Математико-статистичний аналіз результатів

На основі отриманих результатів формувалася комп’ютерна база даних, обробка якої дала змогу зробити низку інтерпретацій і висновків щодо завдань даного дослідження. Критерієм визначеності даних стало використання методу математичної статистики із застосуванням пакету прикладних статистичних засобів (SPSS версія 17.0: кореляційний аналіз (коефіцієнт Спірмена), (Додаток Г)).

Використавши процедуру підрахунку коефіцієнта кореляції за Спірменом нами були виявлені такі особливості структурної організації «Я-образу» єдиної дитини:

1. Когнітивна оцінка пов’язана з поведінковою силою (0, 64 р < 0, 01);

2. Емоційна сила пов’язана з поведінковою силою (0, 46 р < 0, 05) (рис. 1).

Таким чином, можемо побачити, що з дев’яти компонентів лише три утворили зв’язки. Більш щільний зв'язок відмічається між когнітивною оцінкою та поведінковою силою, менш – між поведінковою силою та поведінковою силою.

З даного рисунку видно, що фігура відносно проста, незамкнена: ланцюжок зв’язків трьох елементів. Такі вияви, структурна організація «Я-образу» молодшого школяра з сиблінгової позиції одинака можуть свідчити про ще недостатню організованість та узгодженість структурних складових «Я-образу» молодшого школяра «одинака». Структурна незамкненість «Я-образу» таких дітей може стати причиною його надпроникливості, уразливості, більшої піддатливості на спорадичний або постійний вплив зовнішнього соціального досвіду. Визначальним є зовнішній, поведінковий аспект формування «Я-образу».

 

ПС

                                           0, 64

КО

 

                                                                             0, 46

 

 

 

ЕС

 

Рис. 1. Кореляційна плеяда організації структурних складових

«Я-образу» дітей із сиблінгової позиції одинака

Примітки: КО – когнітивна оцінка, ПС – поведінкова сила; ЕС – емоційна сила

Одинарною безперервною лінією позначені кореляційні зв’язки на рівні р < 0, 01, одинарною пунктирною – на рівні р < 0, 05

 

Статистично-значущі зв’язки між структурними складовими «Я-образу» молодших школярів із сиблінгової позиції молодшої дитини виявлені наступні (рис. 2):

1. Когнітивна активність пов’язана з емоційною оцінкою (0, 54 р< 0, 01);

2. Когнітивна активність пов'язана з емоційною силою (0, 57 р< 0, 01);

3. Когнітивна активність пов'язана з емоційною активністю (0, 59 р< 0, 01);

4. Когнітивна активність пов'язана з поведінковою оцінкою (0, 53 р< 0, 05);

5. Когнітивна активність пов'язана з поведінковою силою (0, 46 р< 0, 05);

6. Емоційна оцінка пов'язана з емоційно силою (0, 48 р< 0, 05);

7. Емоційна оцінка пов'язана з емоційною активністю (0, 58 р< 0, 01);

8. Емоційна оцінка пов'язана з поведінковою оцінкою (0, 52 р< 0, 05);

9. Емоційна сила пов'язана з емоційною активністю (0, 43 р< 0, 05);

10. Емоційна сила пов'язана з поведінковою оцінкою (0, 87 р< 0, 01);

11. Емоційна сила пов'язана з поведінковою силою (0, 78р< 0, 01);

12. Емоційна активність пов'язана з поведінковою оцінкою (0, 44 р< 0, 05);

13. Поведінкова оцінка пов'язана з поведінковою силою (0, 68 р< 0, 01).

ПС

ЕС

                                    0, 78

 

 

                        0, 46

                                             0, 87   0, 57                  0, 48

КА

                                                                              0, 43       

ЕО

   0, 68                                                      0, 54

 

                                0, 53          0, 52        

ПО

                                                                       0, 59

                                                                                             0, 58

ЕА

                                           0, 44

 

 

Рис. 2. Кореляційна плеяда організації структурних складових

«образу Я» дітей із сиблінгової позиції «молодший»

Примітки: КА – когнітивна активність, ПС – поведінкова сила; ЕС – емоційна сила, ЕО – емоційна оцінка, ЕА – емоційна активність, ПО – поведінкова оцінка.

Одинарною безперервною лінією позначені кореляційні зв’язки на рівні р < 0, 01, одинарною пунктирною – на рівні р < 0, 05.

 

Отже, кореляційна плеяда структурної організації «Я-образу» молодших школярів із сиблінгової позиції молодшої дитини виявилася розгалуженим і більш складним, замкненим комплексом.

Наведена картина може свідчити про те що молодша дитина замкнена, вона ніби захищається від оточуючого світу. Шість із дев’яти елементів виявилися пов’язаними між собою, крім активної поведінки, когнітивної оцінки, когнітивної сили. Найбільший показник кореляції було зафіксовано між емоційною силою і оцінкою поведінки. Такі структурні складові як емоційна сила, когнітивна активність, оцінка поведінки виступають в ролі системотвірних елементів-центрів. Це свідчить, що «Я-образ» у молодших школярів із сиблінгової позиції молодшої дитини організована, структурна система.

Кореляційна плеяда структурної організації «Я-образу» молодших школярів з сиблінгової позиції старшої дитини містить сім елементів із дев’яти передбачених методикою і виявилася розгалуженим комплексом (рис. 3).

Найбільше до себе притягує такий структурний компонент «Я-образу» як емоційний. Нам відомо, що емоційний компонент характеризують такі аспекти як самоповага самолюбство, самокритичність, гордість і т. д.

Можливо дитина більше використовує захисних механізмів, що підтверджено результатами інших методик.

    Старші в сім’ї виявляються досить гнучкими, уміють пристосовуватися до різних обставин, але коли від них вимагають надто багато, то вони починають емоційно захищатися. Такі діти стають сензитивними, чутливими до себе та інших.

 

 

ПС

 

                                                                                              0, 53

КА

                                                                 0, 56

 

КО

                                                                                                      0, 76

ПО

 

ЕО

ЕС

ПА

                                                                                                                 0, 49

 

                                        0, 50                  0, 53

                             0, 57                                           0, 51

 

0, 65

 

Рис. 3. Кореляційна плеяда організації структурних складових

«образу Я» дітей із сиблінгової позиції «старший»

Примітки: КА – когнітивна активність, КО – когнітивна оцінка; ПС – поведінкова сила; ЕС – емоційна сила, ЕО – емоційна оцінка, ПО – поведінкова оцінка

Одинарною безперервною лінією позначені кореляційні зв’язки на рівні р < 0, 01, одинарною пунктирною – на рівні р < 0, 05

 

    Слід відмітити, що кількість зв’язків між структурними складовими «Я-образу» старшого школяра із відповідної сиблінгової позиції є різною. Імовірно, ця зумовленість зв’язку між структурними складовими «Я-образу» визначається зовнішнім впливом, що підтверджує зокрема роль сиблінгової позиції у батьківській сім’ї (за результатами проективних методик).

    Аналіз отриманих результатів показав, що «Я-образ» дитини молодшого шкільного віку може визначатися особливостями тієї позиції (зокрема сиблінгової), яку вони займають у структурі батьківської сім’ї. Нами виявлено, що «Я-образ» старшої за сиблінговою позицією дитини вирізняється місцем і роллю насамперед емоційного компоненту в організаційній структурі. У молодшої дитини значущу роль відіграє когнітивний компонент, у єдиної дитини пріоритетів у структурній організації «Я-образу» не виявлено.

        

ВИСНОВКИ

Таким чином, теоретичне і емпіричне дослідження особливостей «Я образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій дає можливість зробити наступні узагальнюючі висновки.

«Я-образ» – ознака і результат усвідомленої діяльності щодо сутності людини, що дає змогу відрізнити себе від інших людей.

Дослідники фіксують у людини не один образ «Я», а безліч тих, що змінюють один одного «Я-образів». Образи людини стосуються різних сутностей, зокрема особистісної. «Я-образ» − не статичне, а динамічне утворення особистості.

Основною особистісною характеристикою молодшого школяра є прийняття і усвідомлення своєї внутрішньої позиції, що дає підстави вважати цей вік зрілим дитинством. Психічний і особистісний розвиток дитини у молодшому шкільному віці зумовлюється особливістю соціальної ситуації розвитку – навчанням у початковій школі. На цьому віковому етапі провідною діяльністю стає навчання, основою якого є пізнавальний інтерес і нова соціальна позиція.

Особливе місце у цьому віці займає рефлексія. У дітей молодшого шкільного віку спостерігаються ознаки усвідомлення власних дій, психічних станів. Особливість їхньої навчальної діяльності полягає в тому, що школярі повинні обґрунтовувати правильність своїх висловлювань і дій. Необхідність розрізняти зразки суджень і самостійні спроби в їхній побудові сприяють формуванню у молодших школярів уміння ніби збоку розглядати й оцінювати власні думки та дії. Це вміння є основою рефлексії – осмислення своїх суджень і вчинків з точки зору їхньої відповідності задуму та умовам діяльності; самоаналіз. Свідченням її є здатність бачити особливості власних дій, робити їх предметом аналізу, порівнювати з діями інших людей. Якщо дошкільник здебільшого орієнтується на індивідуальний досвід, то молодший школяр починає орієнтуватися на загальнокультурні зразки, якими він оволодіває у взаємодії з дорослими та ровесниками.

Емпіричне дослідження було зорієнтоване на виявлення особливостей структурної організації «Я-образу» молодших школярів із урахуванням такого чинника як сиблінгова позиція в сім’ї: молодший, старший, єдиний. Сиблінгова позиція відображає реальне діяльне ставлення особистості до себе, оточуючих, подій. Іншими словами, місце, яке посідає дитина у системі сімейної взаємодії, зумовлює її реальну позицію щодо себе, інших, взаємодії вцілому.

Згідно опрацьованих результатів дослідження «Я-образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій було виявлено, що у дітей, які займають сиблінгову позицію молодшого в сім’ї найбільш яскраве місце займає такий компонент як когнітивний. Це може свідчити про образ своїх якостей, здібностей дитини, зовнішності, соціальній значущості і так далі тобто, усвідомлюючи усі ці складові себе, відбувається самопізнання людини. Механізми самопізнання: рефлексія, самоаналіз, самосприйняття – все те, за допомогою чого людина добуває знання про себе.

Спираючись на результати дослідження, ми можемо проаналізувати результати досліджуваних, які займають позицію єдиної дитини в сім’ї. Для них центральним не виявився жодний компонент, що може свідчити про те, що єдина дитина в сім’ї комфортно себе почуває наодинці із самою собою, але спокійно приймає допомогу, коли вона йому потрібна. Оскільки батьки схильні покладати більші надії на свою єдину дитину, вона звичайно відрізняється й у школі, і в інших областях своєї діяльності й буває вкрай засмучена, якщо не процвітає у всьому, чим займається. Оскільки єдина дитина не звикла до повсякденного спілкування з іншими дітьми, буває, що він із працею звикає до близьких відносин.

Що стосується старшого за сиблінгової позицією, то вони в сім’ї виявляються досить гнучкими, уміють пристосовуватися до різних обставин, але коли від них вимагають надто багато, то вони починають емоційно захищатися. Такі діти стають сензитивними, чутливими до себе та інших.

Отже, виходячи із усього вище, сказаного, вважаємо, що подальші напрямки дослідження цього питання повинні стосуватися глибинного вивчення особливостей «Я-образу» молодших школярів із основних сиблінгових позицій (старший, молодший, єдиний).

 

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: