Якісний аналіз отриманих результатів

Для виявлення особливостей структурної організації «Я-образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій ми передусім використовували вербальний особистісний диференціал.

Згідно результатів дослідження особливостей «Я-образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій було виявлено, що у дітей, які займають сиблінгову позицію молодшого в сім’ї найбільш яскраве місце займає такий компонент як когнітивний. Це може свідчити про особливий образ своїх якостей, здібностей дитини, зовнішності, соціальної значущості і так далі. Тобто, завдяки зв’язку між цими особливостями, складовими, відбувається самопізнання, розвиток людини. Особлива значущість когнітивного компоненту в «Я-образі» дитини з сиблінгової позицією «молодший» ймовірно пояснюється прагненням наслідувати старших сиблінгів. Можливо, це є свідченням звертання до такого захисного механізму як інтелектуалізація.

Для старшої в сім’ї дитини за даними особистісного диференціалу більш важливу роль відіграє емоційний компонент, який характеризується самоповагою, самолюбством, самокритичністю, гордістю і т. д. Тобто, старші діти зазвичай наділені більшою відповідальністю, більшими правами й обов'язками, що викликає актуалізацію відповідних захисних механізмів (наприклад, інфантилізація, регресія і т. д.). Відповідно, старші діти – це продовжувачі традицій: вони відповідальні, часто консервативні, прагнуть до досягнень, турбуються за мораль сім’ї і її репутацію, але їм психологічно важко.

Спираючись на результати дослідження, ми можемо відмітити особливості досліджуваних, які займають позицію єдиної дитини в сім’ї. Для них центральним ядром не виявився жодний компонент, що може свідчити про те, що єдина дитина в сім’ї комфортно себе почуває наодинці із самою собою, але спокійно приймає допомогу, коли вона йому потрібна. Поряд із цим, отримані результати свідчать про дифузію, розмитість їхнього «Я-образу». Оскільки батьки схильні покладати більші надії на свою єдину дитину, вона звичайно відрізняється й у школі, і в інших напрямах своєї діяльності й буває вкрай засмучена, якщо не процвітає у всьому, чим займається. Оскільки єдина дитина не звикла до повсякденного спілкування з іншими дітьми, буває, що він із працею звикає до близьких стосунків. Він не сприймає опіки в повсякденному житті й тому із працею розуміє й приймає нормальні зміни настрою.

Отже, можемо зробити висновок, що кожна позиція дитини в сім’ї відіграє важливу особливу роль. І скільки б позицій в сім’ї не було батьки повинні приділяти кожній із них особливу увагу і ставитись до своїх дітей з любов’ю, турботою, увагою.

Додатково ми використали проективну методику «Моя сім’я», в якій звертали увагу на тих досліджуваних, на рисунках яких були присутні ознаки, елементи, що свідчать про атмосферу в сім’ї, стосунків між її членами, положення дитини в сім’ї:

1) послідовність рисування деталей;

2) витирання деталей;

3) використання кольорів;

4) спонтанні коментарі дитини;

5) емоційні реакції та їхній зв'язок із зображеним змістом;

6) відстань дитини від членів сім’ї на рисунку;

7) відсутність одного (декількох) членів сім’ї або самої дитини і т. д. (Додаток Б ).

Аналізуючи рисунки досліджуваних ми отримали такі дані:

1) у 13 % учнів рисунок розташовано в нижній частині аркуша, що може свідчити про невпевненість в собі, низьку самооцінку, нерішучість, незацікавленість своїм положенням в соціумі (сім’ї) відсутність тенденції до самоствердження;

2) у 17 % учнів на рисунках була помічена віддаленість від інших членів сім’ї: 10 % – старші діти в сім’ї та 7 % – молодша. В одинака таких елементів, які свідчать про віддаленість від інших членів сім’ї не було помічено.

3) 27 % досліджуваних взагалі себе не зобразили, а це в більшості випадків у дітей, які займають таку сиблінгову позицію як «старший» – 15 %, що підтверджує, що вона частіше звертається до захисних механізмів зорієнтованих на відособлення, ніж молодша (9 %) і єдина (3 %) дитина;

4) у 8 % досліджуваних на рисунках спостерігається промальовки і затемнення лінії контуру. Причому найбільший відсоток – серед дітей, які займають сиблінгову позицію «старший. Це захист від оточуючих, агресивний – виражений в гострих кутах; страх і тривога – затемнення, «заляпування» контурної лінії; з острахом, підозрілістю – поставлені щити, лінія подвоєна.

Спрямованість такого захисту – відповідно до просторового положення: верхній контур, проти осіб, які мають можливість заборонити, відмежувати від чогось, змусити, тобто проти старших за віком, батьків, братів та сестер, вчителів, керівників.

Таким чином, можна зробити висновок, що найбільший відсоток досліджуваних (27 %), які відносяться до сиблінгової позиції «старший», в своїх рисунках себе зовсім не зображують, що може свідчити про надвимоги з боку батьків до цих дітей: бути найкращим в усьому, складні емоційні переживання дитини та ін.

Аналізуючи рисунки дітей з огляду на колірну гаму за М. Люшером і Л. Собчик, ми отримали відповідні результати. Інтерпретація кольорів була проведена з огляду на їхнє семантичне значення:

– червоний: упевненість у собі, готовність до дії, прикладання своїх зусиль і вмінь, високий рівень активності; можливо: самозвеличення, дратівливість, агресія в поведінці, активна суб’єктна позиція;

– жовтий: відчуття свободи, відкритість, рухливість, незалежність від реальності, комунікабельність, прагнення зняти напруженість, оптимістичність; можливо деяка емоційна поверхневість;

– зелений: самоповага, твердість, стійкість, природність і справедливість, вимогливість по відношенню до себе, сила волі, методичність;

– синій: задоволення, спокій, гармонія зі світом, вірність, чуттєвість, схильність до естетичних переживань і глибокі роздуми; можливо і недомагання, переоцінка;

– фіолетовий: бажання подобатися, чуттєвість, піддатливість сугестії, емоційність, певна інфантилізація;

– коричневий: повернення до тілесного і втечі від проблем, потреба у комфорті, бажання фізичного і душевного задоволення;

– чорний: сенситивність, відчуття завершеності, відчуття долі, (релігійність); можливо: демонстрація протесту, негативізм, агресивно-деструктивна імпульсивна динаміка, здатність терпіти втрати, готовність до компромісів;

– сірий: відмежування, обережна стриманість, замкнутість, таємничість і соціальна ізоляція.

В таблиці 2.1 представлені зведені результати з Додатку Б.

Таблиця 2.1.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: