Заходи безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт

При монтажі часто доводиться виконувати вантажно-розвантажувальні роботи і використовувати вантажопідйомні механізми. До цих робіт допускають тільки спеціально навчених або проінструктованих робітників. Якщо маса вантажу становить понад 60 кг в одному місці або при підніманні вантажу на висоту понад 3 м, обов’язково треба застосовувати хоч би «малу механізацію», тобто блок, котки, візки. Якщо маса вантажу становить понад 300 кг, застосовують крани, навантажувачі, тельфери.

Під час електромонтажних робіт одній дорослій людині дозволяється піднімати ручним способом і переносити речі масою не більш як 50 кг, причому вантаж масою 45–50 кг піднімати на спину або плечі і знімати треба за допомогою інших робітників. Жінкам дозволяється піднімати і переміщувати вантажі згідно з граничною нормою.

Встановлено, що неповнолітні віком до 18 років ні в якому разі не повинні призначатися на роботи, які полягають виключно у перенесенні або пересуванні важких речей, якщо їх вага перевищує 4,1 кг

Перенесення і пересування важких речей неповнолітніми як чоловічої, так і жіночої статі в межах нижчезазначених норм допускається лише у тих випадках, коли це пов'язано з виконанням ними постійної роботи і займає не більш як третину їх робочого часу.

Для неповнолітніх віком від 16 до 18 років установлено такі граничні норми перенесення і пересування важких речей на кожного окремого працівника:

а) перенесення важких речей: для неповнолітніх чоловічої статі — 16,4 кг, жіночої статі — 10,25 кг;

б) пересування важких речей у вагонетках по рейках для неповнолітніх чоловічої статі — 492 кг, жіночої — 328 кг;

в) пересування важких речей на одноколісних тачках: для неповнолітніх чоловічої статі — 49,2 кг. Неповнолітні жіночої статі віком до 18 років до пересування важких речей на тачках зовсім не допускаються. Пересування важких речей на одноколісних тачках допускається лише по дошках, при цьому граничний підйом не повинен перевищувати 0,02;

г) пересування важких речей на двоколісних ручних візках: для неповнолітніх чоловічої статі — 114,8 кг по рівній підлозі та 57,4 кг — по нерівному ґрунті або бруківці. При цьому граничний підйом не може перевищувати 0,01. Неповнолітні жіночої статі віком до 18 років до пересування важких речей на двоколісних ручних візках зовсім не допускаються;

д) пересування важких речей на три- і чотириколісних візках: для неповнолітніх чоловічої статі — 82 кг, жіночої — 57,4 кг. При цьому пересування важких речей допускається лише по рівній підлозі — асфальтовій, дерев'яній, плиточній тощо — при граничному підйомі не більше 0,02.

Усі ці вагові норми передбачають включення ваги вантажу разом з приладдям для перенесення або пересування (тобто вагонеткою, тачкою, візком тощо).

7. Усі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП України). Обов'язковість медичного огляду неповнолітніх передбачена також у ст. 66 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Ві-домості ВР, 1993, № 4). У цій же статті записано що медичні огляди працюючих неповнолітніх повинні проводитися регулярно, але не рідше одного разу на рік.

Вантажно-розвантажувальні операції з бочками, кабельними барабанами слід механізувати або виконувати за допомогою похилої площини чи лаг, що мають у верхньому кінці захват для прикріплення до бортів автомашини чи платформи. Вантажі треба притримувати канатами. На вантаженні і розвантаженні круглого лісу при висоті штабеля понад 2 м треба використовувати кран або штабелер. При перенесенні дерев’яних опор або їх деталей завдовжки до 9 м на одного дорослого чоловіка повинно припадати приблизно 1,5 м довжини колоди з умовою, що робітники стоять вздовж колоди за зростом. Для перенесення колод більшої довжини або вийнятих з води добавляють ще по одному чоловіку з розрахунку на колоду. Піднімати і скидати колоди треба одночасно, по команді. Переносити їх слід усім на одному і тому ж плечі, а якщо деревина просочена антисептиком — тільки спеціальними кліщами або за допомогою петлі, зробленої з каната (по два чоловіка, що йдуть з протилежних боків колоди, на кожні кліщі або петлю).

Котки для переміщення вантажів мають бути міцними, рівними, не дуже короткими і виступати з-під вантажу не більш як на 0,3–0,4 м. Не можна стояти збоку від вантажу між кінцями котків, що виступають. Важкі машини переміщують по котках на рамі або брусках, до яких прикріплюють машину. Піднімати трансформатори й електричні машини канатом або тросом можна тільки за спеціально призначені для цього деталі: рем-болти, гачки. Підводити трос або домкрат під радіатори, лапи для прикріплення двигуна до фундаменту не дозволяється. Це може призвести до їхньої поломки і нещасного випадку. Піднімати і встановлювати роз’єднувачі треба в положенні «Ввімкнено», а масляні вимикачі, приводи до них, вимикачі навантаження і відокремлювачі — в положенні «Вимкнено». Вивантажуючи вручну трансформатори або великі машини із залізничної платформи, поряд з нею роблять горизонтальну площадку на рівні платформи (шпальну викладку), а вже з неї спускають вантаж по схилу (10°) із застосуванням відтяжки, прикріпленої до верху трансформатора. Жінкам, що обслуговують вантажопідйомні механізми, слід підбирати волосся під головний убір, працювати в штанях. Увесь персонал повинен пройти спеціальне навчання, а при керуванні вантажопідйомними механізмами із землі (з підлоги) — інструктаж і перевірку знань.

Крім співробітника підприємства, який відповідає за справність і технічний стан крана, за кранами наглядає інспекція Держенергонагляд­охоронпраці. Нагляд полягає ось у чому: а) кран реєструють, перевіряють за технічною документацією його відповідність «Правилам улаштування і безпечної експлуатації кранів»; б) видають дозвіл на пуск; в) контролюють щорічними обстеженнями стан крана і навчання обслуговуючого персоналу; г) контролюють виготовлення нових кранів; д) розслідують аварії і нещасні випадки, розробляють заходи щодо запобігання їм. Дозволяється не реєструвати в органах нагляду крани з ручним приводом механізмів при будь-якій вантажопідйомності, крани з машинним приводом, керовані із землі (крани-балки і консольні з тельфером), стрілові крани з постійним кутом нахилу стріли і незмінною відстанню від осі гачка до осі обертання крана (крани-укосини, «Піонер»). Такі крани реєструє адміністрація підприємства-власника в журналі обліку вантажопідйомних машин. Інспекція Держнаглядохоронпраці вибірковим обстеженням перевіряє стан цих кранів, а також допоміжних вантажоза­хватних пристроїв. Обстеження проводять у присутності особи, що здійснює нагляд за кранами на цьому підприємстві, і особи, яка відповідає за їхній справний стан.

Крани та інші вантажопідйомні машини треба періодично оглядати. Огляди бувають частковими (огляд і перевірка в роботі для визначення справності і контролю за правильністю обслуговування) і повними (статичне і динамічне випробовування). Часткові огляди проводять не менш як один раз на 12 місяців, а повні — раз на 3 роки, а кранів, які працюють рідко (наприклад, у машинних залах електростанцій або насосних станцій, де їх використовують тільки під час ремонту основного устаткування станції), один раз на 5 років. Позачерговий огляд проводять після капітального ремонту крана, реконструкції або монтажу на новому місці.

При статичному випробуванні вантаж, що на 25 % перевищує вантажопідйомність, піднімають на висоту 200 мм і так залишають на 10 хв. Не повинно бути залишкових деформацій або самоопускання вантажу. Динамічне випробування (вантажем 100–110 % вантажопідйомності) полягає в підніманні і опусканні вантажу з періодичним гальмуванням для перевірки дії механізмів і гальм. Крани на електростанціях і підстанціях випробовують не вантажем, а спеціальним пристроєм, що дає змогу створити випробувальне навантаження і динамічно випробувати кран у межах одного повного оберту барабана.

Знімні вантажозахватні пристрої випробовують тільки після виготовлення або ремонту на заводі (навантаженням 125 % вантажопідйомності). Під час експлуатації їх тільки оглядають: траверси — один раз на 6 місяців, кліщі — один раз на місяць, стропи і чалкові ланцюги — один раз на 10 днів (крім тих, які рідко використовують; їх оглядають перед використанням). Для цих ланцюгів допускається спрацювання не більше як 10 %. Троси повинні відповідати ДГСТу і мати свідоцтво (сертифікат) заводу-виготовлювача. Якщо свідоцтва немає, троси випробовують відповідно до ДГСТу на стальні канати. Троси бракують, якщо вони мають петлеподібні заломи, обрив однієї з сталок або коли кількість обірваних дротів різних сталок на довжині одного кроку сукання троса перевищує норму, що залежить від конструкції троса. Крок сукання визначають так: на поверхні однієї з сталок зовнішнього шару наносять мітку — точку, а потім відлічують вздовж каната стільки сталок, скільки їх є у перерізі зовнішнього шару каната. Трос або строп слід забракувати і при меншій кількості обривів дротів, ніж за згаданою нормою, якщо, крім обривів, спостерігається поверхневе спрацювання каната або зменшення діаметра дротів через корозію (наприклад, коли діаметр дротів зменшився на 10 %, а кількість обривів становить 85 % норми). При зменшенні діаметра дротів на 40 % і більше канат бракують, навіть якщо обривів немає зовсім.

Правила безпечного використання вантажопідйомних механізмів не дозволяють, зокрема, переносити вантаж волоком за допомогою крана, піднімати ним тару, наповнену вище країв, відривати від землі краном предмети, що примерзли до землі або привалені землею, іншими вантажами і т. д. Це може призвести до аварій кранів і до нещасних випадків.

Забороняється працювати на стрілових кранах, навантажувачах, екскаваторах безпосередньо під проводами контактної мережі електричних залізниць або повітряних електричних ліній, що перебувають під будь-якою напругою. Біля таких проводів робота допускається тільки за умови, що відстань по горизонталі між крайньою точкою машини (вантажним тросом або вантажем) і найближчим проводом при напрузі до 1 кВ буде не менш як 1,5 м, при напрузі 1–20 кВ — 2, при 35 і 110 кВ — 4 м.

Під час пересування кранів, екскаваторів, а також комбайнів та інших великих сільськогосподарських машин під проводами повітряних електричних ліній, що перебувають під напругою, треба, щоб відстань по вертикалі між вищою точкою машини і нижчим проводом лінії при напрузі до 1 кВ і вище була не менше як 1, а при 1–20 кВ — 2 м. При 35 кВ і вище нормується габарит машини по висоті: він не повинен перевищувати 5 м, коли переміщується під ЛЕП по шосе, або 3,5 м, коли переміщується по ґрунтовому шляху чи поза шляхами. У разі недодержання цих вимог треба вимикати лінію на час проїзду під нею машини. Якщо все-таки машина зіткнулася з лінією, що перебуває під напругою, чи стався розряд з проводу на машину, не можна сходити з неї до вимкнення лінії або доторкатися до машини, стоячи на землі. У крайньому разі, наприклад, коли розряд спричинив пожежу машини, слід зіскочити з неї обома ногами одразу і віддалятися тільки стрибками на обох ногах одночасно.

Контрольні запитання

1. Загальні правила безпеки під час роботи на висоті.

2. Заходи безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт.

3. У чому полягає нагляд за вантажопідйомними механізмами і хто його здійснює?

4. Яким вимогам повинні відповідати приставні драбини?

5. Назвіть основні правила безпеки під час роботи на антисептованих опорах.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: