Проекти конституції декабристів: М. Муравйов, П. Пестель

Повстання декабристів на Сенатській площі у Петербурзі в грудні 1825 р. і Чернігівського полку в Україні були підготовлені таємними дворянськими товариствами — Північним у столиці і Південним в Україні. Маючи загальну мету: скинення самодержавства, створення в Росії представницьких установ, скасування станового ладу, кріпосного права і т. д., способи досягнення і конкретні цілі члени суспільств бачили по-різному.

У Північному товаристві обговорювалися проекти конституції, складені Микитою Муравйовим (1795—1843)1. Які найбільш примітні риси його проектів конституції?

По-перше, його проект 1822 р. проголошував народ єдиним джерелом верховної влади і засуджував абсолютну монархію, вва-

_____________________________________________

1 Муравйов Микита Михайлович з петербурзької аристократичної родини. Не закінчивши математичний факультет Московського ун-ту в 1812 р., пішов добровольцем у діючу армію. З поверненням у 1816 р. з Парижу стає членом таємних організацій — «Союзу порятунку», «Союзу благоденства», а потім правителем Північного товариства. Після повстання декабристів був заарештований, засланий на каторгу.    

 

 

284

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

жаючи її протиприродною. Влада в майбутній оновленій Росії повинна була ґрунтуватися на широкому представництві всіх громадян в органах центральної і місцевої влади. Народ, утворивши свою державу за договором, зберігає свій суверенітет і не втрачає свої природні права, вважав автор проекту. «Свобода полягає зовсім не в тому, щоб мати можливість робити все дозволене законами, як вважав Монтеск'є, а в тому, щоб мати закони, які відповідають невідчужуваним правам людини,... всякі інші закони є зловживання, засноване на силі, але сила ніколи не встановлює і не забезпечує ніякого права».

По-друге, муравйовський проект передбачав рівність прав і обов'язків усіх громадян, скасування всіх станів і чинів. «Усі росіяни» оголошувались рівними перед законом. «Кріпосницький стан і рабство скасовуються; раб, доторкнувшись землі Російської, стає вільним». Майбутнє суспільство бачилося автору проекту як громадянське, а всі його члени — повноправними (крім кочових племен), із правом власності, заснування товариств, недоторканністю особи, житла, власності, свободою совісті, слова, пересувань, правом на правосуддя і суд присяжних. Рівність і свобода («усі люди — брати»), з однаковими суспільними повинностями законам і владі батьківщини.

По-третє, внутрішній устрій держави передбачав федерацію з 13 держав і 2 областей, які поділяються на повіти і волості. На території України намічалося створення Чорноморської (зі столицею в Києві) і Української (зі столицею в Харкові) держав. Фактично мова в проекті йде не про федерацію, а про нову систему адміністративно-територіального устрою Росії, яка враховує не національний, а історичний, економічний і географічний фактори. Столицю імперії передбачалося перенести в Нижній Новгород чи Москву — історичний і географічний центр Росії.

По-четверте, формою правління, найкращою для Росії, Муравйов вважав конституційну монархію, засновану на принципі поділу влади — гарантії їх взаємного контролю в державі.

Законодавчою владою наділяється, за проектом, Народне віче, яке складається з Верховної думи і Палати представників. Остання складена з 450 обраних на два роки представників громадян держав. Верховна дума обирається терміном на шість років. Вона

 

 

285

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

складається з представників держав (по три від кожної, двох — від Московської й одного від Донської області) — всього 42. Кожні два роки вона оновлюється на третину свого складу. Члени Думм повинні бути не молодше 30 років і мати нерухоме чи рухоме майно. Думі належить право прийняття законів, суду над міністрами, верховними суддями і сановниками імперії, обвинуваченими народними представниками.

Верховна виконавча влада належить монарху. «Імператор є верховним чиновником російського уряду», який присягає Народному вічу. Його влада спадкова і за проектом досить велика: призначення міністрів, чиновників, послів, право відкладного вето, права верховного воєначальника, нагляд за виконанням законів тощо. У свою чергу, діяльність імператора й інших чиновників підконтрольна Народному віче. Виконавча влада держав доручається правителям, обраним вищим законодавчим органом за представленням «урядових зібрань держав» і затвердженим імператором.

Вищим органом судової влади є Верховне судилище (з обраних довічно Народним віче суддів), яке вінчає систему судів — обласних, повітових («совісних»), за участю присяжних. Судочинство передбачалося гласним, здійснюване обраними незмінюваними суддями до 70-літнього віку.

Проекти Муравйова (у т.ч. останній — «тюремний») містили вимоги неухильного дотримання законів усіма громадянами імперії.

На слідстві Муравйов висловлював симпатії республіканському правлінню, хоча республіканський проект П.Пестеля засуджував як «варварський і противний моральності», що провокує сваволю і беззаконня. Надії на перехід до конституційної монархії декабрист пов'язував з військовою революцією, керованою членами таємних товариств.

Більш радикальним проектом державних перетворень була «Руська правда» Павла Пестеля (1793—1826)'. У чому полягає

___________________________________

1. Пестель Павло Іванович з родини крупного московського чиновника. Одержав домашню освіту, продовжив її в Німеччині, а з поверненням до Росії закінчив першим учнем Пажеський корпус. Був учасником Вітчизняної війни 1812 р. 1821 р. став полковником, але обрав інший життєвий шлях. Стає організатором і головою Південного товариства, для якого і створює «Руську правду». Після придушення повстання був засуджений до страти.

 

 

286

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

сенс і основний зміст цього програмного документу Південного товариства?

Насамперед, у вступі до «Руської правди» її укладач дає тлумачення «основних понять» — суспільства, держави, народу, їх мети та ін. Так, суспільство (громадянське суспільство) Пестель називає об'єднанням людей із загальною метою: благоденство всього суспільства і кожного його члена. Він розрізняє суспільний і державний устрій, визначаючи державу як влаштоване і приведене в законний порядок суспільство. Воно може існувати тільки за умови рівноваги взаємних прав і обов'язків народу й уряду (підлеглих і повеліваючих). При втраті цієї рівноваги держава переходить зі стану «природного здорового» у «насильницьке і хворобливе». Встановлення такої рівноваги — «обов'язок кожного законодавця».

Право «без обов'язку є ніщо». Обов'язки виникають з мети держави: «по можливості найбільше благоденство численної кількості людей у державі». Обов'язки закріплені в законах — духовних, природних, громадянських. «Кожна людина їм підвладна, — відзначається в «Руській правді», — ніхто не в силах їх скинути, і тому постанови державні повинні бути в такій же згоді з незмінними законами природи, як і святими законами віри». Іншим правилом, що визначає зміст державних законів, служить пріоритет суспільних інтересів.

Організація влади в Росії характеризується як «зловладдя», що вимагає зміни і введення такого порядку, який був би «заснований на точних і справедливих законах і постановах і не надавав би нічого особистому самовладдю й у довершеній точності засвідчував би Народ Російський в тому, що він складає Громадянське суспільство, а не є і ніколи не може бути чиєю-небудь власністю або приналежністю». Так Пестель сформулював право на революційне повалення уряду, що не виконує обов'язки (закони) перед народом.

Соціальна програма Пестеля є радикальною. Він вимагає скасування кріпосного права, наділення селян землею («а не мниму волю їм дарувати»), перетворення всіх росіян у власників. Приватні землі вільно продаються і купуються. Розміри поміщицької землі обмежуються. Подушні податі заміняються податками з майна, прибутків і повинні бути прогресивними. Право власності чи

 

 

 

 

 

287

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

володіння оголошувалося священним і недоторканним. Перехід до пропонованого порядку передбачався поступовий.

У «Руській правді» обґрунтовується необхідність введення загальнодемократичних прав і свобод: недоторканність особи, рівноправність, свобода совісті, слова, зборів тощо. Громадяни одержували рівні права на правосуддя, доступ до державної служби. Встановлюється рівність усіх народів Росії. «Право благоудобства» надає політичну незалежність лише Польщі. Інші цією незалежністю «користатися не можуть» і повинні скласти єдиний російський народ. «Росія є держава єдина і нероздільна». Фед е рацію Пестель відкидав як відродження «удільної системи».

Політичним ідеалом Пестеля є республіка. В організації верховної влади він розрізняє Верховну законодавчу владу і державне правління (виконавчу владу). Верховна влада вручається Народному вічу, виконавча — Державній думі, а нагляд за їхньою діяльністю — Верховному Собору («блюстительная власть»).

Народне віче складають народні представники, обрані на 5 років із щорічною ротацією 1/5 частини її складу. У ньому зосереджується виключно законодавча влада. Воно ж оголошує війну й укладає мир. Його ніхто не вправі розпустити.

Державна дума складається з 5 представників народу, обраних на 5 років, один з них щорічно обирається президентом. їй належить уся верховна виконавча влада, у її відомстві «усі міністерства і узагалі всі урядові місця».

Верховний собор складається з 120 чоловік, «іменованих боярами», призначуваних довічно губерніями. Вони затверджуютьзакони, не входячи в їх розгляд по суті, але ретельно перевіряючи дотримання усіх формальностей, після чого закон набуває чинності. Верховний собор призначає зі своїх членів по одному генерал-прокурору в кожне міністерство і кожну область,«утримує в межах, законності Народну вічу і державну Думу», має право віддати під суд чиновника будь-якого рівня зазловживання. 

Дії влади, державний устрій визначаються Конституцією, яку Пестель називає Державним Завітом. Весь простір російської держави поділяється на 10 областей і 3 повіти. Місцеві органи влади (губернські, окружні, волосні) будувалися за зразком центральних.

 

 

 

288

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

Для здійснення «Руської правди» передбачалося проведення військово-революційного перевороту, встановлення Тимчасового Верховного правління терміном на 10—15 років. Організація і повноваження цього органу нагадують відому схему Робесп'єра.

Повстання декабристів потерпіло поразку, наочно показавши кризу самодержавно-кріпосницького ладу в Росії. Слідом за Радіщевим декабристи першими виступили проти всяких форм рабства, за республіку, громадянське суспільство. У своїх проектах конституції вони зуміли поєднати західноєвропейські ідеї, ідеї творців американської конституції з особливостями суспільно-політичного і соціально-економічного розвитку Росії. Водночас у радикальних проектах не знайшлося місця ідеям демократичного вирішення гострого національного питання в багатонаціональній імперії. Виключення робилося лише для Польщі. Тільки поет-декабрист К. Ф. Рилєєв у думі «Богдан Хмельницький» і поемі «Войнаровський» зі співчуттям ставився до сподівань українського народу, представляв «мазепінський рух» як «боротьбу свободи із самовладдям». Національне питання, а тим більше українське питання надовго залишиться «ахіллесовою п'ятою» російського лібералізму і революційного нігілізму.

Після придушення виступу декабристів державною доктриною в Росії стала проголошена міністром освіти графом Уваровим офіційна тріада «православ'я, самодержавство, народність». Ця охоронна ідеологія протистояла будь-яким спробам ліберальних реформ, національного відродження окраїн імперії. Вона загострила суперечки слов'янофілів і західників про перспективи її історичного розвитку.

 

 §3. Проект слов'янського союзу Кирило-Мефодіївського товариства

    У XIX ст. Україна залишалася провінцією Росії без близьких перспектив відродження державності. І все ж з кінця XVIII ст. тут починається культурно-національне відродження, пов'язане з ім'ям класика української літератури І. П. Котляревського (1769—1838), його безсмертною «Енеїдою», її гімном

 

 

289

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

волі і братерству. Перу поета і драматурга належала і «Пісня нановий 1805 рік пану нашому О. Б. Куракину», де засуджуваласякріпосницька сваволя, неправосуддя, зазіхання дворян на козацькі землі.      

Сміливо висував ідеї конституційної монархії, скасування кріпосного права засновник Харківського університету В. Н. Каразін. Вивчали і розвивали національну самосвідомість своїми роботами видні історики, етнографи, мовознавці І. Могильницький, І.Срезневський, А. Чепа, В. Ломиковський, М. Церетелєв і багато інш. Харківський професор філософії І. Б. Шад, що приїхав з Німеччини замість І. Фіхте, у підручнику «Природне право» (1814 р.) відстоював свободу совісті, думки, право на освіту, національну державність. В опублікованій промові «Про звільнення Європи» він одним з перших почав розробку теорії націй. Львівський і петербурзький професор П. Лодій у праці «Теорія загальних прав», виходячи з державно-правових поглядів німецького правознавця X. Вольфа, розглядав прагнення людини до щастя як фундамент природного права, категоричного імперативу І. Канта. Німецька школа права справляла значний вплив на юридичну думку українських вчених.

З появою таємних декабристських організацій у Петербурзі і Москві майже одночасно в 1818—1821 рр. виникають таємні товариства в Києві, Кам'янець-Подільську, Тульчині. Об'єднане південне товариство в 1823 р. обговорило і прийняло «Руську правду» П. Пестеля. «Товариство об'єднаних слов'ян», засноване в Новоград-Волинську братами П. і О. Борисовими і Ю. Люблінським, відстоювало ідею реорганізації Росії на федеративних началах. Цього часу діяло і таємне Малоросійське товариство, члени якого (І. Котляревський, В. Лукашевич, П. Капніст, С. Кочубей та ін.) співчували ідеї відродження української державності.

Під впливом національно-визвольного руху в Європі, зокрема польського повстання 1830—1831 р., наростало національне відродження на західноукраїнських землях в Австрійській імперії. Гурток прогресивної молоді «Руська трійця» під керівництвом М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького сповідував ідеї єдності всіх слов'ян, в опублікованих творах оспівував боротьбу українського народу, його героїв, гайдамаччину.

 

 

 

290

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

Отже, перший етап національного відродження ознаменувався культурно-національним підйомом, розвитком української 1 класичної літератури, історії, етнографії. Юридична думка почала розробку і пропаганду теорії природного права, теорії націй і національної державності. Вітчизняна політико-правова  думка на початку XIX ст. зазнала зростаючого впливу російської ліберальної й особливо радикальної ідеології. Із зростанням національно-визвольного руху в Східній Європі в Україні в 30-і рр., як і в Росії, усе більш значне поширення одержують Удеї слов'янофільства, панславізму, месіанської ролі України у рятуванні слов'янства.

 Ідеї єдності українських земель, братерства всіх слов'янських народів, демократичних перетворень суспільства і держави підхопили організатори й учасники Кирило-Мефодіївського товариства (1846—1847). Воно було створено викладачами і студентами київських учбових закладів з ініціативи професора Київського університету Миколи Костомарова, публіцистів і письменників Миколи Гулака, Василя Бєлозерського. Незабаром у товариство ввійшли автор «Кобзаря» Тарас Шевченко, Павло Куліш, Олександр Навроцький, Георгій Андрузький та ін. Товариство ледь устигло виробити перші програмні документи, як було розгромлено.

Створення товариства (братства) Костомаров 1 розглядав як силу, здатну об'єднати слов'ян. Політична програма була сформульована в підготовлених Костомаровим «Книзі буття українського народу» і «Статуті слов'янського товариства святих Кирила і Мефодія», а також у «Записці» Бєлозерського. Програмні документи мали просвітницький характер.

Нема свободи без віри, стверджується в «Книзі буття українського народу». Віра православна вимагає захисту від царів і панства, звільнення з неволі. Автор «Книги» пояснює: слов'яни жили в братерстві ще до прийняття християнства, однак пізніше

__________________________________

1 Костомаров Микола Іванович (1817—1885) — український історик і письменник. Закінчив Харківський ун-т. З 1846 р. професор Київського ун-ту. З розгромом Кирило-Мефодіївського товариства був засланий до Саратова. У 1859—1862 рр. — професор Петербурзького ун-ту. Співробітничав у журн. «Основа», «Вестник Европы». Автор зібрання творів з історії у 8-ми томах, історичної драми «Савва Чалий», історичного роману «Кудеяр» та ін.

 

 

291

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

потрапили в неволю до чужих: чехи і полабці — до німців; серби і болгари — до греків і турків, росіяни — до татар. Традиції свободи пізніше відроджувалися тільки в Новгороді і козацькій Запорізькій Січі, де люди жили в республіках.

Звільнення слов'ян почнеться з України. Вільні слов'янські народи утворять єдиний союз республік на федеративних началах, де не буде кріпацтва і гноблення, а буде рівність і братерство. Пізніше М.Грушевський відзначить: у «Книзі буття» виразилося політичне кредо Костомарова — «автократизм і класовий лад повинні бути знищені. Царство й автократизм викривляють життя громадянськості в самих основах і громадянськість не може відродитися, поки не звільниться від них». Сам Костомаров згодом пояснював: «Ми стали уявляти всі слов'янські народи з'єднаними між собою у федерацію подібно древнім грецьким республікам чи Сполученим Штатам Америки з тим, щоб усі знаходилися в міцному зв'язку між собою, але кожна зберігала свято свою окрему автономію....... В усіх частинах федерації передбачалися «однакові основні закони і права, рівність ваги, мір і монети, відсутність митниць і свобода торгівлі, загальне знищення кріпосного права і рабства в якому б то не було вигляді, єдина центральна влада, завідуюча зносинами поза союзом, військом і флотом, але повна автономія кожної частини стосовно внутрішніх установ, внутрішнього управління, судочинства і народної освіти». Частина кирило-мефодіївців схилялася до конфедеративного устрою майбутнього союзу.

Законодавча влада в кожній республіці слов'янського союзу відповідно до планів кирило-мефодіївців належала б Народним зборам. Виконавча влада передбачалася виборною, підзвітною Народним зборам. За таким же принципом поділу влади вибудовувалися б і федеративні органи, до повноважень яких додавалися б ще функції зовнішньої безпеки й оборони.

Поміркована частина членів товариства (М. Костомаров, П. Куліш, В. Бєлозерський) схилялась до мирної пропаганди його мети і програми. Радикальне крило товариства (Т. Шевченко, М.Гулак, Г. Андрузький, О. Навроцький, І. Посяда та ін.) будуть поділяти думку Кобзаря про необхідність «добре вигострить сокиру, та й заходиться вже будить», щоб розбудити «хиренну волю» і скинути ненависне самодержавство і кріпацтво.

 

 

292

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

Теоретичні погляди Тараса Шевченка (1814—1861)1, зрозуміло, не мають політико-правовій цілісності і системності, але спираються на чітко виражені ідеї, що йдуть із глибин народного духу.

Погодимося з філософом Д.Чижевським: у поезії Шевченка в центрі світу, природи, історії, буття — людина. Людина,що стогнала і стогне в кайданах, від «неволі» і «неправди», що уособлюються царями, панами. У поета народ — образ Прометея, прикутого до скелі, Україна — образ заплаканої матері. Поеми «Кавказ», «Сон», «Заповіт» та ін. передають нестримний гнів. Проти абсолютизму, бездушної системи влади, кріпосництва, неволі. Царі, царська Росія — є головними винуватцями поневолення українського народу. У поемі «Сон» Шевченко називає Петра І тираном, катом, людожером, «першим, хто розпинав Україну», а Катерину II — «второю, що її доконала». Поет не чекає змін на краще від Росії — там «від молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить». Немає надій у нього і на українську шляхту, шукачів російського дворянства: «І хилитесь, як і хилились / І знову шкіру дерете / 3 братів незрячих гречкосіїв...»        

Згідно з Шевченком, людина наділена природними правами, вона від природи вільна. У неї «доля—воля». Однак давно вже — у ярмі в панів, несправедливих конів («луплять за законом»), тому що право в Росії «катами писане», тут неправосуддя правди немає в суді»). Поет славить волю запорізьких козаків, Козацької держави, коли «Пишалася синами мати, / Синами вольними....... Він закликає пам'ятати колишню славу, вивчати славнеминуле («Подивіться лишень добре, / Прочитайте знову / Тую славу. Та читайте /Од слова до слова...»/), боротись за волю поневоленого народу.

____________________________________

1. Шевченко Тарас Григорович — український поет, художник, мислитель-революціонер. Народився в с. Моринці Київської губ. в родині кріпака. Рано осиротів. Служив козачком у поміщика Енгельгардта. 1838 р. був викуплений з кріпацтва і поступив до Академії художеств. Учень К.П.Брюллова. 1840 р. вишла перша збірка віршів Шевченка «Кобзар», який відкрив нову епоху в історії української літератури. 1845 р. повернувся в Україну. Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства був засланий в солдати Оренбурзького корпусу з забороною писати й малювати. Після звільнення (1857 р.) продовжував поетичну і художню творчість, революційну пропаганду.

 

 

 293

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

Якщо в минулому для Шевченка суспільно-політичним ідеалом виступає Запорізька Січ, Козацька держава часів Хмельницького, то із сучасних держав — США, з їх демократією і «праведним законом» («...Коли ж / Діждемось Вашингтона з новим і праведним законом / А діждемось-таки колись!»). «Праведний закон», — синонім правди і справедливості, закон, що відповідає природному праву, оберігає свободу людини, свободу соціальну і політичну. («Бо де нема святої волі, / Не буде там добра ніколи. Нащо ж себе таки дурить?»).  У поета тільки соціально справедливе може бути правом, законом, не підвладним державній сваволі.        

Національне звільнення поет пов'язує з революційними перетвореннями, з відродженням слов'янського братерства. Він вірить: «Вогонь добрий, смілим серцем» оживить «слов'ян сім'ю велику / Во тьмі і неволі», коли обіймуться брат із братом («Навіки і віки!») і «потечуть в одне море слов'янськії ріки».

Під впливом Шевченка й американської Конституції членом Кирило-Мефодіївського братства Георгієм Андрузьким (1827—?)', відправленим у північне заслання, були підготовлені кілька варіантів, що залишилися незавершеними, Конституції Слов'янських Сполучених Штатів.

У перших двох варіантах «Конституції Республіки» 1846— 1847 р., судячи з протоколів допиту 1850 р., Андрузький передбачав відродження Гетьманщини, її самостійний державний розвиток чи у рамках слов'янського союзу. За проектом 1850 р. федерацію Слов'янських Сполучених Штатів повинні були скласти 7 штатів: (Україна з Галичиною і Кримом; Річ Посполита; Бессарабія з Молдавією і Валахією; бстзея (ймовірно Естонія, Латвія і Східна Пруссія); Сербія; Болгарія; Дон). Таким чином, у майбутній федерації немає місця Росії, що, мабуть, було не-випадковим, результатом переосмислення проектів кирило-мефодіївців.

_______________________________

1. Андрузький Георгій Львович — студент юридичного факультету Київського ун-ту. У 1846—1847 рр. підготував два проекти «Конституції Республіки». Був засланий до Петрозаводська. Продовжував працювати над проектом конституції. Останній варіант був вилучений у нього під час обшуку 1850 р., який і зберігся. Подальша доля Андрузького невідома.

 

 

 

294

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

Формою державного правління Слов'янських Сполучених Штатів мала стати президентська республіка. Республіканським принципам, народовладдю і самоврядуванню підлеглі всі політичні й правові інститути Штатів.

Общинні управи поєднують владу розпорядчу, виконавчу і судову в межах своїх повноважень. З депутатів від громад в округах передбачалося створення обраних окружних палат і дум (для рішення «мирових тяжебних справ» і угод), «совісних судів», а також духовних рад у справах духовних і для управління духівництвом округу. На рівні округу намічалося створення окружного правління з розпорядчою і виконавчою функціями. За таким же принципом будуються й обласні представницькі, виконавчі і судові органи, а також штатів. У кожній області передбачалося створення університету, чоловічого і жіночого інститутів, семінарії, а в штатах — академій (духовної, наук і мистецтв, народного слова, медичної). Представницькі органи в штатах за проектом намічалися двопалатні (нижня палата і Сенат), «вище ведення» виконавчої влади повинне було належати президенту штату, що забезпечувало б автономію цих частин федерації.

У майбутній президентській республіці передбачалося створення Законодавчих зборів і Державної ради. Остання включала вищих посадових осіб держави — президента республіки, віце-президента, президентів штатів, генерального прокурора, міністрів. На рівні держави намічалося керівництво зовнішньою політикою, обороною, фінансами, промисловістю, освітою.

Таким чином, проект конституції Андрузького визначав конституційні принципи, схему державних інститутів, коло владних повноважень різних рівнів, розрахованих на розвиток самоврядування, ролі громад у майбутній республіці.

 Висновки

Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства, по-літико-правові погляди його учасників вплинули на формування ліберального і революційно-демократичного напрямків у вітчизняній політичній і правовій думці. Ідеї прав людини і громадянина, демократичної республіки і федералізму, відро-

 

295

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

дження української державності будуть розвивати наступні покоління вітчизняних мислителів — М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, В. Липинський та ін.

У Росії ж першої половини XIX ст. намітилися три основні течії політико-правової ідеології: ліберальна ідеологія, яка прокладала шлях реформам державного ладу, формуванню громадянського суспільства; радикально-революційна ідеологія, що ставила ті ж цілі, але насильницьким шляхом, і консервативна ідеологія, яка виступала проти змін. їх співвідношення і вплив у російському суспільстві згодом різко зміняться.

 

 

 

296

Історія вчень про право і державу як наука і навчальна дисципліна

______________________________________________________________________

⇐ Предыдущая38394041424344454647Следующая ⇒

Поделиться: