Стаття 206. Наслідки закриття провадження у справі

1. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

2. Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначе­них пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд

таких справ.

239

3. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

1. Відповідно до правил цієї статті провадження у справі закри­
вається ухвалою суду, яка постановляється у вигляді окремого про­
цесуального документа. В ухвалі повинна бути зазначена підстава
закриття провадження у справі. Якщо суд закриває провадження у
справі через те, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного
судочинства, він повинен в ухвалі повідомити заявників, до юрис­
дикції якого суду віднесено розгляд таких справ чи такі справи вза­
галі не підлягають розгляду в суді. Оскільки ухвала про закриття
провадження у справі перешкоджає подальшому руху справи, то
відповідно до пункту 14 частини 1 ст. 293 ЦПК на неї може бути
подана апеляційна скарга.

2. Частина 3 коментованої статті передбачає процесуаль­
ні наслідки закриття провадження у справі для учасників даної
справи: повторне звернення до суду з тотожним позовом, тобто
з позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет
і з тих самих підстав, не допускається. Наявність ухвали про за­
криття провадження у зв'язку з прийняттям відмови від позову не
позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за
вирішенням цього спору. Це положення можна обґрунтувати тим,
що сторони змінилися, а тому другий позов не буде тотожним
первісному.

Стаття 207. Залишення заяви без розгляду

1. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо:

1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієз­датності;

2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

240

 

4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирі­шення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

 

7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додер­жання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформацій­но-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідан­ня і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

2. Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

1. Ця стаття визначає коло підстав залишення заяви без розгля­
ду - другий спосіб закінчення цивільної справи без постановления
рішення. Він відрізняється від попереднього тим, що перешкоди,
які є підставами залишення заяви без розгляду, є подоланими, а
тому після їх усунення можна звертатися до суду з такою ж вимо­
гою.

Підстави залишення заяви без розгляду можна розподілити на дві групи.

2. Перша група підстав свідчить про те, що процес виник непра­
вомірно, і тому заява має бути залишена без розгляду:

а)заяву подано особою, яка не мала цивільної процесуальної дієздатності (порушено вимоги п. 2 частини 3 ст. 121 ЦПК);

б) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не
має повноважень на ведення справи (порушено вимоги п. З части­
ни 3 ст. 121 ЦПК);

в) спір між тими самими сторонами про той самий предмет із
тих самих підстав розглядається в іншому суді (порушено вимоги
п. З частини 2 ст. 122 ЦПК);

г) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додер­
жання вставлених законом вимог (ст. 119-121 ЦПК).

241

Неправомірність виникнення справи тут полягає у тому, що при порушенні справи порушено умови, які визначають порядок подання заяви (див. коментар до ст. 119, 120, 121 ЦПК), або було відсутнє право на пред'явлення позову (підпункт «в» цього пункту коментаря).

3. Друга група підстав свідчить не про неправомірність виник­
нення справи, а про неможливість подальшого її розгляду:

а) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився
до судового засідання без поважних причин або повторно не пові­
домив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про
розгляд справи за його відсутності, що означає втрату ним інтересу
до справи, що розглядається;

б) позивач надав заяву з клопотанням про залишення позову без
розгляду;

в) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирі­шення третейського суду;

г) особа, в інтересах якої відкрито провадження (наприклад, за
заявою прокурора), звернулась із заявою, що не підтримує заявле­
них вимог;

д) позивач до закінчення розгляду справи залишив судове засі­
дання і не подав до суду заяви про розгляд справи у його відсут­
ності.

4. Як і перелік підстав закриття, перелік підстав залишення за­яви без розгляду є вичерпним. Верховний Суд України, апеляційні суди неодноразово звертали увагу на те, що суди не можуть зали­шати заяву без розгляду з тих мотивів, що сторона не представила доказів на підтвердження позовних вимог.

5. Залишення заяви без розгляду здійснюється мотивованою ух­валою судді або суду, на яку може бути подано апеляційну скаргу, оскільки вона перешкоджає подальшому руху справи (п. 15 ст. 293 ЦПК).

6. На відміну від закриття провадження у справі при залишен­ні заяви без розгляду, ця стаття передбачає інші процесуальні на­слідки: після усунення обставин, що були підставами залишення заяви без розгляду, заінтересована особа вправі знову звернути­ся до суду з заявою у загальному порядку. Не є перешкодою для прийняття заяви й ознака тотожності позовів, оскільки справу було закінчено в такий спосіб не внаслідок відсутності права на пред'явлення позову, а, в основному, через недодержання порядку його реалізації.

242

Глава 7. СУДОВІ РІШЕННЯ

⇐ Предыдущая44454647484950515253Следующая ⇒

Поделиться: