. Філіпенко, Антон. Міжнародна торгівля та інвестиції /Пер. з англ. – К.: Основи, 1998.

40. Сапрунова В. Туризм: эволюция, структура маркетинг. – М., 1997.

41. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, О.І.Богач, О.І.Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000.

42. Сохацька О.М. Біржова справа: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2003.

43. Транснаціональні корпорації: Навч. посібник / В. Рокоча, О. Плот-ніков, В. Новицький та ін. – К.: Таксон, 2001. – 304 с.

44. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник. 2-ге вид. випр. і доп. / За заг. ред. А.І.Кредісова. – К.: ВІРА–Р, 2002.

45. Фомичев В.Й. Международная торговля: Учебник. - М.: ИНФРА-М. 1998.-496 с

46. Ходаківська В.П., Беляев В.В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика. – Київ, 2002.

47. Циганкова Т.М, Петрашко Л. П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ 2001.

48. Чудновский А.Д. Туризм и гостиничное хозяйство. – М., 2000.


Додаток 1

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Чинники зовнішнього середовища

Особливості торговельних процесів

Регулювання

І етап

• Промислові революції • Залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообміну • Прогрес у розвитку транспортної мережі світу • Революція в засобах зв'язку

• Вивезення товарів

• Лідерство Великобританії на світовому ринку

• Випередження темпів зростання світового товарообороту порівняно з ростом промислового виробництва

• Перевага політики протекціонізму

• Зародження політики фритредерства

ІІ етап

• НТП у виробництві товарів • Розвиток транспортних шляхів і поліпшення якісних характеристик транспортних засобів • Розвиток монополістичного виробництва

• Вивезення капіталу

• Швидке зростання товарообігу

• Зміна співвідношення сил на світовому ринку (зменшення впливу Великобританії та Франції)

• Концентрація торговельних зв'язків між найбільш розвинутими країнами

• Посилення протекціоністських тенденцій • Перехід від захисного до наступального протекціонізму

ІІІ етап

 

• Наслідки Першої світової війни (економічні та політичні) • Економічні кризи (1920 - 1921 рр., 1929 - 1933 рр.) • Початок формування двох світових систем господарства  

• Тривале та глибоке порушення торговельних зв'язків

• Різкі коливання обсягів товарообігу

• Переважно сировинна структура експорту та імпорту

• Посилення митного протекціонізму

• Крах міжнародної валютної системи та виникнення валютних блоків

IV етап

• Посилення диференціації двох світових систем господарства

• Розпад світової колоніальної системи

• Формування регіональних інтеграційних угруповань

• Поява глобальних міжнародних організацій

• Збільшення темпів росту світового товарообігу

• Зрушення в товарній структурі експорту

• Послаблення позицій країн, що розвиваються

• Посилення позицій Японії, ФРН, Італії, Канади; зменшення питомої ваги США, Великобританії та Франції в світовому експорті

• Перехід до політики лібералізації зовнішньоторговельних зв'язків

• Реалізація комплексу митно-тарифних заходів під егідою ГАТТ

V етап

• Посилення міжнародної конкуренції

• Зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань

• Індустріалізація більшості країн, що розвиваються

• Проблема заборгованості країн, що розвиваються

• Розпад світової соціалістичної системи господарства

• Різке збільшення обсягів торгівлі

• Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн

• Значні коливання рівня світових цін

• Зрушення в товарній структурі експорту (послуги, промислові товари)

• Поширення усталених і довгострокових відносин

• Збільшення частки внутрішньо фірмових поставок у світовій торгівлі

• Підвищення ролі країн, що розвиваються

• Посилення конкуренції між країнами Тріади (США, Японія, країни ЄС)

• Активізація зустрічної торгівлі

• Перехід від тарифного до нетарифного регулювання

• Неопротекціонізм

• Стимулювання експортного виробництва

• Поява тенденції до створення замкнутих економічних блоків

           

 


Додаток 2.

Функції товарних бірж


Додаток 3.

Типізація товарних бірж.


Додаток 4.

Характеристика біржових угод

Вид угоди Різновид угоди Суть і мета угоди
1. Угоди на реальний товар Угоди з негайною поставкою наявного товару (кеш, спот) 1.2. Угоди на товар з поставкою в майбутньому (угоди на строк, або форвардні) Товар, що передається на біржі, знаходиться на одному з її складів і передається покупцеві негайно (до 15 днів) після укладання угоди Угода передбачає поставку продавцем реального товару за ціною, зафіксованою в контракті в момент його укладання, та у термін, обумовлений у контракті
2. Термінові (ф'ючерсні) угоди

Подібні угоди не передбачають обов'язків сторін поставити або прийняти реальний товар у термін, що обумовлений у контракті, а передбачають купівлю-продаж права на товар

3. Спекулятивні операції

3.1, Гра на підвищенні цін в майбутньому Операції з реальним товаром
3.2. Гра на різниці цін на окремі товари Операції з ф'ючерсними контрактами
3.3. Операції з ф'ючерсними контрактами На один і той же товар з близьким і віддаленим строками На один і той же товар на різних Ринках На різноманітні взаємозамінні товари На товар та його похідні
4. Операції хеджування Страхування від можливих втрат у разі зміни цін при укладання угод на реальний товар  

 


 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-05-08; Просмотров: 184; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.078 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь