Які стратегії утворюють піраміду стратегій? Охарактеризуйте їх.

Піраміду стратегій утворюють такі стратегії – операційні, функціональні, ділова і корпоративна стратегія. а) корпоративна — визначає загальний план управлін­ня диверсифікованим підприємством (фірмою, компанією). Вона поширюється на все підприємство, охоплює всі сфери його діяльності, окреслює загальний напрям розвитку;

б) ділова — зосереджена на управлінні успішною діяльністю в одній із сфер бізнесу. Мета її полягає в дося­гненні довготривалих ділових переваг;

в) функціональна — конкретизує деталі в загальному плані розвитку підприємства шляхом визначення підхо­дів, дій щодо управління підрозділами, функціями. Спря­мована на ефективне використання ресурсів відділів (служб) у межах реалізації загальної стратегії;

г) операційна — визначає принципи управління ланка­ми організаційної структури (заводами, відділами, центра­ми), способи вирішення стратегічно важливих оперативних завдань (закупівля, управління запасами, ремонт, транс­портування, реклама). Розробляють її для функціональних напрямів з метою реалізації стратегій вищих рівнів. Кожен рівень піраміди базової стратегії формує страте­гічну сферу для наступного рівня. У сфері корпоратив­ної стратегії перебувають такі питання:

— розподіл ресурсів між підрозділами на основі порт­фельного аналізу;

— рішення про диверсифікованість виробництва з метою зниження господарського ризику й одержання ефекту синергії;

— зміна структури корпорації;

— рішення про злиття, придбання, входження у фінан­сово-промислову групу чи інші інтеграційні структури;

— єдина стратегічна орієнтація підрозділів.

Ділову стратегію (бізнес-стратегію) розробляють на рівні господарського підрозділу для забезпечення його довгострокових конкурентних переваг. Здебільшого вона втілюється в бізнес-планах. Функціональні (маркетингова, фінансова, виробнича та ін.) стратегії розробляють функціональні відділи і служби підприємства на основі корпоративної і ділової стратегій. їх мета полягає в розподілі ресурсів відділів (служб), пошуку форм і методів ефективної діяльності функціональних підрозділів у межах загальної стратегії.

 

 

48. Проаналізуйте стратегію відомого вам вітчизняного підприємства і порівняйте її з стратегіями конкурентів. Професор Гарвардської школи бізнесу Майкл Портер у 1980 р. виділив три узагальнених стратегічних напрямки (або типи орієнтації стратегії бізнесу): виробництво продукції з низькими витратами; диференціація, тобто спеціалізація у виробництві продукції; орієнтація (фокусування) на певні ринкові ніші і концентрація зусиль фірми в обраному сегменті.

Стратегія низьких витрат спрямовує дії фірми на досягнення конкурентної переваги в якомусь товарі/послузі або окремому їхньому елементі. Прикладом є ROSHEN – кондитерська корпорація, яка досягла лідерство за витратами за рахунок володіння значною часткою ринку, пріоритетного доступу до джерел сировини, матеріалів, комплектуючих чи використання нових технологій. Економія, що досягається даною фірмою, перетворюється в додатковий прибуток і використовується для збільшення витрат на модернізацію, рекламу і просування товарів.

Стратегія диференціації припускає створення фірмою товарної пропозиції, що відрізнялася б від пропозицій конкурентів і була б для споживачів більш високою цінністю. Компанія «Шоколадна райдуга», наприклад, пропонує шоколадні фонтани, торти, тістечка та інші вироби, виготовляючи їх з шоколаду високої якості. Тому і займає на ринку престижну позицію.

Стратегія фокусування спрямовує зусилля фірми на задоволення потреб щодо невеликої групи покупців або на випуск вузького асортименту товарів. Дану стратегію використовує кондитерська «Львівська Шоколадна Майстерня», оскільки тут використовують унікальну рецептуру та виконують спеціальні замовлення для жителів та гостей міста Львова.

 

49.     У чому полягають відмінності класифікації стратегій за Г. Алоєвим і О.Градовим?

 

Класифікація стратегій, розроблена російським вченим Геннадієм Азоєвим, ґрунтується на концепції, згідно з якою підприємства, що функціонують на певному ринковому сегменті, поділяються на підприємства-лідери, підприємства з сильною конкурентною позицією, п-ва зі слабкою конкурентною позицією та п-ва-аутсайдери.

Кожна стратегія конкуренції займає відповідне становище на ринку і передбачає специфічні підходи до управління п-вом. Основною її умовою є забезпечення необхідних для успішного функціонування п-ва конкурентних переваг.

О. Градов розробив класифікацію економічних стратегій п-ва, яка поєднує різні за змістом та напрямом дії стратегії. Одні з них спрямовані на зовнішнє конкурентне середовище, інші реалізуються безпосередньо на п-ві, проте всіх їх об’єднує єдина мета – запобігання банкрутства п-ва. Отже, за О. Градовим стратегії поділяються на: ті, які реалізуються у зовнішньому середовищі п-ва (товарна, ціноутворення, взаємодії з ринками виробнчих ревурсів, поведінки, зменшення витрат); ті, які реалізуються у внутрішньому сер-щі п-ва (зменшення виробничих витрат, інвестиційна діяльність, інноваційна діяльн., стимулювання персоналу) та стратегія запобігання банкрутству та оздоровлення фінансового стану п-ва (наступ-оборона та самофінансування).

 

50.    Які типові стратегії слід обирати підприємством з різними конкурентним статусом.

Виділяють такі види конкурентних статусів:

- «Знаки питання» - бізнес, що не має стійких конкурентних позицій, але діє на швидко-зростаючих перспективних ринках. Майбутнє такого бізнесу ще не визначене. Він стає або «зіркою» або «собакою» і знімається з виробництва. Застосовують стратегію селективного тобто вибіркового зростання – інвестування перспективного бізнесу, чи виходу з ринку, якщо новий товар не має майбутнього з точки зору конкурентоспроможності.

- «Зірки» - високо конкурентний бізнес на швидко зростаючих ринках. Це товари-лідери. Завдяки конкурентоздатності дає значні прибутки і по мірі дозрівання ринку перетворюється на «дійних корів». Стратегія – агресивне зростання, тобто інвестування та оптимізація бізнесу.

- «Дійні корови» - високо конкурентний бізнес на зрілих, схильних до застою ринках. Є джерелом фінансових засобів для науково-дослідних робіт і диверсифікації виробництва («знакам питання»). Слід обирати стратегію низької активності «збирання врожаю», захист своєї позиції без додаткових витрат.

- «Собачки» - Низько конкурентний бізнес на зрілих, часто застійних ринках. Збереження такого бізнесу потребує значних фінансів. Його краще ліквідувати. Відповідно обирають стратегію деінвестування, тобто продовження діяльності у формі «збирання врожаю» без інвестицій або ж ліквідації бізнесу, якщо він стає збитковим.

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: