Для діагностики методів впливу на громадянську сферу школярів

[Ігнатенко П., Поплужний В., Косарєва Н., Крицька Л., 1997,

 

243-244]

 

ШАНОВНИЙ ДОБРОДІЮ

 

Які методи і як часто Ви їх використовували з метою розвитку громадянськості школярів?

 

№пп	Назва методу			Час	Рід	Не ви-
				то	ко	корис-
						товую
1	Інформування про	факти	громадянської
	поведінки з преси, літератури, мистецтва
2	Інформування з прикладів оточення
3	Роз’яснення суті і кваліфікація вчинків як
	громадянських і негромадянських
4	Розкриття перспектив розвитку Україн-
	ської держави
5	Ознайомлення з системою понять, що
	стосуються громадянськості: держава,
	суспільство, етнос та ін.
6	Інформування про громадянські права та
	обов’язки, ролі, етику громадянина
7	Інформування про організацію і прийоми
	самовиховання громадянських якостей
8	Заохочення і згуртування школярів до
	позитивних громадянських справ
9	Прояв обурення	антигромадянськими
	вчинками (в  масштабах держави та
	учнівської групи)
10	Переконування у важливості громадян-
	ських якостей

					Додатки		321
11	Стимулювання розвитку високих грома-
	дянських	почуттів:		патріотизму,
	гуманізму тощо
12	Підкреслення ролі успіхів у навчанні з
	громадянської позиції
13	Зняття покарання за невдалі дії,
	продиктовані громадянськими мотивами
14	Іронія до тих, хто неправильно  розуміє
	подвиг
15	Наказ брати участь у громадянських
	акціях
16	Стимулювання		появи або	актуалізація
	громадянських почуттів змістово-мето-
	дичною основою навчання
17	Випробування		громадянськими доручен-
	нями
18	Спільна участь із школярами у виконанні
	корисних громадянських справ
19	Покарання за антигромадянські дії та
	громадянську пасивність
20	Використання паралельної дії (з боку
	вихователя і класу)
21	Пропонування тестових завдань, в яких
	виявлялася б громадянська реакція

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 322 Формування громадянської культури особистості школяра

 

ДОДАТОК В

 

Методика: “Першопроходець”

(Борисов В., 2000, 6-8)

 

Мета: з’ясувати усвідомлення дитиною національної спільності.

 

Хід проведення: дітям пропонується виконати завдання згідно з інструкцією.

 

Інструкція (для дітей від 6 до 9 років): “Уяви собі, що ти командир космольоту і відкрив нову планету, на якій є земля придатна для життя людей. Саме тобі надається можливість розселити людей семи різних національностей на цій планеті. Назви ті національності, представників яких ти запросиш на нову планету”.

 

Інструкція (для підлітків): “Уяви собі, що ти командир космольоту і відкрив нову планету, на якій є материк, при-датний для життя людей. Саме тобі надається можливість розселити людей семи різних національностей на цій планеті. На карті необхідно позначити межі розселення й можливі границі між майбутніми державами. За карту можуть слугувати абстрактні абриси материка з позначками”.

На виконання завдання відводиться 30 хвилин.

 

Обробка результатів: якщо дитина здійснює розсе-лення представників своєї нації на більшій території і намагається зайняти центр материка, і є держави, які не мають спільного кордону з цією державою, чи коли дитина обмежується тільки представництвом своєї нації, то це свідчить про середній рівень усвідомлення національної спільності. Якщо дитина намагається здійснити розселення представників своєї нації таким чином, що воно має кордони

 

з іншими, то це свідчить про високий рівень усвідомлення національної спільності. У всіх інших випадках маємо справу

 

з проявом низького рівня усвідомлення національної спільності.

Додатки

323

 

МЕТОДИКА “АСОЦІАЦІЇ”

(Борисов В., 2000, 8-18)

 

Мета: вивчення стереотипів та їх спрямованості.

 

Хід проведення: Основний методичний інструмент – проективний малюнок. Для роботи використовувались аркуш білого паперу, олівець, ластик.

 

Методика може використовуватися для роботи з учнями незалежно від їх віку (змінюється тільки інструкція).

 

Перед виконанням завдання молодшим школярам дається така інструкція: “Намалюйте образи росіянина, американця, українця, як ви їх уявляєте собі в побуті (ва-ріанти: на природі, як окремого індивіда)”. Учням середнього шкільного віку: “Намалюйте образи росіянина, американця, українця, який би відбивав економічне життя, технічні досягнення”. Учням старшого шкільного віку: “Намалюйте образи росіянина, американця, українця, які б відображали особливості політичного життя”. Малюнок має відображати найбільш типові, на їх погляд, особливості нації". Для дітей час обмежувати приблизно до 45 хвилин.

 

Обробка даних: визначаються характеристики, що відбивають, на думку респондента, сутність етносу:

 

1)	побутові особливості життєдіяльності, звичаї та традиції;
2)	техніка; 3) економічне життя; 4) політичне життя;
5)	природне середовище; 6) окремий індивід, як представник

етносу; 7) негативна символіка.

 

Після підраховується кількість зображень за кожним стимульним об’єктом, потім – частина кожної смислової групи в образі. Наявність негативних стереотипів визнача-ється за наявністю симптомокомплексів (табл. В1).

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 324 Формування громадянської культури особистості школяра

 

			Таблиця В1
Симптомо-		Симптоми		Бал
комплекс				0, 1, 2, 3
Незахище-	1.	малюнок у центрі
ність
	2.	малюнок у верхньому куті
	3.	внизу аркуша
	4.	при зображенні людини широко
		поставлені ноги
Тривож-	1.	хмари
ність
	2.	обмеження простору
	3.	штрихування
	4.	багато стертих деталей
	5.	інтенсивно ретушоване волосся при
		зображенні людини
	6.	зображення похиленого будинку (хати)
	7.	грошові знаки
Почуття	1.	малюнок маленький
неповно-
	2.	При зображенні людини
цінності
	2.1.	руки за спиною
	2.2	ненормально маленький тулуб
	2.3.	малі похилі плечі
	2.4.	простягнута рука
	3.	невизначені фігури
Ворожість	1.	агресивна позиція
	2.	військова техніка
	3.	негативні підписи
	4.	карикатурні зображення тварини з
		агресивним виглядом
	5.	негативна символіка
	6.	державна символіка з негативним
		спрямуванням

			Додатки		325
	Конфлікт	1.	обмеження простору
	ність
		2.	перспектива знизу
		3.	явна невідповідність якості одного
			зображення іншим
		4.	суперечність між малюнком і підписом
	Труднощі	1.	при зображенні людини:
	спілкування
		1.1	відсутність основних деталей обличчя
		1.2	руки в оборонній позиції
	Почуття	1.	символіка спортивних клубів чи
	меншовар-		виробничих підприємств
	тості
		2.	символічні страви
		3.	відсутність образів людей
		4.	схематичне зображення людини

 

Як видно з таблиці, кожний симптомокомплекс містить бальне вираження ознак. Якщо ознака відсутня на всіх малюнках, то ставиться 0. Залежно від ступеня вираженості та чи інша ознака оцінюється 1, 2, 3 балами.

 

Наприклад, всі малюнки надто маленькі – 3 бали, має місце обмеження простору на двох зображеннях (Росія і Україна обведені лініями – болото) – 2 бали (мал. 1); руки за спиною при зображенні українця на 2 малюнку – 1 бал. Симптомокомплекс “тривожність” констатуємо за наявні-стю показника “обмеження простору” – болото на двох ма-люнках – 2 бали. Симптомокомплекс “почуття меншовар-тості” констатуємо за наявністю показника “схематичне зображення людини” – не визначені за статтю фігурки лю-дей – 2 бали.

 

Сума балів усіх ознак того чи іншого симптомо-комплексу показує міру його вираженості.

 

Наявність симптомокомплексів свідчить про характер розвитку і наявність негативних стереотипів. Загальна міра

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 326 Формування громадянської культури особистості школяра

 

вираження симптомокомплексів за трьома образами відпо-відає рівням самосвідомості таким чином: 0–13 – високому рівню самосвідомості, (зазначимо, що сума балів комплексу незахищеності не повинна перевищувати 1 бал, комплексу ворожості не повинна перевищувати 2 бали, а комплексу почуття неповноцінності – не перевищувати 2 бали, комплексу почуття меншовартості – 3 бали. Якщо хоча б одна з цих ознак наявна, це засвідчує про середній рівень національної самосвідомості, якщо всі ознаки наявні – про низький рівень національної самосвідомості), 14–28 – відповідає середньому рівню самосвідомості (сума балів комплексу ворожості не повинна перевищувати 6 балів, а комплексу почуття неповноцінності – 2 бали, комплексу почуття меншовартості – 5 балів. Якщо хоча б одна з цих ознак є в наявності, це відповідає низькому рівню національної самосвідомості), 29 балів і вище – низькому рівню самосвідомості.

 

Після цього кожний з трьох малюнків аналізується окремо і підраховується загальна сума балів. Якщо хоча б один симптомокомплекс має міру вираження більше 4 балів на одному з малюнків образу, це потребує уваги. Від 0–2 – негативні стереотипи відсутні, 3–7 – стійкі негативні стереотипи відсутні щодо цього образу, 8–-15 – є комплекс неусвідомлених негативних стереотипів, що мають нестійкий характер, 16–21 – наявні негативні стереотипи, що мають стійкий характер.

 

Аналіз другого малюнка, який належить юнаку віком 14 років, за походженням українцю. За симптомокомплексом “незахищеність” маємо такі показники при зображенні росіянина: малюнок знаходиться у центрі – 1 бал, при зображенні українця широко поставлені ноги – 1 бал. За симптомокомплексом “почуття неповноцінності” характерні показники – руки при зображенні українця за спиною – 1 бал.

Додатки                                                                                             327

 

 

За симптомокомплексом “почуття меншовартості” маємо такі показники – присутня символіка при зображенні американця “Форд” – 1 бал, при зображенні українця при-сутня символічна страва сало – 1 бал. Всього – 5 балів, але з урахуванням того, що за симптомокомплексом неза-хищеності маємо 2 бали, то це свідчить про середній рівень національної самосвідомості.

 

Аналіз іншого малюнка, який належить дівчині 20 років, яка походить з поліетнічної родини, але вважає себе українкою. Присутня негативна символіка (пляшка горілки при зображенні Росії) – 1 бал, символіка спортивних клубів чи виробничих підприємств (“Динамо” при зображенні України, “Форд” і “Макдональдс” при зображенні Америки)

 

– 3 бали, символічні страви (сало при зображенні України, гамбургер, при зображенні Америки) – 2 бали, на двох останніх малюнках відсутні образи людей – 2 бали. Всього – 8 балів, що відповідає середньому рівню національної самосвідомості. Варто зауважити, що за симптомо-комплексом “почуття меншовартості” маємо 7 балів. Тому в процесі корекційної роботи психологу необхідно звернути увагу на подолання дівчиною цього відчуття.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 328 Формування громадянської культури особистості школяра

 

ДОДАТОК Г

 

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: