СИТУАТИВНІ МЕТОДИКИ, ПОБУДОВАНІ ЗА ШКАЛАМИ ВИМІРЮВАННЯ

 

Методика: “Я – СУБ’ЄКТ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛЬНОТИ”

(Борисов В., 2000, 19-22)

 

Мета: визначити рівень усвідомлення людиною себе як суб’єкта національної спільноти.

 

Методика розрахована на учнів середніх та старших класів.

 

Хід проведення: висловіть своє ставлення до ситуацій, що подаються нижче. Можливі варіанти відповідей: ставлюся негативно, ставлюся нейтрально, ставлюся позитивно.

 

1. Два українці під час приватної бесіди розмовляють між собою українською мовою.

 

2. Два українці під час приватної бесіди розмовляють між собою російською мовою.

 

3. Два українці під час приватної бесіди розмовляють між собою українською та російською мовами.

 

4. Перехожий звернувся до іншого з питанням:

- Скажіть будь ласка, котра зараз година?

- Восьма година.

- Дякую.

5. Перехожий звернувся до іншого з питанням:

- Скажіть, будь ласка, котра зараз година?

- Восемь часов.

- Дякую.

1. Перехожий звернувся до іншого з питанням:

- Скажіть, будь ласка, котра зараз година?

- Восемь часов.

- Спасибо.

Додатки                                                                                             329

 

1. Перехожий звернувся до іншого з питанням:

- Скажите, пожалуйста, который сейчас час?

- Восьма година.

- Дякую.

1. Перехожий звернувся до іншого з питанням:

- Скажите, пожалуйста, который сейчас час?

- Вісім годин.

- Спасибо.

 

1. Два українці під час офіційної бесіди розмовляють між собою російською мовою.

 

1. Два українці під час офіційної бесіди розмовляють між собою українською мовою.

 

1. Два українці під час офіційної бесіди розмовляють між собою українською та російською мовами.

 

1. У багатонаціональній групі дві особи розмовляють між собою українською мовою.

 

Обробка результатів.

Згідно з табл. Г1 підрахувати кількість балів.

 

Якщо особа позитивно оцінила 3 ситуації з ситуацій 2, 3, 6, 8 і 12, то результати тесту не можна вважати достовірними.

 

Від 0-7 – низький рівень; 8-16 – середній рівень; 17-24 – високий рівень.

 

Приклад результатів обстеження див. у табл. Г2.

330		Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ
		Формування громадянської культури особистості школяра
								Таблиця Г1
		Ситуації				Відповіді
			Негативна			Нейтральна		Позитивна
		1.	0			2		2
		2.	2			0		0
		3.	0			1		2
		4.	0			1		2
		5.	0			2		1
		6.	2			1		0
		7.	0			2		1
		8.	0			2		2
		9.	2			0		0
		10.	0			2		2
		11.	2			1		0
		12.	0			1		2
								Таблиця Г2
		Ситуації		Відповіді				Бали
		1.		Негативна				0
		2.		Негативна				2
		3.		Нейтральна				1
		4.		Негативна				0
		5.		Нейтральна				2
		6.		Позитивна				1
		7.		Нейтральна				2
		8.		Позитивна				2
		9.		Негативна				2
		10.		Негативна				0
		11.		Негативна				2
		12.		Позитивна				2

Додатки                                                                                             331

 

 

Загальна сума балів – 15, що відповідає середньому рівню усвідомлення людиною себе як суб’єкта української національної спільноти. Але результати не можна вважати достовірними, оскільки респондент дав позитивні оцінки трьом ситуаціям з 5 перевірочних, а саме шостій, восьмій та дванадцятій.

 

Методика: “ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ”

(Борисов В., 2000, 30-34)

 

Мета: визначити рівень національної самосвідомості респондента. Серед результативних і найбільш доступних для вчителя методів діагностики національної самосвідо-мості учнів є включене спостереження, узагальнення неза-лежних характеристик, інтерв’ювання, тестування, анкету-вання тощо.

 

Запропонована нами анкета складається з 5 блоків питань. Кожний блок містить по 5 питань. Всі блоки про-йшли перевірку на 300 респондентах, що дає змогу рекомендувати анкету для використання на практиці з метою визначення рівня національної самосвідомості.

 

Перший блок допомагає з’ясувати рівень усвідомлення людиною самобутності культурних світів.

 

Другий блок дає змогу виявити рівень усвідомлення стратегії міжнаціональних відносин, а також з’ясувати, якої стратегії дотримується той чи інший респондент. Стратегію дискримінації відбивають твердження 2.1, 2.2. Стратегію ізоляції відбиває твердження 2.3. Стратегію інтеграції відбивають твердження 2.4, 2.5. При .обробці відповідей респондентів на питання цього блоку відповіді “–” на питання 2.1, 2.2, 2.3 приписується знак “+”. Домінування

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ 332 Формування громадянської культури особистості школяра

 

української культури в Україні забезпечує не лише виживання української етнічної нації, а є опорою та запорукою збереження культурної ідентичності українців, розкиданих по всьому світу.

 

Третій блок спрямований на з’ясування рівня усві-домлення об’єднуючої основи політичної нації. Зазначимо, що відповіді “–”, на твердження 3.1 приписується знак “+”.

 

Четвертий блок спрямований на визначення у респон-дента рівня усвідомлення себе суб'єктом нації.

 

П’ятий блок спрямований на з’ясування наявності стереотипів та усвідомлення готовності до міжнаціональних контактів. Оцінки за кожний блок кожного респондента підсумовуються, і за цією узагальненою оцінкою визначається рівень національної самосвідомості.

 

Хід проведення: робимо вступ: “Шановний добродію. Вам пропонується анкета, яка містить твердження. Якщо Ви згодні, поставте знак “+”, якщо ні – знак “–”. Анкетування цілком анонімне і його результати будуть використовуватися виключно в наукових цілях. Дякуємо за допомогу”. Далі подаємо питання за блоками.

 

1.1. Зневага до власної нації неминуче переростає у нетерпимість до інших націй.

 

1.2. Гідність будь-якої національної культури полягає не в тому, щоб завойовувати нові життєві простори шляхом поглинання інших самобутніх культур, а в повазі та підтримці будь-яких самобутніх культур.

 

1.3. Опорою для національних меншин в Україні є домінування польської, угорської, російської, вірменської, румунської, болгарської та інших культур у відповідних державах.

 

1.4. Всі національні культури повинні мати рівні умови для свого розвитку.

Додатки                                                                                             333

 

 

1.5. Звичаї та традиції є основою збереження само-бутньої культури.

 

2.1. Представники основної національності повинні мати переваги перед іншими, оскільки живуть на “своїй території”.

 

2.2. Представники основної національності, які живуть на даному терені, не повинні мати ніяких переваг перед іншими.

 

2.3. Представники кожної національності повинні жити на своїй території.

 

2.4. Представники однієї національності, знаходячись серед інших національностей, повинні обов’язково підтримувати “своїх”.

 

2.5. Представники однієї національності повинні підтримувати з усіма національностями добрі відносини.

 

3.3. Необхідно відмовитись від Української держави і відтворити у якійсь формі раніше існуючу наднаціональну державу.

 

3.4. Серцевиною, яка об’єднує всіх громадян в єдину політичну націю, є українська етнічна нація.

 

Українська політична нація повинна мати українські культурні ознаки:

 

3.5. мова,

3.6. державна символіка,

3.7. основні державні традиції.

 

4. Які з вказаних ознак зближують Вас з українською нацією?

 

4.1. однакові економічні й однакові юридичні права для всіх членів спільноти,

 

4.2. мова,

4.3. звичаї та традиції,

 

4.4. спільна історична пам’ять,

4.5. масова громадська культура.

Н. ДЕРЕВ’ЯНКО, В. КОСТІВ

334 Формування громадянської культури особистості школяра

 

5. Я нічого не маю проти, щоб представники інших національностей:

 

5.1. мешкали в нашому місті,

5.2. були моїми сусідами,

5.3. були моїми друзями,

5.4. були моїми родичами,

5.5. були членами моєї сім'ї.

 

Обробка результатів.

 

За кожний плюс нараховується 1 бал. Узагальнена оцінка: від 5–12 – відповідає низькому рівню,

 

від 13–21 – середньому рівню, від 22–30 – високому рівню.

 

Особливо важливою є інформація про усвідомлення тотожності з українською нацією, тому що суб’єктивна, психологічна залежність особистості від факторів, що обумовлюють існування нації, свідоме ставлення до них визначають ступінь однорідності спільноти.

 

 

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: