|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Актуалізація процесу особистісного самовдоско-налення учнів на основі діагностики та корекції рівня розвитку їх громадянської культури
У формуванні громадянської культури людини важливу роль відіграє процес особистісного самовдосконалення шко-лярів, побудований на результатах діагностики рівня сформованості окремих якостей особистості.
Ряд сучасних дослідників не випадково надають першо-чергового значення процесам особистісного самовизначення школярів, налагодженню індивідуального досвіду їх грома-дянської поведінки. Це неодноразово підкреслюють науков-ці, які здійснюють свої дослідження під керівництвом І. Беха (О. Кононко, К. Чорна, ін.), А. Капської (О. Безпалько, ін.), О. Киричука (С. Кириленко, І. Тисячник, І. Федоришина, ін.). Проблеми самоактуалізації, громадянського самоусвідомлен-ня, громадянської активності підлітків та юнацтва розкри-вають також й інші автори [Васьківська Г. та ін., 2000; С. Карпенчук, 1998; Б. Степанишин, 1997; ін.].
Зокрема, на думку О. Киричука та І. Федоришиної, саме індивідуальний досвід є частиною цілісного життєвого дос-віду, що набувається особистістю протягом усього її життя і включає тільки ті “сліди” від взаємин зі світом та з собою, які виникли за результатами активності, ініційованої самою особистістю. Досвід подій, як різновид індивідуального, на-громаджується в процесі переживання значущих ситуацій. Це досвід пережитих вражень, досвід причетності до буття світу.
Організовуючи й спрямовуючи школярів до нагрома-дження досвіду такої індивідуальної поведінки, побудованої на результатах самоаналізу, психологи й педагоги спонука-ють до виникнення й розвитку у дитини особистісного само-визначення, здатності визначати й реалізовувати ціннісну ієрархію своєї життєдіяльності, вміння переосмислювати власну громадянську сутність залежно від конкретної суспільно-побутової ситуації.
На думку І. Беха, формування ідеальної моделі, ідеаль-ного образу себе стає орієнтиром особистісного становлення, надає вихованцеві сил. Ідеальна модель не є моделлю гра-ничної досконалості. Вона становить модель наступного кроку вихованця на шляху його саморозвитку, наприклад Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 200 Формування громадянської культури особистості школяра
виховання певної бажаної якості чи низки якостей. Таким чином, це реалістична модель можливого внутрішнього і зовнішнього життя, модель, до здійснення якої можливо наближатися і яку можливо в міру росту поступово зміню-вати і розширювати. Автор рекомендує спеціальні вправи з ідеальною моделлю, співзвучні з нашою концепцією форму-вання громадянських якостей у зоні актуального і найближ-чого, більш високого рівня розвитку інтегральних властивос-тей особистості.
Одна з таких вправ стосується ознайомлення вихо-ванців із судженнями:
1. Усі ми так чи інакше себе недооцінюємо. У кожного з нас є образ гіршого себе, ніж ми є насправді.
2. У чомусь я себе переоцінюю. У мене є внутрішній образ себе кращого, ніж я є насправді.
3. Я потайки уявляю також пишний образ себе такого, яким би мені хотілося бути, – ідеалізовану модель своєї особистості, що практично не досяжна і тому безплідна.
4. У мене є також образ того, яким мені хотілося б ви-датись оточенню, – протилежно тому, яким я є в дійсності.
5. У мені присутні також образи того, яким мене бачать інші люди, яким вони мене вважають; деякі з цих образів мені подобаються, інші викликають протест.
6. Нарешті, у мене є образ того, яким мене хотіли б бачи-ти інші люди, – образ очікуваних ними змін моєї особистості.
Прочитуючи кожне висловлювання, закриваючи очі, ви-хованець подумки створює цей образ. При цьому він звертає увагу на його чітке бачення, на почуття, пов’язані з цим образом. Таким чином учень відповідає самому собі, на осно-ві яких мотивів, цінностей, цілей, переживань свій особис-тісний образ він вважає ідеальним [Бех І., 1998, 146-147].
У реалізації особистісного самовизначення, поетапному формуванні більш високого рівня сформованості громадян-
ських якостей важлива роль відводиться спеціально адапто-ваним нами з цією метою заняттям, методикам. Наведемо окремі з них. Урок з етики, основ загальнолюдської моралі. Прикла-
дом такого навчального матеріалу може бути заняття з уч-нями на тему “В чому полягає цінність життя людини-гро-мадянина?”, розробленого на основі педагогічного досвіду вітчизняних та зарубіжних дослідників [див.: Васьківська Г. та ін., 2000; Мой мир и я, 1993, 68-69], у процесі якого відбу-вається самоусвідомлення учнями змісту громадянських цін-ностей, самохарактеристика окремих громадянських якостей. Учням пропонується переглянути питання інтерв’ю “Перед тим, як я помру”. Їм необхідно уявити, що людина, яка від-повідає на питання кореспондента, через декілька днів має померти (це наперед відомо), і її співрозмовник хоче дізнати-ся про те, чого вона досягла в житті, що здійснила. Респон-денту 99 років, і він цілком здоровий. Перед тим як сформу-вати пари, учням надається право доповнити чотири питання за їх бажанням. Далі вчитель пропонує учням розділитися на пари й почергово задавати й відповідати на запитання. Інтер-в’юер має робити помітки й бути готовим для повідомлення їх усім учням класу. Вчитель у цей час спостерігає за діями учнів. Після цього бажаючі можуть поділитися своїми спостереженнями. Вчитель може звернути їхню увагу на духовні чи матеріальні устремління більшості людей, на подібності й відмінності у відповідях однокласників. У процесі інтерв’ювання учні відповідають на такі запитання:
· Що було найважливішим у Вашому житті?
· Яка особистісна риса характеру найбільше допомагала Вам у складних ситуаціях?
· Які якості дорогих і близьких Вам людей викликали у вас найбільше захоплення й повагу? Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 202 Формування громадянської культури особистості школяра
· Що сприяло Вашому зближенню з людьми і що ускладнювало Ваші взаємостосунки?
· Що зумовлює успішні взаємини з іншими людьми?
· Яке найбільше досягнення у Вашому житті (найцін-ніше, що Ви зробили)?
· Який внесок Ви зробили у свою сім’ю, суспільство, світ?
· Які у Вас були основні труднощі й розчарування? · Яким чином Ви б хотіли, щоб Вас запам’ятали? · Про що Ви жалкуєте?
На домашнє завдання пропонуємо учням поговорити з деякими людьми похилого віку – з їх бабусями, дідусями чи просто знайомими, ставлячи ті ж питання (обговорення та-ких завдань інколи практикуємо навіть на початку чи, в ок-ремому випадку, найбільш цікаві розповіді учнів заслухо-вуємо в процесі заняття).
Побічне активне обговорення результатів громадян-ських ставлень і сформованих громадянських якостей надає можливість школярам серйозно задуматись над проблемою громадянських цінностей: вони не тільки висловлюють свою думку, але й здійснюють справжній аналіз проблеми грома-дянської поведінки, що зможе привести до самовдоско-налення тих чи інших громадянських якостей у них самих.
Методика “Моє дерево життя” (адаптований варіант В. Костіва [1996, 40-46]).
З метою усвідомлення ідеалу особистісних цінностей, виявлення впливу цих ідей на свої громадянські вчинки, самоперевірки автентичності своєї діяльності у повсякденних справах, ситуаціях, обставинах, зіставлення своїх дій із вчин-ками інших, близьких і далеких нам людей, старшокласники використовують символ дерева.
У своїх зошитах учні записують і довершують наступні твердження (звичайно, зберігаючи конфіденційність, обгово-рюючи тільки за власним бажанням окремі свої позиції):
І. Ґрунт – це Ваше культурне й соціоекономічне ото-чення. Зосередьтесь, будь-ласка, на тих галузях, які Вас найбільше стосуються. Я вихований(-а) з вірою у те, що: людина – це...; родина
– це...; громадянин – це...; успіх – це...; демократичність – це...; традиції – це...; моя національність – це...; обов’язок – це...; символіка – це...; мова – це...; двір – це...; дім – це...; моє село – це... й т. ін.
ІІ. Природні й мінеральні добрива, вода, світло тощо – тобто все те, що необхідне для живлення дерева – це Ваші потреби й бажання. Зафіксуйте найголовніші з них.
Напишіть десять речей, які б Вам дуже хотілось мати. Вони можуть бути матеріальними і нематеріальними. Запи-шіть їх у порядку значущості й важливості для Вас. Напри-клад, найкращий друг, ступінь доктора наук з історії, розкіш-ний автомобіль і т. ін.
Використайте для цього перелік речей з матеріалу “До чого прагнуть люди?”: хороша сім`я – ; добре ставлення з боку інших людей – ; престижна освіта – ; влада – ;
розкішний будинок – ; добра робота – ; упевненість у собі – ; щастя й задоволення – ; розум – ; самоповага – ; удача – ; любов і повага членів сім`ї – ; талант – ; повага сім`ї, друзів, колег – ; добре здоров`я – ; інше – .
ІІІ. Корені дерева життя – це Ваше бачення фунда-ментальних питань життя (табл. 3.1).
Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 204 Формування громадянської культури особистості школяра
ІУ. Стовбур дерева відображає Вашу концепцію люди-ни, спрямованість особи в суспільстві. Відповідаючи на на-ступні запитання, Ви виявите свій погляд на проблему “Що таке людина?”. Знайдіть твердження, з якими Ви згідні, і дайте свої обґрунтування (наведіть у кожному випадку свої аргументи).
1.Я в основному справедливий тому, що... Я в основному несправедливий тому, що... 2. Я вільний і відповідаю за свої вчинки тому, що... Я залежний і не відповідаю за свої вчинки тому, що... 3. Я в основному егоїстичний тому, що...
Я в основному турботливий і добрий з іншими людь-ми тому, що...
4. Мої переконання впливають на особистісні прояви моєї поведінки тому, що...
Мої внутрішні цінності впливають на мої грома-дянські вчинки тому, що...
У. Гілки дерева – це Ваші громадянські цінності. Пере-рахуйте те, що є для Вас найбільш важливим і значущим. Поясніть, наприклад, чому для Вас важливим є довір’я між друзями і т. ін.
Найвища цінність для людини – це... Найголовніше у житті – це...
УІ. Листочки на дереві – це усвідомлення Вами норм і вимог до громадян у суспільстві, в якому Ви проживаєте.
Для прикладу, проаналізуйте варіанти відповідей на питання “Що таке свобода?”. Це:
1. Робити все, що захочу і коли захочу.
2. Мати можливість вживати алкоголь і чинити без-думно, коли мені це захочеться.
3. Йти за голосом своєї совісті і знати, що я правий. 4. Спати цілий день. 5. Керувати іншими людьми. 6. Мати право кричати на інших, коли я злий.
7. Мати можливість вибачитися, коли я неправий чи випадково когось образив.
8. Вкрасти все, що я захочу, якщо я не можу цього купити.
9. Висловлювати у будь-якій формі свою злість і навіть битися з братом чи сестрою, коли вони мене дратують.
10. Думати про свій улюблений торт під час важливої контрольної з математики.
11. Не залежати від свавілля інших.
Аналогічним чином аналізуються інші суспільні норми й вимоги до громадянської поведінки (гуманність тощо).
УІІ. Квіти символізують емоції, які породжують Ваше філософське дерево.
Перерахуйте основні бажані й небажані емоції, які Ви відчуваєте стосовно себе, інших (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 Оцінка емоційних ставлень до себе і людей
Бажані Небажані
Я
Батьки Друзі, товариші
Вчителі, наставники Старші Молодші
Громадяни інших країн Громадяни моєї країни
Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 206 Формування громадянської культури особистості школяра
УІІІ. Плоди дерева – це Ваші вчинки. Напишіть, як Ви поводитесь, як правило, виконуючи різні соціальні ролі і займаючись різноманітними видами діяльності (табл. 3.3).
Таблиця 3.3 Самооцінка виконання соціальних ролей
Бажані вчинки Небажані вчинки
Син / дочка Брат / сестра Учень / учениця Друг Громадянин
Громадська активність й т. ін.
У процесі самоаналізу виконання домашнього завдання учні усвідомлюють, як їхнє дерево життя (їх філософія життя) впливає на стосунки з людьми, щоденні вчинки й рішення. До цього спонукає також прохання вчителя проана-лізувати квіти й плоди свого дерева. Учні обговорюють спільно такі питання: “Чи не хочуть вони виключити зі свого життя небажані почуття і вчинки?”, “Якщо плід поганий, чи правильно, що хворе саме дерево, або плід руйнується умовами навколишнього середовища?”.
У результаті таких дискусійних роздумів встановлю-ється істина: як правило, наші небажані почуття і вчинки є результатом недостатнього розвитку: гілок (наших громадян-ських цінностей), стовбура (філософських концепцій люд-ського буття), коріння (розуміння природи й мети наших вчинків).
Ефективним засобом у процесі самоусвідомлення гро-мадянських вчинків є обдумування школярами та обгово-рення тверджень типу: “Я розумію, що для поліпшення свого внутрішнього світу я повинен змінити свої погляди й почуття стосовно себе й інших таким чином...”. Далі учні записують поруч з відповідними частинами дерева ті риси грома-дянської поведінки, які їм хотілося би змінити.
Методика самооцінки і оцінки громадянських якостей особи (модифікований варіант методики самооцінки мораль-них якостей [Костів В., 1996, 46-52].
На окремих аркушах складений список 30 громадян-ських якостей особи – 15 позитивних, 15 негативних
(табл. 3.4).
Із метою засвоєння учнями єдиного і правильного розу-міння змістової сторони кожної якості, всі громадянські якості наведені з поясненнями, наприклад: гуманність – чуйне ставлення до оточуючих, повага, любов до людей; громадянська зрадливість – віроломство, здатність здійснити зрадницький вчинок, порушити вірність, зрадити громадян-ському обов’язку, антитовариський вчинок.
Таблиця 3.4 Самооцінка в сфері громадянської культури особи
Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 208 Формування громадянської культури особистості школяра
За пропозицією вчителя учні вибирають з цього списку 10, на їх думку, найбільш цінних якостей. Після цього їм пропонується відповісти на запитання: 1. Яким я хочу бути? 2. Які якості я хотів би, щоб у мені бачили вчителі? (товариші, батьки тощо). При відповідях на поставлені запитання з метою вияснення ідеального образу учням пропонується розкласти вибрані ними 10 якостей у порядку їх значущості: від найбільш бажаної до менш бажаної.
Через деякий час тим самим учням пропонується дати характеристику, що відображає дійсні якості зазначених в опитувальнику осіб, розташовуючи при відповіді громадянські якості від найбільш яскраво виражених до менш виражених. У цьому випадку питання поставлені таким чином: 1. Яким я себе бачу? 2. Які якості, на мій погляд, у мене цінують вчителі? (товариші, батьки тощо).
Рангування якостей надає можливості виявити ціннісні орієнтації підлітків та усвідомлення ними якісної відмінності між ідеалом, показником якого є бажаний ряд, і реальною характеристикою, отриманою у дійсному ряді якостей.
Інтерпретація відповідей відбувається шляхом знахо-дження наступних величин у таблиці первинних оцінок: К – коефіцієнт, що характеризує залежність між відповідністю громадянських якостей дійсного ряду бажаному, який співвіднесений із загальним набором якостей; Р – число громадянських якостей дійсного ряду, що відповідають бажаному; М – число позитивних якостей дійсного ряду, що
не увійшли в ідеал особи; О – число негативних якостей дійсного ряду (див. додаток Д).
Нормальними значеннями первинних оцінок вважа-ються коефіцієнти у межах від +0,200 до +0,462, за відхиленнями від яких можна фіксувати завищення оцінок або їх заниження. Зміна якісних величин оцінок залежить від того, наскільки реальна характеристика відповідає ідеаль-ному зразку. Звідси, основою для виявлення причинно-наслідкового зв`язку кількісних виражень оцінок служать їх якісні характеристики.
Розглянемо для прикладу відповіді на питання “Яким я хочу бути?” (отримані з метою виявлення ідеалу особистості) і “Яким я себе бачу?”, аналізуючи самохарактеристику учениці Ольги Д. (табл. 3.5).
За такими якісними показниками фізична величина самооцінки дорівнює +0,200. Коефіцієнт (К) обчислюється таким чином: шість якостей у дійсному ряді збіглися з ідеалом (Р = 6); дві якості (гуманність і громадянська гід-ність) – позитивні, що не увійшли в ідеал Ольги (М = 2); дві якості – негативні (егоїстичність інтересів, комплекс меншо-вартості; О = 2). За такими параметрами К = +0,200 (див. таблицю у додатку).
Таблиця 3.5 Результати вибору респондентки Ольги Д.
Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 210 Формування громадянської культури особистості школяра
Розглядаючи динаміку самооцінки Ольги Д. за трьома зрізами (протягом трьох років), можна сказати наступне. Занижена самооцінка Ольги в першому опитуванні (+0,060) показала незадоволення дівчинки своєю громадянською поведінкою, неблагополучність її ставлення до громадян-ських цінностей. Поступове поліпшення взаємин дівчинки з однокласниками, залучення її до певних громадянських справ відбилось на її самохарактеристиках і, звичайно, на оцінках (другий зріз: +0,200; третій: +0,312).
У формуванні громадянських якостей у процесі особис-тісного самовизначення корисними є ідеї “сценарного” під-ходу до планування долі, запропоновані Е. Берном. Сценарій визначається ним як “програма поступального розвитку, вироблена в ранньому дитинстві під впливом батьків, і така, що визначає поведінку індивіда у важливих аспектах його життя” [1988, 170]. Визначаючи сценарій як “життєвий план, що поступово розгортається”, Е. Берн виділяє такі основні типи сценаріїв (способів структурування часу життя): “ніко-ли не роблю”, “роблю завжди”, “жодного разу не робив рані-ше”, “не робитиму, зроблю після”, “роблю знов і знов” і “робитиму доти, допоки нічого вже неможливо буде зроби-ти”. Автор вважає, що сценарії можливі лише тому, що більшість людей не розуміє, що в дійсності вони можуть причинити самим собі і своїм близьким. А зрозуміти це – значить вийти з-під влади сценарію. Таким чином, дотриман-ня “запрограмованих” життєвих сценаріїв явно не сприяє внутрішній активності людини, навіть тоді, коли у неї зберігається “ілюзія автономності”.
Важливу роль у цьому відіграють особистісно-зорієнто-вані виховні технології, за умови дії яких школяр “не просто перебуває, а повноцінно живе у атмосфері високої людяно-сті, яка має наповнити її своїм гуманним змістом” [Бех І., 1998, 148]. У такому виховному середовищі, де відсутні гру-
бий примус, принижена гідність, тягар недовіри до можли-востей чи здібностей дитини, вона постійно відчуватиме “смак” вільного вибору – одного з найдійовіших психоло-гічних механізмів особистісного розвитку людини.
Особистісно-зорієнтовані виховні технології вбачають у дитині повноцінного партнера педагога, не учня, а людину, допомагають їй знайти себе. Тому, практично втілюючи такі технології, що базуються на суб’єкт-суб’єктних взаєминах вчителя та учнів, педагог у стінах школи моделює майбутнє громадянське суспільство.
Включення школярів у систему особистісного само-вдосконалення, в тому числі з питань громадянського станов-лення особистості, дозволяє ефективно реалізувати процес особистісно зорієнтованого навчання й виховання учнів загальноосвітньої школи.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 222; Нарушение авторского права страницы