КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Для опису даного типу організації навчального процесу використовуються терміни, що подані у Законах України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 р. № 2984-111 та "Про інноваційну діяльність" від 04.07.2002 р. № 40-V, Державному класифікаторі професій ДК 003-95, Державному класифікаторі видів економічної діяльності ДК 009-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти та вводяться нові поняття:

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів. Іншими словами це кількість годин відведена в навантаженні викладача для викладання того чи іншого курсу. До залікового кредиту входять лекційні години, години відведені на практичні, лабораторні роботи, самостійну роботу студентів. На нинішній день в Україні один заліковий кредит дорівнює 54 годинам. В рамках Болонського процесу кількість годин одного кредиту є дещо іншою і розраховується вона наступним чином:

1) навчальний рік нараховує 35-40 робочих тижнів майже у всіх країнах;

2) якщо виходити з того, що робочий тиждень нараховує від 40 до 42 годин, то реальне число "офіційних годин", впродовж яких студент повинен працювати у межах навчального року, налічує від 1500 до 1880 годин.

3) згідно принципів Болонського процесу академічний рік містить 60 кредитів ECTS.

4) один навчальний кредит в рамках Болонського процесу нараховує, таким чином 25 - 30 годин (В Україні 54 год.). В даному випадку кількість "офіційних годин" ділиться на кількість кредитів ECTS. Середнє значення дорівнює 25-26 годин на один кредит.

Модуль - це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовий модуль – це система навчальних елементів, що поєднана за ознакою відповідності певному навчальному об'єктові. В даному випадку мова йде про те, що навчальна дисципліна може складатися з двох і більше змістових модулів.

Метою впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є: адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці; забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажанням студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві; стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти; унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Навчальний процес здійснюється у відповідності до структурно-логічної схеми підготовки фахівців згідно індивідуального навчального плану студентів. Індивідуальний навчальний план складається із змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних в блоки змістових модулів (розділи навчальної дисципліни). Формування індивідуального плану студента відбувається під керівництвом академнаставника (куратора) групи.

Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускаючої кафедри, як правило, професор або доцент, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів освіти.

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Кредитно-модульна система передбачає вирішення наступних завдань:

· раціональний поділ навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;

· перевірки якості підготовки студентів до кожного практичного чи семінарського заняття;

· використання більш широкої шкали оцінки знань;

· стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом семестру і підвищення якості знань;

· підвищення об'єктивності оцінювання знань студентів; 3) запровадження здорової конкуренції у навчанні;

· виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

При кредитно-модульній системі навчального процесу в вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляється на змістові модулі (2-4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений.

Студент інформується про результати оцінювання навчального модуля, як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної дисципліни.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливості: не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку; складати екзамен (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною; ліквідувати академічну різницю, пов'язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу; використовувати час, відведений на екзаменаційну сесію для задоволення особистих потреб.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: