Висновки з другого розділу

 

Динаміка функціонування механізму ціннісно-норма-тивної регуляції поведінки особи (взаємодії його складових елементів), тобто реалізація процесу громадянської пове-дінки на шляху від актуалізації відповідних потреб у результаті створення проблемної ситуації до здійснення вчинку (дії-ставлення) відбувається орієнтовно таким чином.

 

Динамічний процес на рівні першої підсистеми внут-рішньої ціннісно-нормативної регуляції поведінки особи є діалектичним процесом, у рамках якого реалізуються, прохо-дячи перевірку умовами реального буття конкретної особи, проблемні ситуації. Зв’язок тієї чи іншої міри напруженості між середовищем і особою створює проблемну ситуацію, яка через громадянську активність особистості реалізується від-повідно до властивих їй потреб, цінностей, установок у результаті складної системи мотивації (з можливим підклю-ченням внутрішніх і зовнішніх стимулів) у громадянську дію-відношення. Завершення цього процесу веде до вста-новлення громадянської культури нового порядку (нового якісного рівня, спрямованого у позитивну чи негативну сторону), тобто до розвитку особи за рахунок впливу на громадянські якості її громадянських відносин. Відносини ж, як наявний зв’язок між громадянськими якостями особи і охарактеризованим циклом дії механізму внутрішньої цін-нісно-нормативної регуляції поведінки, багаті й здатні на нові проблемні ситуації і т. ін.

 

Будь-які зміни у цій соціально-психологічній системі – це результат взаємодії із зовнішнім оточенням і внутрішньо-системних взаємодій. Обидва види взаємодії складають ос-нову для породження й розвитку нових ланок причинного ланцюжка функціонування. Причому в рамках функціо-нального аналізу компоненти системи можуть домінувати

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 152 Формування громадянської культури особистості школяра

 

над іншими за своєю функціональною роллю, тобто взаємо-дія компонентів виявляється нерівноважною, асиметричною. Таку взаємодію можна розглядати як круговий, періодичний процес, в якому за відправний момент аналізу можна при-ймати момент зародження всякого нового періоду, а завер-шальну фінальну фазу періоду у функціональному плані вважати метою взаємодії.

 

У результаті багаторазового відтворення всього циклу проходить реальне збагачення (чи навпаки – збіднення) од-нієї чи декількох громадянських якостей, актуальних для того чи іншого виду відносин громадянської поведінки. Обґрунтовано сукупність інтегральних якостей, що форму-ються відповідно до певних видів відносин за принципом діад – відношення – якість: ставлення до представників рід-ної нації і національних меншин – національна ідентичність і міжнаціональна толерантність, до вселюдських і національ-них цінностей – прихильність до вселюдських цінностей і місцевий патріотизм і т. ін. Максимальні можливості для формування відповідних якостей закладені саме у зазначених видах відносин, хоча не виключається значення та вплив інших стосунків особи, в процесі яких формуються такі риси громадянськості.

 

Сукупність тієї чи іншої міри сформованих якостей досить суттєво впливає на громадянську спрямованість, що пронизує всі інтегральні властивості особи. Висока грома-дянська свідомість випливає саме з потреби налагодження гармонійних стосунків між інтересами особи та суспільства. Зрілий громадянин усвідомлює свою особисту зацікавленість у прогресі держави, вбачаючи в ньому також поліпшення особистісного життя. Держава зацікавлена у вихованні гро-мадянськості тому, що громадянськість стимулює й активізує державницьку діяльність людей, регулює відносини між особистістю та суспільством [Розенберг А., 2001, 52].

2. Аналіз педагогічного процесу формування	153
громадянської культури учнів загальноосвітньої школи

 

Сполука, поєднання виділених якісних інтегральних вузлів забезпечує появу й розвиток системної властивості – загальної громадянської культури особи.

 

Для кожного з показників визначені певні критерії та ознаки, що всебічно характеризують їх сутність. Для ви-значення конкретного рівня сформованості громадянської культури за виділеними показниками використовуються в комплексі найрізноманітніші методи, серед яких ефектив-ними є спостереження, бесіди зі школярами, їх батьками, анкетування, тестування тощо. Отримані результати повинні взаємоперевірятися за допомогою комплексу різних методів.

 

Складові інтегративні якості громадянської культури учнів знаходяться у певному взаємозв’язку та взаємозумов-леності з системою суб’єктних відносин, в яких перебувають школярі. Всебічний аналіз дозволяє виявити ці взаємозв’язки і тим самим підтвердити адекватність цих чинників формування громадянської культури у цілісній її системі, робить усвідомленою педагогічну підтримку дорослих у становленні громадянської культури особистості.

 

Людина, яка включається у громадянські відносини, пов’язує свою поведінку, все своє життя з інтересами, з долею рідної країни, усвідомлює свою відповідальність перед народом і людьми.

 

 

Запитання. Завдання

 

1. У чому полягає сутність функціональної складової моделі громадянської культури особистості школяра?

 

2. Охарактеризуйте динаміку окремого циклу громадянської дії-ставлення на рівні підсистеми внутрішньої ціннісно-нормативної регуляції громадянського вчинку.

 

3. Проаналізуйте ситуацію зіставлення умов суспільного блага, суспільних вимог до громадянської поведінки особи з

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 154 Формування громадянської культури особистості школяра

 

реаліями задоволення основних життєво необхідних особистісних потреб (біологічних, соціальних, економічних, духовних).

 

4. Характеристика норм, ідеалів, цінностей громадянської поведінки особистості школяра.

 

5. Покажіть перехід від основних ціннісно-світоглядних установок школярів у поведінкові акти.

 

6. Охарактеризуйте мотиваційну сферу громадянського вчинку особистості школяра.

 

7. Яким чином відбувається перехід від окремих циклів громадянських вчинків особи у систему громадянських дій-ставлень та розвиток громадянських якостей школярів?

 

8. Когнітивний, афективний та регулятивні компоненти вияву громадянської культури особистості.

 

9. Назвіть критерії та рівні сформованості окремих інтегративних громадянських якостей та загальної громадянської культури особистості школяра.

 

10. Характеристика основних методик діагностування громадянської культури учнівської молоді.

 

11. Тестові методики у визначенні рівня сформованості громадянських якостей школярів.

 

12. Варіанти анкетного опитування у діагностиці громадянської культури особистості школяра.

 

13. Характеристика окремих методик діагностування громадянських якостей школярів (методики "Екзаменатор", "Визначення ціннісно-орієнтаційної єдності в системі громадянських цінностей" тощо).

 

14. Аналіз методик, застосованих на формувальному етапі дослідно-експериментального дослідження громадянської культури учнівської молоді.

 

15. Особливості включення школярів у систему суб'єктних відносин і аналіз результативності сформованих громадянських якостей.

 

16. Характеристика різнобічних громадянських відносин школярів та їх вплив на збагачення якостей громадянської культури.

3. Шляхи реалізації системно-синергетичної моделі	155
громадянської культури учнів загальноосвітньої школи

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: