І. Добування та властивості основних оксидів

1. Добування купрум(ІІ) оксиду.

У пробірку з 5-6 мл розчину купрум(ІІ) сульфату додати 5-6 мл розчину натрій гідроксиду. Записати спостереження та відповідне рівняння реакції. Потім пробірку обережно нагріти до кипіння доти, доки не зміниться колір осаду. Записати спостереження та рівняння реакції, зробити висновок про метод добування купрум(ІІ) оксиду.

2. Вивчення властивостей купрум(ІІ) оксиду та кальцій оксиду.

а) Взаємодія з водою.

У дві пробірки налити по 3-5 мл дистильованої води, додати 2-3 краплини фенолфталеїну, після чого в одну пробірку вносять невелику (на кінчику шпателя) кількість кальцій оксиду, а в другу – купрум(ІІ) оксиду. Записати спостереження та скласти відповідні рівняння реакції.

б) Взаємодія з кислотами.

Встановити в штативі 2 пробірки. В одну пробірку внести невелику кількість кальцій оксиду, в другу – купрум(ІІ) оксиду. В обидві пробірки налити по 1-2 мл розчину хлоридної кислоти. Записати спостереження та рівняння реакцій.

 

ІІ. Добування і властивості кислотних оксидів

1. Добування карбон(IV) оксиду.

У пробірку вносять шматочок мармуру, наливають 1-2 мл концентрованого розчину хлоридної кислоти. Пробірку закривають газовідвідною трубкою і досліджують властивості отриманого оксиду. Записати спостереження та скласти відповідне рівняння реакції добування карбон(IV) оксиду.

2. Вивчення властивостей карбон(IV) оксиду.

Встановити у штативі 2 пробірки. В одну налити 3-5 мл дистильованої води, додати 5-7 крапель лакмусу, в іншу – вапняної води. Отриманий у попередньому досліді карбон(IV) оксид барботують у ці дві пробірки. Записати спостереження та відповідні рівняння реакції.

 

ІІІ. Вивчення властивостей амфотерних оксидів

Встановити у штативі 3 пробірки, в які внести невеликі кількості цинк оксиду. В одну пробірку налити 3-5 мл дистильованої води і 3-5 крапель фенолфталеїну, в другу – 2-3 мл хлоридної кислоти, в третю – 2-3 мл концентрованого розчину лугу (натрій гідроксиду). Записати спостереження та відповідні рівняння реакцій.

Результати дослідів І, ІІ, ІІІ звести у таблицю 5 і зробити висновки про хімічний характер досліджених оксидів.

Таблиця 5

Оксид	Рівняння реакцій з			Висновок про характер оксиду
	водою	кислотою	лугом
CuO
CaO
CO2
ZnO

 

IV . Добування нерозчинних основ

В одну пробірку налити 1-2 мл ферум(ІІІ) хлориду, а у іншу – стільки ж хром(ІІ) хлориду (нікол(ІІ) хлориду). В обидві пробірки додати розведеного розчину натрій гідроксиду до утворення осадів. Записати спостереження та рівняння реакцій.

 

V . Д обування та властивості амфотерних гідроксидів

В пробірку налити 2-3 мл розчину алюміній сульфату і краплинами додавати розведений розчин лугу до утворення осаду. Осад розділити на дві пробірки. До однієї пробірки додати рівний об’єм хлоридної кислоти, а до другої – стільки ж концентрованого розчину лугу. Записати спостереження та рівняння реакцій, зробити висновок про хімічний характер алюміній гідроксиду.

Контрольні запитання

Для наведених нижче оксидів (таблиця 6):

1) вказати тип оксиду, скласти формулу гідратної сполуки даного оксиду, назвати речовини;

2) написати можливі рівняння реакції взаємодії даного оксиду та його гідрату з:  водою, P ₂ O ₅ , CaO , Al ₂ O ₃ , H ₂ SO ₄ , NaOH , Zn ( OH )₂.

Таблиця 6

№	Оксид	№	Оксид	№	Оксид	№	Оксид
1	CO2	6	Cr2O3	11	CuO	16	MgO
2	Na2O	7	SO3	12	P2O5	17	Mn2O7
3	BeO	8	CrO	13	K2O	18	MnO2
4	SO2	9	N2O5	14	Al2O3	19	CrO3
5	BaO	10	ZnO	15	SiO2	20	FeO

 

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3

КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК. КИСЛОТИ. СОЛІ

Теоретична частина

Кислотами називають речовини, які у водних розчинах дисоціюють на гідроген-катіони та аніони кислотних залишків.

Кислоти поділяють на безоксигенні та оксигенні або оксигеновмісні. Безоксигенними кислотами є водні розчини сполук неметалів шостої та сьомої групи періодичної системи елементів з Гідрогеном: Н₂ S , H ₂ Se , HCl , HBr , HF , HI, а також HCN , HCNS. Оксигеновмісні кислоти є гідратами (продуктами гідратації) кислотних оксидів (ангідридів кислот): H₂ SO ₃ – продукт гідратації S O₂, H ₂ SO ₄ – SO ₃ , H ₂ CrO ₄ – CrO ₃ , HNO ₃ – N ₂ O ₅ , H ₃ PO ₄ – P ₂ O ₅ .

Один і той же ангідрид (наприклад, фосфатний) може утворювати декілька кислот. Продукти мінімальної гідратації ангідридів називають мета-кислотами, а максимальної – орто-кислотами:

- метафосфатна кислота;

- дифосфатна кислота;

- ортофосфатна кислота.

Число йонів гідрогену, які утворюються внаслідок дисоціації у водному розчині з однієї молекули кислоти, визначає основність кислоти. За основністю кислоти поділяють на одноосновні (HCl , HBr , HF , HI , HNO ₃ ), двоосновні (H ₂ SO ₄ , H₂ SiO ₃), триосновні (H ₃ PO ₄ , H ₃ AsO ₄).

Кислотними залишками називають негативно заряджені йони, які утворюються в результаті відриву від молекули кислоти одного або кількох йонів гідрогену. Валентність кислотного залишку виз начається числом йонів гідрогену, що відірвалися:

 - хлорид-аніон;

;

                             гідрогенсульфіт-аніон                 сульфіт-аніон

 ;

                                дигідрогенфосфат-         гідрогенфосфат-         фосфат-

                                           аніон                           аніон                      аніон

Кількість кислотних залишків відповідає кількості атомів Гідрогену у кислоті, тобто її основності.

Назви кислот складаються з назви елемента, характерного для кислотного залишку, вказуючи при необхідності ступінь окиснення та відповідного суфікса. Якщо оксигеновмісна кислота містить елемент у найвищому ступені окиснення, то його можна не вказувати.

Розчинні у воді кислоти отримують внаслідок прямої гідратації ангідридів кислот:

;  .

Нерозчинні у воді кислоти можна одержати непрямою гідратацією їх нерозчинних у воді ангідридів. Спочатку нерозчинний оксид переводять у розчинну сіль, а потім дією сильної кислоти добувають відповідну нерозчинну кислоту:

; .

                                                              силікатна кислота

Таблиця 7

Систематичні назви кислот та кислотних залишків

Формула кислоти	Систематична назва	Формула кислотного залишку	Назва кислотного залишку
HCl	Хлоридна	Cl-	Хлорид
HBr	Бромідна	Br-	Бромід
HF	Флуоридна	F-	Флуорид
HI	Йодидна	I-	Йодид
HNO 3	Нітратна	NO 3 -	Нітрат
HNO 2	Нітратна(ІІІ), нітритна	NO 2 -	Нітрит
H2 CO 3	Карбонатна	CO 3 2-	Карбонат
H 2 SO 4	Сульфатна	SO 4 2-	Сульфат
H 2 SO 3	Сульфатна(ІV), сульфітна	SO 3 2-	Сульфіт
Н2 S	Сульфідна	S2-	Сульфід
H2 SiO 3	Силікатна	SiO 3 2-	Силікат
H 3 PO 4	Ортофосфатна, фостфатна	PO 4 3-	Ортофосфат, фосфат

           

Найважливіша хімічна властивість кислот – здатність реагувати з основами, в результаті чого утворюються сіль і вода. Така реакція називається реакцією нейтралізації:

;

.

Солями називають складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють на катіони основних та аніони кислотних залишків. Солі поділяють на середні, кислі та основні.

Середні солі – це продукти повної взаємної нейтралізації кислоти і основи:

;

                 калій сульфат

.

                амоній хлорид

           

Середні солі бувають прості, подвійні, змішані, комплексні. Солі, які у водному розчині дисоціюють на два основних і один кислотний залишки, називають подвійними:

;

                   калій магній хлорид

.

                   алюміній калій сульфат

       В назвах подвійних солей катіони перелічуються у алфавітному порядку.       

Солі, які у водному розчині дисоціюють на два кислотних і один основний залишки, називають змішаними:

.

                   кальцій гіпохлорид-хлорид

       В назвах змішаних солей аніони перелічуються у алфавітному порядку.         

Солі, які у водних розчинах дисоціюють на комплексні йони, називають комплексними:

                     калій гексаціонаферат(ІІ)

Кислі солі - продукти часткової нейтралізації багатоосновних кислот основами:

;

                            калій гідрогенсульфат

.

                                     калій дигідрогенфосфат

       При додаванні лугів кислі солі перетворюються на середні:

.

Кислі солі утворюються при додаванні кислоти до середньої солі:

.

                                                        ферум(ІІ) гідрогенсульфат

       Основні солі – продукти часткової нейтралізації багато- кислотних основ кислотами:

,

                                           алюміній дигідроксид хлорид

 

.

                               алюміній гідроксид хлорид

       Основні солі утворюються при взаємодії лугу з надлишком середньої солі:

;

.

                                   кальцій гідроксид сульфат

       При додаванні кислоти малорозчинні основні солі перетворюються у розчинні середні солі:

,

а при додаванні лугу – у відповідну нерозчинну основу:

.

При змішуванні кислих та основних солей відбувається їх взаємна нейтралізація:

.

                ферум(ІІ)            ферум(ІІ)

      гідрогенсульфат  гідроксид сульфат

Експериментальна частина

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: