Реклама: поняття та функції.

Реклама: поняття та функції.

Класифікація видів реклами.

Зв’язок реклами з іншими дисциплінами.

Зародження реклами у стародавні часи.

Розвиток реклами у Середні віки.

Розвиток західноєвропейської та американської реклами Нового часу.

Реклама радянського періоду (1917 – 1991 рр.).

Українська реклама у 90 – ті роки ХХ століття.

Місце та роль реклами у сучасному світі.

Міжнародний кодекс рекламної практики як інструмент самодисципліни.

11. Закон України “Про рекламу” (загальна характеристика).

Особливості рекламування лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики тощо в контексті закону України “Про рекламу”.

Особливості рекламування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг в контексті закону України “Про рекламу”.

Загальні обмеження по рекламі. Недобросовісна реклама.

Реклама і діти: закон України “Про рекламу”.

Мова реклами. Закони України “Про рекламу”, “Про мови в Україні”, “Про інформацію”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”.

Реклама як предмет авторського права (закон України “Про авторське право і суміжні права”).

Рекламний процес та його головні учасники.

Реклама в системі маркетингових комунікацій.

Концепція маркетингу та можливості її використання.

Головні елементи комплексу маркетингу.

Реклама як метод впливу на поведінку споживачів.

Етапи психологічного впливу реклами на цільову аудиторію.

Психологічні моделі побудови рекламного звернення: AIDA, ACCA, DIBABA, DAGMAR. Їх сутність та принципові відмінності.

Психологія споживацької мотивації поведінки покупця. Класифікація мотивів в рекламі.

Особливості використання раціональних мотивів в рекламі.

Особливості використання емоційних мотивів в рекламі.

Особливості використання моральних мотивів в рекламі.

Різноманітність форм рекламного звернення.

Структура рекламного звернення.

Рекламні стратегії раціоналістичного типу. Особливості їх застосування.

Рекламні стратегії емоційного типу. Особливості їх застосування.

Ефективність як системний показник реклами.

34. Рекламне агентство як складова рекламного бізнесу.

Організація роботи рекламного агентства.

Поняття фірмового стилю та його основні елементи.

Товарний знак. Його характеристика, типи.

Розробка та реєстрація товарного знаку (закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”).

Бренд та брендінг – нові перспективні напрями в рекламі.

Специфіка реклама у пресі.

Рекламне оголошення як основний жанр реклами в пресі. Його структура, адресна спрямованість, зображувальні елементи.

Газетно-журнальні жанри реклами. Їх характеристика.

Специфіка реклами на радіо.

Аудіозасоби реклами на радіо.

Жанри радіореклами. Їх характеристика.

Особливості вибору радіостанції та ефірного часу при розміщенні реклами на радіо.

Специфіка реклами на телебаченні.

Жанри телевізійної реклами.

Реклама на транспорті: особливості та перспективи розвитку.

Інтернет-реклама: особливості та перспективи розвитку.

Виставки в системі рекламних комунікацій.

Ярмарки в системі рекламних комунікацій.

Директ мейл (реклама поштою): особливості та перспективи розвитку.

Зовнішня реклама: особливості та перспективи розвитку.

Політична реклама. Визначення, історія розвитку та особливості її функціонування.

Структура та етапи створення політичної реклами.

Стратегії проведення політичних рекламних кампаній.

Різноманітність форм та видів політичної реклами.

Соціальна реклама. Визначення та особливості функціонування.

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ РЕКЛАМИ.

У класифікації реклами розрізняють два поняття: реклама як процес (тоді краще її визначати терміном «рекламування») та реклама як продукт (тобто рекламне звернення).

Численні зарубіжні спеціалісти в галузі рекламного бізнесу створили цілісну систему класифікації реклами і як процесу, і як продукту. Основою цієї системи є поділ реклами на групи за такими ознаками:

вид реклами;

мета отримання прибутку;

способи передавання інформації;

метод передавання інформації;

характер емоційного впливу та спосіб його передавання;

характер взаємодії;

предмет рекламування;

суб'єкт рекламування;

цілі рекламування;

інтенсивність реклами;

тип рекламодавця;

форма використання носіїв реклами.                              

Вид реклами. За цією ознакою реклама поділяється на бізнесо­ву, соціальну, політичну та релігійну.

Бізнесова реклама має на меті довести комерційну інформацію рек­ламодавця до споживача, сприяючи продажу товару, послуги або ідеї.

Соціальна рекламна інформація — це некомерційна інформація державних органів з питань здорового способу життя, охорони здо­ров'я, охорони природи, збереження енергоресурсів, профілактики правопорушень, соціального захисту та безпеки населення. У такій рекламі не згадуються ні конкретна продукція, ні її виробник. Осо­би, які здійснюють на безоплатній основі діяльність з поширення соціальної рекламної інформації або передають для цього власні кошти, користуються пільгами, передбаченими законодавством України.

Політична реклама має дуже специфічні ознаки: її метою є ство­рення популярності окремим політичним лідерам чи партіям. Залу­чають для цього так званих іміджмейкерів, тобто професіоналів, що знають, якими засобами можна створити привабливий образ (імідж) котрогось політичного діяча чи партії.

Релігійна реклама має на меті поширення інформації про релі­гійне життя, окремі події та свята церковних громад. Ця реклама та­кож має специфічні ознаки, що визначаються самою суттю релігій­них відносин.

Комерційна й некомерційна реклама. Звичайно метою рекла­мування є збільшення обсягу продажу та отримання додаткового прибутку чи стабілізація свого становища на ринку. Однак реклама може бути й некомерційною, коли, наприклад, рекламодавцями є некомерційні організації (державні, громадські, політичні та інші), метою яких є не отримання прибутку, а так звана суспільна корис­ність — об'яви про наймання на роботу, офіційні повідомлення, ре­лігійна інформація та ін.

Некомерційною рекламою можна також уважати заходи для встановлення добрих людських відносин у самій фірмі, а також між фірмою та державою, фірмою й громадськістю. Це некомерційні статті, теле- та радіопередачі, прес-конференції з приводу некомерційних подій у житті фірми, різні культурні та соціальні заходи, які не мають комерційних цілей. Реклама державних символів, способу життя в країні, хоч і є некомерційною, однак важить більше, ніж комерційна, оскільки виховує почуття національної гордості та лю­бові до своєї країни.

Стаття 11.

. Мова iнформацiї

Мова iнформацiї визначається Законом "Про мови в Українi", iншими законодавчими актами України в цiй галузi, мiжнародними договорами та угодами, ратифiкованими Україною.

 

1 7 . РЕКЛАМА ЯК ПРЕДМЕТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА (закон України “Про авторське право і суміжні права”).

Перелік об’єктів авторського права міститься в ст. 8 Закону про авторство, якими визнаються, зокрема, літературні та художні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), аудіовізуальні твори, фотографічні твори тощо.

Стаття 8. Об'єкти авторського права

1. Об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні  твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних  аудіовізуальних творів;

 

Виходячи з аналізу співвідношення «об’єкт авторського права – реклама», було виділено три основних співвідношення:

реклама як самостійний об’єкт інтелектуальної власності та її співвідношення з авторським правом як першою групою інтелектуальної власності;безпосереднє використання об’єктів авторського права в рекламі;використання реклами у співвідношенні до інших об’єктів авторського права.

Для початку потрібно наголосити на змінах до Закону, що є важливими для усіх трьох співвідношень. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про рекламу» (надалі – Закон) в редакції від 3 лютого 2004 року (Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності, № 1407-IV) реклама перестала бути предметом авторского права. Зокрема, у новій редакції статті вказано, що використання в рекламі об’єктів авторського і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права. Логіка законодавця в тому, що реклама не може бути предметом авторського права, а реклама є лише одним із способів використання об’єктів авторського права.

Стаття 28. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

 

РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО ЯК СКЛАДОВА РЕКЛАМНОГО БІЗНЕСУ.

Головною передумовою раціоналізації рекламної діяльності у всьому її масштабі є методична і планова підготовка рекламних повідомлень і правильне їх використання на всіх етапах рекламного процесу.

Підвищенню ефективності рекламної діяльності сприяє створення рекламних агентств, які проводять її на високому професійному рівні, раціональніше використовують фінансові кошти і забезпечують високу якість реклами. Рекламні агентства проводять комплексні дослідження ринку і оцінку кон'юнктури, вони оснащені обчислювальною технікою, що дозволяє швидко і точно обробляти отримувану інформацію.

Рекламні агентства грають позитивну роль, будучи кваліфікованими координаторами між торгівлею і виробництвом, на користь споживачів і всього суспільства сприяють раціональній пропозиції і, навпаки, обмежують об'єм нераціональних або передчасних пропозицій.

Сьогоднішні рекламні агентства обслуговують своїх клієнтів-рекламодавців, які платять їм за цю роботу. Причини, через які багато виробників звертаються до агентств, такі:

1. Незалежність агентства. Воно працює на декілька клієнтів і перед кожним несе певну відповідальність. Прагнучи надати кожному рекламодавцеві послуги найвищої якості, агентство не підкоряється жодному з них. В незалежного агентства є можливість поглянути на проблеми клієнта з боку і дати їм об'єктивну оцінку. Агентство швидше буде слідувати власним принципам створення ефективної реклами, ніж підкорятися витребенькам вищого керівництва організації рекламодавця.

2. Обширні знання і досвід, які співробітники агентства нагромаджують у процесі роботи над різними замовленнями. Знання, отримані у одній галузі виробництва, часто виявляються корисними для рекламодавців з інших галузей.

3. У рекламних агентствах зосереджені кращі професіонали цієї справи. І навіть найкрупніші замовники вважають вигіднішими для себе користуватися цим джерелом творчих осіб.

4. Будь-яка економія, яку клієнт може отримати, маючи власне (внутрішньофірмове) рекламне агентство, як правило, виявляється меншою за сумарну вартість високоякісного обслуговування, якого він позбавляє себе при відмові від співпраці з незалежним агентством.

Функції рекламного агентства:

1)створення рекламного звернення, яке воно також виготовляє і розміщує;

2)консультації з реклами (допомога у визначенні стратегії і концепції рекламної кампанії);

3)посередництво між рекламодавцем і засобами інформації (покупка місця для розміщення реклами); рекламодавцем і компаніями, що спеціалізуються в області маркетингу (вивчення ринку, мотивацій); рекламодавцем і власниками друкарень, де публікуються брошури, каталоги, інструкції з експлуатації товару, афіші, плакати і т. д.

Рекламні агентства помітно різняться за величиною: від фірми з єдиним працівником до крупної організації, яка може мати в своєму складі більше 2 тисяч чоловік. Проте асортимент і ступінь ґрунтовності, що надаються клієнтам послуг істотно розрізняються від агентства до агентства.

 

35. Організація роботи рекламного агентства.

 

Організаційна структура рекламного агентства. Рекламні агентства мають різні організаційні структури. Проте, як правило, більшість з них має чотири функціональні підрозділи:

1.Творчу службу, в якій працюють текстовики і дизайнери.

2.Службу виконання замовлень - менеджери по рекламі.

3.Службу маркетингу, в якій зібрані фахівці із засобів поширення реклами, проведенню досліджень і заходів щодо стимулювання збуту.

4.Адміністративну службу - фахівці з розробки і контролю за здійсненням перспективних фінансових планів, координування доходів і витрат, виробленню поточної політики і адміністратори - від директора-розпорядника до керівників різних відділів.

Структура агентства, люди і їх функції. У великому рекламному агентстві з повним циклам послуг існує декілька рекламних відділів, які мають свого керівника, його помічників, відповідального за один і більше фінансових кошторисів рекламодавця. Керівник є сполучною ланкою між агентством і його клієнтом; так, він координує дії всіх учасників рекламної кампанії і піклується про те, щоб вона закінчилася успішно.

•Керівники з реклами підчиняються керівникам групи, або директорам по роботі з клієнтами, які, у свою чергу, підпорядковані комерційному директорові агентства, і весь персонал агентства являє собою одну зі складових маркетингу.

•Відділ створення реклами на чолі з керівником творчої служби займається перекладом на мову реклами рекомендацій і побажань рекламодавців. Тут у творчому тандемі об'єднують свої зусилля концептори-редактори та концептори-графіки (і тих і інших називають ще художніми директорами). Додамо, що в штаті агентства або разом з ним, але незалежно від нього працюють фахівці різних професій: макетники, фотографи, кінорежисери, декоратори, агенти, що займаються пошуком “на стороні” необхідних для виконання робіт по конкретній рекламі манекенниць, фотографів, кінорежисерів і так далі

•Відділ засобів інформації бере участь у вибиранні засобів інформації та носіїв реклами (у плануванні і розміщенні реклами в засобах інформації), вивчає засоби інформації, займається покупкою місця для реклами, контролює поширення рекламних звернень, переданих розповсюджувачам і розрахунки з ними, направляє рекламодавцеві повідомлення про публікацію рекламного оголошення.

•Виробничий відділ готує сам або організовує поза агентством виготовлення реклами, що включає виготовлення малюнків, макетів, фотографій, кіно- і телефільмів, підготовку звукозаписів для радіо і тому подібне.

Ми перерахували відділи, які обов'язково є в кожному рекламному агентстві, інші відділи можуть бути і відсутніми залежно від масштабів і значущості агентства. До останніх відносяться:

•Відділ видання матеріалів для стимулювання збуту, реклами на місці продажу, брошур, проспектів, рекламних каталогів, інструкцій з експлуатації товару.   

•Відділ документації існує через усвідомлення агенцією важливості дотримання договірних кошторисів, економічного життя, що усе більш ускладнюється, додаткових послуг, які надаються клієнтам і стають усе більш численними.        

•Дослідницький відділ - щоб краще зрозуміти механізм реклами і його дію (заповнення рекламних звернень, сприйнятливість до аргументації, що наводиться в них, і так далі). Крупні рекламні агентства організовують у себе цей відділ, діяльність якого в деяких випадках далеко виходить за рамки дослідження проблем, пов'язаних безпосередньо з рекламою.

•І нарешті, остання служба, яка стає необхідною в агентствах з бюджетом, що перейшов певну межу - “планування”, або “потоки”. Тут готуються, запускаються в життя та координуються численні завдання різних служб і відділів, зайнятих розробкою та проведенням рекламної кампанії.

Оплата. Оплата роботи агентства може здійснюватися двома способами: 1) комісійна система; 2) гонорарна система.

Комісійна система. Основу доходів агентства складають “комісійні”, виплачувані не рекламодавцем, а носіями реклами, як відсоток за покупку рекламного простору. Для преси, радіо і телебачення це звичайно 15%, для кіно і зовнішньої реклами - 20%. Але безліч носіїв (особливо преса) в кінці року виплачують агентствам ті, що зазвичай не афішовані “надкомісійні”, що розраховуються з об'єму продажів, вироблених за участю агентства, і погоджені з покупцем рекламного простору. Ці виплати можуть удвічі перевершувати суму комісійних, що служить потужним стимулом для агентства рекомендувати дані засоби реклами своїм клієнтам-рекламодавцям.

Комісійна система заснована на знижці з вартості реклами, що розміщується в тому чи іншому носієві. Таким чином, клієнтові байдуже, чи розміщує він рекламу у відповідному засобі комунікації самостійно, або цим займається рекламне агентство. Комісія є функціональною знижкою, що надається агентствам за виконання певних зобов'язань на користь носіїв реклами. Агентства з комісійною системою оплати отримують від своїх клієнтів також і прямі виплати за використовувані в процесі роботи матеріали і послуги, що залучаються з боку.

Гонорарна система. Інша частина доходів складається з гонорарів, що отримуються за дослідження і додаткові роботи, які виконуються агентством і оплачуються за їх собівартістю або ж виконувані зовні агентства і оплачуються з процентною надбавкою; це такі роботи, як виготовлення документації (друкарським способом) або рекламних роликів (телебачення), організація дій зі стимулювання збуту та виготовлення матеріалів для реклами в місцях торгівлі, реалізації пакувальних матеріалів, розробка логотипів тощо.

При наданні послуг за вибором агентство оцінює загальну вартість робіт у зв'язку з рекламою клієнта за рік і отримує гонорар у вигляді рівних щомісячних внесків. Для визначення гонорару агентство підраховує загальну кількість годин, яку необхідно витратити на виконання замовлення різними відділами, множить цю кількість на ставки погодинної заробітної плати і приплюсовує скількись відсотків на накладні витрати та прибуток. Іншим різновидом гонорарної системи є практика щомісячних гонорарів. Кожного місяця на основі погодинних ставок і кількості часу, витраченого всіма учасниками робіт, підраховують загальну суму, додають до неї 25%, віднімають всі отримані комісійні знижки і підсумок виставляють клієнтові.

 

36 . ПОНЯТТЯ ФІРМОВОГО СТИЛЮ ТА ЙОГО ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ.

Фірмовий стиль — це набір кольорових, графічних, словесних, друкарських, дизайнерських постійних елементів (констант), що забезпечують візуальну і смислову єдність товарів (послуг), всієї інформації, яка виходить від компанії, її внутрішнього і зовнішнього оформлення.

Основні цілі

1.ідентифікація виробів компанії між собою і вказівка на зв'язок їх з компанією;

2.по-друге, виділення товарів компанії із загальної маси аналогічних товарів її конкурентів.

Синоніми терміну «фірмовий стиль»: «система фірмової ідентифікації» і «координування дизайну».

Наявність фірмового стилю свідчить про впевненість його власника в позитивному враженні, яке він справляє на споживача. Одним із завдань використання фірмового стилю є нагадування покупцеві про ті позитивні емоції, які вже доставили йому товари даної компанії, що раніше купувалися. Таким чином, наявність фірмового стилю побічно гарантує високу якість товарів і послуг.

Фірмовий стиль приносить його власникові наступні переваги:

•допомагає споживачеві орієнтуватися в потоці інформації, швидко і безпомилково знайти товар компанії, яка вже завоювала його перевагу;

•дозволяє компанії з меншими витратами виводити на ринок нові товари;

•підвищує ефективність реклами;

•знижує витрати на формування комунікацій;

•допомагає досягти єдності не лише реклами, але й інших засобів маркетингових комунікацій компанії (наприклад, паблік рилейшнз);

•сприяє підвищенню корпоративного духу, об'єднує співробітників, викликає відчуття причетності до загальної справи, «фірмовий патріотизм»;

•позитивно впливає на естетичний рівень і візуальне середовище компанії.

Фірмовий стиль — один з головних засобів формування сприятливого іміджу компанії, образу його марки.

Жанри телевізійної реклами

Какие же варианты предлагает телереклама?

Во-первых, рекламные ролики. Они могут быть игровыми, документальными, мультипликационными. Их достоинство — высокий уровень психологического воздействия на потребителя. Недостаток — высокая стоимость изготовления и еще более высокая — эфирного времени. Другой недостаток — навязчивость. Рекламный ролик, когда он вклинивается в передачу в неподходящий момент, вызывает раздражение телезрителя.

Во-вторых, размещение логотипа, эмблемы, девиза рекламодателя на экране во время демонстрации заставки, прогноза погоды.

В-третьих, спонсирование популярных передач. Например, предложение товаров фирмы в качестве призов на телевизионных конкурсах. В этом случае ведущий программы не устает повторять название фирмы, а ее рекламные щиты присутствуют в студии и время от времени как бы невзначай попадают в кадр.

Спонсорство более всего психологически оправданно, чем другие варианты телерекламы. Ведь спонсор — это тот хороший человек, благодаря которому любимая передача существует и выходит в эфир.

В-четвертых, участие в специализированных программах. Появление представителей фирмы-рекламодателя в таких программах, демонстрация интерьеров и товаров в России, в отличие от цивилизованных государств, считается рекламой и, естественно, оплачивается.

В-пятых, бегущая строка внизу экрана и дикторский текст или только строка, когда показываются фильмы. Считается, что это самый дешевый вариант. Психологически он явно проигрывает, с одной стороны, потому что мешает смотреть фильм и на бегущую строку мало кто смотрит, с другой стороны, невозможно успеть записать адреса и телефоны.

В-шестых, реклама не на телевидении, а с его помощью. Есть много мероприятий, как правило, зрелищных, которые организуются не телевидением, но им снимаются и демонстрируются в эфире. Удачно размещенный рекламный щит, спонсорство или иные формы участия в таких событиях позволяют рекламе буквально просочиться в эфир, не имея напрямую дел с телевидением.

Рекламные ролики на телевидении бывают краткие, блиц-ролики длительностью 15—20 секунд и развернутые — 20 секунд и более, Обычно в блиц-ролике даются логотип (торговый знак или торговая марка), название фирмы, а также телефон и адрес. Иногда может добавляться информация об основных направлениях деятельности фирмы.

Чаще всего в блиц-роликах используется компьютерная графика или игровое кино. Основная задача блиц-ролика — постоянно напоминать о фирме как таковой и о ее товаре.

Развернутый ролик содержит больше сведений. В нем приводятся описание, характеристики товаров или услуг, условия поставки и (или) предоставляемых скидок, условия работы. Здесь тщательно разрабатывается сценарий, сюжет рекламного замысла. В отличие от блиц-роликов в развернутых роликах в полной мере используются как прямые, так и косвенные ассоциативные связи.

Косвенные ассоциативные связи реализуются за счет использования отвлеченных понятий или сериалов по однотипным сюжетам Таковыми были, например, первые рекламные ролики фирмы "Сэлдом", "Банк-Империал". По смыслу такие сюжеты мало связаны d фирмой или ее товаром. Основная цель таких роликов — заинтересовать зрителей сюжетом. В таких роликах главное — не прямые ассоциации сюжета с товаром или услугой, а сама занимательность сюжета как таковая, позволяющая запомнить данную фирму или ее товар.

В других роликах привлекаются прямые ассоциативные связи за счет обыгрывания свойств, цены товара, функций фирмы.

В развернутых роликах используется большее количество форм подачи материала, чем в блиц-роликах, — игровое кино, мультипликация, компьютерная графика и их всевозможные сочетания.

С психологической точки зрения самое главное в телерекламе — динамичность и естественность. Утрачена динамичность — и ролик перестает быть занимательным, становится унылым и надоедливым. Нет естественности и ролик лишен правдивости и достоверности, без которой трудно поверить рекламе настолько, чтобы приобрести данный товар или воспользоваться услугой.

Нетрудно заметить, что далеко не всегда и не всем актерам удается искренне передать восторг при рекламировании тех или иных продуктов питания, особенно это сложно сделать артистам младшего школьного возраста. А неубедительная реклама — это антиреклама.

По типу сюжетов рекламные ролики, крутящиеся на российском телевидении, с некоторой долей условности можно разделить на несколько видов:

- описательные, информационные: они передают либо видо­вой ряд продукции, либо содержат "голую" информацию о товаре или услуге;

- "сладкие", благозвучно сентиментальные: это в чистом виде стандартная реклама западного образца, как правило, западных же товаров, механически перенесенная оттуда вместе с товаром на российскую почву;

- парадоксальные: они содержат рекламу "от противного", обыг­рывая ситуацию "антирекламы". Здесь часто присутствует юмор, гротеск, анекдот, порой что-то от ярмарки, нередко от русского балагана;

- шоковые: противопоставляют в сюжете бедствия и несчастия без товара — явному благополучию с ним.

Реклама: поняття та функції.

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: