Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Відповідно до законодавства про адміністративну відпо­відальність є види покарань, які реалізуються органами ДВС. Відповідно до ст. 24 КпАП ними є: штраф; оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскація (предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержа­них внаслідок вчинення адміністративного правопорушення), причому оплатне вилучення та конфіскацію може бути при­значено і як основне, так і додаткове стягнення (ст. 25 КпАП).

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закін­чення строку, визначеного ч. 1 ст. 307 КпАП (не пізніше п'ят­надцяти днів із дня вручення постанови про накладення штра­фу, а в разі оскарження або опротестування такої постано­ви — не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення) (ст.ст. 299 і 307 КпАП).

Якщо особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, не мають самостійного заробітку, штраф стягують із батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, порушник вносить в установу банку, за ви­нятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України (ст. 307 КпАП). Постанову про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертають органові (посадовій особі), який виніс постанову (ст. 310 КпАП).

Оплатне вилучення предмета. Предметом стягнення є предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення (ст. 311 КпАП). Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, державний виконавець здає для реалізації в порядку, встановленому законом. Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до ст. 28 КпАП передають колишньому власникові з вирахуванням витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій (ст. 312 КпАП).

Конфіскація предмета, грошей. Йдеться про предмет, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адмініст­ративного правопорушення, та гроші, одержані внаслідок вчи­нення адміністративного правопорушення (ст. 313 КпАП). Однак фактично ця діяльність з виконання полягає у реалізації предмета, відрахуванні коштів на проведення виконавчих дій і внесення коштів, які вилучено у дохід держави.

Під час виконання рішення суду про конфіскацію майна, вилученого митними органами, державний виконавець протя­гом десяти днів із дня відкриття виконавчого провадження проводить опис та арешт майна, що підлягає конфіскації, по­передивши про це митний орган не пізніше ніж за п'ять днів про час проведення такої дії. Акт опису та арешту майна дер­жавний виконавець складає у присутності понятих за участю представника митного органу.

Відшкодування збитків, заподіяних адміністративним пра­вопорушенням. Майнову шкоду має бути відшкодовано поруш­ником не пізніше ніж через п'ятнадцять днів із дня вручення йому копії постанови (ст. 285 КпАП), а в разі оскарження або опротестування такої постанови — не пізніше п’ятнадцяти днів із дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений законом, її надсилають для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження (ст.ст. 329 і 330 КпАП).

 

       ТЕМА 9. ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ У НЕМАЙНОВИХ СПРАВАХ

       1. Виконання рішень, за якими бржник зобов’язаний особисто вчинити певні ді або утиматися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 16 ЦК способами захисту особистого немайнового або майнового права та інтересу, серед інших є: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; припинення правовідносин. Подібні способи захисту передбачено й іншими, спеціальними правовими нормами цивільного, господарського, сімейного, житлового, трудового, земельного законодавства, зокрема, ст. 432 ЦК України: зупинення про­пуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності та ін.

Виконання рішень, за якими бржник зобов’язаний особисто вчинити певні ді або утиматися від їх вичненн, здійснюється за умов, визначених статтею 75 Закону. Особливістю виконання рішень за таких способів захисту є об'єкт виконання, — дії боржника. Законодавство про виконавче провадження встановлює загальні правила щодо виконання рішення, якими зобов'язано боржника вчинити певну дію або утриматися від її вчинення. У спеціальних випадках, зумовлених особливостями дії, яка становить предмет вико­нання, законодавством встановлено певні додаткові умови, специфічні риси проведення виконання або непоширення певного загального правила виконавчого провадження.

Після отримання виконавчого документа, який відповідає вимогам Закону, державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, у якій встановлює строк для його добровільного виконання. У цьому випадку застосовують загальне правило (не більше 7 днів), однак в одній із справ немайнового ха­рактеру — про виселення — встановлено спеціальний строк добровільного виконання (не більше 15 днів). Новим Законом встановлено, що рішення про заборону вчиняти певні дії або утримання від вчинення певних дій виконується шляхом доведення до відома боржника резолютивної частини такого рішення, про що складається відповідний акт.

У разі добровільного виконання рішення боржником, дер­жавний виконавець складає про це акт, який підписують він та сторони виконавчого провадження, що є підставою для за­кінчення виконавчого провадження.

При невиконані боржником рішення у встановлений державним виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 89 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом.

При виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на нього штрафи у передбачених Законом випадках, державний виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати на організацію та проведення виконавчих дій, штрафи не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

⇐ Предыдущая18192021222324252627Следующая ⇒

Поделиться: