Прокладання кабелепроводів

Траса прокладання трубопроводів кабельної каналізації має бути, по можливості прямолінійною. Для обходу підземної комунікації допускається відхилення траси в горизонтальній площині від прямої лінії по плавній кривій не більш ніж 10 мм на 1 м прольоту.

Траса кабельної каналізації має перехрещувати:

- вулиці під кутом 90° до їх осі. У разі неможливості виконання цієї вимоги допускається зменшення цього кута до 45°;

- рейкових шляхів (залізниць і трамвайних) під кутом 90° до їх осі. Якщо виконати цю вимогу неможливо, допускається зменшення кута до 75°.

Відстань від трубопроводу кабельної каналізації до інших наземних і підземних споруд при їх зближенні та перехрещенні визначається проектом і має відповідати нормам наведеним у таблиці 9.1.

Таблиця 9.1 – Мінімальні допустимі відстані між трубопроводами кабельної каналізації та іншими наземними і підземними спорудами

Споруда	Мінімальна відстань, м
	у горизонтальній площині	у вертикальній площині (при перехрещенні)
Водопровід діаметром до 300 мм	0, 5	0, 15
Водопровід діаметром понад 300 мм	1, 0	0, 15
Каналізація	0, 5	0, 15
Дренажі та риштаки	0, 5	0, 15
Теплопроводи	1, 0	0, 15
Газопроводи низького тиску до 5 кПа	1, 0	0, 15
Газопроводи середнього тиску від 5 до 300 кПа	1, 5	0, 15
Газопроводи високого тиску від 300 до 600 кПа	2, 0	0, 15
Газопроводи високого тиску від 600 до 1 200 кПа	3, 0	0, 15
Кабелі силові	0, 5	0, 25
Край фундаменту будинків та інших споруд	0, 6	—
Вісь залізничної неелектрифікованої колії (не менш
ніж на глибину траншеї від основи насипу)	3, 0	1, 0
Вісь ближньої рейки трамвайної колії	2, 0	1, 0
Щогли та опори мережі зовнішнього освітлення, контактної
мережі та мережі зв'язку	0, 5	—
Стіни чи опори тунелів та шляхопроводів (на рівні чи
нижче основи)	0, 5	—
Основа насипу чи зовнішня брівка каналу	1, 0	—
Бордюрні камені	1, 5	—
Загальні колектори для підземних мереж	0, 5	—
Примітка. При перехрещенні блоки трубопроводів кабельної каналізації прокладаються вище від силових кабелів та нижче від сталевих теплопроводів

Прокладання труб або кабелепровідних блоків має починатися після відкопування траншеї по всій довжині прольоту між двома колодязями кабельної каналізації. Допускається прокладання труб або кабелепроводних блоків частинами прольоту в разі, коли за місцевих умов руху транспорту та пішоходів розкопування всього прольоту неможливе.

На початок прокладання труб або кабелепровідних блоків дно траншеї (при по­требі) має бути підготовлене плануванням (вирівнюванням) основи дна по всій площині за рахунок насипання шару піску чи просіяного попередньо викопаного грунту товщиною не менш як 100 мм з ретельним його ущільненням.

Цей шар грунту не повинен містити каміння та інших твердих часток розміром понад 20 мм, щоб запобігти можливому надмірному навантаженню в одній точці на кабелепровідну трубу або кабелепровідний блок.

Норми на мінімальне допустиме заглиблення трубопроводів наведені в таблиці 9.2, а глибина траншей згідно з цими нормами – у Додатку Я.

Таблиця 9.2 – Норми на мінімальне допустиме заглиблення трубопроводів

Місце прокладання труб	Мінімальна відстань від поверхні землі до верхньої труби, м
Під пішохідною частиною вулиці	0, 4
Під проїжджою частиною вулиці	1, 0
Під трамвайними та залізничними коліями	1, 0
Під кюветами	0, 5
Примітка 1. Якщо передбачається докладання труб, то необхідно під час визначення норми на заглиблення врахувати це докладання. Примітка 2. Прокладання сталевих труб на перетині з контактними мережами наземного електротранспорту не допускається. Примітка 3. Прокладання поліетиленових труб під проїжджою частиною вулиці без захисту забороняється.

У випадках, коли грунтові умови не дозволяють витримати норми, наведені в таблиці 9.2, чи при перехрещенні інших підземних споруд, розташованих на рівні кабелепроводу, що прокладається, допускається зменшення його заглиблення за умови влаштування додаткового захисту:

- укладанням залізобетонної плити з прошарком просіяного піску товщиною 100 мм;

- вміщенням у футляри чи кожухи;

- бетонуванням.

Футляри (кожухи) мають виготовлятися з матеріалів, міцніших за матеріал тру­бопроводу. Внутрішній діаметр футляра (кожуха) має бути на 100...200 мм більшим за зовнішній діаметр кабелепроводу.

При бетонуванні трубопроводів вони мають розташовуватися дуже близько один від одного, трубопроводи меншого діаметра – над трубопроводами більшого діаметра.

При прокладанні поліетиленового трубопроводу вздовж теплотраси чи при його перехрещенні температура на зовнішній поверхні трубопроводу не повинна перевищувати 20°С. У противному разі необхідно забезпечувати захист трубопроводу від теплового впливу (збільшення порівняно з нормою відстані між трубопроводом та теплотрасою, установлен­ня захисних теплових екранів тощо).

Поліетиленовий трубопровід, що прокладається в заздалегідь відкопану тран­шею, може прокладатися у вигляді суцільної труби:

- яка складена на брівці траншеї з окремих секцій;

- розмотана вздовж траншеї з рухомого транспортера (кабельного візка);

- розмотана вздовж траншеї з барабана, установленого на козлах-домкратах.

Розмотувати поліетиленову трубу з рухомого транспортера (кабельного візка) слід по змозі біля краю траншеї. Труба має розмотуватися без натягу вздовж розробленої траншеї.

Прокладати поліетиленовий трубопровід допускається при температурі навко­лишнього середовища, не нижчій за мінус 10°С. У разі необхідності прокладання трубопро­воду при більш низьких температурах його належить прогрівати гарячим повітрям, наприк­лад за допомогою установки ПП-85.

При прокладанні поліетиленового трубопроводу вручну він має плавно опускати­ся у траншею за допомогою лямок, розташованих на відстані від 5 до 10 м одна від одної. У випадку прокладання трубопроводу, складеного із секцій труб, лямки необхідно розташовувати біля місць з'єднання труб.

При прокладанні кількох поліетиленових трубопроводів зазори між ними в ряду, а також між крайніми трубопроводами та стінками траншеї мають бути не більш як 20 мм і засипатися піском чи просіяним грунтом з ретельним трамбуванням дерев'яними лопа­тами.

При прокладанні поліетиленових трубопроводів у кілька рядів осі труб кожного ряду мають бути зміщені по черзі праворуч чи ліворуч на половину відстані між трубопрово­дами. При цьому кожний попередній ряд має засипатися піском чи просіяним грунтом на висоту 50 мм.

Відстань між азбестоцементними трубами в ряді, а також відстань між рядами (по вертикалі) має становити від 20 до 25 мм.

При прокладанні багаторядної каналізації з азбестоцементних труб кінці секцій (стики труб) у кожному наступному ряді мають на 200...250 мм зміщуватися вздовж траси відносно попереднього ряду.

Кабелепровідні багатоканальні пластикові блоки з метою прискорення будівниц­тва можуть бути змонтовані в секції біля краю траншеї, безпосередньо перед опусканням блоків у неї.

При прокладанні багатоканальних пластикових блоків у кілька рядів кожний на­ступний ряд має вкладатися на попередній з улаштуванням між ними прошарку з піску, як це наведено на рисунку 9.1. При цьому стик верхнього ряду має на 200...250 мм зміщувати­ся вздовж траси відносно нижнього ряду.

Для захисту від забруднення внутрішніх порожнин прокладених кабелепроводів їх кінцеві отвори необхідно щільно закривати пробками. При перервах у прокладанні кабе­лепроводів усі канали мають бути також закриті пробками в місцях, де закінчено роботу.

Монтаж кабелепроводів

З'єднання поліетиленових труб може здійснюватися одним із таких способів:

- механічним;

- методом контактного теплового зварювання.

Механічне з'єднання поліетиленових труб має здійснюватися так, як про це сказа­но в 10.2.

З'єднання труб у стик методом контактного теплового зварювання використо­вується при відхиленні геометричних розмірів (зовнішнього діаметра та товщини стінок) не більш ніж на 15% товщини стінки труби.

Не допускається з'єднання методом контактного теплового зварювання труб та дета­лей, виготовлених із ПНТ, із трубами та деталями, виготовленими із ПВТ.

Технологічний процес зварювання має здійснюватися згідно з Керівництвом стосовно будівництва та експлуатації лінійних споруд міської телефонної мережі з викорис­танням пластикових труб.

З'єднувати азбестоцементні труби слід одним із таких способів:

- за допомогою манжет з обшаруванням цементно-піщаним розчином, коли стик по всьому периметру має обмазуватися цим розчином товщиною від 10 до 15 мм;

- з використанням поліетиленових муфт, які перед насуванням на стик мають прогріватися у воді температурою від 90 до 100 °С протягом не менш як 10 хв;

- з використанням азбестоцементних муфт, що заливаються гарячим бітумним компаундом. Цей спосіб застосовується лише для мокрих грунтів за спеціальним проектним рішен­ням;

- з використанням спеціальних азбестоцементних муфт та гумових кілець. Цей метод застосовується при будівництві трас, де грунт і трубопровід зазнають деяких зміщень і коливань у процесі експлуатації.

Монтаж кабелепровідних багатоканальних кабельних блоків здійснюється за до­помогою з'єднувальних елементів.

Для забезпечення герметичності між секціями кабелепровідних блоків використовують­ся кільцеві ущільнювачі, які вкладаються між окремими блоками кабелепроводів.

 

 

 

Рисунок 9.1 – Прокладання кабелепровідних багатоканальних пластикових блоків

 

 

Перед остаточним засипанням траншеї з кабельними блоками має бути проведена заключна перевірка правильності їх монтажу.

Якщо при будівництві кабелепроводу необхідно виконати відгалуження одного або кількох кабелів з багатоканального кабельного блока, потрібно використовувати одинарні центральні або кутові насадки для переходу з кабелепровідних багатоканальних кабельних блоків на індивідуальні захисні пластикові труби.

У разі специфічних умов траси та необхідності переходу з кабелепровідних пластикових блоків на індивідуальні захисні пластикові труби або навпаки мають використову­ватись насадки для одночасного переходу з усіх каналів кабелепровідних багатоканальних кабельних блоків на індивідуальні захисні пластикові труби діаметром 100 та 110 мм.

Остаточна перевірка якості монтажу кабелепровідних кабельних блоків проводиться методом протягування консольної калібрувальної кулі крізь два протилежні кутові канали на кожній з паралельно прокладених трас.

З'єднання сталевих труб має здійснюватися зварюванням або з використанням спеціальних металевих манжет.

Відповідність кабелепроводу кабельної каналізації технічним вимогам має фіксу­ватися в акті на приховані роботи, який підписують представники підрядчика і замовника, до засипання траншей і котлованів.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: