Стаття 205. Підстави закриття провадження у справі

1. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинс­тва;

2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закрит­тя провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компе­тенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмо­вив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейсь-

237

кого суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

 

1. Закриття провадження у цивільній справі є одним із способів закінчення справи без постановления судового рішення і здійс­нюється за трьома групами підстав.

2. Перша група підстав зводиться до того, що у цих випадках справа в суді виникла незаконно, тобто за відсутності у позивача права на пред'явлення позову (див. коментар до ст. 122 ЦПК), а тому підлягає закриттю:

 

- якщо справа не підлягає розгляду в судах (вимоги не відносять­ся до компетенції загальних судів щодо розгляду цивільних справ, байдужні для права, вимоги, які за законом захищати заборонено, а також справи, порушені особами, які не мають юридичної заін­тересованості, є неправоздатними по даній справі). Остання обста­вина стала підставою закриття провадження у справі за позовом М.Н. і К.С. до виконкому Суворовської районної ради народних депутатів про визнання ордера недійсним і виселення. Херсонсь­кий обласний суд справу провадженням закрив, тому що позивач­ка, відповідно до вимог ст. 59 ЖК, не мала права на пред'явлення такого позову, оскільки у списку на поліпшення житлових умов була лише п'ятою. Подібна ситуація передбачається і ст. 190 СК України, згідно з якою той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на алі­менти для дитини у зв'язку з передачею права власності на неру­хоме майно. За наявності такого договору вимога про стягнення аліментів стає неправовою;

- якщо є таке, що набрало законної сили, постановлене по спо­ру між тими ж сторонами, рішення чи ухвала суду про прийняття відмови позивача від позову або визнання мирової угоди. Президія Київського обласного суду підкреслила, що відмова від позову буде підставою для закриття справи у суді лише тоді, якщо в попе­редній справі від позову відмовлялася саме ця, а не інша сторона у справі;

- якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції по тотожному позову, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рі-238

шення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

В усіх перелічених випадках справа підлягає закриттю, тому що при прийнятті заяви були порушені вимоги ст. 120 ЦПК, тобто

у відкритті справи слід було відмовити, але справу було відкри­то і тому провадження по ній має бути закрито.

3. Друга група підстав стосується випадків, коли справа виник­
ла правомірно, але далі її розглядати недоцільно:

а) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято су­
дом;

б) якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом. У
цих двох випадках сторона, відповідно до принципу

диспозитивності, цивільного процесуального права, може впли­вати своїми розпорядчими діями на рух справи.

4. Третя група підстав зводиться до двох випадків: по-перше,
справа підлягає закриттю у разі смерті фізичної особи, яка була
однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допус­
кають правонаступництва і, по-друге, якщо ліквідовано юридичну
особу, яка була однією зі сторін у справі. У цих випадках справа
виникла правомірно, однак підлягає закриттю через неможливість
подальшого її розгляду. На відміну від дії подібного правила при
зупиненні провадження, правовідносини тут тісно пов'язані з осо­
бистістю, а тому не допускають правонаступництва (про стягнення
аліментів, поновлення на роботі тощо). У судовій практиці непо­
одинокими є помилки судів у вирішенні питання про можливість
правонаступництва. Так, за позовом Е.К. і М.К. про розподіл май­
на судова колегія Дніпропетровського обласного суду скасувала
рішення суду і провадження у справі закрила в зв'язку зі смертю
відповідача. Дніпропетровський обласний суд скасував касаційну
ухвалу і справу направив на новий розгляд, оскільки правовідно­
сини, що виникають у зв'язку з розподілом майна, допускають
правонаступництво.

⇐ Предыдущая43444546474849505152Следующая ⇒

Поделиться: