Особливості виконання рішень про стягнення аліментів.

Аліментні зобов'язання іноді супроводжують сімейні відноси­ни, оскільки законодавством передбачено обов'язки щодо тур­боти та майнового утримання членів сім'ї, які цього потребують. У Сімейному кодексі України (далі — СК) є багато норм, які регулюють ці відносини (ст.ст. 75, 84, 86 і 88 та ін.). Аліменти можуть сплачувати у добровільному порядку або ж їх стягують на підставі рішення суду. Розмір аліментів визначає суд за результатами розгляду та вирішення позовної вимоги про їх стягнення. Законом не встановлено чітких правил визначення розміру аліментів, хоча Кодекс про шлюб та сім'ю України (ст. 82) встановлював розміри сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Це положення досі виконують державні виконавці, оскільки в силу тривалості періоду, протягом якого стягуються аліменти, виконавчі документи, які видано до набрання чинності СК, підлягають виконанню у загальному порядку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджують у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 СК). Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за неоподатковуваний мінімум доходів громадян (ст. 182 СК).

СК також передбачає, що:

1) подружжя має право укласти договір про надання утримання одному з них, у якому визначити умови, розмір та строки виплати аліментів. Договір укладається у письмовій формі та нотаріально посвідчується (ст. 78 СК);

2) сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором (ст. 99 СК);

3) батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі та нотаріально по­свідчується (ст. 189 СК).

У цих випадках стягнення проводять на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У разі надходження до органу ДВС виконавчого листа чи іншого виконавчого документа про стягнення аліментів державний виконавець відповідно до ст. 25 Закону повинен виконувати їх негайно, тобто не пізніше наступного дня після надходження виконавчого документа вирішити питання про відкриття виконавчого провадження і розпочати виконавчі дії. Державний виконавець діє за загальними правилами про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію чи інші доходи боржника-фізичної особи з урахуванням певних особливостей, зумовлених суттю зобов'язання.

Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 69 Закону та пунктів 7.4 -7.11 Розд. 7 Інструкції по організації примусового виконання рішень. Так, у разі якщо боржник отримує зарплату (доходи) у різних місцях, відрахування аліментів із кожного виду виплат здійснюється за окремими постановами про стягнення аліментів згідно з розміром утримання, визначених виконавчим документом.

У разі якщо місце проживання особи, на користь якої стягнено аліменти, невідоме, утримані з боржника суми зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС. У цьому випадку державний виконавець повинен вживати заходів до встановлення місця проживання особи, на користь якої стягнено аліменти.

Стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах 3-річного строку, що передував пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим документом, пред’явленим до виконання, утримання аліментів не провадилося у зв'язку з розшуком боржника, то стягнення аліментів має провадитись за весь період незалежно від установленого трирічного строку та досягнення повноліття особою, на утримання якої присуджені аліменти.

Коли з боржника слід стягувати аліменти на утримання 3-х і більше дітей, а також якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів за минулий час, то державний виконавець у постанові зазначає про стягнення 50 % із заробітку боржника для забезпечення поточних платежів. Заборгованість за минулий час у таких випадках може бути погашена шляхом звернення стягнення на майно боржника.

Стягнута сума розподіляється між стягувачами відповідно до ст. 44 Закону. Напиклад, за двома виконавчими документами боржник зобов’язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 та 1/3 частини заробітної плати, що умовно відповідає 25% і 33,33 % заробітної плати, а всього 58,33 %, тоді як законом допущено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати 50 %. Для розрахунку необхідно спочатку визначити, який розмір стягнення припадає на один відсоток належних до утримання за виконавчими документами сум (50% : 58,33=0,857). Потім проводиться розрахунок розміру заробітку, належного до стягнення за кожним виконавчим документом (0,857 х 25% = 21,4% і 0,857 х 33,33% = 28,6%).

Заборгованість нараховується до прийняття судом в установленому законом порядку рішення про зменшення розміру аліментів за позовом боржника.

Державний виконавець закінчує виконавче провадження про стягнення аліментів після закінчення передбаченого законом строку їх стягнення за умови, що сума аліментів стягнена в повному обсязі. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

У випадку якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно, квитанції (або їх завірені копії) про перерахунок аліментів долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець у порядку, визначеному розділом XIІІ Інструкції, звертається до органів внутрішніх справ з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів. До подання (повідомлення) державного виконавця про притягнення боржника до кримінальної відповідальності додаються копія виконавчого документа, розрахунок заборгованості, у якому зазначаються дата, з якої особа почала ухилятися від сплати аліментів, і загальна сума боргу та документи, що підтверджують ухилення від виконання зобов’язань за судовим рішенням.

        Розмір заборгованості за аліментами визначається таким чином. Якщо боржник не працює, ухиляється від виконання рішення про сплату аліментів, можуть формуватися заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами визначає державний виконавець за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилось або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Відповідно до ст. 195 СК, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість обраховують із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості та не працює на час визначення її розміру, – виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для певної місцевості.

Квазівиконавче провадження за заявою платника аліментів.

Законодавством передбачено можливість особи у добровільному порядку сплачувати аліменти на утримання дітей.

Для цього один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначено у цій заяві. Таку заяву він мо­же відкликати.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховують не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії. Стягнення за такою заявою допускається і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, якщо з нього вже стягують аліменти на іншу дитину (ст. 187 СК).

Заяви про утримання аліментів, а також про зміну їх розміру або припинення утримання аліментів, що надійшли від осіб, які виявили бажання сплачувати їх добровільно, зберігає адміністрація в порядку, установленому для зберігання виконавчих документів; за втрату такої заяви винна посадова особа несе відповідальність.

Перелік коштів, на які не може бути звернено стягнння встановлє ст. 73 Закону.

⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒

Поделиться: