Висновки з першого розділу

 

У структурі ціннісних орієнтацій значної частини сучасної учнівської молоді не набуло ще належного високого місця поняття “громадянська культура”.

 

Спираючись на психолого-педагогічні дослідження, громадянська культура учнівської молоді розглядається нами як ідеальне системне явище, інтегральна властивість особис-тості, якій властиві певні закономірності, що проявляються у структурі й динаміці цілісного процесу її формування.

 

Використовуючи теоретичні положення системного підходу в аналізі інтегральної властивості особистості, виділяємо такі важливі аспекти: двоїстість якісної структури явищ, розрізнення їх природних, соціальних і системних якостей, розподіл двох останніх на якості “першого” та “дру-гого” порядку”; єдність всіх частин системи, взаємозв’язок їх у вигляді замкнутого кола, всередині якого кожний елемент зв’язку є умовою іншого та зумовлюється ним; існування в багатоелементних системах разом з однозначними одно-багатозначних та багато-однозначних детермінацій; виступ інтегральних властивостей системи як її реальних показ-ників; міра якісної самостійності елементів та інтегральних властивостей цілого; діалектика внутрішнього і зовнішнього (процеси екстері- та інтеріоризації); виділення управлінських механізмів та існування активних центрів.

 

На основі цілісного розуміння процесу формування громадянської культури у її структурі (на рівні трьох під-систем) обґрунтовано функціонування таких складових елементів:

 

1) на рівні першої підсистеми: збалансованість у задо-воленні і формуванні основних життєво необхідних потреб особи; усвідомлення норм громадянської поведінки; сформо-ваність громадянських цінностей та ідеалів, усвідомлених

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

98   Формування громадянської культури особистості школяра

 

установок особистості; адекватність самооцінки та рівня домагань особистості відповідно до створеного суспільного блага та реалізації в його умовах потенційних можливостей особи; сформованість й повнота функцій мотиваційної сфери тощо;

 

2) на рівні другої підсистеми: громадянське ставлення особи до представників рідної нації і національних меншин, вселюдських і національних цінностей, прав і обов’язків громадянина, до ідеї національного (державного) буття і на-ціональної ідеології, до Вітчизни та інших держав, загально-суспільного надбання і природи рідного краю, до справ дер-жавотворення і державної вірності, суспільних груп (родини, гурту, громади) та асоціацій (організацій) громадян; до гро-мадянських традицій і обрядів, до мови й символіки держави, до громадян своєї та інших держав, до престижу та захисту Вітчизни;

 

3) на рівні третьої підсистеми: риси громадянськості особи (національна ідентичність і міжнаціональна толерант-ність, прихильність до вселюдських цінностей і місцевий патріотизм, громадянська гідність і громадянський обов’я-зок, національний менталітет і національна самосвідомість, державна патріотичність і державницький оптимізм, грома-дянська дисциплінованість і громадянська активність, вір-ність і відданість справі національного державотворення, збереження родоводу й честі родини, громади та демократич-ність, повага до національних традицій та приязнь до грома-дянських обрядів, національна одномовність й національна гордість, етнічний плюралізм та етнічна екзофілія, грома-дянська відповідальність і громадянська мужність тощо) та її громадянська спрямованість (космополітична, патріотична, націоналістична чи шовіністична спрямованість громадян-ської поведінки).

1. Концептуальні засади формування	99
громадянської культури особистості

 

Всі громадянські якості в структурі загальної громадян-ської культури особистості виступають водночас основними показниками рівня її сформованості.

 

Визначення структурних елементів громадянської куль-тури особистості виступає головною умовою встановлення актуального рівня розвитку громадянських якостей, що буде показано в наступному розділі, та ефективного формування їх у зоні актуального і найближчого, більш високого рівня розвитку.

 

 

Запитання. Завдання

 

1. Охарактеризуйте основні етапи становлення поняття "громадянська культура" у гуманітарних науках.

 

2. Назвіть основні теоретичні положення системного підходу в аналізі громадянської культури як інтегральної властивості особистості.

 

3. У чому полягає сутність системно-синергетичної моделі громадянської культури особистості?

 

4. Охарактеризуйте дію механізму внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції громадянської поведінки особистості.

 

5. Перелічіть основні структурні елементи громадянських дій-ставлень як соціальних якостей першого порядку.

 

6. Дайте тлумачення інтегративних громадянських рис як соціальних якостей другого і водночас системних якостей першого порядку.

 

7. Охарактеризуйте місце громадянської спрямованості як системної якості другого порядку у цілісній системі громадянської культури особистості.

 

8. Назвіть основні показники громадянської культури особистості школяра.

 

9. Поясніть змістові відмінності процесуального та результативного вимірів у формуванні громадянської культури особистості школяра.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

 

100 Формування громадянської культури особистості школяра

 

10. Дайте визначення поняття "громадянська культура особистості".

 

11. Охарактеризуйте сутність поняття "справедливість" як основи ціннісного громадянського самовизначення особи, як мети і результату формування громадянської культури людини.

12. Чому патріотична і націоналістична спрямованості громадянської культури особистості є "серединними" варіантами і не можуть вважатися позитивними чи негативними її характеристиками?

 

13. У чому полягає сутність процесу громадянського виховання учнівської молоді у традиційному та інноваційному підходах?

 

14. Окресліть шляхи реалізації системно-синергетичної

моделі громадянської культури особистості в умовах різних соціальних інституцій.

2. Аналіз педагогічного процесу формування	101
громадянської культури учнів загальноосвітньої школи

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: