Склад як найменша вимовна одиниця. Природа складу (теорія м’язової напруженості, експіраторна теорія, теорія звучності); типи складів.

Склад – це реальна мовна одиниця, що виділяється в мовному потоці за доп. артикуляції. Обов’язковим елементом складу є голосний. Хар-ка складів: відкритий – закінчується на голосний, закритий – закінч. на приголосний, прикритий – починається на приголосний, не прикритий – почин. на голосний. Проблеми: природа складу і межа складу. Експіраторна (видихова) теорія – при мовленні струмінь повітря виходить не плавно, а поштовхами, цей поштовх і є складом (покладена в основу складоподілу в шкільних підручниках). Теорія сонорності (акустична) – розробив Єсперсен, до складу входять послідовно менш звучні і більш звучні елементи. За шкалою Єсперсена усі звуки можна поділити на 7 груп від найменш звучних (глухих, проривних) до найбільш звучних (голосного низького піднесення). Теорія м’язового напруження (Щерба) – склад як частина мовного потоку, що вимовляється з послідовним посиленням і послабленням звукового ряду. При складоподілі ця теорія враховує наголос. Склад – мінімальна вимовна одиниця, елементи якої тісно пов’язані між собою як акустично, так і артикуляційно. Практичний складоподіл. При поділі слова на склади звертаємо увагу на такі особливості: 1) тенденція до відкритого складу 2) теорія висхідної звучності 3) Правило Ломоносова. Основні правила складоподілу: 1) один інтервокальний приголосний завжди належить до наст. складу до-ро-га 2) один інтервок. подовжений приголосн. також належить до наст. складу зна-н:я, о-б:и-ти 3) два інтервокальний обидва глухі або обидва дзвінкі належать до наст. складу гри-цько, дру-жба 4) два інтервок. глухий+сонорний або дзвінкий належать до наст. складу на-сна-га 5) два інтервок., якщо перший дзвінкіший за другий, – до різних складів ве-рве-чка, вер-теп 6) два сонорних – до різних складів або обидва до наст. складу вер-ве-чка, вер-ве-чка 7) нескладові у, і завжди закривають склад – зав-жди, зай-ти 8) три інтервок. належатимуть до наст. складу, якщо перший з них – не сонорний. ми-сте-цтво, мор-ський 9) при 4 інтервок. зважаємо на сонорність перших звуків, а також на наголос аб-стра-ктністьНаголос належить до суперсегментних одиниць. Як правило, супроводжує склад і означає виділення певного сегмента у мовленні за допомогою артикуляційних засобів.

Графіка української мови. Звуки і букви.

Графіка (від гр. graphikos - письмовий, зображений) - розділ науки про мову, який вивчає сукупність умовних знаків, за допомогою яких мова передається на письмі. Найголовнішою вимогою графіки є та, що кожному звукові мови повинна відповідати окрема літера (телемайстер - телемайстер, картопля - картопля, вода - вода). Звуки мови ми вимовляємо і чуємо. На письмі звуки позначаються буквами. Букви - це умовні знаки, за допомогою яких на письмі передаються звуки. 32 букви українського алфавіту передають на письмі мовні звуки, а ь (м'який знак) позначає м'якість приголосних на письмі (кінь, тінь). Крім букв алфавіту, для передачі слів в українській мові використовуються апостроф, знак наголосу, дефіс (риска), крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки, три крапки та ін. знаки

 

Приголосні

Губні