Аудит необоротних активів і фінансових інвестицій.

Правильність аудиторського висновку щодо фінансових інвестицій сільськогосподарського підприємства значною мірою визна-чається врахуванням тих змін, що відбулися в розумінні їх сутності, первісної оцінки та оцінки на дату балансу, бухгалтерському обліку.

Фінансові інвестиції підприємства регулюються П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції». Крім того, окремі визначення щодо при-значення фінансових інвестицій та інвестиційної діяльності під-приємства наведено в П(С)БО 2 «Баланс» та П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Згідно з П(С)БО 2 фінансові інвестиції здійснюються підприємством з метою отримання прибутку (про-центів, дивідендів), зростання капіталу або інших вигод інвесто-ра. За П(С)БО 4 інвестиційна діяльність — це придбання і реаліза-ція тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

Фінансові інвестиції поділяють на:

• довгострокові фінансові інвестиції;

• поточні фінансові інвестиції.

Основним критерієм поділу фінансових інвестицій на довго-строкові й поточні є мета здійснення (придбання) інвестицій.

Відповідно до П(С)БО 2 (п. 17) до довгострокових фінансо-вих інвестицій належать інвестиції на період більше одного ро-ку, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

За П(С)БО 2 (п. 33) поточні інвестиції відображують фінансові інвестиції на строк, що не перевищує одного року, які можуть бу-ти вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високолі-квідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні су-ми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком змі-ни вартості.

Довгострокові фінансові інвестиції можна поділити на дві групи: 1) боргові; 2) пайові.

Для довгострокових боргових фінансових інвестицій характе-рним є те, що вони:

• не дають права участі в капіталі об’єкта інвестування;

• приносять дохід у вигляді процента;

• як правило, мають визначений строк обігу;

• утримуються інвестором до строку погашення;

• за відмінної вартості придбання фінансової інвестиції від номінальної різниця може бути амортизована до моменту по-гашення.

Довгострокові пайові фінансові інвестиції характеризуються тим, що:

• засвідчують право інвестора на частку в капіталі об’єкта ін-вестування;

• приносять дохід у вигляді дивідендів;

• не мають встановленого строку обігу;

• різниця між вартістю придбання та номінальною вартістю не амортизується.

Поточні фінансові інвестиції поділяють на:

1) інші поточні фінансові інвестиції;

2) еквіваленти грошових коштів.

Інші поточні фінансові інвестиції характеризуються:

• обігом на активному ринку;

• можуть бути вільно реалізовані з незначною втратою вартості;

• мають строк обігу в межах року або придбаваються з метою перепродажу незалежно від виду інвестиції;

• приносять дохід у вигляді процентів або дивідендів або за рахунок різниці купівельної та продажної ціни при перепродажу.

Еквіваленти грошових коштів характеризуються тим, що це:

• високоліквідні цінні папери з низькою дохідністю і високою надійністю;

• можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент з міні-мальною (або без неї) втратою вартості;

• мають практично постійну ринкову вартість;

• в основному придбаваються (зберігаються) як страховий ре-зерв готівки.

Довгострокові та поточні фінансові інвестиції обліковуються на різних рахунках. Записи в регістрах з обліку довгострокових і поточних фінансових інвестицій перевіряють за схемою, наведе-ною на рис. 12.1. Перевірка записів в Журналі-ордері № 3 с.-г. та відомості по рахунках 14 «Довгострокові фінансові інвести-ції» та 35 «Поточні фінансові інвестиції»

Довгострокові фінансові інвестиції відображуються в обліку на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», який при-значений для узагальнення інформації про наявність і рух довго-строкових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підпри-ємств, облігацій державних і місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни і за кордоном тощо.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має субраху-нки: 141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку уча-сті в капіталі»; 142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»;

143 «Інвестиції непов’язаним сторонам».

На дебеті рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ві-дображується вартість довгострокових інвестицій, на кредиті — їх вибуття (списання) або зменшення вартості, а також отриман-ня дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ве-деться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ведеться за видами довгострокових фінансових вкла-день і об’єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку має забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об’єкти як на території кра-їни, так і за кордоном.

Поточні фінансові інвестиції обліковуються на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції», який має два субрахунки: 351 «Еквіва-ленти грошових коштів» та 352 «Інші поточні фінансові інвестиції».

Завданням аудиту фінансових інвестицій є перевірка пра-вильності:

• первісної оцінки фінансових інвестицій;

• оцінки фінансових інвестицій на дату балансу;

• організації бухгалтерського обліку фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства;

• організації бухгалтерського обліку фінансових інвестицій для ведення спільної діяльності.

Аудит матеріалів та МШП.

Аудит операцій з руху матеріальних цінностей на підприємстві розпочинають з оцінки правильності визначення вартості придбання (заготівлі) сировини, матеріалів. Особливо звертається увага на правильність віднесення до собівартості вартості додаткових витрат, тому здійснюючи перевірку повноти оприбуткування аудитор повинен перевірити питання розгляду нестач з претензіями, а також наявність надлишків. Оцінити, чи ведеться на підприємстві облік розрахунків за претензіями, чи розглядаються претензії у визначені терміни.

При аудиті матеріалів та МШП аудитор обстежує склади зберігання ТМЦ на предмет відповідності їх всім вимогам. Аудитор оцінює правильність складання бухгалтерських проводок в розрізі синтетичних і аналітичних рахунків, окремо оцінює питання правильності віднесення вартості тари одно- та багаторазового використання на вартість матеріальних цінностей та інших запасів. Практика свідчить, що є випадки, коли на підприємстві включали вартість тари до вартості матеріалів чи багаторазове використання тари, що забороняється робити.

 

4.6 Аудит праці та її оплати.

Облік праці та її оплати має відповідати таким нормативним документам, як: Кодекс законів про працю; Закони України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про збір на обов’язкове соціаль­не страхування»; Положення про порядок укладання контрактів під час оформлення (найму) на роботу працівників; Порядок нарахування середньої заробітної плати; План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій; Положення (стандарт) бухгал­терського обліку 16 «Витрати» та інші.

Задачі автоматизованого обліку праці та її оплати взаємодіють із такими задачами інших ділянок обліку на підприємстві:

- виплати заробітної плати через касу та перерахування через розрахунковий рахунок; нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками; нарахування страхових внесків; утримання із заробітної плати; резерв майбутніх витрат (облік фінансово-розрахункових операцій);

- нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками; нарахування страхових внесків (облік витрат на виробництво);

- нарахування заробітної плати за кореспондуючими рахунками; нарахування страхових внесків; утримання із заробітної плати; резерв майбутніх витрат; дані про використання фондів (зведений облік та складання звітності).

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: